Рішення

від 02.03.2010 по справі 2-263/10

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2- 263/10

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     02 березня 2010  року   Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого - судді Дідовця В.А.,

при секретарі –  Тимофєєвій О.В.,

розглянувши у   відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю « Атос Інвестгруп» ,  про визнання договору поруки таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

      2 березня 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»,  в якому просив суд визнати припиненою поруку  ОСОБА_1  перед  Акціонерним комерційним інноваційним  банком «УкрСиббанк».

    Позивач вказав, що  01 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем у забезпечення виконання зобов*язань ТОВ «Атос Інвестгруп» за  договором овердрафта № 22-08-од/980-хркц від 01.09.2008 року був укладений договір поруки  №П22-08-од/980-хркц. Сума Основного договору складала 1 500000 гривень.

    Відповідно до підпунктів  2.6.3.  Основного договору, за час фактичного користування овердрафтом Боржник  зобов*язаний був сплачувати проценти в розрахунку 22% річних.

    Згідно з пунктами 1.1-1.3 Договору поруки позивач зобов*язувався перед відповідачем відповідати за невиконання Боржником – Товариством з обмеженою відповідальністю «Атос Інвестгруп» - усіх його зобов*язань у повному обсязі як існуючих  на дату укладання договору так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.

     30 жовтня 2008 року  між відповідачем та Боржником була укладена Додаткова Угода №1  до Основного договору. Ця угода передбачала збільшення  з 30.10.2008 року відсоткової ставки  за час фактичного  користування овердрафтом з 22% до 25 % річних.

      03 листопада 2008 року була укладена додаткова угода №2, яка встановлювала  збільшення зобов*язань    Боржника з 03.11.2008 року за фактичне користування овердрафтом з 25% річних  до 30% річних.

    19 лютого 2009 року на адресу позивача надійшла Вимога №134-4-13/260 від 11.02.2009 року , якою АКІБ «УкрСиббанк» повідомляв, що Боржник станом на 11.02.2009 року не виконав зобов*язання за основним договором по поверненню кредитних коштів на загальну суму 1011353,48 гривень 48 копійок  та позивачу запропоновано погасити заборгованість за Основним договором на наступний день з дати отримання Вимоги.  Позивач вважає, що відповідачем порушені умови договору поруки та положення діючого законодавства.  Позивач вказує, що згідно п.2.2.Договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов*язань за Основним договором Кредитор має право пред*явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов*язковими до виконання поручителем  на 10 робочий день з дати відправлення йому такої вимогою. Однак у вимозі , відповідач посилаючись на п.п. 2.2.2.3. Договору поруки, зобов*язав позивача погасити заборгованість на наступний день з дати отримання вимоги.      

    Виходячи з цього позивач  просив суд визнати   поруку  ОСОБА_1  перед Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» припиненою.

     26 серпня  2009 року позивач уточнив свої позовні вимоги, вказав, що вважає, що відповідач порушив положення п.2.1 ст. 2 Договору поруки, згідно  якого відповідач не мав права без згоди позивача змінювати умови Основного  договору з Боржником в сторону збільшення обсягу відповідальності поручителя, що дає позивачу право в судовому порядку вимагати визнання договору поруки №  П22-08-од /980-хркц від 01 вересня 2008 року  таким, що не підлягає виконанню.

    Згідно з довідкою-розрахунком  заборгованості по процентам за користування кредитом розмір відсоткових ставок змінювався. З   01.09.2008 року по 30.10.2008 року розмір відсоткових ставок відповідав первісним зобов*язанням. За час фактичного користування овердрафтом Боржник зобов*язаний був сплачувати проценти з розрахунку 22% річних. Але  30 жовтня  та 3 листопада 2008 року між  боржником та відповідачем по справі  були укладені дві додаткові угоди до Основного договору, які змінили  його умови в сторону збільшення обсягу зобов*язань Боржника та відповідно і Поручителя, але всупереч п.п. 2.1. Договору поруки ці зміни з поручителем погоджені не були.. Отже збільшення відсоткових ставок без згоди поручителя призвело до загального збільшення зобов*язань боржника, що  є порушенням умов договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення позивачем п. 2.1 ст. 2 договору поруки внаслідок збільшення обсягу відповідальності позивача, який є поручителем за основним договором – кредитним договором, що був укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атос Інвестгруп». Так, позивач посилається на укладення між відповідачем та ТОВ «Атос Інвестгруп» додаткових угод до кредитного договору, які передбачали збільшення процентних ставок за користування кредитними коштами. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України.

