Постанова

від 31.10.2019 по справі 910/6447/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2019 р. Справа№ 910/6447/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Чорногуза М.Г.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Богайчук С.В.,

від відповідача 1- Ткаченко О.О.,

від відповідача 2 - Філімончук І.М.,

від третьої особи 1 - Константинова Н.І.,

від третьої особи 2 - Нагарнюк-Данилюк О.А.,

Мигаль Х.О.,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 (повний текст рішення складено 05.12.2018)

у справі №910/6447/18 (суддя Джарти В.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ"

до :

1. Київської міської ради,

2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. Головне управління Держгеокадастру у м.Києві,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Амадеус КО",

про набуття (визнання)права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ТОВ"Футбольний клуб "Динамо" Київ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про набуття (визнання) права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що останній є власником комплексу будівель та площинних спортивних споруд, в тому числі і майданчика для стрільби з лука площею 14 860 кв.м. Також позивач зазначає, що спірна земельна ділянка перебуває у його користуванні з 1994 року по 2011 рік, і як наслідок позивач є добросовісним володільцем, таким чином фактичне володіння позивачем спірною земельною ділянкою є безтитутльним, тобто таким, що не спирається на жодні правові підстави (пункти), внаслідок чого, відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, позивач просив суд визнати за набувальною давністю за Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" право власності на земельну ділянку, площею 1,486 га.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 року у справі №910/6447/18 в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав до суду належних та допустимих доказів, що підтверджують його наміри укласти договір оренди зазначеної земельної ділянки до ухвалення Київською міською радою рішення № 387/1363. Крім того, як зазначив місцевий господарський суд, відсутність ідентифікації та конкретизації за яку саме земельну ділянку сплачувався позивачем земельний податок, що унеможливлює дійти обґрунтованого висновку про те, що позивачем сплачувався земельний податок протягом всього спірного періоду саме щодо спірної земельної ділянки. Також судом першої інстанції встановлено, що Київською міською радою здійснено у встановленому порядку волевиявлення щодо розпорядження земельними ділянками, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, до спливу 10 річного терміну, на якому наголошує позивач, що, у свою чергу, спростовує доводи позивача щодо набуття права власності на земельну ділянку.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 року у справі №910/6447/18 та прийняти нове рішення суду про задоволення позовних вимог.

Доводи та вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи. Зокрема скаржник зазначає, що Київська міська рада після прийняття рішення від 05.07.2001 року №387/1363, не приймала жодних інших рішень про надання спірної земельної ділянки в користування, власність, тощо іншим особам. При цьому позивач, як використовував так і продовжував використовувати спірну земельну ділянку. Також, на думку скаржника матеріали справи містять всі докази того, що останній належним чином сплачував земельний податок протягом всього періоду користування земельною ділянкою за адресою м. Київ, вул. Паркова дорога (кадастровий номер 82007002), площею 14 860, 02 кв.м., а саме протягом 2008 року по 2011 рік. Окрім цього, скаржник звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається відкритість та безперервність володіння ним спірною земельною ділянкою в період з 2001 року по 2012 рік, тобто в період необхідний для визнання права власності за набувальною давністю.

Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2018 року для розгляду апеляційної скарги ТОВ"Футбольний клуб "Динамо "Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 року у справі №910/6447/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 року у справі №910/6447/18 апеляційну скаргу ТОВ"Футбольний клуб "Динамо "Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 року у справі №910/6447/18 залишено без руху.

19.12.2018 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та докази, що підтверджують надсилання копії скарги іншим сторонам у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2019 року у справі №910/6447/18 апеляційну скаргу ТОВ"Футбольний клуб "Динамо "Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 року у справі №910/6447/18 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.

Відкрито апеляційне провадження у справі №910/6447/18 за апеляційною скаргою ТОВ"Футбольний клуб "Динамо "Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 року у справі №910/6447/18.

Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 року у справі №910/6447/18.

Розгляд справи №910/6447/18 призначений на 31.01.2019 року.

04.01.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві надійшов відзив на апеляційну скаргу.

04.01.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ТОВ"Футбольний клуб "Динамо" Київ" надійшли доповнення до апеляційної скарги. До вказаних доповнень ТОВ"Футбольний клуб "Динамо" Київ" додано заяву про призначення у справі №910/6447/18 судової експертизи.

30.01.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ТОВ"Амадеус КО" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

30.01.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Головного управління Держгеокадастру у м.Києві надійшли заперечення на доповнення ТОВ"Футбольний клуб "Динамо" Київ" до апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 року у справі №910/6447/18 оголошено перерву до 14.02.2019 року.

05.02.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Адвокатського об`єднання "Юридична фірма "Астерс", яке надає правову допомогу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42017000000002681, надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи №910/6447/18, в задовоелнні якої колегією суддів відмовлено, оскільки АО"Юридична фірма "Астерс" не є стороною у справі і не має юридичного відношення до розгляду справи апеляційною інстанцією.

11.02.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ТОВ"Амадеус КО" надійшли заперечення проти заяви ТОВ"Футбольний клуб "Динамо" Київ" про призначення у справі №910/6447/18 судової експертизи, а також заява про застосування позовної давності.

12.02.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ТОВ"Амадеус КО" надійшов відзив на доповнення ТОВ"Футбольний клуб "Динамо" Київ" до апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу. На вирішення експертів судом було поставлено наступні питання:

- Яка конфігурація, проміри, точна площа, координати поворотних точок, географічне розташування земельної ділянки площею 1,486га, кадастровий номер 82:007:002, що розташована на Парковій дорозі у Печерському районі міста Києва?

11.04.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшли матеріали справи №910/6447/18 з супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про необхідність погодження строку виконання та оплати експертизи з клопотанням судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №6835/19-41 про забезпечення обстеження об`єкту дослідження та надання додаткових матеріалів необхідних для проведення дослідження. У вищезазначеному клопотанні судовий експерт просить:

• надати роз`яснення на поставлене питання в частині кадастрового номеру земельної ділянки, а саме - в питанні вказаний саме кадастровий номер ділянки чи її обліковий номер. Якщо в питанні вказаний саме кадастровий номер 82:007:002, то питання в редакції поставленій на вирішення експертизи не може бути вирішено при проведенні судової експертизи, оскільки поняття "кадастровий номер земельної ділянки" в Україні введено в 1998 році, і кадастровий номер має мати чотири, а не три ієрархії, і складатися із 19-ти (з 1998 по 2002 роки - із 17-ти), а не 8-ми цифр;

• надати роз`яснення на поставлене питання - а саме дане питання поставлено щодо конфігурації, промірів, точної площі, координат поворотних точок, географічного розташування земельної ділянки внатурі (на місцевості) чи щодо вказаних параметрів земельної ділянки згідно із документацією із землеустрою на цю ділянку. Якщо питання поставлено щодо конфігурації, промірів, точної площі, координат поворотних точок, географічного розташування земельної ділянки згідно із документацією із землеустрою на цю ділянку, то питання в редакції поставленій на вирішення експертизи не може бути вирішено про проведенні судової експертизи, оскільки відповідь на це питання надано відомостями цієї документації;

• якщо на вирішення експертизи поставлено питання щодо визначення конфігурації, промірів, точної площі, координат поворотних точок, географічного розташування земельної ділянки внатурі (на місцевості) - забезпечити прибуття експерта із експертної установи на місцевість для обстеження об`єкту дослідження (земельної ділянки), 03 червня 2019 року на 11:00 год., безперешкодний доступ до об`єкту дослідження, належні умови праці, присутність сторін по справі та повернення експерта до експертної установи;

А також до дати обстеження (03.06..05.2019) погодити залучення інженерів-геодезистів: ОСОБА_3, ОСОБА_2 , з якими КНДІСЕ укладені відповідні трудові угоди, для проведення топографо-геодезичних робіт.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 року поновлено провадження у справі №910/6447/18. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" завчасно у строк до 18.04 2019 року:

• надати роз`яснення на поставлене питання в частині кадастрового номеру земельної ділянки, а саме - в питанні вказаний саме кадастровий номер ділянки чи її обліковий номер. Якщо в питанні вказаний саме кадастровий номер 82:007:002, то питання в редакції поставленій на вирішення експертизи не може бути вирішено при проведенні судової експертизи, оскільки поняття "кадастровий номер земельної ділянки" в Україні введено в 1998 році, і кадастровий номер має мати чотири, а не три ієрархії, і складатися із 19-ти (з 1998 по 2002 роки - із 17-ти), а не 8-ми цифр;

• надати роз`яснення на поставлене питання - а саме дане питання поставлено щодо конфігурації, промірів, точної площі, координат поворотних точок, географічного розташування земельної ділянки внатурі (на місцевості) чи щодо вказаних параметрів земельної ділянки згідно із документацією із землеустрою на цю ділянку. Якщо питання поставлено щодо конфігурації, промірів, точної площі, координат поворотних точок, географічного розташування земельної ділянки згідно із документацією із землеустрою на цю ділянку, то питання в редакції поставленій на вирішення експертизи не може бути вирішено про проведенні судової експертизи, оскільки відповідь на це питання надано відомостями цієї документації;

• якщо на вирішення експертизи поставлено питання щодо визначення конфігурації, промірів, точної площі, координат поворотних точок, географічного розташування земельної ділянки внатурі (на місцевості) - забезпечити прибуття експерта із експертної установи на місцевість для обстеження об`єкту дослідження (земельної ділянки), 03 червня 2019 року на 11:00 год., безперешкодний доступ до об`єкту дослідження, належні умови праці, присутність сторін по справі та повернення експерта до експертної установи;

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" після отримання рахунків здійснити оплату вартості проведення експертиз.

23.04.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшли письмові пояснення в яких останній просив долучити до матеріалів справи витребувані судом документи на клопотання експерта.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 року клопотання заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Т.Д. Голікової про погодження строків проведення експертизи у справі №910/6447/18 понад 90 днів задоволено, погоджено залучення інженерів-геодезистів: ОСОБА_3 , ОСОБА_2, з якими КНДІСЕ укладені відповідні трудові угоди, для проведення топографо-геодезичних робіт.

