Постанова

від 30.09.2019 по справі 679/1308/15-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КОПІЯ

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 679/1308/15-ц

Провадження № 22-ц/4820/525/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.

секретар судового засідання Садік Н.Д.

за участю: представників учасників справи

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 679/1308/15-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 грудня 2018 року (суддя Базарник Б.І.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_3 , до виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , про встановлення юридичних фактів, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про накладення стягнення на майно спадкодавця.

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У червні 2014 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, треті особи приватний нотаріус Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області Половко О.В., приватний нотаріус Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області Франовська Л.С., Державна реєстраційна служба в м. Нетішин, КП НМР БТІ , відділ Держземагенства у м. Нетішин, ОСОБА_6 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

В обґрунтування позову зазначала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 2 7 серпня 1991 року, однак в січні 2012 року вони припинили подружні стосунки. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.

В період шлюбу вони придбали гараж, який знаходиться в гаражному кооперативі Ізотоп під №709 загальною площею 70,6 кв.м., вартістю 55 234 грн., однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на гараж, вона позбавлена можливості оформити спадщину в нотаріальній конторі. Посилається також на те, що гараж є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому їй належить 1/2 частка як дружині, а на іншу 1/2 частину гаража вона претендує як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_7

Звертаючись до суду, просила визнати за нею право власності на 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі Ізотоп м. Нетішин в порядку спадкування після померлого ОСОБА_7 , визнати за нею право власності на 1/2 частину цього гаража як на частку у спільному майні подружжя, визнати за нею право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться гараж та зобов`язати Державну реєстраційну службу м. Нетішин зареєструвати право власності на гараж та право власності на земельну ділянку.

В ході розгляду справи ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги та просила встановити факт, що гараж № НОМЕР_1 , розташований на території гаражного кооперативу Ізотоп м. Нетішин, на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 являвся спільною сумісною власністю подружжя, частки в якому були рівними; визнати за нею право власності на 1/2 частину гаража в порядку спадкування за законом та 1/2 частину гаража як подружжя.

У вересні 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про накладення стягнення на майно спадкодавця.

В обґрунтування позову зазначала, що 19 травня 2012 року на підставі довідки-рахунку серії ДПІ НОМЕР_2 вона придбала у ОСОБА_7 автомобіль Daewoo Matiz Е639, номер кузова НОМЕР_3 , за який передала йому 4 тис. доларів США.

Вказувала, що рішенням Нетішинського міського суду від 28 січня 2013 року вказаний договір купівлі продажу визнано недійсним та зобов`язано ОСОБА_5 повернути автомобіль у спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , зобов`язано ОСОБА_7 повернути ОСОБА_5 4000 доларів США. Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 25 березня 2014 року, залишеним без мін ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України від 04 червня 2014 року, рішення суду першої інстанції змінено, виключено з мотивувальної частини і третього, четвертого абзаців резолютивної частини рішення посилання на застосування двосторонньої реституції, як правових наслідків недійсності правочину. Разом з тим, судовим рішенням встановлено факт отримання ОСОБА_7 коштів в розмірі 4000 доларів США.

Вважає, що на підставі ст. 216 ЦК України вона набула право на вимогу від спадкоємців ОСОБА_7 повернення їй в натурі 4000 доларів США, в межах вартості спадкового майна. Вказує, що вже після смерті ОСОБА_7 до вирішення справи в суді апеляційної інстанції стосовно недійсності договору купівлі-продажу автомобіля відповідачу через його представника неодноразово пропонувалось забрати спірний автомобіль та повернути кошти або залишити ОСОБА_5 , не повертаючи спадкоємцям кошти, проте сторона відповідача зайняла чітку та однозначну позицію щодо неповернення коштів та відібрання автомобіля.

Після набрання рішенням Нетішинського суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та отримання рішення апеляційного суду, позивач ОСОБА_5 звернулась до нотаріуса з вимогою про обов`язок спадкоємця, оскільки в засіданні апеляційного суду 25 березня їй стало відомо про відкриття спадкової справи. Даною вимогою спадкоємець ОСОБА_3 зобов`язана була разовим платежем задовольнити вимоги кредитора, проте, остання відмовилась.

