Рішення

від 27.11.2019 по справі 580/2779/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

27 листопада 2019 року справа № 580/2779/19

09 годин 35 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження заяву про прийняття додаткового судового рішення у справі № 580/2779/19

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач - не прибув]

до Житницької сільської ради (с. Житники, Жашківський район, Черкаська область, 19240, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33539788) [представник відповідача - не прибув]

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

22.11.2019 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Черкаського окружного адміністративного суду від представника позивача - адвоката Нелюби Сергія Анатолійовича надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 580/2779/19, відповідно до якої заявник просить: прийняти додаткове рішення у справі про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Житницької сільської ради с. Житники, Жашківський район, Черкаська область, 19240, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33539788) на користь ОСОБА_1 судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 7000 (сім тисяч) грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 заяву призначено до судового розгляду на 27.11.2019.

Представник позивача у судове засідання 27.11.2019 не прибув, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання 27.11.2019 не прибув, 27.11.2019 засобами електронного зв`язку подав заяву про відкладення розгляду заяви про прийняття додаткового судового рішення у справі № 580/2779/19 у зв`язку з тим, що заяву та повістку отримав 26.11.2019 та не мав змоги підготуватися.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Житницьку сільську раду повідомлено належним чином про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується відомостями про направлення 22.11.2019 ухвали про призначення судового засідання від 22.11.2019 у справі № 580/2779/19, повістки та копії заяви (штрихкодовий ідентифікатор 1803103374412 а.с.118, 122) та телефонограмою від 22.11.2019 про повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання з розгляду заяви позивача про прийняття додаткового судового рішення у справі № 580/2779/19 (а.с.115).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що поважність підстав для відкладення розгляду заяви відповідачем не обґрунтовано, доказів підстав для відкладення розгляду заяви про прийняття додаткового судового рішення у справі № 580/2779/19 до заяви (посилаючись на статті 44, 205 Кодексу адміністративного судочинства України без зазначення частини/пункту) не надано, а неявка відповідача згідно положень частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Згідно частини 4 статті 129 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частин 2 - 4 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 580/2779/19 адміністративний позов задоволено: визнано бездіяльність Житницької сільської ради щодо не надання відповіді на запит на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 27.05.2019 незаконною; зобов`язано Житницьку сільську раду надати відповідь на запит ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 27.05.2019. Повне судове рішення складено 18.11.2019. Представником позивача у тексті позовної заяви зазначено, що докази витрат, пов`язаних із розглядом справи буде подано відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представником позивача у обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано у копіях: договір про надання правової (правничої) допомоги від 14.08.2019 (а.с.14); ордер серії ВІ № 1002114 про надання правничої допомоги ОСОБА_1. (а.с.18); калькуляція - рахунок від 19.09.2019 № 1 у сумі 7000 грн (а.с.34); додатковий договір від 19.09.2019 до договору від 14.08.2019 про сплату гонорару у сумі 7000 грн протягом п`яти днів з дня отримання рішення Черкаського окружного адміністративного суду (а.с.35); акт виконаних робіт від 20.11.2019; квитанція від 20.11.2019 № 0.0.1530205364.1 про сплату ОСОБА_1 на користь АБ Нелюби Сергія 7000 грн (а.с.103); меморіальний ордер від 20.11.2019 № @2PL146461, де платником зазначено ОСОБА_1 ., призначення - за надання правничої допомоги у справі № 580/2779/19 згідно калькуляції від 19.09.2019, отримувач: Сергія Нелюби АБ , сума - 7000 грн (а.с.104).

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.08.2019 зазначено, що виконавець АБ Сергія Нелюби в особі керуючого Нелюби С.А . здійснює та на оплатній основі надає замовникові ( ОСОБА_1 ) правову (правничу) допомогу. Згідно пункту 3.1 договору від 14.08.2019 вартість надання правової (правничої) допомоги, юридичних послуг та виконання робіт вказується в додатках до договору, що є його невід`ємною частиною (а.с.14-17).

Згідно калькуляції - рахунку від 19.09.2019 № 1 у сумі 7000 грн АБ Сергія Нелюби надано послуги: усне консультування ОСОБА_1 щодо порушення його права на інформацію Житницькою сільською радою (ненадання відповіді на запит від 27.05.2019) - 1 година - 1000,00 (одна тисяча) гривень; аналіз нормативного матеріалу, коментарів, роз`яснень, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, правових позицій Верховного Суду - 2 години - 2000,00 (дві тисячі) гривень; складання тексту позовної заяви в інтересах ОСОБА_1 про оскарження бездіяльності Житницької сільської ради щодо ненадання відповіді на інформаційний запит від 27.05.2019 (справа №580/2779/19) - 4 год - 4000,00 (чотири тисячі) гривень. За домовленістю сторін мінімальна одиниця часу - 1 година (а.с.34).

Відповідно до додаткового договору від 19.09.2019 до договору від 14.08.2019 сторони погодили розмір та порядок сплати гонорару виконавця за надання правової (правничої) допомоги, пов`язаної із розглядом справи №580/2779/19 Черкаським окружним адміністративним судом, що складає 7000,00 (сім тисяч) гривень. За домовленістю сторін мінімальна одиниця часу, витрачена Виконавцем під час надання правової (правничої) допомоги Замовнику - 1 година. Сторони погодили підготовлений виконавцем у калькуляції-рахунку від 19.09.2019 №1 розрахунок вартості гонорару виконавця: усне консультування ОСОБА_1 щодо порушення його права на інформацію Житницькою сільською радою (ненадання відповіді на запит від 27.05.2019) - 1 година - 1000,00 (одна тисяча) гривень; аналіз нормативного матеріалу, коментарів, роз`яснень, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, правових позицій Верховного Суду - 2 години - 2000,00 (дві тисячі) гривень; складання тексту позовної заяви в інтересах ОСОБА_1 про оскарження бездіяльності Житницької сільської ради щодо ненадання відповіді на інформаційний запит від 27.05.2019 (справа №580/2779/19) - 4 години - 4000,00 (чотири тисячі) гривень. За домовленістю сторін замовник мав сплатити погоджений гонорар Виконавцю за наданими виконавцем реквізитами протягом п`яти днів з дня отримання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі. Додатковий договір є невід`ємною частиною договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.08.2019, складений у двох примірниках, що вступає в силу у день його підписання сторонами (а.с.35).

Згідно акта виконаних робіт від 20.11.2019 АБ Сергія Нелюби (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) склали акт про те, що виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.08.2019 у справі № 580/2779/19 під час розгляду справи у суді 1 інстанції. Виконано повністю, претензій та зауважень щодо надання правничої допомоги немає (а.с.102).

Відповідно до квитанції від 20.11.2019 № 0.0.1530205364.1 (а.с.103) та меморіального ордеру від 20.11.2019 № @2PL146461 ОСОБА_1 сплачено АБ Сергія Нелюби 7000,00 гривень (а.с.104).

Оцінюючи надані докази та мотивацію щодо надання правової допомоги суд зазначає про таке.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката належать розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або належить сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що належить сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, що підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що аналіз наведених норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати належать компенсації стороні, що не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Склад та розміри витрат , пов`язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі (ЄДРСР 75149541).

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами.

Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру , виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд повинен дослідити відповідність наданих видів допомоги критеріям видів правової допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 826/7375/18 (ЄДРСР 85645427)

Відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Згідно статті 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Суд зазначає, що статтями 19, 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність не визначено таких видів правової допомоги, як аналіз нормативного матеріалу, коментарів, роз`яснень, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, правових позицій Верховного Суду, що зазначені у калькуляції-рахунку від 19.09.2019 № 1 (а.с.34), додатковому договорі від 19.09.2019 до договору від 14.08.2019 (а.с.35) та акті виконаних робіт від 20.11.2019 (а.с.102) із визначеною вартістю - 2000,00 (дві тисячі) гривень. Суд дійшов висновку про виключення із загальної суми судових витрат 7000,00 грн вартості аналізу нормативного матеріалу, коментарів, роз`яснень, пошуку і вивчення судової практики в аналогічних справах, правових позицій Верховного Суду у сумі 2000,00 грн без мотивації змісту наданої правової інформації та консультацій і роз`яснень.

Відповідно до частин 7, 8 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, що належать розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, що належать розподілу між сторонами.

Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема: офіційне з`ясування всіх обставин у справі ; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе , неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю справи, суд зазначає, що сума, визначена у складі витрат на правову допомогу не є співмірною складності справи, позаяк: наявні постанови Верховного Суду за схожих правовідносин про які безпосередньо зазначено у позові - від 31.07.2018 у справі № 820/4263/17, від 21.09.2018 у справі № 820/5938/16, від 31.01.2019 у справі № 820/4258/17; справу № 580/2779/19 розглянуто за правилами спрощеного провадження; кількість зібраних та поданих позивачем доказів, що підтверджують обставини справи - копії запиту на отримання публічної інформації від 27.05.2019 (а.с.9), фіскального чеку про направлення запиту (а.с.10), копія відповіді від 07.06.2019 (а.с.11) не є достатнім обґрунтуванням витрат правової допомоги і часу.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Згідно пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Враховуючи незначну складність справи, досліджені докази, що надані на підтвердження понесених позивачем витрат на оплату правової допомоги, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами у сумі 7000,00 грн та наявність підстав для зменшення розміру витрат на оплату правової допомоги.

Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі № 815/2954/17 (ЄДРСР 82857626) зазначив, що частиною 2 статті 28 Правил адвокатської етики встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Одним із видів дисциплінарних проступків адвоката, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 34 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність є порушення правил адвокатської етики.

Згідно частини 1 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Суд зазначає, що у договорі ід 14.08.2019 про надання правової (правничої) допомоги від 14.08.2019, згідно якого виконавець АБ Сергія Нелюби в особі керуючого Нелюби С.А. здійснює та на оплатній основі надає замовникові ( ОСОБА_1 ) правову (правничу) допомогу, не визначено порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення.

Адвокатське бюро є юридичною особою та податковим агентом, створеною адвокатом на підставі статуту.

Відповідно до індивідуальної податкової консультації від 15.08.2017 № 1603/С/99-99-13-01-02-14/ІПК зазначено, що правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , пунктом 3 статті 4 якого визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України незалежна професійна діяльність - це діяльність адвокатів, за умови, що такий адвокат не є працівником в межах такої незалежної професійної діяльності.

Наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 затверджено узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), де зазначено, що оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність здійснюється відповідно до положень статті 178 розділу IV Податок на доходи фізичних осіб Податкового кодексу України. Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом. При визначенні сукупного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність, доцільно враховувати витрати, пов`язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Про адвокатуру та адвокатську діяльність . До витрат адвоката можуть бути віднесені, зокрема:- сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У постанові Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18 (ЄДРСР 83412981) зазначено, що у визначенні розумного необхідного розміру сум, що належать сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, що склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру , виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок. Згідно частини 1 статті 8 Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 4173 гривні. Максимальна сума доходу на місяць, на яку нараховується єдиний внесок у 2019 році становить 62595,00 (15х4173) грн. Враховуючи, що середня кількість робочих днів у місяці становить 22 дні, то максимальна сума доходу на день на яку нараховується єдиний внесок у 2019 році становить 2845,23 грн (62595/22). Відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, що при п`ятиденному робочому тижні становить 8 годин на день. Максимальна сума доходу за годину, на яку нараховується єдиний внесок у 2019 році становить 355,65 грн (2845,23/8).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

На думку суду, виходячи з принципів справедливості, максимальний розмір вартості послуг з надання правничої допомоги за одну годину роботи може перевищувати максимальну суму доходу за годину, на яку нараховується єдиний внесок у 2019 році, проте з урахуванням сплати ПДФО, військового збору, ЄСВ від провадження незалежної професійної діяльності з отриманого гонорару має бути обчислена з урахуванням вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI.

Суд зазначає, що справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правову допомогу буде максимальна сума доходу за годину, на яку нараховується єдиний внесок у 2019 році помножена на кількість годин, витрачених адвокатом на надання правової допомоги, за виключенням часу на аналіз нормативного матеріалу, коментарів, роз`яснень, пошуку і вивчення судової практики в аналогічних справах, правових позицій Верховного Суду у сумі 1778,25 грн (355,65 грн х 5 годин) з огляду на професійну компетентність адвоката, вирішення спору у письмовому провадженні та нескладність справи.

На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 134, 135, 137, 139, 143, 242, 243, 244, 252, 292, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткове судове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Стягнути з Житницької сільської ради (с. Житники, Жашківський район, Черкаська область, 19240, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33539788) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги у сумі 1778 (одна тисяча сімсот сімдесят вісім) гривень 25 копійок.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Житницька сільська рада [с. Житники, Жашківський район, Черкаська область, 19240, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33539788].

Повне додаткове судове рішення складено 27.11.2019.

Суддя Л.В . Трофімова