    Таким чином позивач вважає, що він має  підстави для заяви вимоги про визнання договору поруки №  П22-08-од/980-хркц від 01.09.2008 року    таким, що не підлягає виконанню у зв*язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов*язань.

    Також, позивачем було подано до суду заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору – Товариства з обмеженою відповідальністю «Атос Інвестгруп» (код ЄДРПОУ 34630175), яке розташоване за адресою 61001, м. Харків, вул. Молодої Гвардії, 15\17. Дана заява була мотивована тим, що, як було зазначено позивачем, сприятливе вирішення питання про припинення поруки  ОСОБА_1  безпосередньо вплине на обсяг прав та обов’язків боржника за основним зобов’язанням ТОВ «Атос Інвестгруп».

    Позивач та представник позивача  ОСОБА_2 у судове засідання  не  з*явилися, надали суду заяву з проханням розглядати справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили  позов задовольнити.      

    Представник відповідача, що діє на підставі довіреності, заперечував проти позову. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача посилається на положення глави 50 Цивільного кодексу України, зокрема ст. 598, та ст. 202 Цивільного кодексу України, відповідно до яких встановлений вичерпний перелік підстав припинення зобов’язання. У відповідності до ст. 598 припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Також, позивачем було викладена позиція щодо застосування положень ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Так, представник відповідача посилався на  п.1.2 договору поруки № П22-08-од/980-хркц від 01.09.2008 року згідно якого поручитель підтвердив, що йому добре відомі всі умови договору  овердрафта №22-08-од/980-хркц від 01.09.2008 року, та вказує, що позивач  зобов*язався перед відповідачем відповідати за невиконання ТОВ «Атос Інвестгруп» усіх його зобов*язань  перед відповідачем. У відповідності до п.1.3. договору поруки поручитель відповідає перед відповідачем                                                              у тому ж  обсязі, що і боржник ТОВ «Атос Інвестгруп», за всіма зобов*язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення  основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених  умовами Основного договору. За таких умов, зважаючи на належне погодження відповідачем  та ТОВ «Атос Інвестгруп» збільшення процентів за час  фактичного користування овердрафтом відповідно до підписаної додаткової угоди №1 від 30.10.2008 року та додаткової угоди №2 від 03.11.2008 року до  договору овердрафта № 22-08-од/980-хркц від 01.09.2008 року  являють тим самим  узгодження умов  договору овердрафта , що передбачають  право відповідача на зміну розміру процентної ставки та відповідний порядок такої зміни. Тому представник відповідача вважає, що  доводи  позивача щодо порушення відповідачем умов кредитного договору  поруки  щодо зміни  умов основного договору є безпідставними. Відповідач  свої зобов*язання  за договором овердрафта від 01.09.2008 року  виконав у повному. Оскільки зобов*язання позичальника за основним договором  на даний час  не виконане, тому посилання позивача на  ст.15, ст. 16 ЦК України є необґрунтованими, як і вимога щодо визнання договору поруки таким, що не підлягає виконанню.    Зобов’язання позичальника за основним договором на даний час не виконане, тому у відповідності до зазначених вище законодавчо встановлених підстав припинення зобов’язання, підстави припинення зобов’язання, що передбачені ст. 559 Цивільного кодексу України застосовуються поза судовим розглядом. Відповідач посилається також на практику розгляду судами спорів про визнання договорів поуки припиненим, а саме на постанову Вищого господарського суду України від 20.06.2006 р. у справі № 47/240, у порушенні провадження з перегляду якої відмовлено ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 10.08.2006 р., а також на постанову Вищого господарського суду України від 02.03.2006 р. у справі № 20/213, у порушенні провадження з перегляду якої відмовлено ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 11.05.2006 р.

    Разом з тим, представник відповідача заперечує проти посилання   позивача на ст. 15 та ст. 16 Цивільного кодексу України, вважає необґрунтованою вимогу щодо визнання договору поруки таким, що не підлягає виконанню, з посиланням на дані норми матеріального права.

    Представник відповідача вважає, що  при укладанні додаткових угод до договору овердрафту №22-08-од/980-хркц від 01.09.2008 року змінились умови кредитування, але зобов*язання  поручителя в частині обсягу солідарної відповідальності поручителя перед кредитором, залишилися незмінними.

    Представник третьої особи ТОВ «Атос Інвестгруп» в особі ліквідатора ОСОБА_3, у судове засідання не з*явився,  звернувся  до суду з поясненнями б/н від 27.11.2009 р., відповідно до яких була доведена позиція ліквідатора ОСОБА_3 стосовно того, що прийняття судом рішення про визнання договору поруки  № П22-08-од/980-хркц від 01.09.2008 таким, що не підлягає виконанню не зашкодить інтересам ТОВ «Атос Інвестгруп», оскільки, на його думку, в будь-якому разі вимоги АКІБ «УкрСиббанк» будуть  погашені за рахунок заставленого нерухомого майна. Також, на думку ліквідатора ОСОБА_3, за таких обставин додаткові гарантії з боку поручителя  ОСОБА_1  є зайвими.

    Суд, вислухавши пояснення   представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи,  вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

     01 вересня 2008 року між відповідачем та ТОВ «Атос Інвестгруп» був укладений  договір овердрафта    № 22-08-од/980-хркц, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався надати ТОВ «Атос Інвестгруп»  овердрафт за поточним рахунком останнього   за №26008054611800,  відкритим   АКІБ  « УкрСиббанк» м. Харків, із сплатою процентів, інших платежів, відповідно до умов Договору. Ліміт оведрафта був  встановлений на загальну суму 1500000,00 гривень 00 копійоок Відповідно до умов договору за час  фактичного користування овердрафтом Позичальник  зобов*ячався  сплачувати Банку проценти  з розрахунку 22 % річних.  (а.с. 6-10).

  Відповідно до договору поруки №  П22-08-од/980-хркц від 01.09.2008 року  позивач зобов’язався перед відповідачем відповідати за невиконання ТОВ «Атос Інвестгруп» усіх його зобов’язань перед відповідачем, що виникли з  договору овердрафта  № 22-08-од/980-хркц. (а.а. 11-12). Додатковою угодою № 1 до  договору овердрафта № 22-08-од/980-хркц від 30.10.2008 року   було внесено  зміни до п. 2.6.3. Основного договору та вказаний пункт  викладено в  наступній  редакції,   встановлено, що за час фактичного користування овердрафтом Позичальник сплачує Банку проценту з розрахунку 25 % річних (а.с.14).

Додатковою угодою № 2 до  договору овердрафта № 22-08-од/980-хркц від  03.11.2008 року   було внесено  зміни до п. 2.6.3. Основного договору та вказаний пункт  викладено в  наступній  редакції,   встановлено, що за час фактичного користування овердрафтом Позичальник сплачує Банку проценту з розрахунку  30  % річних (а.с.15).

    Відповідач звернувся до позивача з вимогою №  134-4-1-3/260 від 11.02.2009 року , якою відповідач повідомляв позивача про те, що боржник ТОВ «Атос Інвестгруп»  станом на 11.02.2009 р. не виконав зобов’язання за основним договором  овердрафту та процентів. Станом  на 11.02.2009 року  заборгованість  ТОВ «Атос Інвестгруп»  за договором овердрафта складає 1 011353, 48 гривень.(а.с.13).

    Позивач вважає, що відповідач порушив положення п п. 2.1. п. 2 договору поруки, згідно якого позивач не мав права без згоди позивача змінювати умови основного договору з ТОВ «Атос Інвестгруп» в сторону збільшення обсягу відповідальності поручителя-позивача, що, на думку позивача дало йому право в судовому порядку вимагати визнання поруки № П22-08-од/980-хркц від 01.09.2008 року  таким, що не підлягає виконанню.

    Суд не погоджується з доводами позивача з огляду на наступне. Так, у відповідності до пп.  договору  овердрафту  №22-08-од/980-хркц  від 01.09.2010 року  сторони домовились, що  за час фактичного  користування овердрафтом Позичальнику  сплачує банку проценти  з розрахунку  22% річних. 30 жовтня 2008 року  між відповідачем та Боржником була укладена Додаткова Угода №1  до Основного договору. Ця угода передбачала збільшення  з 30.10.2008 року відсоткової ставки  за час фактичного  користування овердрафтом з 22% до 25 % річних.

      03 листопада 2008 року була укладена додаткова угода №2, яка встановлювала  збільшення зобов*язань    Боржника з 03.11.2008 року за фактичне користування овердрафтом з 25% річних  до 30% річних. Вказані додаткові угоди підписані  відповідачем по справі АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «АТОС ІНВЕСТГРУП».

    Відповідно до п. 1.1. п.1.3 договору поруки  №П22-08-од/980-хркц  поручитель  зобов*язується  перед Кредитором  відповідати за невиконання ТОВ»АТОС ІНВЕСТГРУП»   усіх його зобов*язань перед Кредитором , що виникли з договору овердрафту від 01.09.2008 року, укладеного між Кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність  Поручителя і Боржника є солідарною. Причини невиконання Боржником своїх зобов*язань  за Основним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання Поручителем зобов*язань за договором.

Зміни до договору  овердрафту  не впливають на розмір   відповідальності  позивача за договором поруки, тобто відповідач вправі  вимагати  від позивача по справі виконання  зобов*язань за договором поруки у розмірі, визначеному договором поруки, тобто сплати в тому числі відсотків за користування кредитом у розмірі, який був встановлений у момент укладання договору овердрафту та договору поруки. Твердження  позивача про те,що  на підставі додаткових угод до договору збільшився обсяг його відповідальності перед відповідачем, як поручителя, нічим не підтверджено  і   не можуть бути прийняті судом до уваги.

    Статтею 598 Цивільного кодексу України визначені підстави припинення зобов’язання. Вказаною статтею передбачено, що зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Пунктом 3.1. договору поруки №П22-08-од/980-хркц  від  01.10.2008  р. передбачена єдина підстава його припинення, а саме – повне припинення всіх зобов’язань боржника ТОВ «Атос Інвестгруп» за  Основним договором офердрафта. З огляду на викладене відмова позивача від виконання зобов’язання протирічить умовам договору поруки №  П22-08-од/980-хркц від 01.09.2008 року    та передбаченим законом в главі 50 Цивільного кодексу України, підставам припинення зобов’язання, зокрема, ст. 598 Цивільного кодексу, а також ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Як було встановлено судом вище, позивач погодився з умовам основного договору, зокрема, щодо зміни процентів, що дає можливість стверджувати про відсутність обов’язку відповідача погоджувати з позивачем зміну процентної ставки за кредитним договором, якщо така зміна відбулась у встановленому договором порядку.

    Разом з тим, позивач обґрунтовує свою позицію посиланням на ст. 15 та ст. 16 Цивільного кодексу України, відповідно до яких кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

    При цьому, навівши положення ст. 16 Цивільного кодексу України, позивачем не було встановлено, який саме спосіб захисту своїх цивільних прав їм обрано. Висновок позивача про наявність підстав для звернення з позовом про визнання договору таким, що не підлягає виконанню, з посиланням на ст. 16 Цивільного кодексу України, є безпідставним. Заявлені позивачем вимоги не відповідають визначеним законом способам захисту цивільних прав.

    Зауваження відповідача щодо порядку застосування ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України приймаються судом до уваги, але суд не вважає за необхідне застосовувати дану норму до спірного правовідношення, оскільки позовні вимоги ґрунтуються саме на ст. 15 та ст. 16 Цивільного кодексу України.

    Зазначене вище свідчить, що права позивача як поручителя за договором поруки № П22-08-од/980-хркц від 01.09.2008 року, що передбачені параграфом 3 глави 49 Цивільного кодексу України, не були порушені внаслідок укладення між відповідачем та ТОВ «Атос Інвестгруп» додаткових угод до кредитного договору.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 509, 553, 598 , ч.1 ст. 559, ст. 651  Цивільного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

    В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1  до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю « Атос Інвестгруп» про визнання договору поруки таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  

Суддя -                                                                         В.А. Дідовець