А тому, звертаючись до суду, ОСОБА_5 просила в рахунок погашення заборгованості в сумі 4000 доларів США, що на момент подачі позову становить 60 000 грн. накласти стягнення на майно спадкодавця ОСОБА_7 у вигляді 1/2 частки автомобіля, а також 1/2 частки гаражу, який знаходиться в м. Нетішин на території гаражного кооперативу Ізотоп під №709 вартістю 30000 грн.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 03 листопада 2014 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, на якій знаходиться гараж № НОМЕР_1 , розташований на території гаражного кооперативу Ізотоп м. Нетішин; зобов`язати Державну реєстраційну службу м. Нетішин зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на гараж № НОМЕР_1 та зобов`язати відділ Держземагенства у м. Нетішин зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 09 грудня 2014 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_2 від 09 грудня 2014 року прийнято до розгляду. Позовні вимоги ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_8 про встановлення юридичних фактів, визнання права власності у спільному майні подружжя, визнання права власності в порядку спадкування залишено без розгляду.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 січня 2015 року позов ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задоволено. Встановлено факт, що гараж № НОМЕР_1 , розташований на території гаражного будівельного кооперативу Ізотоп м. Нетішин на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 являвся спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .. Встановлено факт, що частки у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на гараж № НОМЕР_1 , розташований на території гаражного будівельного кооперативу Ізотоп м. Нетішин на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 були рівними. Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 , розташованого на території гаражного будівельного кооперативу Ізотоп м. Нетішин після померлого ОСОБА_7 .. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 , розташованого на території гаражного будівельного кооперативу Ізотоп м. Нетішин, як на 1/2 у спільному майні подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5 задоволено. В рахунок погашення заборгованості в сумі 4000 доларів США, що на момент подачі позову 23 вересня 2014 року становить 60000 грн., накладено стягнення на майно спадкодавця ОСОБА_7 у вигляді 1/2 частки автомобіля Daewoo Matiz Е639 , номер кузова НОМЕР_3 , вартістю 30000 грн., а також 1/2 частку гаража, який знаходиться в м. Нетішин на території гаражного будівельного кооперативу Ізотоп під №709, вартістю 30000 грн.

Додатковим рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20 лютого 2015 року стягнуто з виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області на користь держави 121,80 грн. судового збору. Стягнуто з Нетішинської міської ради шляхом списання Головним управлінням Державної казначейської служби України в м. Нетішин з рахунку державного бюджету на користь держави 121,80 грн. судового збору. Компенсовано ОСОБА_5 сплачений нею судовий збір в розмірі 600 грн. за рахунок держави в порядку, встановленому КМУ.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 24 березня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , діючого по довіреності в інтересах ОСОБА_3 , відхилено. Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 січня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 січня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 24 березня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 вересня 2015 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 .

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15 квітня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи реєстраційний відділ виконавчого комітету Нетішинської міської ради як правонаступника реєстраційної служби Нетішинського міського управління юстиції. Виключено зі складу третіх осіб, які беруть участь у справі приватного нотаріуса Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області Франовську Л.С.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 квітня 2017 року залучено до участі у справі як позивача та відповідача за позовом третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_3 .

В ході розгляду справи третя особа ОСОБА_5 збільшила позовні вимоги та просила в рахунок погашення заборгованості в сумі 4000 доларів США, що станом на 02.04.2018 року становить 105 228 грн. 18 коп., накласти стягнення на майно спадкодавця ОСОБА_7 у вигляді Ѕ частки автомобіля Daewoo Matiz Е639 , номер кузова НОМЕР_3 , а також Ѕ частки гаражу, який знаходиться в м. Нетішин на території гаражного будівельного кооперативу Ізотоп під номером 709 вартість якого становить 104 512 грн.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно просив встановити факт, що гараж № НОМЕР_1 , розташований на території гаражного кооперативу Ізотоп м. Нетішин на момент відкриття спадщини після ОСОБА_7 являвся спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ; встановити факт, що частки у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на вказаний вище гараж на момент відкриття спадщини після ОСОБА_7 були рівними; встановити факт, що ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини належало право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину вказаного вище гаража після померлого ОСОБА_7 ; встановити факт, що ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини після неї належало право власності на Ѕ частину вказаного вище гаража, як на Ѕ частку у спільному майні подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про встановлення юридичних фактів задоволено повністю. Встановлено факт, що гараж № НОМЕР_1 , розташований на території гаражного будівельного кооперативу Ізотоп м. Нетішин на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 являвся спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Встановлено факт, що частки у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на гараж № НОМЕР_1 , розташований на території гаражного будівельного кооперативу Ізотоп м. Нетішин на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 були рівними. Встановлено факт, що ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини після її смерті належало право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 , розташованого на території гаражного будівельного кооперативу Ізотоп , м.Нетішин після померлого ОСОБА_7 Встановити факт, що ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини після її смерті належало право власності на 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 , розташованого на території гаражного будівельного кооперативу Ізотоп , м. Нетішин, як на 1/2 частку у спільному майні подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5 до ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про накладення стягнення на майно спадкодавця задоволено. В рахунок погашення заборгованості в сумі 4000 доларів США, що на момент винесення рішення судом становить 111544 гривні 33 копійки, накласти стягнення на майно спадкодавця ОСОБА_7 у вигляді 1/2 частки автомобіля Daewoo Matiz Е93 , номер кузова НОМЕР_4 , вартістю 52325 грн., а також 1/2 частку гаража, який знаходиться в м.Нетішин на території гаражного будівельного кооперативу Ізотоп №709, вартістю 52187 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись рішенням суду в частині задоволення позовних вимог третьої особи ОСОБА_5 , ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому, посилається на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 наклав стягнення на майно спадкодавця ОСОБА_7 , однак не врахував тієї обставини, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що у разі смерті фізична особа втрачає здатність мати будь-які цивільні права, в тому числі втрачається право власності на майно, а усі права переходять до спадкоємців, тому суд накладаючи стягнення на майно спадкодавця істотно порушив норми чинного законодавства України. Крім того, судом не взято до уваги той факт, що ОСОБА_5 пропустила строки, передбачені ч. 2 ст. 1281 ЦК України, для пред`явлення вимоги до спадкоємця, а тому позбавляється права вимоги до відповідача, оскільки ОСОБА_5 станом на 13.09.2013 року вже достовірно знала про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 і не пізніше цієї дати суд мав рахувати перебіг строку визначеного ч. 2 ст. 1281 ЦК України. Також заявник вказує на неналежність та недопустимість звітів про оцінку майна як доказів по справі щодо вартості спадкового майна та їх невідповідність вимогам нормативно-правових актів.

В судовому засіданні представник позивача-відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача-терьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_9 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися за засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення, суд, зокрема, вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити тощо.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову третьої особи ОСОБА_5 не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 , суд першої інстанції виходив з того, що дружина ОСОБА_7 ОСОБА_3 подала в приватну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, яка зареєстрована 27 січня 2014 року, тоді ж і відкрита спадкова справа ОСОБА_7 ; у свою чергу, ОСОБА_5 , як кредитор спадкодавця пред`явила свої вимоги до спадкоємця ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, 06 червня 2014 року, тобто протягом шести місяців від дня прийняття ОСОБА_3 спадщини, визначених ч.2 ст. 1281 ЦК України, що свідчить про під ставність заявлених ОСОБА_5 вимог відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з таких підстав.

Встановлено, що з 27 серпня 1991 року ОСОБА_7 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 8 т. 1).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 серпня 2007 року, виданого виконавчим комітетом Нетішинської міської ради, ОСОБА_7 є власником гаража № НОМЕР_1 у гаражному кооперативі Ізотоп (а.с. 12-13 т. 1).

Крім того, в період шлюбу було придбано автомобіль марки Daewoo Matiz E93, 2008 року випуску, який був зареєстрований за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва (технічного паспорту) про реєстрацію ТЗ-СРГ978616, виданого 20.09.2008 року 8-м ВРЕР УДАІ м. Нетішин УМВС України у Хмельницькій області. Згідно довідки-рахунку серії ДПІ №300765 від 19 травня 2012 року зазначений автомобіль ОСОБА_7 продав ОСОБА_5 ,, фактичний продаж вчинено за 4000 доларів США (а.с. 52 т. 1 на звороті) (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 січня 2013 року по справі №2/679/29/2013 позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Daewoo Matiz Е93, номер кузова НОМЕР_4 , укладений 19 травня 2012 року на підставі довідки-рахунку серії ДПІ № 300765 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ; зобов`язано ОСОБА_5 повернути автомобіль Daewoo Matiz Е93, номер кузова НОМЕР_4 у спільну сумісну власність ОСОБА_7 і ОСОБА_3 ; зобов`язано ОСОБА_7 повернути ОСОБА_5 4000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 28 січня 2013 року еквівалентно 31978 грн.; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Крім того, стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі по 26,80 грн. з кожного (а.с.23-24).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер (а.с. 9 т. 1).

