Постанова

від 04.11.2019 по справі 908/1125/14

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2019 м.Дніпро Справа № 908/1125/14

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Кощеєва І.М.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін та приватний виконавець на виклик суду не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2019 (повний текст складений 02.08.2019, суддя Азізбекян Т.А.) у справі №908/1125/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик", м.Пологи, Запорізька область,

про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 1 986 356 грн. 98 коп.,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2019 до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик" надійшла скарга на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибоги Олександра Сергійовича, в якій скаржник просив суд:

- визнати бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича щодо неповернення без виконання Публічному акціонерному товариству Акціонерному банку "Укргазбанк" виконавчого листа, виданого на підставі наказу № 908/1125/14 від 20.06.2014 Господарського суду Запорізької області про звернення стягнення на предмет іпотеки, незаконною;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича винести постанову у зведеному виконавчому провадженні №58401652 від 15.02.2019 про повернення Публічному акціонерному товариству Акціонерному банку "Укргазбанк" виконавчого документу, виданого на підставі наказу №908/1125/14 від 20.06.2014 Господарського суду Запорізької області про звернення стягнення на предмет іпотеки, без виконання.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.07.2019 у справі №908/1125/14 в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибоги Олександра Сергійовича у справі №908/5508/14 відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована необґрунтованістю скарги, з посиланням на те, що доводи, викладені у скарзі, не знайшли свого підтвердження.

Місцевим господарським судом зазначено, що скаржником не наведено жодної вимоги, передбаченою статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", якій не відповідає пред`явлений АБ "Укргазбанк" до примусового виконання наказ Господарського суду Запорізької області від 20.06.2014 у справі № 908/1125/14, враховуючи наявність всіх необхідних реквізитів, визначених вищезазначеною статтею, а також приймаючи до уваги приписи статті 5 Закону України "Про іпотеку", наказ № 908/1125/14 має всі необхідні реквізити для відкриття виконавчого провадження та примусового виконання рішення суду №908/1125/14.

Також місцевим господарським судом встановлено, що за результатами перевірки, проведеної Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління у Херсонській області, порушень з боку приватного виконавця Сколибога Олександра Сергійовича не виявлено.

Як зазначено місцевим господарським судом, зі змісту скарги вбачається, що боржник вважає, що передача в оренду предмета іпотеки звільняє його від обов`язку за договором іпотеки №161/17/М4/1з від 14.05.2008, однак за приписами статті 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (доказів надання письмової згоди іпотекодержателя, як передбачає п.3.3.5 та п. 3.4.3 договору іпотеки №161/17/М4/1, боржником не надано). Окрім того, обидва підприємства (боржника та орендаря) очолює ОСОБА_1 , тобто в порушення умов договору іпотеки та приписів Закону України "Про іпотеку" директор підприємства - боржника ОСОБА_1 передав по суті сам собі предмет іпотеки в оренду, при цьому пункт 6.1 договору оренди № 01/02/18 дозволяє підприємству - орендарю проводити реконструкцію орендованого майна, його збільшення та технічне переозброєння.

Місцевим господарським судом відхилені послання скаржника щодо вчинення приватним виконавцем Сколибогом Олександром Сергійовичем протиправних дій, пов`язаних із псуванням майна боржника та/або третьої особи, з посиланням на те, що за результатами неодноразово направлених на адресу боржника вимог та постанов про призначення виконавчих дій, від боржника не було реакції, тому приватний виконавець скористатися правом, передбаченим пунктом 5 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх.

Також місцевим господарським судом відхилені послання скаржника про незаконність звернення стягнення на спірний об`єкт нерухомості в зв`язку із перебуванням його у податковій заставі з посиланням на ухвалу Вищого Адміністративного суду України від 01.03.2016 у справі №К/800/1644/15, оскільки запис про реєстрацію податкової застави за номером 28303700 від 08.10.2018 не може мати пріоритетної сили перед обтяженнями, зареєстрованими у зв`язку з укладенням договору іпотеки, які були внесені до Державного реєстру у 14.05.2008.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харчовик" подало апеляційну скаргу, в якій, просить Центральний апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2019 у справі №908/1125/14, прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик" у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд, відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги, позбавив скаржника можливості надати оригінали всіх документів та пояснення по справі, що призвело до перекручування змісту скарги та прийняття помилкового рішення.

Апелянт зазначає, що наказ №908/1125/14 містить розбіжності, які унеможливлюють його фактичне виконання. Так, вказаний наказ уже перебував на виконанні у державного виконавця та був повернутий стягувачу на підставі пункту 2 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", однак замість приведення наказу у відповідність, стягувач звертається до приватного виконавця, який в порушення норм чинного законодавства намагається самостійно привести у відповідність виконавчий документ, саме ці дії приватного виконавця і є незаконними.

