ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
27.09.2019 Справа № 908/2002/19
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про визнання в порядку спадкування право постійного користування на земельну ділянку, кадастровий номер 2323355100:09:004:0012 площею 13.6998 гектарів, яка розташована на території Михайлівської селищної ради Запорізької області, яка відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП 11-501593 від 16.09.1996 р. та була надана в постійне користування ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
УСТАНОВИВ:
07.08.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до Фермерського господарства "Іва" про витребування із незаконного володіння Фермерського господарства "Іва" (адреса: вул. Центральна (Леніна), 31/31, смт. Михайлівка, Михайлівський район, Запорізька область, 72002, ідентифікаційний код юридичної особи: 25479624) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (адреса: вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код юридичної особи: 39820689) земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 2323355100:09:004:0012 площею 13,6998 га, яка була надана у постійне користування ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 16.09.1996 серії ЗП № 11-501593, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 105.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 07.08.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2002/19 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 09.08.2019 справу № 908/2002/19 прийнято до розгляду та відкрито провадження суддею, присвоєно справі номер провадження 27/143/19, розгляд справи призначено на 09.09.2019.
Перед початком підготовчого засідання 09.09.2019 від Фермерського господарства "Іва" надійшла заява про відвід судді Дроздовій С.С. (вх. № 08-08/18454/19 від 09.09.2019).
Ухвалою суду 09.09.2019 суддею Дроздовою С.С. заяву Фермерського господарства "Іва" про відвід судді Дроздової С.С. залишено без задоволення. Зупинено провадження у справі № 908/2002/19 до вирішення питання про відвід судді іншим складом суду, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву Фермерського господарства "Іва" про відвід судді Дроздової С.С. у справі №908/2002/19 передано судді Федоровій О.В.
Ухвалою від 10.09.2019 (суддя Федорова О.В.) у задоволенні заяви Фермерського господарства "Іва" про відвід судді Дроздової С.С. у справі № 908/2002/19 відмовлено.
Ухвалою суду від 12.09.2019 поновлено провадження у справі з 26.09.2019р., призначено підготовче судове засідання на 26.09.2019р.
26.09.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 про визнання в порядку спадкування право постійного користування на земельну ділянку, кадастровий номер 2323355100:09:004:0012 площею 13.6998 гектарів, яка розташована на території Михайлівської селищної ради Запорізької області, яка відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП 11-501593 від 16.09.1996 р. та була надана в постійне користування ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 26.09.2019 року здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2002/19 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Розглянувши вказану позовну заяву, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Вирішуючи питання щодо підвідомчості спору господарський суд виходить з наступного.
Підвідомчість (підсудність) справ загальним і господарським судам визначається законодавством. У разі відсутності прямої вказівки у законі застосовується принцип розмежування підвідомчості (підсудності) за суб`єктним, предметним критеріями, а також з урахуванням змісту спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч. 1 ст 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1,6 частини 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно із ч. 3 статті 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.05.2018р. по справі №910/11188/17 зроблено висновок та зазначено, що при вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір - господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Аналогічний висновок наведено у п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".
Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити з суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до положень статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 4, 20, 45 ГПК України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про визнання в порядку спадкування право постійного користування на земельну ділянку, кадастровий номер 2323355100:09:004:0012 площею 13.6998 гектарів, яка розташована на території Михайлівської селищної ради Запорізької області, яка відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП 11-501593 від 16.09.1996 р. та була надана в постійне користування ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З позовом про визнання в порядку спадкування право постійного користування на земельну ділянку, звернулася фізична особа - ОСОБА_1 .
Господарський суд зауважує, що з даного позову не вбачається виникнення/існування між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Іва господарських правовідносин, які виникають під час здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2004 року законами України "Про нотаріат", " Про міжнародне приватне право", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права.
У листі від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що судам потрібно брати до уваги, що спори про спадкування підлягають розгляду судами виключно у порядку цивільного судочинства. Відмова у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК) або закриття провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК) з тих підстав, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, не відповідають зазначеним вимогам процесуального законодавства.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, враховуючи відсутність у ГПК України норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору господарським судом незважаючи на суб`єктний склад та наявність норми, яка прямо передбачає необхідність вирішення даного спору судом іншої юрисдикції, дійшов висновку про непідвідомчість даного спору судам господарської юрисдикції.
Господарський суд зазначає, що позов про визнання в порядку спадкування право постійного користування на земельну ділянку, кадастровий номер 2323355100:09:004:0012 площею 13.6998 гектарів, яка розташована на території Михайлівської селищної ради Запорізької області, яка відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП 11-501593 від 16.09.1996 р. та була надана в постійне користування ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, в суді загальної юрисдикції.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1, ч. 6 ст. 175, ст. 234 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі.
Додаток: позовна заява та документи, зазначені в ній як додатки, на 18 аркушах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку (ч. 2 ст. 235, 255 ГПК України).
Повний текст ухвали складено та підписано 30.09.2019.
Повний текст ухвали розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2019 |
Оприлюднено | 01.10.2019 |
Номер документу | 84626646 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні