Рішення

від 18.11.2019 по справі 580/2779/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року справа № 580/2779/19

16 годин 30 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/2779/19

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач - не прибув]

до Житницької сільської ради (с. Житники, Жашківський район, Черкаська область, 19240, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33539788) [представник відповідача - не прибув]

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії рішення, прийнято рішення.

09.09.2019 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Житницької сільської ради, просить:

- визнати бездіяльність Житницької сільської ради щодо не надання відповіді на запит на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 27.05.2019 незаконною;

- зобов`язати Житницьку сільську раду надати відповідь на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 27.05.2019;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житницької сільської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою від 26.09.2019 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 09.10.2019. Ухвалою від 09.10.2019 відкладено розгляд справи до 29.10.2019. Розгляд справи відкладено 18.11.2019.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Житницької сільської ради із запитом на отримання публічної Інформації, у якому просив надати копії всіх рішень Житницької сільської ради та всіх розпоряджень сільського голови за період з 01.01.2018 до 30.11.2018. Відповідь Позивач просив надіслати на вказану у запиті електронну адресу (ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Відповідач надав відповідь, де зазначено, що запитувана позивачем інформація зберігається на паперових носіях, а тому надати відповідь на запит позивача протягом п`яти робочих днів відповідач не має можливості, також зазначено, що у листі відповідача йдеться про те, що 10 сторінок відповідач готовий надати безкоштовно, а за виготовлення копій інших аркушів позивач має сплатити, проте не зазначено суму коштів, належну до сплати. Станом на день звернення до суду із позовною заявою відповідач так і не надав остаточної відповіді на запит позивача. Згідно з Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97) рада у межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Позивач вважає, що запитувана інформація знаходиться у розпорядженні відповідача, є публічною, а доступ до неї унормовано Законом України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939). Позивач просив надати копії запитуваних документів виключно у електронній формі, що виключає додаткові витрати на копіювання та друк запитуваних документів. Відповідно до статті 21 Закону № 2939 у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно . У листі від 07.06.2019 відповідач як розпорядник публічної інформації не визначив розмір фактичних витрат на копіювання і друк запитуваних позивачем документів та не зазначив кількість сторінок, що необхідно копіювати та друкувати, у зв`язку з чим, на думку позивача, запитувана інформація мала бути надана безкоштовно. Граничний строк для розгляду запитів на отримання публічної інформації не повинен перевищувати 20 робочих днів, проте відповідач так і не надав відповідь на запит позивача, чим порушив право позивача на доступ до публічної інформації. Позивачем зазначено, що у разі задоволення судом цієї позовної заяви, докази понесених або таких, що мають бути понесені судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Позивач та його представник у судове засідання не прибули, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 23.10.2019 подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що звернення позивача, а відповідно і позовна заява повинні адресуватись до іншої юридичної особи - Виконавчого комітету Житницької сільської ради, яка уповноважена розглядати звернення та запити, а відповідно і позовні заяви повинні адресуватись до Виконавчого комітету Житницької сільської ради. Відповідач зазначає, що відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 280/97 до повноважень виконавчих комітетів належать делеговані повноваження, зокрема забезпечення вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян, здійснення контролю за станом цієї роботи на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності. Щодо стягнення судових витрат - зазначено, що Житницька сільська рада власних рахунків не має і державною казначейською службою не обслуговується. Відповідач звертався до позивача з листом щодо згоди на відшкодування витрат на копіювання і друк запитуваних документів, проте позивачем не надано відповіді, тому не узгоджено порядок та механізм оплати наданих робіт. Представник відповідача у судове засідання не прибув, причин своєї неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Позивач 06.11.2019 подав відповідь на відзив, де зазначив, що у розумінні пункту 1 частини 1 статті 13 Закону № 2939 відповідач є розпорядником публічної інформації та має керуватися Законом № 2939 під час вирішення питань щодо доступу до інформації, тому повинен був розглянути запит позивача у порядку та строки, встановлені Законом № 2939. Позивач зазначив, що належним відповідачем згідно практики Верховного Суду (постанови від 13.08.2019 у справі № 369/5491/16-а, від 30.10.2018 у справі 369/4606/15-а) є відповідні місцеві ради. Позивач зазначив, що не заперечує проти залучення співвідповідача - Виконавчого комітету Житницької сільської ради. У відповіді на відзив позивач просив здійснити розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 27.05.2019 позивач звернувся до Житницької сільської ради з запитом на отримання публічної інформації, згідно якого просив надати на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 копії усіх рішень Житницької сільської ради та всіх розпоряджень сільського голови за період з 01.01.2018 до 31.12.2018 (а.с.9).

Листом Житницької сільської ради від 07.06.2019 № 02-28/68 позивача повідомлено, що запит у термін 5 днів виконати не є можливим, оскільки рішення наявні на паперових носіях і у електронній формі відсутні, тому відповідачу необхідно здійснити копіювання та сканування документів. Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 2939 10 аркушів запитуваної позивачем інформації надається безкоштовно, але на виконання запиту передбачається більше 100 сторінок тексту. Оскільки копії оплачуються за рахунок запитувача, необхідно узгодити порядок та механізм оплати (а.с.11).

Надаючи оцінку твердженням позивача і відповідача, суд зазначає про таке.

Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом №2939.

Під час надання оцінки оскаржуваній бездіяльності, дослідженню та встановленню належить наявність, повнота та своєчасність відповіді відповідача на звернення позивача від 27.05.2019.

Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена у процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Законом №2939-VI (стаття 3) визначено гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації. Відповідно до статті 5 Закону №2939 одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію. Згідно із статтею 12 Закону №2939 суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Законом № 2939 (частиною 1 статті 19) визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Щодо не суб`єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.

Законом № 2939 (пункт 6 частини 1 статті 14) встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. Відповідно до частин 1, 4 статті 20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту , а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Згідно з частиною 1 статті 22 Закону №2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною 5 статті 19 цього Закону. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається у письмовій формі (частина 5 статті 22 Закону №2939).

З аналізу наведених норм встановлено, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний у будь-якому випадку надати відповідь на звернення з дотриманням визначених законодавством України строків.

Суд встановив, що на запит позивача від 27.05.2019 відповідачем не надано відповіді, а листом від 07.06.2019 повідомлено, що запит у п`ятиденний термін виконати не є можливим та про необхідність узгодження порядку та механізму оплати виготовлення копій без обґрунтування продовження строку розгляду запиту.

Відповідно до статті 21 Закону № 2939 інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

Суд зазначає, що у листі від 07.06.2019 не встановлено розміру плати за копіювання або друк запитуваної інформації, у зв`язку з чим відповідач був зобов`язаний надати запитувану інформацію безкоштовно. Відповідачем не обґрунтовано необхідність копіювання або друку документів у контексті того, що позивач просив надати запитувану інформацію у електронному вигляді.

Оцінюючи посилання відповідача на те, що Житницька сільська рада не є розпорядником інформації, оскільки уповноваженим органом з розгляду звернень громадян є Виконавчий комітет Житницької сільської ради, суд розмежовує зміст звернення громадян і запит на отримання публічної інформації і зазначає про таке.

Позаяк у запиті йдеться про рішення Житницької сільської ради та розпорядження сільського голови за період з 01.01.2018 до 30.11.2018, то визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Статтею 1 Закону № 280/97 встановлено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до підпункту 1 пункту б частини 1 статті 38 Закону № 280/97 до делегованих повноважень виконавчих органів сільських рад належить забезпечення вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян, здійснення контролю за станом цієї роботи на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності.

Згідно частини 4 статті 42 Закону № 280/97 голова сільської ради представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань.

Пунктом 1 частини 1 статті 22 Закону № 2939 встановлено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 2939 розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Суд зазначає, що оскільки запит на інформацію було адресовано Житницькій сільській раді і відповідачем не було відмовлено у надані відповіді з підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 22 Закону № 2939 та не було направлено запит до виконавчого комітету Житницької сільської ради, а листом від 07.06.2019 за підписом сільського голови (особи, уповноваженої на представництво територіальної громади, сільської ради та її виконавчого комітету), повідомлено про неможливість розгляду звернення у п`ятиденний термін та необхідність узгодження порядку та механізму оплати, відсутні підстави для заміни відповідача або залучення співвідповідача - виконавчого комітету Житницької сільської ради.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верхоний Суд у постановах від 13.08.2019 у справі № 369/5491/16-а (ЄДРСР 83632706) та від 30.10.2018 у справі № 369/4606/15-а (ЄДРСР 77506787) у якості відповідачів визначено саме місцеві ради.

Згідно з частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів надання у встановлені законодавством строки відповіді на запит позивача про отримання публічної інформації, обґрунтованої відмови у наданні відповіді на запит, доказів направлення запиту позивача до належного розпорядника інформації та/або обґрунтування підстав продовження строку розгляду запиту.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, № 303-A, пункт 29).

З огляду на встановлені обставини справи, оцінюючи дії відповідача за критеріями, встановленими частиною статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач під час розгляду запиту ОСОБА_1 від 27.05.2019 діяв не у спосіб, що встановлений законами України, без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано, не забезпечивши у випадку відсутності запитуваної інформації у відповідача направлення запиту за належністю і без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв`язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позові зазначено, що в разі задоволення судом позовної заяви, всі необхідні докази понесених або таких, що мають бути понесені судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір (від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю), а доказів понесення інших судових витрат на час розгляду справи суду не надано, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України станом на день ухвалення рішення у справі.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Житницької сільської ради щодо не надання відповіді на запит на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 27.05.2019 незаконною.

Зобов`язати Житницьку сільську раду надати відповідь на запит ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 27.05.2019.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Житницька сільська рада [с. Житники, Жашківський район, Черкаська область, 19240, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33539788].

Повне судове рішення складено 18.11.2019.

Суддя Л.В. Трофімова