Так, намагаючись самостійно привести у відповідність виконавчий документ, приватний виконавець 18.04.2019 намагався незаконного проникнути до приміщення, яке знаходиться у довгостроковій оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Юта-Сервісіз", в результаті чого зламав вхідні замки, зрізав болгаркою дверні петлі, тобто вчинив дії, що мають ознаки злочину, передбаченого статтею 162 Кримінального кодексу України.

Також апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду про перебування майна, яке зазначене у виконавчому документі (наказі №908/1125/14), у податковій заставі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду (колегією суддів у складі: головуючий суддя - Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Подобєд І.М., Кощеєв І.М.) від 07.10.2019 відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2019 у справі №908/1125/14, розгляд скарги призначений у судове засідання на 04.11.2019.

23.10.2019 від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибоги Олександра Сергійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти задоволення апеляційної скарги заперечує, ухвалу місцевого господарського суду просить залишити без змін.

Приватний виконавець зазначає, що у нього відсутні підстави для повернення виконавчого документа з огляду на положення пункту 2 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із наявністю розбіжностей у площі об`єкта, оскільки за приписами статті 5 Закону України "Про іпотеку" у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Також приватний виконавець не погоджується із доводами апелянта, що обтяження спірного об`єкта нерухомості податковою заставою є перешкодою для примусового виконання рішення суду, запис про реєстрацію податкової застави за номером 28303700 від 08.10.2018 не може мати пріоритетної сили перед обтяженнями, зареєстрованими у зв`язку з укладенням договору іпотеки, які були внесені до Державного реєстру у 14.05.2008.

Договір оренди боржника із Товариством з обмеженою відповідальністю "Юта-Сервісіз" приватний виконавець вважає укладеним з порушенням умов договору іпотеки та Закону України "Про іпотеку", а також таким, що не є підставою для тривалого невиконання рішення суду.

Приватний виконавець не погоджується із доводами апелянта щодо протиправних дій, пов`язаних із псуванням майна боржника та/або третьої особи, оскільки, за його твердженням, дії щодо примусового входження до спірного об`єкту нерухомості відбувалися відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

29.10.2019 від Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач апеляційну скаргу вважає безпідставною та просить залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Сторони та приватний виконавець на виклик суду не з`явились, про час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, з огляду на що колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.06.2014 у справі № 908/1125/14 звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: комплекс, який знаходиться за адресою: Запорізька область , Пологівський район , м. Пологи, вул. Радянська, буд. 18, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Харчовик" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24.01.2005 приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Черкун В.І., за реєстровим № 152, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 161/17/М4 від 14.05.2008 в сумі 1986356,98 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом 77930,93 дол. США, що еквівалентно 622901,92 грн., простроченої заборгованості по процентах - 59956,85 дол. США, що еквівалентно 479235,10 грн., суми пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 17.12.2010 по 29.11.2013 - 42045,07 дол. США, що еквівалентно 336066,25 грн., суми пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 21.07.2011 по 16.12.2013 - 68579,22 дол. США, що еквівалентно 548153,71 грн., на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною в ході оцінки у встановленому законом порядку; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" 39727,14 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Запорізької області видано відповідні накази від 20.06.2014.

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича із заявою про примусове виконання судових наказів № 908/1125/14, виданих Господарським судом Запорізької області 20.06.2014.

Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом Олександром Сергійовичем відкриті виконавчі провадження ВП № 58395062 та ВП № 58393713, які були об`єднані в зведене виконавче провадження за №58401652, про що винесені постанови:

- про відкриття виконавчого провадження №58395062 від 15.02.2019 з примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2014 у справі №908/1125/14 про звернення стягнення на предмет іпотеки та постанову про стягнення основної винагороди за виконавчим провадженням №58395062 від 15.02.2019;

- про відкриття виконавчого провадження № 58393713 від 15.02.2019 про стягнення судового збору та постанову про стягнення основної винагороди за виконавчим провадженням № 58393713 від 15.02.2019;

- про об`єднання виконавчих проваджень № 58395062, 58393713 у зведене виконавче провадження № 58401652.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харчовик" вважає, що виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу без виконання в зв`язку із тим, що площа предмету іпотеки, зазначена в наказі Господарського суду Запорізької області (955,9 кв. м.) не відповідає фактичній площі цього об`єкту нерухомості, яка за даними боржника складає - 969,3 кв. м., оскільки площа об`єкту іпотеки змінювалася, а саме: на момент передачі в іпотеку, станом на 14.05.2008 - 955,1 кв. м; в період з 14.05.2008 по 19.09.2016 (вимога державного виконавця) - 969,3кв.м.; в період з 19.09.2016 по 18.04.2019 (обстеження працівниками БТІ) - 979,1 кв. м.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харчовик" зазначає, що повідомляло приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича про невідповідність площі предмету іпотеки, однак приватним виконавцем не вчинено дій з повернення виконавчого документу - наказу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2014 у справі №908/1125/14 про звернення стягнення на предмет іпотеки без виконання на підставі пункту 2 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харчовик" у скарзі на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибоги Олександра Сергійовича просить:

