Рішення

від 10.10.2019 по справі 363/1295/16-ц

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.10.2019 Справа № 363/1295/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Дехтяренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про розподіл надвірної будівлі в натурі,-

ВСТАНОВИВ:

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про розподіл надвірної будівлі в натурі, в якій просила здійснити розподіл надвірної будівлі сараю Б, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до варіанту № 2 висновку експерта №3103-2019 від 31.03.2019 року за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи; призначити позивачу ОСОБА_1 сплату на користь ОСОБА_2 1889 гривень грошової компенсації за відступ в збільшення на 1,7 кв.м. від ідеальної частки будівлі (3/4 частини) після розподілу будівлі в натурі; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з пред`явленням позовної заяви до суду, пропорційно розміру частки у спільній частковій власності у розмірі 137, 80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку та надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у співвідношенні ѕ частини - власність позивача ОСОБА_1 та ј частина власність відповідача ОСОБА_2 . Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 04.03.2013 року у цивільній справі № 2-24/13, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.11.2013 року, згідно з якими ОСОБА_1 виділено в натурі ѕ частини житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до судової будівельно - технічної експертизи № 11117/11/10971/12-43 Київського науково - дослідного інституту судових експертиз. Вказаною експертизою також розділені будівлі відповідно до частки кожного співвласника, будівля сараю, позначена під літерою Б , фактично розділена шляхом виділення позивачу ѕ частини цієї будівлі, але варіанти виділення в натурі цієї частки експертиза не містить. Наразі тривають спірні стосунки з мешканцями відповідача по справі з приводу користування цією будівлею. Приводом звернення до суду стало також те, що рідний брат відповідача, який фактично мешкає в частині будинку ОСОБА_2 , розподілив будівлю сараю Б на власний розсуд, відгородивши в своє користування більшу частку, ніж належить відповідачу. Зауваження щодо самовільного розподілу будівлі ігноруються і способи досягти консенсусу у спірному питанні видаються марними, а тому позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

25 листопада 2016 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл надвірної будівлі в натурі закрито, з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

19 січня 2017 року ухвалою апеляційного суду Київської області ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 25.11.2016 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

13 лютого 2017 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшли матеріалами цивільної справи № 363/1295/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл надвірної будівлі в натурі, яка надійшла з апеляційного суду Київської області для продовження розгляду до суду першої інстанції.

15 лютого 2017 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області вищевказану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

23 січня 2018 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області призначено судово будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю Судово-експерта компанія АЛІНГЕЗ , провадження у цивільній справі на час проведення експертизи зупинено.

07 травня 2019 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області поновлено провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

29 липня 2019 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд цивільної справи по суті.

Позивач та її представники уточнений позов від 09.07.2019 року підтримали, зазначили, що мирним шляхом вирішити спір неможливо, а тому просили уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 3\4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 10.03.2000 року укладеного ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідченого державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Еременко Т.М., зареєстровано в реєстрі №1066, реєстрація права власності проведена в Вишгородському БТІ 17.03.2000 року.

Як вказано в договорі дарування позивач прийняла в дар 3\4 частини житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель. Цей житловий будинок з брусу, обкладений цеглою, збудований в 1923 році, житловою площею 54.6 кв.м., загальною площею 88,5 кв.м., 48% зносу, до нього прилягають надвірні будівлі: два сарая Б , В , погріб під Б , уборна Г , огорожа 1-4 , душ Е , площадка І .

Інша 1\4 частина вказаного житлового будинку належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.06.2007 року виданого Вишгородською районною державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі 1-2223, зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 04.07.2007 року.

Як вказано в свідоцтві про право на спадщину спадкове майно на яке видано свідоцтво складається з 1\4 частини житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель. Цей житловий будинок з брусу, цегли, житловою площею 54.6 кв.м., загальною 89,8 кв.м., 48% зносу, а також надвірні будівлі: два сарая Б , В , погріб під Б , уборна Г , два навіси Ж , З , огорожа 1-5 , літній душ Е , тротуар І .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майн щодо об`єкта нерухомого майна 06 липня 2016 року зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 65,7 кв.м., житловою площею 45 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06 жовтня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області про поділ житлового будинку та надвірних споруд відмовлено.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 04 березня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.11.2013 року, ОСОБА_1 виділено у власність в натурі ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , а саме: кухню 1-1, площею 12,8 кв.м., вартістю 16448,22 грн.; передпокій 1-2, площею 7,9 кв.м. вартістю 10151,63 грн., житлову кімнату 1-3 , площею 8,4 кв.м., вартістю 10794,14 грн. , житлову кімнату 1-4 , площею 13,8 кв.м., вартістю 17733,23 грн., житлову кімнату 1-5 площею 14,7 кв.м., вартістю 18889,75 грн., житлову кімнату 2-4 , площею 8.1 кв.м., вартістю 10408,64 грн., а всього по житловому будинку 65,7 кв.м, вартістю 84426 грн.; надвірні будівлі і споруди: сарай Б 3/4 частини вартістю 17223 грн., погріб під Б вартістю 2578 грн., вбиральня Г вартістю - 1755 грн., тротуар І (3/4 частини) вартістю 864,75 грн., огорожа 1-5 (3/4 частини), вартістю 30419,25 грн., навіс И вартістю 4178 грн., всього: загальною вартістю по надвірним будівлям та спорудам 57018 грн., разом по будинковолодінню: площею 65,7 кв.м. вартістю 141444 грн., відступ від ідеальних часток по площі житлового будинку на 0,68 кв.м менше; відступ від ідеальних часток по вартості будинковолодіння на 4838 грн. менше.

Крім того, ОСОБА_1 зобов`язано за власні кошти виконати переобладнання у виділеній їй частині будинку: між приміщеннями 1-4 (площею 13,8 кв.м.) та 2-4 (площею 8.1 кв.м.) влаштувати дверний проріз; між приміщеннями 2-3 (площею 9,6 кв.м.) та 2-4 ( площею 8,1 кв.м.) закласти дверний проріз.

Ухвалою суду від 08 травня 2014 року у вказаному рішенні виправлено технічну описку.

Рішення набрало законної сили 13 листопада 2013 року.

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02 жовтня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити приміщення 2-4 будинку АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити ѕ частини приміщення сараю під літерою Б домоволодіння АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забезпечити доступ та не чинити перешкод ОСОБА_1 у доступі до приміщень 2-3 та 2-4 будинку АДРЕСА_1 , на час виконання перепланування будинку та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 276 грн. 32 коп.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04 грудня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 жовтня 2014 року відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 березня 2015 року заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 жовтня 2014 року залишено без змін.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27 травня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель відмовлено.

Вказане рішення суду набрало законної сили 09 червня 2014 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

10 вересня 2015 року рішенням Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області 51 сесії 6 скликання перейменовано вулицю Косарєва в смт. Димер Вишгородського району Київської області на вулицю Яблунева.

Актом державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Мовчун Т.С. від 12 листопада 2015 року встановлено, що приміщення 2-4 будинку АДРЕСА_1 , звільнено. Доступ до приміщення 2-3, 2-4 будинку АДРЕСА_1 забезпечено. Приміщення сараю під літерою Б звільнено ОСОБА_3 , поставлена перегорода ДСП . Визначитись з якої сторони звільнити сарай неможливо. Вказаний акт був підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Мовчун Т.С. від 13 листопада 2015 року ВП № 47707518 при примусовому виконанні виконавчого листа № 363/1089/14-ц від 20.04.2015 року виконавче провадження закінчено.

Відповідно до висновку судового експерта Товариства з обмеженою відповідальністю Судово-експерта компанія АЛІНГЕЗ Малого О.В. від 31.03.2019 року № 3103-2019 складеного за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи встановлено, що поділ житлового будинку АДРЕСА_1 та господарських будівель і споруд, у відповідності до ідеальних часток співвласників ј та ѕ частин фактично вже проведених. Також експертом запропоновано два технічно можливих варіантів поділу сараю Б .

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ст. 356 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Як слідує зі ст.ст. 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України. За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.

Відповідно до ст.ст. 183, 367 ЦК України виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Враховуючи вищенаведене суд вбачає, що учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна (сараю під літерою Б) пропорційно своїй частці в ньому.

Відповідно до ст. 186 ЦК України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога про реальний розподіл надвірної споруди (сараю під літ. Б), яка є приналежністю по відношенню до будинку АДРЕСА_1 , як головної речі, суперечить вимогам ст. 186 ЦК України.

Спірна будівля - сарай Б , призначений для забезпечення всіх власників будинку необхідними засобами благоустрою і вважається приналежністю головної речі - будинку АДРЕСА_1 і не є самостійним об`єктом цивільного обігу.

Крім того, як вбачається з висновку судового експерта Товариства з обмеженою відповідальністю Судово-експерта компанія АЛІНГЕЗ Малого О.В. від 31.03.2019 року № 3103-2019 складеного за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи, варіанти поділу сараю Б по АДРЕСА_1 надані без будь - якого врахування порядку користування земельною ділянкою, який між сторонами фактично склався.

Отже, запропоновані експертом варіанти поділу сараю Б тягнуть за собою зміну порядку користування сторонами вищезазначеною земельною ділянкою , однак позовних вимог про зміну такого порядку ОСОБА_1 не заявлялося.

Крім того, вимога про призначення ОСОБА_1 грошової компенсації за висновоком судово - будівельно - технічної експертизи за відступ в бік збільшення на 1,7 кв.м. від ідеальної частки будівлі (3/4 частин) після розподілу будівлі в натурі не може мати місце, оскільки сарай Б не може бути об`єктом самостійного розподілу між співвласниками і є приналежністю до головної речі - житлового будинку АДРЕСА_1 .

За таких обставин, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не можуть бути задоволені.

Також, згідно положень ст. 141 ЦПК України, оскільки судом відмовляється у задоволенні уточненого позову, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних зі розглядом справи відсутні.

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні уточненого позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про розподіл надвірної будівлі в натурі- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення, за приписами ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2019 року.

Головуючий: М.Б. Баличева