Постанова

від 17.10.2019 по справі 233/5402/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 233/5402/18 Номер провадження 22-ц/804/2345/19

П О С Т А Н О В А

Іменем У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 року Донецький апеляційний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.

Суддів Новікової Г.В., Гапонова А.В.,

за участі секретаря судового засідання Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу що виникла з земельних правовідносин за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області про визнання договору оренди недійсним, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня 2019 року /головуючий у 1 інстанції Мартиненко В.С./, -

В С Т А Н О В И В:

В позові пред`явленому до суду 17 жовтня 2018 року ОСОБА_1 виклала вимоги до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області /надалі Костянтинівська РДА/ про визнання недійсним договору оренди землі укладеного 19 травня 2010 року між відповідачем та СТОВ Хлібний дар в частині переданої в оренду земельної ділянки із кадастровим номером №1422482000:13:000:0007 площею 4,99га ріллі, що належить згідно свідоцтва про спадщину від 08 серпня 2016 року ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалась на те, що спадкодавець ОСОБА_2 20 липня 1996 року отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), що свідчить про те, що спірна земельна ділянка була розподілена та згідно доводів позивача не витребування розподіленої, однак непереоформленої земельної ділянки, після відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 не давало підстав відповідачу передавати земельну ділянку в оренду, без відома та в порушення прав власника.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня 2019 року відмовлено в задоволенні позову. Згідно висновків суду, підтверджені обставини з приводу того, що спірна земельна ділянка з моменту отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) і до оформлення права власності була нерозподілена (невитребувана), оскільки власник земельної частки (паю) в зазначений період часу не подав заяви про виділення належної їй земельної частки (паю) у натурі (на місцевості), з огляду на що, земельна ділянка могла передаватись Костянтинівською РДА в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання її власником державного акту на право власності на земельну ділянку.

Та суд першої інстанції вважав що договір оренди земельної ділянки, що оспорюється за своїм змістом узгоджується із вимогами законодавства чинними на час його укладення та відсутні правові підстави для визнання договору недійсним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Заявник обґрунтовує скаргу тим, що судом порушено норми матеріального права та суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема не врахував предмету спору та вимог позивача про захист спадкового права, через неможливість власника сертифікату на право на земельну частку (пай), який взяв участь у розподілі земельних часток, самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися земельною часткою (паєм).

Інша вимога апеляційної скарги заявником зводилась до невідповідності висновків суду щодо правової оцінки дій спадкодавця, яка отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), що виключає віднесення земельної ділянки до категорії нерозподілених (невитребуваних), обставинам справи та свідчить про помилкове тлумачення положень чинного законодавства.

Крім того, заявник зазначає, що судом допущенні порушення норм процесуального права які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу в якому Костянтинівська райдержадміністрація заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду залишити без змін. В обґрунтування зазначено, що райдержадміністраціям мала право укласти договір оренди невитребуваної земельної частки до моменту оформлення її власниками права власності на земельну ділянку. Інший довід зводився до того, що оскільки власник сертифіката на земельну часту (пай) не уклав протягом спірного періоду договору оренди земельної частки (паю) та не подав до Костянтинівської РДА заяви про виділення земельної частки (паю) в натурі, остання з дотриманням чинного законодавства передала в оренду для використання за цільовим призначенням земельну ділянку з кадастровим номером №1422482000:13:000:0007.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

20 липня 1996 року ОСОБА_2 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі що перебувала в колективній власності Колективного сільськогосподарського товариства Красний партізан розміром 6,4 в умовних кадастрових гектарах /копія сертифікату а.с.23/.

27 квітня 1998 року після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина /а.с. 17/.

19 травня 2010 року між Костянтинівською РДА та ТОВ "Хлібний дар" укладено договір оренди землі, відповідно до якого ТОВ "Хлібний дар" у строкове платне користування /10 років/ було передано земельні ділянки, розташовані на території Віролюбівської сільської ради, загальною площею 49,9300 га із земель сільськогосподарського призначення (запас, невитребувані земельні частки (паї) громадян - колишніх членів КСП "Красний партизан" /копія договору оренди а.с. 70 - 79/.

08 серпня 2016 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на право на земельну частку (пай) члена КСП "Красний партизан" розміром 6,16 умовних кадастрових гектарів, що належало померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДН № НОМЕР_1 , виданого Костянтинівською РДА 20 липня 1996 року /а.с. 19/.

Відповідно до розпорядження голови Костянтинівської РДА від 03 лютого 2017 року № 18 ОСОБА_1 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку із земель КСП "Красний партизан" орієнтовною площею 6,4 умовних кадастрових одиниць для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Віролюбівської сільської ради /а.с. 14/.

Розпорядженням голови Костянтинівської РДА від 24 липня 2017 року № 215 затверджено технічну документацію із землеустрою, надано у власність та виділено в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 1422482000:13:000:007 загальною площею 4,9900 га, з них ріллі 4,99 га /а.с. 13/.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422482000:13:000:0007 площею 4,99 га, розташовану на території Віролюбівської сільської ради, зареєстровано 03 серпня 2017 року на підставі розпорядження голови Костянтинівської РДА від 24 липня 2017 року № 215 за ОСОБА_1 /а.с. 11, 16/.

Розпорядження голови Костянтинівської РДА № 321 від 22 червня 2018 року прийнято рішення про припинення права оренди на земельну ділянку загальною площею 4,99 га, яка раніше була надана ТОВ "Хлібний дар" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також про вилучення у ТОВ "Хлібний дар" земельної ділянки (кадастровий номер 1422482000:13:000:0007) загальною площею 4,99 га, раніше наданої в оренду строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с. 169/.

02 липня 2018 року між Костянтинівською РДА та ТОВ "Хлібний дар" укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 19 травня 2010 року, відповідно до якої сторони, враховуючи реєстрацію права власності 03 серпня 2017 року на земельну ділянку за ОСОБА_1 , дійшли згоди про вилучення у ТОВ "Хлібний дар" земельної ділянки кадастровий номер 1242482000:13:000:0007 загальною площею 4,99 га, розташованої за межами населеного пункту Віролюбівської сільської ради; внесено зміни щодо загальної площі орендованих земельних ділянок (запас, невитребувані земельні частки (паї), які передаються в оренду, яку визначено у розмірі 44,9900 га ріллі /а.с. 170/.

У зв`язку з укладенням 02 липня 2018 року додаткової угоди 04 липня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права були внесені відомості про припинення речового права - права оренди ТОВ "Хлібний дар" на земельну ділянку кадастровий номер 1422482000:13:000:0007 /а.с. 171-172/.

Заслухавши доповідь судді, представника відповідача, за відсутності позивача повідомленої про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, переглядаючи справу за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд обґрунтовано до спірних правовідносин застосував положення Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року № 720/95 /надалі Порядок паювання земель/, згідно пункту 1 якого паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією /пункт 5 Порядку паювання земель/.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації /пункт 6 Порядку паювання земель/.

Процедуру розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) регламентовано "Порядком організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4.02.2004 року № 122 /надалі Порядок № 122/.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядок № 122 організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом.

Пунктом 12 Порядку встановлено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Виходячи із дійсного змісту наведених норм умовна частка сільськогосподарських угідь, яка не має чітко визначених меж та розміру у фізичних гектарах, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай), та яка не була виділена в натурі (на місцевості), оскільки її власник не взяв участі у розподілі земельних ділянок, що проводився між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства, відповідною сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією важається нерозподіленою (невитребуваною).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , а також спадкодавець ОСОБА_2 участі в розподілі земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) КСП "Красний партизан" не брали. Отже вірні висновки суду першої інстанції про те, що земельна частка (пай), яка належала ОСОБА_2 та яку після її смерті успадкувала позивач, є нерозподіленою (невитребуваною) земельною ділянкою.

Згідно статті 13 Закону України від 05.06.2003 року № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції чинній на час укладення договору оренди 19.05.2010 року) /надалі Закон/ нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Отже ґрунтуються на законі дії Костянтинівської РДА щодо укладення 19 травня 2010 року договору оренди землі з ТОВ "Хлібний дар" про передачу останньому в оренду земельної ділянки кадастровий номер 1242482000:13:000:0007 загальною площею 4,99 га, яка тільки в липні 2017 року на підставі розпорядження голови Костянтинівської РДА була виділена позивачу ОСОБА_1 в натурі.

Оспорюючи законність договору оренди, який укладений 19 травня 2010 року між Костянтинівською РДА та ТОВ "Хлібний дар", позивач безпідставно посилалась на відсутність у сторони договору права на його укладення, укладений між Костянтинівською РДА та ТОВ "Хлібний дар" 19 травня 2010 року, не порушує прав позивача, яка своїх прав як спадкоємець земельної частки (паю) не заявляла до 2017 року.

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання договору оренди від 19 травня 2010 року недійсним, оскільки зазначений правочин за своїм змістом та формою не суперечить чинному законодавству.

Частинами 1, 3 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Оспорюваний договір оренди землі повністю узгоджується із статтею 13 Закону, за змістом якої відповідні районні державні адміністрації могли передавати в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що позивачем не підтверджені обставини з приводу того, що вона чи спадкодавець ОСОБА_2 укладали договір оренди, як власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельної ділянки та тим самим вчиняли дії направлені на виділення землі в натурі на підстві наявного сертифікату на право на земельну частку.

Що ж стосується доводу позивача про те, що мали місце процесуальні порушення, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до цивільного процесуального законодавства порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи /ч. 2 ст. 376 ЦПК України/, та стосовно даної справи такі порушення процесуального законодавства відсутні, ОСОБА_1 беззаперечно мала можливість для реалізації своїх процесуальних прав за своїм розсудом та розпорядження своїми правами у відповідності до положень норм цивільного процесуального права та остання не довела та не підтвердила належними доказами існування жодних обставин які би об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для реалізації нею своїх прав в ході судового розгляду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про порушення чи неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, висновки суду здійсненні з дотриманням норм матеріального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 17 жовтня 2019 року.

Судді: