Ухвала

від 02.10.2019 по справі 922/3126/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

"02" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3126/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянув матеріали

позовної заяви Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, м.Первомайський в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків до 1. Андріївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області, с. Андріївка Харківської області , 2. Приватного підприємства "Андріївка", с. Андріївка Харківської області про визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки

Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області (64100, Харківська обл., м.Первомайський, вул.Соборна,20) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (61145, м. Харків, вул.Космічна,21, код ЄДРПОУ 39792822) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Андріївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області (64031, Харківська обл., Кегичівський р-н, с. Андріївка, код ЄДРПОУ 23329369) та до Приватного підприємства "Андріївка" (64031, Харківська обл., Кегичівський р-н, с. Андріївка, код ЄДРПОУ 32081117), в якій просить суд:

- Визнати недійсним договір про сумісне вирощування дослідних сільськогосподарських культур від 01.01.2016, укладений між Андріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області та Приватним підприємством «Андріївка» .

- Зобов`язати Приватне підприємство «Андріївка» звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності загальною площею 27,48 га, яку воно займає на підставі договору про сумісне вирощування дослідних сільськогосподарських культур від 01.01.2016, укладений між Андріївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області та Приватним підприємством «Андріївка» .

- Судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.09.2019 р. позов залишено без руху, встановивши Заступнику керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

30.09.2019 року прокурор надав до суду докази сплати судового збору (вх.№23299).

Таким чином, позивач усунув виявлені судом недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Отже, оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається поданою до Господарського суду Харківської області 26.09.2019 р.

Згідно з ч.1 ст.176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Отже, розглянувши позовну заяву, суд встановив, що заява відповідає процесуальним вимогам статей 162, 164, 172 ГПК України, а відтак суд на підставі статті 176 ГПК України приймає позов до розгляду і відкриває провадження у справі.

Обґрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK V. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06.12.2007).

Тлумачення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч.2 ст.129 Конституції України).

У п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VTL

У ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку; передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Частинами 3, 4, 5 ст.53 ГПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів; держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійснення і загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) лій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічне у інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не, тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. .

Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону № 1697-УІІ.

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17.

Порушення інтересів держави у даному випадку полягає в тому, що спірним Договором порушено встановлений законодавством порядок набуття та реалізації прав на землю, як на об`єкт.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові ВСУ від 10.05.2018 у справі №924/263/17.

Означене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного суду. Зокрема, як вбачається з Огляду судової практики Європейського суду т прав людини, який опубліковано на сайті суду: Роль прокурора при розгляді справ, що не відносяться до сфери кримінального права - ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у провадженні по звичайних цивільних справах. Розглядаючи кожен випадок індивідуально, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципам ст. 6 Конвенції про право на справедливий розгляд справи незалежним та неупередженим судом, дотримання змагальності процесу, рівноправності сторін, права на доступ до суду, принципу правової певності, внаслідок чого в окремих випадках, зокрема у справі Менчинська проти Російської Федерації 15.01.2009 руд дійшов висновку, що за певних обставин (для захисту прав безпомічних груп населення (дітей, інвалідів), у випадках., коли таке порушення стосується інтересів великої кількості громадян або вимагається захистити інтереси держави, виступ прокурора на боці однієї з сторін може бути виправданим.

За змістом установленої практики Верховного Суду прокурор не може замінювати лише належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Належним суб`єктом владних повноважень для захисту інтересів держави є не будь-який, орган, що уповноважений державою здійснювати певні функції контролю у певній сфері, а лише той, який має відповідні повноваження для захисту таких інтересів.

Аналогічну позиції Верховний Суд висловив у справі № 905/803/18, виклавши її у постанові від 26.02.2019.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес .

У цій справі наявний як суспільний, так і державний інтерес.

Разом з тим, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області до цього часу не вжито заходи щодо визнання удаваного правочину недійсним та зобов`язання звільнити земельну ділянку, зайняту ПП Андріївка на підставі укладеного договору про сумісне вирощування дослідних сільськогосподарських культур від 01.01.2016.

Так, Первомайською місцевою прокуратурою Харківської області направлявся лист до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, проте позивачем жодних заходів, в тому числі претензійно-позовного характеру, для визнання недійсним або розірвання спірного договору про сумісне вирощування дослідних сільськогосподарських культур та звільнення земельної ділянки не вживалося, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 13.09.2019.

Зазначене свідчить про не здійснення захисту органом уповноваженим державою на захист інтересів держави (Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області), яке виявляється в пасивній поведінці зазначеного органу, тобто в усвідомленні того, що порушуються інтереси держави, при цьому маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не звертається.

Отже, підставами для представництва інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинам є неналежне забезпечення порядку набуття та реалізації прав на землю Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.

Частиною 3 статті 4 ГПК України передбачено право осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, звертатися до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду з інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чом/ полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.С4.1999 прокурори, їх заступники мають право звертатись го суду з позовними заявами в інтересах держави. Оскільки «інтереси держав? » є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому полягають чи можуть полягати порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Зазначеним рішенням визначено, що під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» №5245-VІ від 06.09.2012 року визначено, що до земель державної власності відносяться всі землі за межами населених пунктів, окрім земель приватної власності та земель, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно зі ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 12 частини 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у області передбачено, що Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, якому належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про не громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Первомайською місцевою прокуратурою Харківської області повідомлено позивача про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із зазначеним позовом листом від 20.09.2019 року. Вказане підтверджується копією опису вкладення у цінний лист.

Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1)наказного провадження; 2)позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.3 ст.12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Отже, розглянувши матеріали справи, враховуючи предмет спору, складність справи, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 12, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/3126/19.

2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Почати підготовче провадження і призначити підготовче засідання на

"23" жовтня 2019 р. об 11:00 .

4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 104.

5. Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу. Відповідно до вимог ч.5 ст.165 ГПК України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) відповідачами прокурору та позивачу одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду.

6. Встановити позивачу строк на подання до суду пояснень по суті спору - 5 днів з дня отримання даної ухвали.

7. Встановити прокурору та позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.251 Господарського процесуального кодексу України - 5 днів з дня його отримання. В разі подання відповіді, надати суду докази її направлення відповідачам.

8. Встановити відповідачам строк для подачі заперечень на відповідь на відзив- 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. В разі подання заперечень, надати суду докази їх направлення прокурору та позивачу.

9. Звернути увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 02.10.2019р.

Суддя К.В. Аріт

Примітка: У зв`язку з початком тестової експлуатації підсистеми Електронний суд з 01.01.2019, відповідно до Розділу XI Положення про автоматизовану систему документообігу суду приймання та реєстрація надісланих учасниками судових процесів електронних процесуальних документів повинна здійснюватися з Електронних кабінетів, які вони мають створити в Електронному суді за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Після запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи приймання через офіційну поштову скриньку суду процесуальних документів та документів, що стосуються розгляду справ здійснюватися не буде.