Ухвала

від 20.01.2020 по справі 910/6447/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/6447/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ"

до 1. Київської міської ради,

2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Головне управління Держгеокадастру у місті Києві,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Амадеус КО",

про набуття (визнання) права власності,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2019 (згідно вхідного реєстраційного номеру суду апеляційної інстанції) Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" звернулось із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 (повний текст постанови складно 01.11.2019) та на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" залишено без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з не наданням доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі, доказів надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення; не поданням заявником належних доказів отримання повного тексту судового рішення апеляційної інстанції, що оскаржується та звернення з касаційною скаргою через суд апеляційної інстанції 20.11.2019; при цьому, у разі не підтвердження належними доказами звернення з касаційною скаргою у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, також запропоновано надати інші докази та навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу заявника залишено без руху до 14.01.2020, а відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №0101614712601, яке повернулося на адресу Верховного Суду 14.01.2020, підтверджується, що 27.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" отримало копію ухвали Верховного Суду від 21.12.2019 про залишення касаційної скарги без руху.

10.01.2020 (згідно вхідного реєстраційного номера та дати ВС) Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано оригінал платіжного доручення №14 від 09.01.2019 про сплату судового збору у розмірі 3 524,00 грн; листи з описом вкладення, накладні та чеки, на підтвердження направлення копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи; копію наказу Футбольного клубу "Динамо "Київ" № 258/к від 20.12.2019 про організацію роботи у святкові дні (з 30.12.2019 по 07.01.2020) та інформаційний лист Міжнародної служби кур`єрської доставки "CARGO EXPRES LTD" № 1285 від 09.01.2020. Зазначену заяву обґрунтовано тим, що накладна кур`єрської служби доставки є єдиним документом, який містить усі необхідні дані для ідентифікації вантажу, відправника/одержувача, порядку оплати, шо підтверджує звернення з касаційною скаргою, у зв`язку з чим просить прийняти касаційну скаргу до провадження. Крім цього, у заяві зазначено, що зважаючи на тривалу кількість вихідних, позивач був позбавлений можливості усунути недоліки протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а тому просить визнати причини пропуску строку на звернення із заявою про усунення недоліків поважними.

Також, 15.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що позивачем своєчасно подано касаційну скаргу через суд апеляційної інстанції 20.11.2019, що підтверджується накладною кур`єрської служби доставки. Однак виключно через незалежні від позивача обставини поза межами строку на касаційне оскарження касаційну скаргу доставлено до суду касаційної інстанції, що, на думку заявника, свідчить про наявність поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" про визнання поважними причин пропуску строку на звернення із заявою про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні виходячи з наступного.

Так, строк усунення недоліків касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ", з урахуванням приписів статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, сплив 08.01.2020.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 цього Кодексу учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною 4 цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. При цьому, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню до суду, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Враховуючи зазначене, обставини, на які посилається заявник, зводяться до порушення ним вимог процесуального законодавства під час звернення з касаційною скаргою, а причини подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги залежали лише від суб`єктивної волі заявника (тривала кількість вихідних), а не від об`єктивно непереборних обставин, у зв`язку з чим у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для визнання причин пропуску строку на усунення недоліків касаційної скарги поважними та поновлення цього строку.

За змістом частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заявник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений судом строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Виходячи з того, що заявник не скористався своїм правом та не усунув недоліки касаційної скарги у строки зазначені в ухвалі Верховного Суду від 21.12.2019, тому колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ".

На підставі частини сьомої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу належить залишити в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" про визнання поважними причин пропуску строку на усунення недоліків касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" не приймати до розгляду та повернути.

3. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги документами повернути заявникові.

4. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо "Київ" залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов