Постанова

від 12.11.2019 по справі 442/4500/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/4500/19 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 22-ц/811/3090/19 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія:29

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року м. Львів

Справа № 442/4500/19

Провадження № 22-ц/811/3090/19

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого Струс Л.Б.,

суддів Левика Я.А., Шандри М.М.

секретар Бадівська О.О.

за участю представника Бердар С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Бердар С.В. в інтересах ОСОБА_2

на ухвалу Дрогобицького районного суду Львівської області від 26 червня 2019 рокуу складі судді Крамар О.В.

у справі

за заявою ВАТ Рембуд про забезпечення позову по справі за позовом ВАТ Рембуд в особі голови правління Грачова Юрія Миколайовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваною ухвалою Дрогобицького районного суду Львівської області від 26 червня 2019 рокузаяву Відкритого акціонерного товариства Рембуд подану головою правління Грачовим Юрієм Миколайовичем про забезпечення позову - задоволено.

До вирішення спору по суті накладено арешт на:

- адміністративний корпус, літ. А-2 , загальною площею 712,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- деревообробний цех, літ. Б-1 , загальною площею 1217,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- лісопильне відділення, літ В-1 , загальною площею 209,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівлю складу, літ Д-1 , загальною площею 44,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівлю ремонтної майстерні із з/бетонним цехом, літ Ж-1 , загальною площею 1401,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівлю гаражу, літ Е-1 , загальною площею 687,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівлю складу, літ Є-1 , загальною площею 247,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівлю складу, літ Г-1 , загальною площею 353,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалу суду оскаржив адвокат Бердар С.В. в інтересах ОСОБА_2 .

Вважає ухвалу незаконною і необґрунтованою.

Зазначає, що суд задовольнив заяву про забезпечення позову з мотивів припущення позивача, що апелянт може відчужити спірне майно. При цьому судом не встановлено обґрунтованість та реальність таких припущень позивача, а також не вказано яким чином без застосування забезпечення позову унеможливиться поновлення порушених прав та інтересів позивача чи утрудниться їх поновлення.

Вказує, що фактом який спростовує припущення позивача про загрозу відчуження спірного майна, зокрема є відсутність вчинення апелянтом будь-яких дій спрямованих на відчуження майна, на яке накладено арешт, за попередній період часу, враховуючи при цьому наявність проваджень предметом розгляду яких було вказане майно.

Окрім того, судом не було взято до уваги інтереси апелянта котрий позбавлений права передати спірне майно в оренду чи провести його реконструкцію пов`язану зі зміною площ, оскільки такі дії потребують внесення відомостей до Державного реєстру речових прав, що є неможливим при арешті.

Просить ухвалу Дрогобицького районного суду Львівської області від 26 червня 2019 рокускасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Бердар С.В., перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права , бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ Рембуд в особі голови правління Грачова Юрія Миколайовича звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними та просив, визнати недійсними договора укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 а саме: договір купівлі-продажу від 06.04.2016р. Ѕ частки адміністративного корпусу (літ. А-2 ), загальною площею 712,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 06.04.2016р. Ѕ частку деревообробного цеху (літ. Б-1 ), загальною площею 1217,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 06.04.2016р . Ѕ частку лісопильного відділення (літ. В-1 ), загальною площею 209,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 07.04.2016р. Ѕ частку будівлі складу ( Д-1 ), загальною площею 44,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 07.04.2016р. Ѕ частку будівлі ремонтної майстерні із з/бетонним цехом (літ. Ж-1 ), загальною площею 1401,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 07.04.2016р. Ѕ частку будівлі гаражу (літ. Е- 1 ), загальною площею 687,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 06.04.2016р. Ѕ частку будівлі складу (літ. Є- 1 ), загальною площею 247,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу, від 07.04.2016р. Ѕ частку будівлі складу (літ. Г- 1 ), загальною площею 353,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсними договора укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а саме: договір купівлі-продажу від 27.03.2016р. Ѕ частки адміністративного корпусу (літ. А-2 ), загальною площею 712,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 27.03.2016р. Ѕ частку деревообробного цеху (літ. Б-1 ), загальною площею 1217,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 27.03.2016р . Ѕ частку лісопильного відділення (літ. В-1 ), загальною площею 209,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 27.03.2016р. Ѕ частку будівлі складу ( Д-1 ), загальною площею 44,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 27.03.2016р. Ѕ частку будівлі ремонтної майстерні із з/бетонним цехом (літ. Ж-1 ), загальною площею 1401,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 27.03.2016р. Ѕ частку будівлі гаражу (літ. Е- 1 ), загальною площею 687,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 27.03.2016р. Ѕ частку будівлі складу (літ. Є- 1 ), загальною площею 247,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 27.03.2016р. Ѕ частку будівлі складу (літ. Г- 1 ), загальною площею 353,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що мотиви забезпечення позову, зазначені у заяві та матеріалах справи, дають підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з рішенням суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Згідно ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно із роз`ясненням, яке міститься в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів, відповідно до вказаних вище вимог закону та роз`яснень схожих за змістом правовідносин, перевіряючи: чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача; відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; а також беручи до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, - вважає, що в суду першої інстанції були наявні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