- визнати бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича щодо неповернення без виконання Публічному акціонерному товариству Акціонерному банку "Укргазбанк" виконавчого листа, виданого на підставі наказу № 908/1125/14 від 20.06.2014 Господарського суду Запорізької області про звернення стягнення на предмет іпотеки, незаконною;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича винести постанову у зведеному виконавчому провадженні №58401652 від 15.02.2019 про повернення Публічному акціонерному товариству Акціонерному банку "Укргазбанк" виконавчого документу, виданого на підставі наказу №908/1125/14 від 20.06.2014 Господарського суду Запорізької області про звернення стягнення на предмет іпотеки, без виконання.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування с обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження").

Матеріалами справи підтверджується, що наказ Господарського суду Запорізької області від 20.06.2014 у справі №908/1125/14 про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідає вимогам виконавчого документу, зазначеному у Законі України "Про виконавче провадження" та відсутні підстави для повернення виконавчого документу стачувачеві відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, як правильно зазначено місцевим господарським судом, скаржником не наведено жодної вимоги, передбаченою статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", якій не відповідає пред`явлений Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" до примусового виконання наказ Господарського суду Запорізької області від 20.06.2014 у справі № 908/1125/14.

Апелянт зазначає, що наказ №908/1125/14 містить розбіжності, що, на його думку, унеможливлює його фактичне виконання та є підставою для повернення виконавчого документа без виконання на підставі пункту 2 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", та посилається на те, що приватний виконавець намагається самостійно привести у відповідність виконавчий документ, саме ці дії приватного виконавця і є незаконними.

Між тим, апеляційний господарський суд відхиляє вказані посилання апелянта.

Так, матеріалами справи підтверджується, що приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександр Сергійович звертався до Господарського суду Запорізької області із поданням про роз`яснення, в якому обсязі необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки за наказом № 908/1125/14 від 20.06.2014, виданим Господарським судом Запорізької області на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2014 у справі № 908/1125/14, а саме: як зазначено в судовому наказі №908/1125/14 від 20.06.2014, де вказано площу предмета іпотеки 955,9 кв.м., або в повному обсязі, який перевищує площу, зазначену в судовому наказі №908/1125/14 від 20.06.2014 та становить 1029,5 кв.м., як передбачає стаття 5 Закону України "Про іпотеку".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.07.2019 в задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича про роз`яснення рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2014 у справі №908/1125/14 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні подання, місцевий господарський суд зазначив, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" № 2478-VІІІ від 03.07.2018 (після постановлення рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2014 у справі №908/1125/14) статтю 5 Закону України "Про іпотеку" доповнено частиною 5 наступного змісту: "У разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору".

Враховуючи вищевикладені норми права у їх сукупності, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що у даному випадку для досягнення цілей виконання судового рішення, яке у встановленому законом випадку набрало законної сили, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович при примусовому виконанні рішення Господарського суду Запорізької області від 02.06.2014 у справі №908/1125/14 має право та можливість застосувати положення частини 5 статті 5 Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, стаття 5 Закону України "Про іпотеку" визначає статус та приналежність майна, яке створено в результаті реконструкції/добудови об`єкту іпотеки: у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що з урахуванням наявності всіх необхідних реквізитів для виконавчого документу, приймаючи до уваги приписи статті 5 Закону України "Про іпотеку", відсутні підстави для повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2014 у справі №908/1125/14 про звернення стягнення на предмет іпотеки без виконання.

Апелянт посилається на те, що намагаючись самостійно привести у відповідність виконавчий документ, приватний виконавець 18.04.2019 намагався незаконного проникнути до приміщення, яке знаходиться у довгостроковій оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Юта-Сервісіз", в результаті чого зламав вхідні замки, зрізав болгаркою дверні петлі, тобто вчинив дії, що мають ознаки злочину передбаченого статтею 162 Кримінального кодексу України.

З цього приводу апеляційний господарський суд зазначає, що предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, прийнята за наслідками скарги, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Харчовик" просить визнати бездіяльність приватного виконавця щодо неповернення без виконання виконавчого листа та зобов`язати приватного виконавця винести постанову у зведеному виконавчому провадженні №58401652 від 15.02.2019 про повернення виконавчого документу без виконання.

Між тим, зазначаючи про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харчовик" фактично посилається на вчинення дій приватним виконавцем, які на його думку скаржника, є незаконними (оскаржує дії).

