Ухвала

від 27.09.2019 по справі 497/1454/19

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.09.2019

Справа № 497/1454/19

Провадження № 1-кс/497/422/19

УХВАЛА

27.09.2019 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна,-

ВСТАНОВИВ:

24.09.2019 року старший слідчий СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна.

З клопотання вбачається, що в ході розслідування кримінального провадження № №12019160270000319 від 23.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, було встановлено те, що в ніч на 20.09.2019 року невстановлена особа проникла на територію РАВК «Ялпуг» в с.Криничне Болградського району Одеської області, звідки з ангару таємно викрала насіння зернової культури рапсу, чим заподіяла матеріальну шкоду РАВК «Ялпуг» на загальну суму 60000 гривень.

Дане повідомлення було зареєстроване в ЖЄО № 2931 від 23.09.2019 року та було внесено доЄРДР 23.09.2019року за № 12019160270000319,за ознакамикримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185КК України.

Старший слідчий СВ Болградського відділення поліції ОСОБА_3 , проводячи досудове розслідування кримінального провадження ЄРДР №12019160270000319 від 23.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, за вищевказаним фактом, оцінивши обстановку, що склалася, з метою запобігання спробам знищення слідів та предметів злочину, проводячи першочергові та не відкладі у вказаному випадку заходи з метою виявлення та запобігання пошкодженню або втрати знарядь та засобів вчинення злочину (речей та предметів, що можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні), на підставі та у порядку ст. 233,234 КПК України, 23.09.2019 провів невідкладний обшук у житловому приміщенні, яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ моделі 554 М, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з кузовом в якому знаходиться в розсипи в невеликій кількості зернова культура насіння «рапса» з накритим теном.

З метою забезпечення збереження вилученого у кримінальному провадженні майна, яке за обставинами кримінального провадження може бути визнане речовим доказом, слідчий просить накласти арешт на вищевказане майно.

Старший слідчий СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд клопотання у її відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_5 , який є розпорядником майна, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Слідчий суддяперевірившинаданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов висновку щодо часткового задоволення клопотання, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

В судовому засіданні встановлено, що 23.09.2019 року до чергової частини Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від директора РАК "Ялпуг" ОСОБА_6 про те, що в ніч на 20.09.2019 року невстановлена особа проникла на територію РАВК "Ялпуг" в с.Криничне Болградського району, звідки з ангару таємно викрала насіння рапсу, чим заподіяла матеріальну шкоду РАВК "Ялпуг" (ЖЄО №2931 від 23.09.2019 року).

Вказані відомості 23.09.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160270000319 за попередньою правовою кваліфікацією ч.3 ст.185 КК України.

З протоколу обшуку від 23.09.2019 вбачається, що в ході цієї слідчої дії в домоволодінні АДРЕСА_2 працівниками поліції було виявлено автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ моделі 554 М, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з кузовом, в якому знаходиться в розсипи в невеликій кількості зернова культура насіння «рапса» з накритим теном.

Також з протоколу обшуку вбачається, що цей транспортний засіб було вилучено працівниками поліції.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження є всі підстави обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, про що свідчить вилучений транспортний засіб з рештками насіння культури "рапса". Також слідчим доведено, що майно, на яке він просить накласти арешт, буде використано, як доказ у кримінальному провадженні, а саме автомобіль, на якому особи перевозили викрадене майно.

Оцінивши обставини визначені ст.ст. 132,170 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим і підлягає задоволенню, так як вищезазначене майно, є речовим доказом у кримінальному правопорушенні, та вважає необхідним застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вилученого майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132,170-173,395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019160270000319 від 23.09.2019 року, а саме на:

- автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ, моделі 554 М, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з кузовом в якому знаходиться в розсипи в невеликій кількості зернова культура насіння «рапса» з накритим теном.

Вказаний транспортний засіб, передати на зберігання до Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, який розташований за адресою Одеська область м. Болград проспект Соборний, 97.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1