В заяві про забезпечення позову ВАТ Рембуд в особі голови правління Грачова Юрія Миколайовича вказує що ОСОБА_2 може відчужити спірне майно а тому просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 .

Проте, належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано.

У відповідності до вимог ст..76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Підстав для висновку про те, що обраний заявником вид забезпечення позову є співмірним із заявленими в даній справі позовними вимогами та що не вжиття цього виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся немає.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК).

Забезпечення позову покликане забезпечити належне виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вплинути на можливе утруднення його виконання чи сприяти уникненню можливості його невиконання. Вказані заходи не стосуються інших можливих подальших наслідків, що можуть виникнути внаслідок задоволення позовних вимог.

Як встановлено в суді апеляційної інстанції рішенням Дрогобицького районного суду Львівської областівід 03 жовтня 2019 року в позов ВАТ Рембуд в особі голови правління Грачова Юрія Миколайовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними - задоволено.

Окрім того, як вбачається з довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 належить Ѕ частка спірних приміщень.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що накладення арешту Ѕ частки майна буде достатнім для збереження співмірності та захистам інтересів позивача.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту не завдає шкоди сторонам, оскільки накладення арешту на нерухоме майно тимчасово перешкоджає відчуженню такого майна. Проте це майно залишається у повному віданні та користуванні власника, та у разі відмови у позові види забезпечення позову скасовуються. У разі ж задоволення позову при повному виконанні рішення суду такі заходи забезпечення позову також скасовуються.

Відповідно до ч.1 ст.. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст..13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції , було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Конституційний Суд України у п.9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;

Колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу Дрогобицького районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року слід змінити та накласти арешт на - Ѕ частки адміністративного корпусу, літ. А-2 , загальною площею 712,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;- Ѕ частки деревообробного цеху, літ. Б-1 , загальною площею 1217,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;- Ѕ частки лісопильного відділення, літ В-1 , загальною площею 209,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;- Ѕ частки будівлі складу, літ Д-1 , загальною площею 44,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;- Ѕ частки будівлі ремонтної майстерні із з/бетонним цехом, літ Ж-1 , загальною площею 1401,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;- Ѕ частки будівлі гаражу, літ Е-1 , загальною площею 687,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;- Ѕ частки будівлі складу, літ Є-1 , загальною площею 247,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;- Ѕ частки будівлі складу, літ Г-1 , загальною площею 353,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Бердар С.В. в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Дрогобицького районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року змінити.

Накласти арешт на :

- Ѕ частки адміністративного корпусу, літ. А-2 , загальною площею 712,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частки деревообробного цеху, літ. Б-1 , загальною площею 1217,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частки лісопильного відділення, літ В-1 , загальною площею 209,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частки будівлі складу, літ Д-1 , загальною площею 44,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частки будівлі ремонтної майстерні із з/бетонним цехом, літ Ж-1 , загальною площею 1401,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частки будівлі гаражу, літ Е-1 , загальною площею 687,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частки будівлі складу, літ Є-1 , загальною площею 247,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частки будівлі складу, літ Г-1 , загальною площею 353,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 22.11.2019 року.

Головуючий

Судді