Рішення

від 10.02.2010 по справі 18/219-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                                                                                тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" лютого 2010 р.                                                                    Справа № 18/219-09

Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного комерційного банку «Форум», м. Київ      

до  Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Боярка

     Приватного підприємства «Союз –Мост», м. Львів

     Товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Атік», м. Київ

     КП «Бюро технічної інвентаризації Києво –Святошинської районної ради Київської області», м.Київ  

про стягнення 10744963,86 грн.  

за зустрічним позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Атік», м. Київ

до Акціонерного комерційного банку «Форум», м. Київ

    Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

   КП «Бюро технічної інвентаризації Києво –Святошинської районної ради Київської області»

за участю третіх осіб: Приватного підприємства «Союз-Мост», м. Львів

Боярської міської ради Києво-Святошинського району,

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А.

про визнання договору від 05.02.2008 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та АКБ «Форум»недійсним

Суддя А.Ю. Кошик  

за участю представників сторін:

від позивача (відповідача 1 за зустрічним позовом): Баланчук С.О.,

від відповідача 1(відповідача 2 за зустрічним позовом): не прибув

від відповідача 2 (позивача за зустрічним позовом): не прибув

від відповідача 3: Іщук Т.І., Трофименко В.П.

від відповідача 4 (третьої особи за зустрічним позовом): Шевчук Я.В.

від третіх: осіб не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного комерційного банку «Форум»(далі –позивач) до Фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 (далі –відповідач 1), Приватного підприємства «Союз–Мост»(далі –відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Атік»(далі –відповідач 3) та  КП «Бюро технічної інвентаризації Києво–Святошинської районної ради Київської області»(далі –відповідач 4) про стягнення 10744963,86 грн.  

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали суду від 16.11.2009 року та призначено справу до розгляду на 01.12.2009 року.  

Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 01.12.2009 року без поважних причин не з‘явились, про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладався до 17.12.2009 року.

17.12.2009 року через канцелярію суду представником відповідача 3 подано зустрічний позов до АКБ «Форум» (відповідач 1), Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (відповідач - 2) та КП «Бюро технічної інвентаризації Києво –Святошинської районної ради Київської області»(відповідач 3) за участю третіх осіб: ПП «Союз-Мост», Броварської міської ради Києво –Святошинського району, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. про визнання договору від 05.02.2008 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та АКБ «Форум»недійсним,  зазначений зустрічний позов прийнятий судом для спільного розгляду з первісним позовом відповідно до ст. 60 ГПК України.  

Крім того, відповідачем 3 у судовому засіданні 17.12.2009 року подано заперечення на позовну заяву.

Судом, у судовому засіданні 17.12.2009 року, заслухано пояснення представників відповідача 3 та відповідача 4 стосовно заявленого позову. У судовому засіданні 17.12.2009 року розгляд справи відкладено на 13.01.2010 року.

Відповідач 4, належними чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 13.01.2010 року не з‘явився. Відповідач 1 надіслав суду  клопотання про відкладення розгляду справи.  У судовому засіданні 13.01.2010 року представник позивача (за первісним позовом) подав заперечення на зустрічну позовну заяву. Розгляд справи відкладався до 04.02.2010 року.

В судовому засіданні 04.02.2010 року суд розглянув заяву позивача за первісним позовом про уточнення позовних вимог в бік зменшення  у зв’язку з провадженням  у справі про банкрутство  боржника за спірним кредитним договором –ПП «Союз-Мост». Згідно уточнених позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 8333300 грн. простроченої суми кредиту, 1341294,47 грн.  прострочених процентів, 964635,44 грн.  пені за несвоєчасне  повернення кредиту, 105681,27 грн.  пені за несвоєчасну сплату процентів, 5000 грн. штрафу, всього в сумі 10749911,18 грн.

