Справа № 372/1550/19 Головуючий 1 інстанція-Кравченко М.В.
Проваження № 22-ц/824/14220/2019 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
П О С Т А Н О В А
іменем України
23 жовтня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу Олександрівський на ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2019 року у справі за заявою Обслуговуючого кооперативу Олександрівський про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 вартості житлово-комунальних послуг,-
в с т а н о в и в:
У квітні 2019 року Обслуговуючий кооператив Олександрівський звернувсядо суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 вартості житлово-комунальних послуг за період із 01 листопада 2017 року по 01 квітня 2019 року в розмірі 24649,45 грн.
Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2019 року відмовлено у видачі судового наказу. Ухвала мотивована наявністю спору про право, що виключає видачу судового наказу.
Не погоджуючись із ухвалою, Обслуговуючий кооператив Олександрівський подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді про відмову у видачі судового наказу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не виконує обов`язків члена кооперативу і не сплачує вартість житлово-комунальних послуг.
ОСОБА_1 відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу (п.1 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відмовляючи у видачі судового наказу, суддя виходив з того, що за вказаними у заяві
- 2 -
вимогами судовий наказ не може бути видано. При цьому суд виходив із відсутності між сторонами договору про надання житлово-комунальних полуг, а також включенням до розміру заборгованості платежів на користь кооперативу за обслуговвання, що у свою чергу свідчить про наявність спору про право.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судді, оскільки вони зроблені в результаті порушення норм процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи, Обслуговуючий кооператив Олександрівський заявив вимоги до члена кооперативу Олійника М.М. про стягнення вартості житлово-комунальних послуг за період із 01 листопада 2017 року по 01 квітня 2019 року в розмірі 24649,45 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу.
Згідно п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
До заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній формі), за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. (п.3 ч.3 ст.163 ЦПК України).
Відповідно до п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст.163 цього Кодексу.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року (чинний на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною 1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої ст.20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Статтями 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком
- 3 -
споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.
Необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення на основі типового договору визначено як обов`язок, а не право споживача. Разом із тим відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для звільнення від сплати вартості фактично отриманих споживачем житлово-комунальних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року в справі № 302/1315/14-ц, від 20 червня 2018 року в справі № 757/10888/14-ц, Верховного Суду України від 27 січня 2016 року в справі № 6-2864цс15.
Та обставина, що між сторонами не укладено договір про надання комунальних послуг, враховуючи те, що заявником було запропоновано укласти такий договір, а також те, що такі послуги фактично надавались, не є підставою для відмови у видачі судового наказу, із урахуванням змісту вказаних норм матеріального права.
Суд наведеного не врахував і постановив помилкову ухвалу.
Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.
З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає до скасування у зв`язку із порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.259, 374, 379, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Олександрівський задоволити.
Ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2019 |
Оприлюднено | 24.10.2019 |
Номер документу | 85135302 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Савченко Сергій Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні