Ухвала

від 18.10.2019 по справі 371/268/19

РЖИЩІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суддя в І інстанції Козіна С.М.

Єдиний унікальний № 371/268/19

Провадження № 2-з/374/11/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Козіна С.М., розглянувши заяву представника позивача Фермерського господарства "Припіяло Андрія Васильовича" - адвоката Стельниковича С.А. про забезпечення позову, подану у справі за позовом Фермерського господарства "Припіяло Андрія Васильовича" до Миронівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Зеленківська сільська рада Миронівського району Київської області, про визнання недійсним доовору в частині, визнання незаконним розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ржищівського міського суду Київської обалсті знаходиться цивільна справа за позовом ФГ "Припіяло Андрія Васильовича" до Миронівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Зеленківська сільська рада Миронівського району Київської області, про визнання недійсним доовору в частині, визнання незаконним розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

17 жовтня 2019 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла заява представника позивача ФГ "Припіяло А.В." - адвоката Стельниковича С.А. про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходів щодо забезпечення позову, шляхом заборони Зеленківській сільській раді Миронівського району Київської області до принйяття рішення у справі по суті спору вчиняти будь-які дії, пов`язані з передачею невитребуваних земельних часток (паїв) за номерами: 270, 493, 1097, 1138, 1151 в оренду, в тому числі приймати відповідні рішення та укладати відповідні договори.

Заяву мотивував тим, що 16 лютого 2016 року між позивачем та відповідачем-1 укладено договір оренди земельної ділянки (про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 13.02.2015) площею 16,25 га (невитребувані паї - 5 шт.), яка розташована за межами населеного пункту с. Зеленьки Миронівського району Київської області на території Зеленківської сільської ради Миронівського району Київської області (надалі - договір від 16.02.2016). Договір від 16.02.2016 зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок Зеленківської сільської ради за № 1 від 17.02.2016, про що вчинено відповідний запис у розрахунку розміру орендної плати (невід`ємна частина договору).

В подальшому 09 червня 2016 року між позивачем та відповідачем-1 на підставі розпорядження Миронівської РДА від 08.06.2016 № 210 укладено Договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16.02.2016. Пункт 3.1. договору від 16.02.2016 викладено в новій редакції: 3.1. Договір укладено сторонами терміном на 10 (десять) років або до моменту отримання власником свідоцтва на право власності на земельну частку (пай). Після закінчення терміну договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. .

Таким чином, договір від 16 лютого 2016 року є укладеним терміном на 10 років.

Серед письмових доказів, доданих до позовної заяви містяться документи: копія листа Зеленківської сільської ради від 10.01.2019 № 37, копія листа Зеленківської сільської ради від 07.09.2018 № 854, копія погодження Зеленківської сільської ради від 15.08.2018 № 761. Зі змісту даних документів вбачається, що Зеленківська сільська рада не визнає чинність договору від 16.02.2016 та наявне право оренди невитребуваних паїв у позивача.

Особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначені в Законі України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

Стаття 13 вказаного Закону встановлює порядок та умови використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв).

На час виникнення спірних взаємовідносин редакція статті 13 Закону передбачала можливість передачі нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в оренду за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації (компетенція в залежності від місцерозташування нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок).

Законом України № 2498-УІІІ від 10.07.2018 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні стаття 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) викладена в новій редакції.

Після внесених змін частина 3 статті 13 Закону має наступний зміст: Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. .

Таким чином, чинна редакція статті 13 Закону не передбачає можливість передачі нерозподілених земельних ділянок, невитребуваних часток (паїв) в оренду за рішенням районних державних адміністрацій, а залишає таке право тільки за відповідними сільськими, селищними, міськими радами. Крім того, наразі передача нерозподілених земельних ділянок, невитребуваних часток (паїв) в оренду здійснюється після формування їх у земельні ділянки, що передбачає проведення робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Предметом пред`явленого ФГ Припіяло А.В. позову, серед іншого, є визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки площею 22,85 га (невитребувані паї - 7 шт.) від 17.09.2018, укладеного між Миронівською районною державною адміністрацією Київської області та ОСОБА_1 (далі - договір від 17.09.2018), оскільки вказаним договором відповідачу-2 передбачається передача в оренду невитребуваних паїв з числа паїв, що вже знаходяться в оренді у позивача за договором від 16.02.2016.

Строк дії договору, укладеного з відповідачем-2 17.09.2018, сплив 17.09.2019.

