Вирок

від 15.09.2009 по справі 1-379/2009

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-379/2009 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2009 р.

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі:

судді Васильковського В.М.

секретаря Олексюк Г.І.

з участю прокурора Майковського P.P.

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, учня ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого, гр. України, за ст. 277 ч.1 КК України, -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, учня ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого, гр. України, за ст. 277 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 26 червня 2009 року близько 16 год. 30 хв. на 20 км. 2/3 пікет перегону Коломия - Гвіздець Львівської залізниці, шляхом умисного накладання на залізничні рейки дерев»яного стовпа та каміння, закопування між шпалами залізобетонного пікетного № 2/3 стовпчика, унеможливили та істотно ускладнили використання залізничного полотна, що створило затримку руху поїздів, могло спричинити аварію поїзда, а також створило небезпеку для життя людей.

Вину у вчиненому підсудний ОСОБА_2 визнав повністю і пояснив, що 26 червня 2009 року він перебував дома, коли до нього прийшов знайомий ОСОБА_3. Близько 14 год. 00 хв. вони разом пішли за село на черешні, там пробули близько години. Потім вони пішли до залізничної колії, щоб покласти каміння на рейки та подивитись, що буде. Так, ідучи вздовж колії з сторони сел. Гвіздець в напрямку Коломиї, побачили біля колії бетонний стовпчик з цифрами «5-6», витягнули його, перенесли на рейки і там поклали. Стовпчик виявився низьким і сам стояти на рейках не хотів, тому вони поклали його назад, а самі пішли далі. Пройшовши близько 700-800 метрів, вони побачили поряд колії довгий дерев»яний стовп, поклали його впоперек на рейки, поряд був закопаний бетонний стовпчик «2-3», вони його витягли з землі та поклали між рейки та між шпали і ногами пригорнули з обох боків камінням з колії. Далі, приблизно о 16 год. 30 хв. вони поскладали після дерев»яного стовпа каміння на кожну рейку. Потім вони відійшли на відстань близько 15 метрів і там зупинились, чекаючи поїзда, який мав їхати, їм було цікаво що буде. Через кілька хвилин до них підійшли міліціонери та затримали їх.

Вину у вчиненому підсудний ОСОБА_3 визнав повністю і пояснив, що 26.06.2009 року він приїхав у с. Балинці до родичів та прийшов в гості до свого знайомого ОСОБА_2. Близько 14 год. 00 хв вони разом пішли за село на черешні, там пробули близько години. Потім вони пішли до залізничної колії, щоб покласти каміння на рейки та подивитись, що буде. Так, ідучи вздовж колії з сторони сел. Гвіздецї в напрямку Коломиї, побачили біля колії бетонний стовпчик з цифрами «5-6», витягнули його, перенесли на рейки і там поклали. Стовпчик виявився низьким і сам стояти на рейках не хотів, тому вони поклали його назад, а самі пішли далі. Пройшовши близько 700-800 метрів, вони побачили поряд колії довгий дерев»яний стовп, поклали його впоперек на рейки, поряд був закопаний бетонний стовпчик «2-3», вони його витягли з землі та поклали між рейки та між шпали і ногами пригорнули з обох боків камінням з колії. Далі, приблизно о 16 год. 30 хв. вони поскладали після дерев»яного стовпа каміння на кожну рейку. Потім вони відійшли на відстань близько 15 метрів і там зупинились, чекаючи поїзда, який мав їхати, їм було цікаво що буде. Через кілька хвилин до них підійшли міліціонери та затримали їх.

Відповідно до ст. 299 ч.3 КК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудних, оскільки вони та інші учасники судового розгляду не оспорюють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає.

Отже, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 277 ч. 1 КК України, як приведення шляхів сполучень у непридатний для експлуатації стан, що могло спричинити аварію поїзда, порушити нормальну роботу, а також створило небезпеку для життя людей.

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних.

Обставинами, які пом'якшують покарання є визнання вини та щире каяття підсудних, сприяння у розкритті злочину, які злочин вчинили вперше, їх молодий вік, позитивні характеристики.

Обставини, які обтяжують покарання відсутні.

Тому, щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід обрати покарання у вигляді штрафу.

У судовому засіданні від захисника підсудних поступило клопотання, підтримане підсудними та їх законними представниками, про звільнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, від покарання у зв'язку із застосуванням до них заходів виховного характеру та передачею неповнолітніх під нагляд батьків, так як ніяких інших злочинних дій вони не вчиняли, щиро розкаялися, по місцю проживання та навчання характеризуються позитивно.

Заслухавши думку прокурора, який не заперечив у застосуванні до неповнолітніх підсудних примусових заходів виховного характеру, підсудних та їх законних представників, суд приходить до висновку про можливість виправлення неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вчинили злочин середньої тяжкості, без застосування кримінального покарання із застосуванням щодо них заходів виховного характеру у виді передачі неповнолітніх підсудних під нагляд батьків.

На підставі наведеного та керуючись ст. 105 КК України, ст.ст. 323, 324, 327 КПК України, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 277 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510  грн.  

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 277 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510  грн.  

На підставі ст. 105 КК України звільнити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від призначеного покарання.

Застосувати до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -заходи виховного характеру.

Передати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, під нагляд батька -ОСОБА_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3.

Передати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, під нагляд матері -ОСОБА_5, жительки с. Бучачки, вул.  Л.Українки, 6 Снятинського району, Івано-Франківської області.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд, відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Речові докази - дерев'яний стовп та залізобетонний стовпчик 2/3 повернути колійному майстру ВП «Івано-Франківська дистанція колії» гр. ОСОБА_6

Речовий доказ - мобільний телефон Nokia 6500c повернути ОСОБА_3

Цифрові фотознімки, відтворені на паперовому носії, залишити на зберіганні в матеріалах кримінальної справи.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.