Згідно з уточненими позовними вимогами позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві спільної часткової власності Приватному підприємству «СОЮЗ - МОСТ»(47/100 частини торговельного комплексу) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Трі - Атік»(53/100 частини торговельного комплексу) на користь іпотекодержателя - Акціонерного комерційного банку «Форум»шляхом укладання Акціонерним комерційним банком «Форум»від свого імені договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на умовах та в порядку, викладеному в ст. 38 Закону України «Про іпотеку»з отриманням довідки-характеристики в Комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації «Києво-Святошинської районної ради Київської області», а також наданням АКБ «Форум»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу за ціною встановленою за згодою сторін або на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Визнати, що за рахунок реалізації предмета іпотеки - торгівельного комплексу, загальною площею м2, розташованого за адресою: Київська область, АДРЕСА_1, у спосіб визначений положеннями ст. 38 ЗУ «Про іпотеку»іпотекодержателю - АКБ «Форум»відшкодовується кредитна заборгованість Приватного підприємства «СОЮЗ - МОСТ»перед АКБ «Форум»на загальну суму 10 749 911,18 грн., витрати по сплаті державного мита, що становлять 25500 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Зобов'язати Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації «Києво-Святошинської районної ради Київської області»надати АКБ «Форум»довідку-характеристику та інші документи необхідні для оформлення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу торгівельного комплексу, загальною площею 2516 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом уточнені  позовні вимоги підтримав, відповідачі проти позову заперечували, відповідач 3 підтримав зустрічний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, судом встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2008 року  між Акціонерним комерційним банком «Форум»(позивач) та Приватним підприємством «Союз-Мост»(відповідач 2) було укладено Кредитний договір № 0005/08/01-КLІ про надання кредитної лінії для поповнення обігових коштів з метою фінансування будівництва торговельного комплексу в АДРЕСА_1.

Відповідно до умов вищезазначеного Кредитного договору, відповідачу 2 був встановлений ліміт заборгованості в сумі 10 000 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення до 04.07.2009 року зі сплатою 18 % річних.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, позивач надає відповідачу 2 кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з метою фінансування будівництва торговельного комплексу в АДРЕСА_1, з граничним лімітом заборгованості в сумі 10 000 000 грн.

Факт отримання кредитних коштів в узгодженому розмірі підтверджується матеріалами справи, зокрема,  меморіальним ордером №32439 від 05.02.08 року та  відповідачем 2 не заперечується.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, відповідач 2 зобов’язався повернути кредитні кошти до 04.02.2009 року.

Пунктом 1.3. кредитного договору передбачена плата за користування кредитним коштами у розмірі 18 процентів річних.

Відповідно до п. 2.6. кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами повинні сплачуватися щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 2 свої зобов’язання по кредитному договору в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування виконав частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 8333300,00 грн. неповернутої суми кредиту, 1341294,47 грн. несплачених процентів за користування кредитними коштами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів за їх користування, відповідач 2 повинен сплатити позивачу пеню, у розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів у сумі 964635,44 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 105681,27 грн., що також відповідачем 2 по суті не заперечується та не спростовується.

Пунктом 4.4. кредитного договору передбачено, що за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов’язань, передбачених п. 3.3. (крім п. 3.3.2.) договору, відповідач 2 сплачує позивачу штраф у сумі 5000 грн.

Згідно з п. 3.3.6 кредитного договору, відповідач 2 зобов’язаний повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними на письмову вимогу позивача, у випадках передбачених договором та договорами в забезпечення виконання зобов’язань по Кредитному договору.

13.03.09 року позивач направив на адресу відповідача 2 вимогу про сплату заборгованості з повернення кредитних коштів та сплати процентів, але відповідач 2 свої зобов’язання не виконав, тому позивачем правомірно був нарахований відповідачу 2 штраф, у сумі 5000 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача 2 перед позивачем складає: 8333300,00 грн. –по простроченій сумі кредиту; 1341294,47 грн. –по прострочених процентах; 964635,44 грн. –пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів; 105681,27 грн. –пені по прострочених процентах; 5000,00 грн. –штрафу за невиконання умов п. 3.3.6 кредитного договору.