02.09.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшли матеріали справи №910/6447/18 з висновком експерта від 09.08.2019 року №6835/19-41 за результатами проведення земельно-технічної експертизи у справі №910/6447/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 року поновлено провадження у справі №910/6447/18 та призначено її розгляд на 17.10.2019 року.

09.10.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від третьої особи 2 надійшли додаткові письмові пояснення по суті висновку експертизи.

17.10.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшло клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні у зв`язку з тим, що у товариства новий представник та він потребує додатковий час для вивчення матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 31.10.2019 року.

29.10.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 31.10.2019 року після переходу до розгляду справи по суті, представник позивача подав заяву про відвід колегії суддів у складі Агрикової О.В. (головуючий), Хрипуна О.О., Чорногуза М.Г. у справі №910/6447/18.

Представники відповідача, третьої особи 1 та третьої особи 2 заперечували проти заяви про відвід колегії суддів.

Вислухавши думку представників сторін, колегія суддів вважає за необхідне заяву позивача про відвід колегії суддів у складі Агрикової О.В. (головуючий), Хрипуна О.О., Чорногуза М.Г. у справі №910/6447/18 залишити без розгляду з огляду на наступне.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що через Єдиний державний реєстр судових рішень було встановлено, що судді колегії у даній справі у спорах, де предметом спору є визнання права власності за набувальною давністю, завжди залишають без змін судові рішення про відмову в задоволенні позовів із тотожним предметом, що зокрема підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 року у справі №927/559/18, постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2018 року у справі №927/852/17, постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2018 року у справі №911/2751/17 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 року у справі №910/4677/16.

У зв`язку з наведеним, у позивача існують сумніви щодо можливості неупереджено та об`єктивно розглянути даний спір з урахуванням викладеного, що свідчить про вмотивовані підстави для відводу колегії суддів.

Проте, колегія суддів звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 ГПК України, якими визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

В рішенні у справі Білуха проти України (Заява N33949/02) від 09.11.2006р. сказано: стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного .

У контексті об`єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Згідно пункту 1 частини 2 статті 43 цього Кодексу, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Колегія суддів також звертає увагу, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

В силу приписів частини 1 статті 43 ГПК України, учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому у відповідності до частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі , але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів до дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Виходячи з положень статті 43 ГПК України, учасники судового процесу мають добросовісно користуватись процесуальними правами, в тому числі щодо подання заяви про відвід, враховуючи завдання та основні засади господарського судочинства, визначені статтею 2 ГПК України, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Колегія суддів зазначає, що ухвала Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 21.12.2018 року була отримана позивачем 29.12.2018 року (т.5, а.с. 24).

Отже, в даному випадку, відвід був заявлений з порушенням строків його заявлення, після закінчення встановлених строків Господарським процесуальним кодексом України, а також на стадії з`ясування обставин справи та заслуховування сторін по суті. При цьому підстава відводу була саме незгода сторони з процесуальними та правовою позицією, викладеною в інших справах, що не є підставою для відводу.

Відповідно до ч. 2, ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, колегія суддів вважає, що позивач звертаючись із заявою про відвід колегії суддів у складі Агрикової О.В. (головуючий), Хрипуна О.О., Чорногуза М.Г. у справі №910/6447/18, саме з викладених в ній підстав та зазначених усно в судовому засіданні, які свідчать про завідому безпідставність відводу та намагається затягувати розгляд справи, яка подана з пропуском строку встановленим ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" про відвід колегії суддів у складі Агрикової О.В. (головуючий), Хрипуна О.О., Чорногуза М.Г. у справі №910/6447/18 підлягає залишенню без розгляду.

Також, в судовому засіданні 31.10.2019 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, представник третьої особи 1 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник третьої особи 2 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.03.1981 року на підставі рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів № 363 "Про відведення земельної ділянки Київській міській раді "Динамо" для влаштування учбово-тренувального поля для стрільби з лука в тимчасове користування" Київській міській раді "Динамо" було відведено земельну ділянку площею близько 1,5 га для влаштування навчально-тренувального поля для стрільби з лука без права капітального будівництва. При цьому вказаним рішенням № 363 було постановлено земельну ділянку відвести на схилах Дніпра за рахунок території "Київзеленбуду", вільної від зелених насаджень. Копія вказаного рішення наявна в матеріалах справи. (т.1, а.с. 38).

При цьому відповідно до Плану земельної ділянки в м. Києві в Першотравневому парку Печерського району, яка відведена в тимчасове користування Київської міської ради "Динамо" під влаштування учбово-тренувального поля для стрільби з лука на підставі рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 09.03.1981 року № 363, вбачається, що площа ділянки становить 1,5476 га .

Відповідно до акту приймання-передачі основних засобів (майданчик для стрільби з лука, гараж) складеного 25.01.1994 року на підставі постанови Президіума Центральної ради "Динамо" України та відповідно до Статуту Акціонерного товариства "Футбольний клуб "Динамо" - Київ, Київська міська рада "Динамо" передає до статутного фонду Акціонерного товариства "Футбольний клуб "Динамо" - Київ основні фонди станом на 01.01.1994 року. (т.1, а.с. 40).

Відповідно до додатку до акту приймання-передачі від 25.01.1994 року Акціонерним товариством "Футбольний клуб "Динамо" було прийнято до статутного фонду майданчик для стрільби з луку з металевою огорожею площею 14860 кв. м. (т.1, а.с. 41-43).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у вказаному вище додатку зазначено, що перелік майна, яке передається знаходиться за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 3 .

20.08.1996 року Київським міським бюро технічної інвентаризації АТ "Футбольний клуб" "Динамо" Київ" було видано Реєстраційне посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, відповідно до якого міське бюро посвідчило той факт, що Закрите акціонерне товариство "Футбольний клуб "Динамо" (правонаступником якого є позивач у справі) є власником комплексу будівель та площинних спортивних споруд на праві колективної власності домоволодіння № 3 по вулиці Грушевського про, що зроблено відповідний запис в реєстрову книгу за реєстром № 108-з. (т.1, а.с. 44).

В матеріалах справи також наявний Технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування який був виконаний малим підприємством "ТОПОС" на замовлення Акціонерного товариства Футбольний клуб "Динамо "Київ", з якого вбачається, що площа земельної ділянки землекористувача становить 14860 кв. м. Вказаний Технічний звіт було прийнято та перевірено Київським міським управлінням земельних ресурсів 14.02.1997 за інвентарним номером 4425. (т.1, а.с. 45-54).

Рішенням Київської міської Ради від 17.06.1999 року № 284/385 "Про заходи щодо впорядкування земельних відносин у м. Києві" ухвалено визнати такими, що втратили чинність, рішення Київської міської ради, виконавчого комітету та розпорядження Київської міської державної адміністрації, належним чином не виконані відповідно до вимог статей 22, 23,24 Земельного кодексу України, згідно додатком 2. Пунктом 4 вказаного рішення передбачено, що Київському міському управлінню земельних ресурсів у проектах рішень Київської міської ради про оформлення права користування земельними ділянками, наданими до 15.03.1991 року, передбачити пункти про визнання такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету Київради про надання відповідних земельних ділянок. (т.1, а.с. 57-58).

05.07.2001 року рішенням Київської міської ради № 387/1363 "Про внесення доповнень до рішення Київської міської Ради від 17.06.1999 № 284/385 "Про заходи щодо впорядкування земельних відносин у м. Києві" вирішено доповнити додаток 2 до рішення Київської міської Ради від 17.06.1999 № 284/385 та включено до переліку рішень, які втратили чинність - Рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів № 363 "Про відведення земельної ділянки Київській міській раді "Динамо" для влаштування учбово-тренувального поля для стрільби з лука в тимчасове користування" (землекористувач - Київська міська рада "Динамо", площа земельної ділянки - 1,5476 га). (т.1, а.с. 55-56).

18.03.2008 року Відкрите акціонерне товариство "Футбольний клуб "Динамо" Київ" звернулось до Київського міського Голови з листом № 213 в якому повідомило про те, що ухвалене рішення Київської міської ради № 387/1363 від 05.07.2001 року унеможливлює оформлення землекористування цією ділянкою відповідно до Земельного кодексу України. Відповідних доказів направлення вказаного листа або відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять. (т.1, а.с. 177).

04.04.2008 року ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" (який відповідно до Статуту є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Футбольний клуб "Динамо" Київ" та Відкритого акціонерного товариства "Футбольний клуб "Динамо" Київ") звернулось до Головного управління земельних ресурсів з клопотанням №342 про підготовку матеріалів з відведення землі в оренду, а саме земельної ділянки прощею 14 860 кв. м. по Парковій алеї в Печерському районі міста Києва. Відповідних доказів направлення вказаного листа матеріали справи не містять. (т.1, а.с. 178).

07.04.2008 року ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" звернулось з листом № 350 до Київської міської ради, в якому повідомило про те, що ним ініційоване перед Головним управлінням земельних ресурсів питання щодо підготовки попередніх документів, які необхідні для належного оформлення оренди земельної ділянки. Відповідних доказів направлення вказаного листа матеріали справи не містять. (т.1, а.с. 180).

Відповідно до копії листа № 05-358/15934 від 24.04.2008 року Головного управління земельних ресурсів вбачається, що останнім розглянутий лист Першого віце-президента ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" № 771/2 від 07.04.2008 року щодо оформлення земельної ділянки площею 14 860 кв. м. по Парковій алеї в Печерському районі м. Києва на ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" та повідомлено, що в автоматизованій базі ведення земельного кадастру за Закритим акціонерним товариством Футбольний клуб "Динамо-Київ" обліковується земельна ділянка площею 14 860,02 кв.м., яка вільна від забудови і ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" не надало правовстановлюючих документів на майно, яке ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" вважає своєю власністю. При цьому в листі вказано, що ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" може оформити право оренди з урахуванням вимог частини 1 статті 124 Земельного кодексу України. (т.1, а.с. 59).

Окрім цього, в матеріалах справи наявне клопотання про підготовку матеріалів з відведення землі в оренду від 21.07.2008 року, проте вказане клопотання не засвідчене підписом уповноваженої особи - Першого віце-президента В. С. Сівкова . Крім того докази направлення вказаного клопотання матеріали справи не містять. (т.1, а.с. 179).

