Ухвала

від 30.09.2019 по справі 368/845/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

30 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 368/845/18

провадження № 61-8223ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 01 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року у справі за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади села Мирівка Кагарлицького району до Мирівської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року керівник Кагарлицької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Мирівської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та витребування земельних ділянок.

Просив визнати незаконним та скасувати рішення № 133-01-XVI-VII XVI сесії VII скликання Мирівської сільської ради від 27 квітня 2017 року в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства: ОСОБА_2 - площею 2,0000 га (кадастровий номер 3222285601:01:306:0004), ОСОБА_3 - площею 2,0000 га (кадастровий номер 3222285601:01:306:0003), ОСОБА_1 - площею 2,0000 га (кадастровий номер 3222285601:01:306:0001) на території Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області; витребувати від відповідачів на користь територіальної громади с. Мирівка в особі Мирівської сільської ради указані земельні ділянки загальною вартістю 11 046,57 грн.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 01 листопада 2018 року відкрито провадження у цій справі.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позовна заява подана та оформлена з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України , підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, підстав для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі не встановлено.

Не погоджуючись зі вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 01 листопада 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що предметом позову є нерухоме майно, що знаходиться на території Кагарлицького району Київської області, а відтак місцевий суд обґрунтовано відкрив провадження у справі.

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким визначити територіальну та предметну підсудність цього спору.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції відкрито провадження у справі з порушенням територіальної підсудності, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстровані у Голосіївському районі міста Києва. Суди попередніх інстанцій допустили порушення предметної та суб`єктної юрисдикції, та не звернули увагу, що у порушення частини п`ятої статті 175 ЦПК України прокурором не наведено підстав звернення до суду з зазначеним позовом в інтересах держави.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

За правилами частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:

1) Верховний Суд вже викладав в своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або

2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

За вказаною нормою, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до частин п`ятнадцятої та шістнадцятої статті 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Судами попередніх інстанцій установлено, що предметом позову є нерухоме майно - земельні ділянки, розташовані на території Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Отже, оскільки предметом спору є земельні ділянки, які територіально розташовані на території Мирівської сільський раді Кагарлицького району Київської області, зазначена справа відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області.

Відповідно доводи заявника про те, що підсудність цієї справи має визначатися за зареєстрованим місцем проживання відповідачів є необґрунтованими.

Інші доводи заявника, а саме щодо повноважень прокурора на пред`явлення позову, порушень судами правил юрисдикції не заслуговують на увагу, оскільки можливість оскарження окремо від рішення суду ухвали про відкриття провадження у справі з цих підстав положення процесуального законодавства не передбачають. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14 листопада 2018 року у справі № 691/1181/17 (провадження №14-322цс18).

Ураховуючи, що касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 01 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, на підставі частини п`ятої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду оскаржуваних судових рішень.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 01 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року у справі за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади села Мирівка Кагарлицького району до Мирівської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та витребування земельних ділянок відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Яремко А. С. Олійник С. О. Погрібний