05.02.2008 року, в забезпечення виконання відповідачем 2 своїх зобов'язань за Ккредитним договором № 0005/08/01 від 05.02.08 року, між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. за реєстр. номером 396 та зареєстрований ним в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 6559634 від 08.02.2008 р. і в Державному реєстрі іпотек за номером 6531921 від 05.02.2008 р., згідно умов якого,  відповідач 1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: об’єкт незавершеного будівництва –торгівельного комплексу, готовністю 95%, розташованого за адресою: Київська область, Києво –Святошинський район, АДРЕСА_1та право користування земельною ділянкою площею 0,15 га, з цільовим призначенням –під землі комерційного використання для розміщення торгівельного комплексу, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво –Святошинський район, АДРЕСА_1.

Згідно п. 1.3. договору іпотеки від 05.02.08 року, заставна вартість предмета іпотеки є договірною і погоджується сторонами в сумі 13622978 грн.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 572 ЦК України встановлює, що  в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно ст. 1  Закону України «Про іпотеку», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

ТОВ «Трі-Атік»заперечує проти позовної заяви Акціонерного комерційного банку «Форум»в повному обсязі, вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, доводи та міркування позивача, викладені в позовній заяві вважає такими, що не ґрунтуються на законі, а тому дана позовна заява не підлягає задоволенню.

Вважає, що договір іпотеки від 05.02.2008 року, укладений між: ФОП ОСОБА_1 та АКБ «ФОРУМ»на який посилається АКБ «ФОРУМ»як на підставу своїх вимог був укладений з порушенням норм  чинного законодавства.

У зв’язку з чим подав до суду зустрічний позов про визнання недійсним договору іпотеки від 05.02.2008 року, укладеного між СПД ОСОБА_1 та АКБ «ФОРУМ».

В обґрунтування своїх вимог за зустрічним позовом ТОВ «Трі-Атік»зазначає, що  СПД ОСОБА_1 для забезпечення кредитних зобов'язань ПП «СОЮЗ-МОСТ», передав АКБ «ФОРУМ»майно, а саме: право на користування земельною ділянкою, площею 0,15 га з цільовим призначенням - під землі комерційного використання, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1та об'єкт незавершеного будівництва, комплекс, готовністю 95%, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1(надалі нерухоме майно), не маючи вищезазначене майно прав власності.

Відповідно ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також: особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передати річ або майнове право з правом їх застави. Аналогічне положення містить ст. 5 Закону України  «Про іпотеку».

Однак в момент укладання договору іпотеки від 05.02.2008 року СПД ОСОБА_1 не мав достатніх правових підстав для передачі спірного майна в оренду, крім того,  права на спірну нерухомість належать виключно ТОВ «Трі-Атік»та ПП «Союз-Мост», а СПД ОСОБА_1 виконував функції забудовника з послідуючою передачею будівлі власникам.

Також, позивач за зустрічним позовом вважає, що право на користування земельною ділянкою площею 0,15 га, з цільовим призначенням - під землі комерційного використання, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1не може бути предметом  іпотеки, оскільки земельна ділянка  не є власністю іпотекодавця  і він не має права розпорядження нею.

Дослідивши викладені в зустрічні й позовній заяві обставини про те, що договір іпотеки від 05.02.08 року суперечить чинному законодавству з огляду на наступне, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України (в редакції чинній на момент укладання спірного договору іпотеки), право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частина 3 ст. 331 ЦК України передбачає, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Таким чином, чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство України передбачало можливість державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва.

Можливість та порядок такої реєстрації передбачені у листі-роз’ясненні Міністерства юстиції України від 10.05.2006 року за №19-32/1.

Керуючись ч. 3 ст. 331 ЦК України, відповідач 1 у грудні 2007 року зареєстрував за собою право власності на об’єкт незавершеного будівництва –торгівельний комплекс, готовністю 95%, розташований за адресою: Київська обл., АДРЕСА_1, що підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17174385 від 24.12.2007 року.