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 05.08.2008 року у справі № 2-А-102-1/08 за адміністративним позовом ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третьої особи - Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинення дій визнано протиправною бездіяльність Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо оформлення на безконкурсних (безаукціонних) засадах документів для передачі в оренду ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" земельної ділянки площею 14 860,02 кв.м по Парковій алеї в Печерському районі міста Києва, на якій розташований "Майданчик для стрільби з луку". Водночас, судом зобов`язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити всіх необхідних заходів щодо належної підготовки та оформлення документації з відведення земельної ділянки площею 14 860,02 кв. м по Парковій алеї в Печерському районі міста Києва в оренду ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" на безконкурсних (безаукціонних) засадах та передачі такої документації на розгляд сесії Київської міської ради. (т.1, а.с. 169-176).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що постановою Печерського районного суду міста Києва встановлено, що майданчик для стрільби з лука розташований за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 3. (т.1, а.с. 176).

Відповідно до копії листа Голови Наглядової ради ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" до Київського міського Голови від 30.10.2008 року, Клуб зауважував про неможливість оформлення в оренду земельної ділянки та звернувся із проханням посприяти. (т.1, а.с. 211-212).

Лист від 19.01.2010 року містить аналогічний зміст листа від 30.10.2008 року. (т.1, а.с. 213-214).

Однак зазначені листи від 30.10.2008 року та від 19.01.2010 року не засвідчені підписом вказаної особи, а матеріали справи не містять доказів направлення вказаних листів.

22.10.2010 року ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" звернулось до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку в місті Києві, Паркова алея, площею 1 га 4860 кв. м. для користування - оренда. Вказане клопотання засвідчено підписом Першого віце-президента ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" - Сівковим В. С . Матеріали справи не містять доказів щодо надання відповіді на вказане клопотання або надання дозволу чи відмови у наданні такого дозволу. (т.1, а.с. 60-61).

Втім, 16.12.2010 року ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" листом № 916 в особі Першого віце-президента В.С. Сівкова звернулось до начальника Головного управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської Ради (КМДА), в якому просило виключити з 21.09.2010 року з Державного земельного кадастру земельну ділянку за адресою: місто Київ, Печерський район, дорога Паркова , код ділянки:82:007:002 , як таку, що належить ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" . Вказаний лист не засвідчений підписом вказаної у ньому особи, та матеріали справи не містять доказів його направлення. (т.1, а.с. 215).

Одночасно, в матеріалах справи наявна відповідь ГУ Земельних ресурсів №03-85 2010 року на лист позивача №916 від 16.12.2010 року в якій зазначено, що земельна ділянка на Парковій дорозі (обліковий код 82:007:002 ) з 23.12.2010 року в автоматизованій системі ПК "Кадастр" зареєстрована, як землі не надані у власність чи користування . (т.4, а.с. 86).

Рішенням Київської міської ради № 525/5337 від 28.12.2010 року ухвалено: внести зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішеннями Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804 та від 19.07.2005 року № 806/3381, а саме: територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, перевести за функціональним призначенням до території земель транспорту (пункт 2.); внести зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 року № 806/3381 (термін дії програми продовжено до 2015 року рішенням Київської міської ради від 27.11.2009 № 714/2783), в частині переведення території, визначеної проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок, до території земель транспорту. (т.1, а.с. 122-123).

Пунктом 5 рішення Київської міської ради № 525/5337 від 28.12.2010 року передбачено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО", за умови виконання пункту 6 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельні ділянки загальною площею 2,18 га (ділянка № 1 - площею 2,07 га, ділянка № 2 - площею 0,11 га) для будівництва та обслуговування об`єктів інженерної і транспортної інфраструктури на Парковій дорозі у Печерському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Також в матеріалах справи наявний проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" від 14.12.2010 року, в якому наявна пояснювальна записка зі змісту якої вбачається, що запроектовані до відведення земельні ділянки розташовані: - на землях, раніше наданих рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 09.03.1981 року № 363 Київській міській раді "Динамо" в тимчасове користування для влаштування учбово-тренувального поля для стрільби з лука. Відповідно до рішення Київської міської ради № 387/1363 від 05.07.2001 року вищезазначене рішення втратило чинність , тому земельна ділянка належить до міських земель, не наданих у власність чи користування ; - на міських землях, не наданих у власність чи користування (довідка КО "Центр містобудування та архітектури" від 09.11.2010 року № 03-3711). (т.2, а.с. 9-103).

Колегія суддів звертає увагу, що на підставі рішення Київської міської ради № 525/5337 від 28.12.2010 року між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,0722 га (кадастровий номер 8 000 000 000:82:007:0032) та земельної ділянки площею 0,1117 га (кадастровий номер 8 000 000 000:82:006:0088), який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 16.03.2012 року за № 82-6-00645. (т.1, а.с. 124-129).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру власником вказаних земельних ділянок є Київська міська рада , а право оренди на 25 років зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" .

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 Цивільного кодексу України). Відповідно до приписів статті 328 цього Кодексу право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності може виникати за наявності певних юридичних фактів, що поділяються на первісні та похідні. За первісних підстав право власності виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників. За похідними підставами право власності на річ виникає за волею попереднього власника. Набуття права власності за давністю добросовісного володіння, що відноситься до первинного способу набуття права власності, унормовано приписами статті 344 Цивільного кодексу Украйни.

Відповідно до положень частин 1, 4 статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Отже, задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 344 Цивільного кодексу України (яка визначена підставою позову) можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння; відкритості; безперервності; безтитульності володіння. Норми цієї статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов`язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Крім того, оскільки право власності за набувальною давністю набувається за рішенням суду, то на момент прийняття рішення право володіння позивача не має бути припинено (наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі № 911/130/14).

У розумінні наведених положень володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв`язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна. Встановлення характеру володіння (добросовісне й недобросовісне) при виникненні спору здійснюється судом з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю. Володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним. Володіння має бути безперервним упродовж визначених законом строків (для нерухомого майна упродовж 10 років, а для рухомого майна - 5 років).

Отже, суттєвим для виникнення права власності за набувальною давністю є встановлення моменту виникнення права власності за набувальною власністю та строк володіння; характер володіння (добросовісне, недобросовісне, відкрите, безперервне); обставини, за яких виникло володіння спірним майном та чи відповідає це володіння ознакам безтитульного володіння; юридичний статус спірного майна.

Таким чином, позивач має довести належними і допустимими доказами, неспростованими відповідачем, а суд - перевірити такі обставини та надати їм належну правову оцінку.

Колегія суддів звертає увагу, що давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником . Крім того, дослідженню та з`ясуванню у даному випадку підлягають і підстави виникнення володіння позивача та їх ознаки (титульність/безтитульність).

Втім, в даному випадку позивач заявляє вимогу, про набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, яке регулюється статтею 119 ЗК України.

Відповідно до статті 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом п`ятнадцяти років , але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання в користування .

Аналіз статті 119 ЗК України дає підстави для висновку, що не передбачено жодних переваг для осіб, зазначених у частині першій цієї статті, оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування (статті 118, 123 ЗК України). Ця норма надає лише право звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність чи користування і не передбачає обов`язкової передачі земельної ділянки у власність чи користування таким особам при дотриманні передбаченої законом процедури звернення та подання необхідних документів.

Зазначена правова позиція також висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові №742/2916/15-ц від 11.04.2018 року.

Колегія суддів звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини сторін виникли з приводу твердження позивача про користування ним певною земельною ділянкою, яке первісно виникло на підставі рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів № 363 "Про відведення земельної ділянки Київській міській раді "Динамо" від 09.03.1981 року, а в подальшому з моменту винесення рішення Київської міської ради № 387/1363 "Про внесення доповнень до рішення Київської міської Ради від 17.06.1999 року № 284/385 "Про заходи щодо впорядкування земельних відносин у м. Києві" від 05.07.2001 року відбувалось без відповідних правових підстав, оскільки рішення № 363 втратило чинність, та намірів позивача спрямованих на визнання за ним права набувальної давності на цю земельну ділянку з підстав безперервного, відкритого та добросовісного володіння та користування ними протягом всього строку набувальної давності.

При цьому, колегія суддів вважає, що посилання позивача на безперервне, відкрите та добросовісне користування спірною земельною ділянкою є безпідставним. Оскільки, по-перше, як зазначає сам позивач такий період становить з 2001 року по 2012 рік, тобто 10 років, коли, як норма статті 119 ЗК України щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосуватись лише за наявністю користування земельною ділянкою протягом п`ятнадцяти років, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку щодо недотримання позивачем умов щодо строку, який застосовується для набувальної давності на земельну ділянку.

По-друге, як підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем, останній знав хто є власником земельної ділянки, що в свою чергу виключає таку обставину, як добросовісне володіння.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем зазначено кадастровим номером спірної земельної ділянки 82:007:002, який за своєю структурою не є тотожним нормам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: 8000000000:ХХ:ХХХ:ХХХХ.

Колегія суддів також вважає за доцільне звернути увагу на те, що майданчик для стрільби із лука, як вбачається із акту встановлення та узгодження в натурі зовнішніх меж земельної ділянки від 22.06.1994 року (т.1, а.с. 51) знаходиться за адресою Паркова алея, втім в реєстрі вулиць та інших поіменованих об`єктів м. Києва відсутні відомості про існування об`єкту вулично-дорожньої мережі з назвою Паркова алея .

При цьому, як вже було зазначено вище, відповідно до додатку до акту приймання-передачі від 25.01.1994 року перелік майна, яке передається знаходиться за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 3. Також, відповідно Реєстраційного посвідчення виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації АТ "Футбольний клуб" "Динамо" Київ" 20.08.1996 рокуЗакрите акціонерне товариство "Футбольний клуб "Динамо" (правонаступником якого є позивач у справі) є власником комплексу будівель та площинних спортивних споруд на праві колективної власності домоволодіння в„– 3 по вулиці Грушевського .

Тобто, наявні в матеріалах документи містять суперечливі докази щодо адреси розташування вказаного позивачем, як нерухомого об`єкта майданчика, з чого неможливо встановити точно, чи був і де саме розташовувався майданчик для стрільби з лука, як споруда та об`єкт нерухомого майна на земельних ділянках по Парковій дорозі в м. Києві.

Крім того, як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №6835/19-41 від 09.08.2019 року, що на час проведення експертизи за рахунок земельної ділянки номер (код) 82:007:002 сформовано земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:007:0032, яка була передана в оренду ТОВ Амадеус Ко на підставі договору від 27.02.2012 року.

Щодо вказаного, колегія суддів вважає за доцільне зазначити наступне.

Сфера земельних правовідносин - до моменту набуття цивільних прав та обов`язків на певну земельну ділянку особою, яка наділяється конкретними правомочностями щодо такого об`єкту цивільних прав - це публічні правовідносини, а дотримання встановленого законом порядку набуття прав користування землею є важливим для суспільства та держави.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, інформування населення щодо вилучення (викупу) та інші.

Відповідно частини першої статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно з частиною першою статті 93 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до положень частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеним частиною першою статті 128 цього Кодексу.

За частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами частини п`ятої статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Отже, розпорядження землями від імені Українського народу здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачений статтею 123 Земельного кодексу України, а повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування викладені у статті 122 цього ж Кодексу.

Так, відповідно до частини третьої статті 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства, будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті, індивідуального дачного будівництва.

Отже, проаналізувавши вище наведені норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ці норми надають позивачу лише право звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність чи користування і не передбачає обов`язкової передачі земельної ділянки у власність чи користування таким особам при дотриманні передбаченої законом процедури звернення та подання необхідних документів.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що місцевий господарський суд вірно зазначив, що позивач не надав до суду належних та допустимих доказів, що підтверджують його наміри укласти договір оренди зазначеної земельної ділянки до ухвалення Київською міською радою рішення № 387/1363.

Окрім цього, суд першої інстанції вірно зазначив, що наявність постанови Печерського районного суду міста Києва від 05.08.2008 року у справі № 2-А-102-1/08, яким зобов`язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити всіх необхідних заходів щодо належної підготовки та оформлення документації з відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Футбольний клуб "Динамо "Київ" на безконкурсних (безаукціонних) засадах та передачі такої документації на розгляд сесії Київської міської ради не може вважатися наміром позивача, спрямованим на укладення договору оренду спірною земельної ділянки, оскільки позивачем не надано доказів того, що ним було здійснено на підставі вказаного рішення дії щодо підготовки та оформлення документації з відведення земельної ділянки в оренду.

При цьому, як вже було зазначено вище та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Київської міської ради № 525/5337 від 28.12.2010 року, а саме пунктом 5 було вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО", за умови виконання пункту 6 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельні ділянки загальною площею 2,18 га (ділянка № 1 - площею 2,07 га, ділянка № 2 - площею 0,11 га) для будівництва та обслуговування об`єктів інженерної і транспортної інфраструктури на Парковій дорозі у Печерському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування на виконання якого в подальшому між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" було договір оренди земельної площею 2,0722 га (кадастровий номер 8000000000:82:007:0032) та земельної ділянки площею 0,1117 га (кадастровий номер 8000000000:82:006:0088), який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 16.03.2012 року за № 82-6-00645. (т.1, а.с. 124-129).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Київською міською радою здійснено у встановленому порядку волевиявлення щодо розпорядження земельними ділянками, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, що, у свою чергу, спростовує доводи позивача щодо набуття права власності на земельну ділянку.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять таких доказів, а колегією суддів встановлено, що позивач втратив право користування спірною земельною ділянкою з моменту втрати чинності рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів № 363 "Про відведення земельної ділянки Київській міській раді "Динамо" від 09.03.1981 року, а саме з 05.07.2001 року, та Київською міською радою на виконання рішення Київської міської ради № 525/5337 від 28.12.2010 року здійснено розпорядження спірною земельною ділянкою, а саме укладено договір оренди земельної ділянки з ТОВ Амадеус Ко .

З огляду на вище викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання права власності за набувальною давністю за позивачем на спірну земельну ділянку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що посилання позивача на те, що ним було здійснено намір щодо укладення договору оренду на спірну земельну ділянку не спростовують висновку місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог оскільки вказані доводи підтверджують волевиявлення позивача на укладення договору оренди спірної земельної ділянки, що як вбачається з матеріалів справи досягнуто не було, тобто в даному випадку позивачу не вдалося укласти договір оренди спірної земельної ділянки з власником, що вже свідчить про недобросовісне користування такою земельною ділянкою, оскільки позивач знав про відсутність у нього правових підстав для користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.

Тривалість володіння передбачає, що має закінчиться визначений у Кодексі строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років.

Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно . Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Однак, як підтверджується матеріалами справи, позивач був обізнаний про втрату ним права користування земельною спірною земельною ділянкою після втрати чинності рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів № 363 "Про відведення земельної ділянки Київській міській раді "Динамо" від 09.03.1981 року, у 2001 році.

Відкритість та безперервність володіння теж є необхідними умовами для набуття права власності за набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, а також те, що протягом передбаченого в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов`язку повернути річ власнику, а також йому не пред`являвся правомочною особою позов про повернення майна.

Колегія суддів також звертає увагу, що позивач зазначає, що ним було сплачено податок на землю за весь час користування спірною земельною ділянкою, що підтверджує факт добросовісного користування.

Втім, колегія суддів зазначає, що у доказ сплати земельного податку позивач надає платіжні доручення №1742 від 18.04.2008 року, №1391 від 27.03.2008 року (т.1, а.с. 181), №162 від 22.01.2007 року, №740 від 20.02.2007 року, №1271 від 26.03.2007 року, №1582 від 20.04.2007 року, №1951 від 21.05.2007 року, №2325 від 19.06.2007 року, №2654 від 20.07.2007 року, №3064 від 27.08.2007 року, №3351 від 24.09.2007 року, №3735 від 22.10.2007 року, №4151 від 23.11.2007 року, №4401 від 20.12.2007 року, №151 від 23.01.2008 року, №544 від 22.02.2008 року, №2154 від 27.05.2008 року та №2489 від 24.06.2008 року. (т.4, а.с. 12-29).

Колегія суддів звертає увагу, що в призначенні платежу у зазначених вище платіжних дорученнях зазначено земельний податок за визначений період без зазначення кадастрового номеру земельної ділянки за яку сплачено податок, що виключає можливість встановити, що сплата вказаного земельного податку була здійснена саме за спірну земельну ділянку, що також було вірно зазначено місцевим господарським судом.

При цьому, в матеріалах справи також наявні акти Державної податкової інспекції № 459/23-6/00305981 від 05.07.2010 року та №334/22-4/00305981 від 01.06.2012 року про результати планової виїзної перевірки зі змісту яких вбачається, що земельний податок позивачем сплачується за даними Державного земельного кадастру по місту Києву, а саме за земельні ділянки в Печерському районі м. Києва: за адресою: вул. М.Грушевського,3 (кадастровий номер 82003001), площею 81158,27 кв.м; за адресою: вул. М.Грушевського,1б (кадастровий номер 82005001), площею 12514,95 кв.м; за адресою: дорога Паркова (кадастровий номер 82007002), площею 14860,02 кв.м; в Оболонському районі м.Києва: за адресою: вул. Вишгородська,150 (кадастровий номер 78318009), площею 49119,88 кв.м; за адресою: вул. Вишгородська ,150 ( ділянка № 17) (кадастровий номер 78318021), площею 91396.12 кв.м; в Солом`янському районі м.Києва: за адресою: вул. Академіка Каблукова,26 (кадастровий номер 69287011), площею 34407,89 кв.м; за адресою: вул. Академіка Каблукова,26 (кадастровий номер 69287002), площею 504,06 кв.м. (документи, що посвідчують право власності або користування відсутні); за адресою: вул. Академіка Каблукова ,26 (кадастровий номер 69287007), площею 412,62 кв.м. (документи, що посвідчують право власності або користування відсутні); в Шевченківському районі м.Києва: за адресою: вул. Салютна,40 (кадастровий номер 88096098), площею 2161,19 кв.м; за адресою: вул. Салютна, 35 (кадастровий номер 91022001), площею 27741,91 кв.м; в Голосіївському районі м.Києва: за адресою: шосе Столичне,35 (кадастровий номер 90132002), площею 3547,21 кв.м; за адресою: шосе Столичне,39 (кадастровий номер 90132007), площею 7250,66 кв.м; за адресою: шосе Столичне,45 (кадастровий номер 90132010), площею 28569,14 кв.м; за адресою: шосе Столичне,45 (кадастровий номер 90132011), площею 55323,67 кв.м; за адресою: шосе Столичне 41а (кадастровий номер 90132016), площею 2145,64 кв.м; за адресою: шосе Столичне,49 (кадастровий номер 90132030), площею 1736,04 кв.м. (т.4, а.с. 3-11).

Втім, в матеріалах справи наявна відповідь Державної фіскальної служби України в якій зазначено, що станом на 12.09.2018 року земельна ділянка за адресою: місто Київ, Печерській район, Паркова дорога з кадастровим номером 8000000000:82:007:0002 за ТОВ "ФК "Динамо" Київ" не обліковується. (т.3, а.с. 168-169).

Отже, з наведеного вище вбачається, що позивачем не доведено належними та допустимими, а також беззаперечними доказами факту сплати земельного податку саме за користування земельною ділянкою за адресою: місто Київ, Печерський район, Паркова алея, загальною площею 1,486 га, кадастровий номер 82:007:002 .

Всі інші доводи апелянта про добросовісність володіння спірною земельною ділянкою та про порушення судом першої інстанції перелічених у скарзі норм матеріального та процесуального права, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником інституту набувальної давності та правових підстав для набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про перебування земельної ділянки на праві власності у відповідача1, що виключає можливість визнання на нього права власності за позивачем із наведених у позовній заяві підстав.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 року у справі №910/6447/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 року у справі № 910/6447/18 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 року у справі № 910/6447/18.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6447/18.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.11.2019 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді О.О. Хрипун

М.Г. Чорногуз