Рішенням Нетішинського міського суду від 04 грудня 2013 року по справі №2/679/776/2013 позов ОСОБА_3 до Нетішинської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено. Визначено ОСОБА_3 додатковий строк 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 132 т. 1).

27.01.2014 року після смерті ОСОБА_7 було заведено спадкову справу (а.с. 10 т. 1).

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 25 березня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, рішення Нетішинського міського суду від 28 січня 2013 року змінено, виключено із мотивувальної частини і третього, четвертого абзаців резолютивної частини рішення посилання на застосування двосторонньої реституції, як правових наслідків недійсності правочину. В решті рішення суду залишено без змін (а.с. 52-53 т. 1). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 червня 2014 року вказане рішення апеляційного суду залишено без змін (а.с. 55-56 т. 1).

06 червня 2014 року ОСОБА_5 приватному нотаріусу ОСОБА_10 О.В., з посиланням на ст.ст. 216, 1281, 1282 ЦК України, подана вимога кредитора про обов`язок спадкодавця ОСОБА_7 повернути їй кошти в розмір 4000 доларів США, про доведення її до відома спадкоємців ОСОБА_7 , посилаючись на те, що 25.03.2014 року кредитору ОСОБА_5 стало відомо, що ОСОБА_3 є спадкоємцем ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Копії даної вимоги були надіслані ОСОБА_3 та її представнику ОСОБА_1 (а.с. 25-26 т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла (а.с. 129 т. 2).

Згідно заповіту, складеного 06.03.2015 року та зареєстрованого в Спадковому реєстрі (витяг №39815500), ОСОБА_3 заповіла все належне їй майно - ОСОБА_1 (а.с. 128 т. 2).

Відповідно до листа приватного нотаріуса Вараського міського нотаріального округу Рівненської області №33/01-16 від 03.02.2018 року, станом на 03.02.2018 року спадкоємцем ОСОБА_3 являється ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилом статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Так, згідно зі ст. 1282 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин),спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Статтею 1281 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, встановлені ст. 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

У порушення наведених вище норм права, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_5 стало відомо про смерть спадкодавця у вересні 2013 року (про що вона повідомляла апеляційний суд при розгляді справи 22-ц/792/3/14), проте вимогу до спадкоємця надіслала лише 06 червня 2014 року, тобто з пропуском передбаченого ст. 1281 ЦК України шестимісячного строку (а.с. 76 т. 1). Вказане позбавляє позивача (третьої особи) права відповідної вимоги до спадкоємця. І з цього приводу є підставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1

Апеляційний суд вважає необґрунтованими заперечення, висловлені представником позивача ОСОБА_5 щодо своєчасного пред`явлення вимоги до спадкоємця з огляду на те, що 25.03.2014 року кредитору ОСОБА_5 стало відомо, що ОСОБА_3 є спадкоємцем ОСОБА_7 , оскільки строк, встановлений ч. 2 ст. 1281 ЦК України, визначається від дня, коли кредитор дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, при цьому, часом відкриття спадщини, відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України, є день смерті особи, а не визначення особи спадкоємця та необхідність пред`явлення вимог безпосередньо до нього.

З урахуванням викладеного вище, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову третьої особи ОСОБА_5 підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з позивача ОСОБА_5 на користь відповідача ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню судовий збір, сплачений нею при подачі апеляційної скарги, в розмірі 1269 грн. 20 коп.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежного визначення вартості спадкового майна колегія суддів відхиляє, оскільки вони не мають правового значення, так як позивачем ОСОБА_5 пропущений строк для пред`явлення вимоги до спадкоємця.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_3 , не оскаржується, а тому апеляційним судом відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не переглядається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 грудня 2018 року в частині задоволення позову третьої особи ОСОБА_5 та в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 , з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про накладення стягнення на майно спадкодавцявідмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 (місце проживання АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) 1269 грн. 20 коп. судового збору.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2019 року.

Суддя-доповідач /підпис/ І.В. П`єнта

Судді: /підпис/ А.П. Корніюк

/підпис/ О.І. Талалай

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду І.В. П`єнта

Головуючий у першій інстанції - Базарник Б.І. Провадження № 22-ц/4820/525/19

Доповідач - П`єнта І.В. Категорія № 39