В серпні 2019 року позивачем було випадково отримано інформацію про те, що Зеленківською сільською радою замовлені роботи по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) невитребуваних земельних часток (паїв) за номерами: 270, 493, 1036, 1097, 1138, 1151. Відповідне оголошення опубліковано в газеті Миронівський край № 33 (10026) за 16.08.2019.

Невитребувані земельні паї з номерами 270, 493, 1097, 1138, 1151 є об`єктом оренди як за договором від 16.02.2016, так і за оскаржуваним договором від 17.09.2018.

Як зазначалось вище, Зеленківська сільська рада не визнає чинність договору від 16.02.2016, та вважає, що спірні невитребувані паї наразі перебувають в оренді у відповідача-2 за договором від 17.09.2018, строк дії якого сплив 17.09.2019.

Таким чином, в даний час Зеленківська сільська рада вчиняє дії, направлені на формування спірних невитребуваних паїв у земельні ділянки, з метою їх подальшої передачі в оренду після спливу строку дії договору від 17.09.2018.

Укладання Зеленківською сільською радою нового договору оренди спірних невитребуваних паїв (або поновлення договору від 17.09.2018 на новий термін) може істотно ускладнити виконання рішення суду та поновлення оспорюваних прав позивача в разі задоволення позовних вимог. У цьому разі позивач буде змушений подавати новий позов для оскаржування такого договору в судовому порядку та нести додаткові часові і фінансові витрати.

Наведені обставини вказують на необхідність вчинення заходів забезпечення позову у вигляді встановлення заборони Зеленківській сільській раді вчиняти будь-які дії, пов`язані з передачею невитребуваних земельних часток (паїв) за номерами: 270, 493, 1097, 1138, 1151 в оренду, в тому числі приймати відповідні рішення та укладати відповідні договори. Невжиття таких заходів унеможливить ефективний захист порушених прав позивача в разі задоволення позову.

Розглянувши заяву представника позивача - адвоката Стельниковича С.А., суд вважає, що її необхідно задовольнити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Відтак, забезпечення позову у цивільному процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

В даному випадку, предметом позову серед іншого є визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки площею 22,85 га (невитребувані паї - 7 шт.) від 17.09.2018, укладеного між Миронівською районною державною адміністрацією Київської області та ОСОБА_1 (далі - договір від 17.09.2018), оскільки вказаним договором відповідачу-2 передано в оренду невитребувані паї з числа паїв, що вже знаходяться в оренді у позивача за договором від 16.02.2016.

З огляду на додану до заяви копію газети "Миронівський край" з розміщеним в ньому оголошенням про проведення робіт по встановленню (відновленню) меж спірних земельних ділянок в натурі, та копій листів Зеленківської сільської ради від 10.01.2019 № 37 та від 07.09.2018 № 854, копії погодження Зеленківської сільської ради від 15.08.2018 № 761, які містяться у матеріалах справи, вбачається, що Зеленківська сільська рада не визнає чинність договору від 16.02.2016 та наявне право оренди невитребуваних паїв у позивача.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частина 3 ст. 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 6 цієї постанови передбачено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, або ефективного захисту порушених прав позивача і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, а тому існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Такі ж правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі № 910/1040/18.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щобю остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 152, 153, 154 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Фермерського господарства "Припіяло Андрія Васильовича" - адвоката Стельниковича Сергія Анатолійовича про забезпечення позову, подану у справі за позовом Фермерського господарства "Припіяло Андрія Васильовича" до Миронівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Зеленківська сільська рада Миронівського району Київської області, про визнання недійсним договору в частині, визнання незаконним розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, - задовольнити у повномі обсязі.

Заборонити Зеленківській сільській раді Миронівського району Київської області до принйяття рішення у справі по суті спору вчиняти будь-які дії, пов`язані з передачею невитребуваних земельних часток (паїв), за номерами: 270, 493, 1097, 1138, 1151 в оренду, в тому числі приймати відповідні рішення та укладати відповідні договори.

Дана ухвала, з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", має статус виконавчого документа.

Сторонами у виконавчому провадженні за ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 18 жовтня 2019 року є:

Стягувачем: Фермерське господарство "Припіяло Андрія Васильовича", ідентифікаційний код юридичної особи 30349454, місцезнаходження за адресою: 08832, Київська область, Миронівський район, с. Зеленьки, вул. Братів Морозових, 59-А.

Боржником: Зеленківська сільська рада Миронівського району Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи 04362543, місцезнаходження за адресою: 08832, Київська область, Миронівський район, с. Зеленьки, вул. Центральна, 17.

Копію ухвали направити для відома учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановляння незалежно від її оскарження.

Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову набирає законної сили з 18 жовтня 2019 року та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 18 жовтня 2022 року.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.

Суддя