Посилання відповідача 3 на те, що відповідач 1 не мав права реєструвати за собою право власності на об’єкт незавершеного будівництва - торгівельного комплексу, готовністю 95%, розташованого за адресою: Київська область, Києво –Святошинський район, АДРЕСА_1не приймаються судом до уваги, оскільки інвестиційний договір від 25.06.07 року, укладений між відповідачем 1 та відповідачем 3 не містить жодних обмежень для відповідача 1 щодо реєстрації за собою права власності на об’єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до ст. 876 Цивільного кодексу України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Згідно договору генпідряду №5 від 29.03.2006 року,  укладеного відповідачем 1 з ТОВ «АКМЕ –ЄВРОСЕРВІС», саме відповідач 1 виступив в якості замовника будівництва торгівельного комплексу у Київській обл.., АДРЕСА_1.

Відповідно до абзацу 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», замовником (забудовником) є особа, яка відповідно до закону отримала право власності або користування земельною ділянкою для містобудівних потреб та виконує передбачені законодавством дії, необхідні для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Відповідно до рішення Боярської міської ради №32/959 від 24.11.04 року та договору оренди землі №573 від 13.12.04 року, саме відповідачу 1 була надана земельна ділянка, загальною площею 0,15 га, розташована за адресою: Київська обл., АДРЕСА_1для будівництва торгівельного комплексу. Саме на відповідача 1 був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт №11/04-03/06 від 06.04.06 року.  

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач 1 мав законні підстави для реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва - торгівельного комплексу, розташованого за адресою: Київська область, Києво –Святошинський район, АДРЕСА_1.

Визнання за рішенням Києво–Святошинського районного суду Київської області від 23.09.08 року  права власності на спірну нерухомість  підтверджує факт набуття  відповідачами 2, 3 права власності на  об’єкт нерухомості після завершення його будівництва.

При цьому дослідження правомірності реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва не було предметом розгляду у вищезазначеній справі.  

Суд відхиляє доводи відповідача 3, викладені в зустрічній позовній заяві про те, що передача права користування земельною ділянкою суперечить Закону України «Про іпотеку», Цивільному та Земельному кодексам України, враховуючи, що відповідно до ч. 7 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об'єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном.

Умови передачі нерухомого майна в іпотеку визначені ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», а саме, предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Доводи відповідача 3 зводяться до того, що передача в іпотеку права користування земельною ділянкою, що знаходиться у комунальній власності суперечить чинному законодавству, оскільки таке право не може бути відчужене користувачем. Але з такими доводами суд не погоджується виходячми з наступного.

Відповідно до рішення Боярської міської ради №32/959 від 24.11.04 року та договору оренди землі №573 від 13.12.04 року, відповідачу 1 була надана земельна ділянка, загальною площею 0,15 га, розташована за адресою: Київська обл., АДРЕСА_1для будівництва торгівельного комплексу.

Відповідно до ст. 102-1 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування.

Відповідно до ст. 413 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може бути відчужене землекористувачем або передаватися у порядку спадкування.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою, в тому числі з комунальної власності, наданою для забудови могло бути відчужене, а отже і могло виступати предметом іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про іпотеку», після завершення будівництва споруда (будівля) залишається предметом іпотеки відповідно іпотечного договору.

Згідно рішення Києво–Святошинського районного суду Київської області від 23.09.08 року, право власності на торгівельний комплекс, розташований за адресою: Київська область, Києво –Святошинський район, АДРЕСА_1 визнаний за відповідачем 2 (47/100 частин) та відповідачем 3 (53/100 частин).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач 2 та відповідач 3 набули статусу іпотекодавців за договором іпотеки від 05.02.08 року.  

Статтею 38 Закону України «Про іпотеку»передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки з третіми особами. Аналогічне право позивача передбачено п. 6.3. договору іпотеки від 05.02.08 року.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Окрім договору іпотеки від 05.02.08 року, в забезпечення виконання відповідачем 2 своїх зобов'язань за кредитним договором № 0005/08/01 від 05.02.08 року, позивач уклав договори застави майнових прав із відповідачем 2 та відповідачем 3 від   05.02.2008 року, згідно з якими в іпотеку були передані майнові права відповідача 2 по інвестиційному договору б/н від 07.12.2007 pоку, укладеному з відповідачем 1 на будівництво торгівельного комплексу, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1, та майнові права відповідача 3 по інвестиційному договору б/н від 25.06.2007 pоку, укладеному з  відповідачем 1 на будівництво торгівельного комплексу, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.5. договору застави майнових прав від 05.02.08 року, укладеного між позивачем (заставодержателем) та відповідачем 3 (заставодавцем), якщо до виконання основного зобов’язання, забезпеченого заставою, боржник по заставлених майнових правах виконає свої зобов’язання, все  одержане при цьому Заставодавцем (збудоване нежиле приміщення)  стає предметом застави (іпотеки).

