Ухвала

від 27.11.2019 по справі 320/1025/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

27 листопада 2019 року 320/1025/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЩИНА-ЖИТЛО" до Української міської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВЩИНА-ЖИТЛО" з позовом до Української міської ради Обухівського району Київської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.02.2019 №38/0/7-19-53-7 "Про розроблення детального плану території, що знаходиться в межах м. Українка, з кадастровим номером 3223151000:01:029:0016".

Ухвалою суду від 11.03.2019 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

На підставі ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/48/19.

26 листопада 2019 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову.

Для вирішення питання про забезпечення позову, ухвалою суду від 27.11.2019 провадження у справі було поновлено.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що наявні очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення, а саме - рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі №911/48/19, визнано поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 27.06.2008 між позивачем та відповідачем.

На думку заявника, з урахуванням наведеного без зупинення дії спірного рішення, існує реальна перешкода, створена Українською міською радою для продовження правовідносин з ТОВ "Київщина-Житло" за договором оренди.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 168 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з вимогами частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Частиною другою статті 150 встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

У той же час, позивач у своїй заяві про забезпечення позову не наводить належних та достатніх доказів, які б вказували на те, що не зупинення дії рішення відповідача від 05.02.2019 №38/0/7-19-53-7, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Обставина посилання заявника на рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі №911/48/19, є необґрунтованою та недостатньою для існування підстав вжиття заходів забезпечення позову, адже вказане рішення на момент звернення із заявою оскаржується до апеляційної інстанції, тобто не набрало законної сили.

З приводу наявності в оскаржуваному рішенні очевидних ознак його протиправності, суд зазначає, що встановлення відповідності такого рішення критеріям, передбаченим частині другій статті 2 КАС України у спірних правовідносинах, є можливим лише під час здійснення судового розгляду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення є необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 156, 248, 256 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЩИНА-ЖИТЛО" щодо вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Лисенко В.І.