Враховуючи, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик" містить посилання на вчинення приватним виконавцем дій, місцевим господарським судом надано оцінку цим діям, апеляційна скарга також містить посилання на вчинення приватним виконавцем дій, апеляційний господарський суд розглядає ці доводи відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що після відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем 28.02.2019 було здійснено виїзд за місцем знаходження іпотечного майна з метою його опису та арешту, однак, незважаючи на присутність персоналу підприємства - боржника вільний доступ не було надано, про що було складено відповідний Акт.

Після отримання інформації від боржника (лист вх. № 338 від 01.03.2019) про розбіжності щодо площі предмету іпотеки, на який згідно виконавчого документу необхідно звернути стягнення, приватним виконавцем, з метою встановлення фактичної площі предмету іпотеки та з`ясування причин в разі виявлення розбіжностей, було укладено договір від 12.03.2019 на проведення технічної інвентаризації об`єкту нерухомості з КП "Імпульс", яке проводило інвентаризацію цього об`єкту для цілей укладення договору іпотеки №161/17/М4/1з від 14.05.2008.

На адресу боржника направлено вимогу від 15.03.2019 № 784, за змістом якої боржнику необхідно було надати 26.03.2019 доступ працівникам БТІ для проведення технічної інвентаризації спірного об`єкту нерухомості.

В порушення норм статей 18, 19 Закону України "Про виконавче провадження" вимога виконавця не була виконана, вільний доступ працівникам БТІ не було надано.

01.04.2019 за № 936 на адресу боржника направлено виклик про явку керівника підприємства-боржника з метою надання необхідних даних та документів на їх підтвердження, для своєчасного фактичного виконання судового рішення.

Зазначений виклик також було проігноровано боржником, що також є порушенням приписів статей 18, 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із доводами приватного виконавця, що зазначені дії вчинені відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Доводи апелянта про те, що приватним виконавцем вчинені дії, що мають ознаки злочину, передбаченого статтею 162 Кримінального кодексу України, є предметом дослідження у кримінальній справі. Станом на час розгляду апеляційної скарги вирок суду апелянтом не надано.

За результатами скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик" Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління у Херсонській області проведено перевірку, за результатами якої порушень з боку приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибоа Олександра Сергійовича не виявлено.

Скаржником надано суду договір оренди цілісного майнового комплексу від 01.02.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчовик" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юта Сервісіз".

Між тим, як правильно зазначено місцевим господарським судом, відповідно до статті 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Боржником не надано доказів надання письмової згоди іпотекодержателя, як передбачає п.3.3.5 та п. 3.4.3 договору іпотеки №161/17/М4/1.

Також матеріалами справи підтверджується, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юта Сервісіз" є одна особа - ОСОБА_1 .

За таких обставин вбачається, що фактично одна особа (керівник) в порушення умов договору іпотеки та приписів Закону України "Про іпотеку" уклав договір оренди, яким орендарю надано право проводити реконструкцію орендованого майна, його збільшення та технічне переозброєння (що, в тому числі може призвести до зміни розміру площі об`єкта іпотеки).

Щодо посилання апелянта на обтяження спірного об`єкту нерухомості податковою заставою апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до пункту 87.3.1 Податкового кодексу України не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу інтим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно з законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави .

Відповідно до статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Матеріалами справи підтверджується, що запис про реєстрацію податкової застави за номером 28303700, внесений 08.10.2018, не може мати пріоритетної сили перед обтяженнями, зареєстрованими у зв`язку з укладенням договору іпотеки, які були внесені до Державного реєстру 14.05.2008.

Окрім того, в ухвалі Вищого Адміністративного суду України від 01.03.2016 у справі №К/800/1644/15, на яку посилається апелянт, зазначений кінцевий термін дії податкової застави, а саме 02.11.2016.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчовик" не надано належних доказів на підтвердження бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибоги Олександра Сергійовича під час виконання наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1125/14.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа "Моргуненко проти України" (Заява N 43382/02) від 06.09.2007) виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Матківська проти України" (Заява №38683/04) від 12.03.2009 Суд підкреслює, що виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 зазначено, що неможливість для заявника отримати результат виконання рішення суду, винесеного на його або її користь, складає втручання у право на мирне володіння майном, яке викладене у першому параграфі статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для відмови у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибоги Олександра Сергійовича у справі № 908/1125/14.

Апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд, відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги, позбавив скаржника можливості надати оригінали всіх документів та пояснення по справі.

Так, відповідно до частини 1 статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (частина 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що скарга на бездіяльність приватного виконавця була подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчовик", яке було повідомлене про час та місце розгляду скарги; обставини обмеження строку розгляду скарги (у десятиденний строк), апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2019 у справі №908/1125/14 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Господарського суду Запорізької області від 18.07.2019 у справі №908/1125/14 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Харчовик".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

(Повний текст постанови складено - 05.11.2019).

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя І.М. Кощеєв