Відповідно до п. 1.4. договору застави майнових прав від 05.02.08 року, укладеного між позивачем (заставодержателем) та відповідачем 2 (заставодавцем), якщо до виконання основного зобов’язання, забезпеченого заставою, боржник по заставлених майнових правах виконає свої зобов’язання, все  одержане при цьому Заставодавцем (збудоване нежиле приміщення)  стає предметом застави (іпотеки).

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України «Про заставу», якщо боржник заставодавця до виконання заставодавцем зобов'язання, забезпеченого заставою, виконає своє зобов'язання, все, одержане при цьому заставодавцем, стає предметом застави, про що заставодавець зобов'язаний негайно повідомити заставодержателя.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 52 Закону України «Про заставу», нерухоме майно отримане відповідачем 2 та відповідачем 3  відповідно до інвестиційних угод від 25.06.07 року та 07.12.07 року є також предметом застави (іпотеки).

Згідно статті 55 Закону України «Про нотаріат», пунктів 47, 61, 63 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін'юсту України № 20/5 від 3 березня 2004 року, пункту 2 наказу Міністерства юстиції України № 84/5 від 20 вересня 2002 року «Про надання витягів з Реєстру права власності на нерухоме майно на спеціальних бланках», для нотаріального посвідчення договорів, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, необхідно надати документи, підтверджуючі право власності на нерухоме майно за правилом і формою, встановленою статтями 4, 5, 17 - 20 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень», пунктами 1 - 4, 5 - 6 наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 7 лютого 2002 року «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно».

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 7 лютого 2002 року «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», право на отримання Витягів з єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно мають виключно власники майна.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що відсутність Витягу з реєстру прав на нерухоме майно унеможливить нотаріальне посвідчення договору-купівлі продажу предмета іпотеки, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог до відповідача 4 про зобов’язання видачі позивачу документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин,  суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом, з врахуванням уточнень, обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачами не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Відшкодування судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  на користь позивача за первісним позовом  відбувається за рахунок предмета  іпотеки. Судові витрати за зустрічним позовом відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позовні вимоги за первісним позовом  задовольнити повністю.

2.          Звернути стягнення на предмет іпотеки - торгівельний комплекс, загальною площею 2516 м2, розташований за адресою Київська область, АДРЕСА_1, що належить на праві спільної часткової власності Приватному підприємству «СОЮЗ-МОСТ»(47/100 частини торговельного комплексу) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Трі-Атік»(53/100 частини торговельного комплексу) на користь іпотекодержателя - Акціонерного комерційного банку «Форум»шляхом укладання Акціонерним комерційним банком «Форум»від свого імені договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на умовах та в порядку, викладеному в ст. 38 Закону України «Про іпотеку»з отриманням довідки-характеристики в Комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації «Києво-Святошинської районної ради Київської області», а також наданням АКБ «Форум»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу за ціною встановленою за згодою сторін або на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

3.          Визнати, що за рахунок реалізації предмета іпотеки - торгівельного комплексу, загальною площею м2, розташованого за адресою: Київська область, АДРЕСА_1, іпотекодержателю - АКБ «Форум»відшкодовується кредитна заборгованість Приватного підприємства «СОЮЗ - МОСТ»перед АКБ «Форум»на загальну суму 10 749 911,18 грн. (десять мільйонів сімсот сорок дев'ять тисяч дев'ятсот одинадцять), витрати по сплаті державного мита в сумі  25500 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. (триста п'ятнадцять).

4.          Зобов'язати Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації «Києво-Святошинської районної ради Київської області»надати АКБ «Форум»довідку-характеристику та інші документи необхідні для оформлення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу торгівельного комплексу, загальною площею 2516 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5.          В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя