Ухвала

від 27.11.2019 по справі 916/2254/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2254/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.,

при секретарі судового засідання Липі Т.О.

За участю представників сторін:

Від позивача (заявника): Грищенко О.М.

Від відповідачів: не з`явився

Від суб`єкт оскарження: не з`явився

розглянувши в режимі відеоконференції скаргу (вх. №2-5264/19 від 28.10.19) товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" у справі № 916/2254/17

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"; (вул.Ак.Заболотного,буд.38,оф.23,Київ 187,03187)

до відповідачів: 1) товариство з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" (вул. Мала Арнаутська, 2-А, Одеса, 65012)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Угринів" (Угринів,Сокальський район, Львівська область,80012)

про стягнення

Суб'єкт оскарження: державний виконавець Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костюк Тетяна Андріївна (вул. Міцкевича, 5, м. Сокаль, Львівська область , 80000).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.11.2017р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задоволено. Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „СОВАГРО" та товариства з обмеженою відповідальністю " АГРОФІРМА УГРИНІВ " на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-тайс" заборгованість у вигляді до оцінки вартості товару (курсової різниці) 130грн. /сто тридцять грн. 87коп. / штраф в розмірі 3096грн. /три тисячі дев`яносто шість грн. 79коп./ 30% річних у розмірі 2561 грн. /дві тисячі п`ятсот шістдесят одна грн. 35 коп./, збитки від інфляції у розмірі 679 грн. /шістсот сімдесят дев`ять грн. 91 коп./, пеню у розмірі 1839 грн. /одна тисяча вісімсот тридцять дев`ять грн. 99 коп./, судовий збір у розмірі 1600 грн. /одна тисяча шістсот грн. 00коп./, витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 700,00 грн. /сімсот грн. 00 коп./

24.11.2017р. на виконання вищевказаного рішення видано відповідний наказ.

Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС" подано до суду 13.08.2019 р. скаргу (зареєстрована за вх. № 2-3780/19) на дії державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костюк Тетяни Андріївни, в якій просить:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівський області Костюк Тетяни Андріївни у виконавчому провадженні № 55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 24.11.2017 р. по справі № 916/2254/17, котра виразилась у винесенні у порушенні строків та порядку поновлення виконавчого провадження № 55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 24.11.2017 р. по справі № 916/2254/17 із врахуванням ст.41 Закону України ,,Про виконавче провадження";

- зобов`язати державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівський області Костюк Тетяну Андріївну або іншу посадову особу Сокальського РВДВС ГТУЮ у Львівській області усунити допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження № 55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 24.11.2017 р. по справі № 916/2254/17 із врахуванням ст.41 Закону України ,,Про виконавче провадження".

Ухвалою суду від 30.10.2019р. вирішення питання про прийняття скарги (вх. № 2-5264/19 від 28.10.2019р.) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костюк Тетяни Андріївни - відкладено до повернення матеріалів справи №916/2254/19 до судді Господарського суду Одеської області Літвінова С.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2019р. скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (вх. №2-5264/19 від 28.10.19) призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.11.2019р.

Представник позивача (скаржник) в судове засідання з`явився, скаргу підтримав в повному обсязі.

Державний виконавець Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про дату, час і місце судового засідання щодо розгляду скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна відмітка суду на зворотній стороні ухвали від 18.11.2019р., але у судове засідання не з`явився, що в силу вимог ч.2 ст.342 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Відповідачі про дату, час і місце судового засідання щодо розгляду скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна відмітка суду на зворотній стороні ухвали від 18.11.2019р. про відправлення цієї ухвали відповідачу, але у судове засідання не з`явився, що в силу вимог ч.2 ст.342 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Розглянувши скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костюк Тетяну Андріївну, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги, з наступних мотивів.

Скаргу мотивовано тим, що Сокальським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області не вчинено належних, повних та об`єктивних дій щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 24.11.2017р. у справі №916/2254/17 та не виконано вимоги Закону України "Про виконавче провадження" щодо відновлення виконавчого провадження.

Як встановлено господарським судом, Постановою Сокальського РВДВС ГТУЮ у Львівській області від 22 грудня 2017 року відкрито виконавче провадження №55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 24 листопада 2017 року по справі №916/2254/17 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА УГРИНІВ (80012, Львівська область, Сокальський район, село Угринів; код ЄДРПОУ 22395714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 кв. 23; код ЄДРПОУ 38039872) боргу у розмірі 10 608,01 грн.

Відповідно до Постанови Сокальського РВДВС ГТУЮ у Львівській області від 21 червня 2019 року наказ Господарського суду Одеської області від 24 листопада 2017 року по справі №916/2254/17 повернутий Стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17 вересня 2019 року по справі №916/2254/17, задоволено скаргу ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС на дії державного виконавця Сокальського РВДВС ГТУЮ у Львівській області Костюк Тетяни Андріївни у виконавчому провадженні №55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 24 листопада 2017 року по справі №916/2254/17, та зокрема:

· визнано неправомірними дії державного виконавця Сокальського РВДВС ГТУЮ у Львівській області Костюк Тетяни Андріївни у виконавчому провадженні №55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 24 листопада 2017 року по справі №916/2254/17, котрі виразились у винесені Постанови від 21 червня 2019 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області від 24 листопада 2017 року по справі №916/2254/17 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

· визнано недійсною та скасувано Постанову Сокальського РВДВС ГТУЮ у Львівській області від 21 червня 2019 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області від 24 листопада 2017 року по справі №916/2254/17 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до змісту ст.326 Господарсько-процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно із ч. 4 ст. 75 Господарсько-процесуального кодексу України, Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 235 ГПК України передбачає, що ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Відповідно до статті 345 ГПК України, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Одеської області від 17 вересня 2019 року по справі №916/2254/17 залишається невиконаною.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону

Згідно приписів статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення , зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Виконавчі дії - це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст.. 10 названого Закону, а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження , у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

07 жовтня 2019 року ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС направлено на адресу Сокальського РВДВС ГТУЮ у Львівській області в порядку статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" клопотання про відновлення виконавчого провадження №55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 24 листопада 2017 року по справі №916/2254/17 у зв`язку із тим, що Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17 вересня 2019 року по справі №916/2254/17, зокрема, визнано недійсною та скасовано Постанову Сокальського РВДВС ГТУЮ у Львівській області від 21 червня 2019 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області від 24 листопада 2017 року по справі №916/2254/17 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Натомість, не дивлячись на те, що вказану вище заяву із підтверджуючими доказами було отримано Сокальського РВДВС ГТУЮ у Львівській області 10 жовтня 2019 року, та не дивлячись на вимоги статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", із врахуванням Ухвали Господарського суду Одеської області від 17 вересня 2019 року по справі №916/2254/17, виконавче провадження №55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 24 листопада 2017 року по справі №916/2254/17 не відновлено, а наказ Господарського суду Одеської області від 24 листопада 2017 року по справі №916/2254/17 є не виконаний.

Відповідно до Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішення.

Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом пунктів 9-11 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії. Доручення виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом щодо проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами. Запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.

Пунктом 1,4 статі 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Відповідно до пункту 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до пунктів 2-4 Розділу ІV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії . У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

Отже, обов`язковість внесення державним виконавцем відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження передбачена Законом України "Про виконавче провадження", Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5.

Таким чином, Сокальським РВДВС ГТУЮ у Львівській області не враховано положення статті 235 ГПК України, а також не дотримано та порушено положення статті 345 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Скаржник зазначає, що законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України Про виконавче провадження . Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Скаржник зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції ).

Доцільно наголосити на існуючій правовій позиції Верховного Суду, котра викладена, зокрема у Постанові від 19 серпня 2019 року у справі №913/438/16, котра визначальним фактором та обставиною належності вжитої/застосованої виконавчої дії визначає не лише її винесення та існування серед матеріалів виконавчого провадження, а й встановлює необхідність її оцінки щодо реальності здійснення - докази скерування запитів до відповідних установ, організацій, співвідношення запитам направлених на адреси відповідних установ/організацій із наявністю відповідей на них, доказів прийняття постанов органу ДВС до виконання банківськими установами, сервісними центрами МВС України, державними реєстраторами речових прав, тощо.

Слід також наголосити на тому, що невиконання судового рішення протягом такого тривалого часу порушує основні засади виконавчого провадження - обов`язковості виконання рішень, розумності строків виконавчого провадження. Хоча закон і не містить поняття розумності строків , проте зволікання у вчиненні виконавчих дій не свідчить про дотримання зазначеного вище принципу. Крім того, діяльність державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження, це сукупність дій направлена на кінцевий результат - виконання судового рішення.

Водночас, сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

В свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника.

Відповідна правова позиція викладена зокрема в Постанові Верховного суду від 19 серпня 2019 року у справі №913/438/16.

Згідно із правовою позицією, котра викладена зокрема в пункті 15 Постанови Верховного суду від 13 лютого 2018 року у справі №923/182/13-г, судом зазначено про те, що відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження на державного виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги так як Сокальським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області не вчинено належних, повних та об`єктивних дій щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 24.11.2017р. у справі №916/2254/17 та не виконано вимоги Закону України "Про виконавче провадження" щодо відновлення виконавчого провадження.

Щодо вимог скаржника про стягнення з органу ДВС судових витрат на правничу допомогу господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Зі змісту ст. 123 ГПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" та адвокатом Грищенко Олександром Миколайовичем було укладено Договір №23-09-2019/1 про надання адвокатських послуг (правничої допомоги), з метою надання адвокатом послуг товариству щодо правовідносин позивача, які виникли у виконавчому провадженні №55432979 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області по справі №916/2254/17.

В підтвердження виконання робіт щодо надання адвокатських послуг позивачем було надано відповідний акт приймання-передачі від 23.09.2019року, акт здачі-приймання виконаних робіт від 24.10.2019року та в підтвердження оплати таких робіт до скарги було долучено відповідна квитанція від 21.10.2019року.

З урахуванням встановлення судом неправомірності дій державного виконавця, які були підставою для подання позивачем (скаржником) відповідної скарги, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги скаржника щодо стягнення з відділу ДВС судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 234, 340, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірною бездіяльності державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костюк Тетяни Андріївни у виконавчому провадженні №55432979 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/2254/17 від 24.11.2017р., котра виразилась у порушенні строків та порядку поновлення виконавчого провадження №55432979 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/2254/17 від 24.11.2017р. із врахуванням ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження".

3. Зобов`язати державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костюк Тетяну Андріївну або іншу посадову особу Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження №55432979 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/2254/17 від 24.11.2017р. із врахуванням ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження".

4. Стягнути з Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (вул. Міцкевича, 5, м. Сокаль, Львівська область , 80000, код ЄДРПОУ 34721466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872) 3000 /три тисячі / грн. 00 коп. судових витрат.

Наказ видати.

Повний текст ухвали складено 02.12.2019р.

Ухвала набирає чинності відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя С.В. Літвінов