Рішення

від 21.11.2019 по справі 922/2487/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2487/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веліс-Трейд", м. Харків про стягнення 138643,83 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - Мовчан М.В.

відповідача - Гриценко В.О., Пулькін Ю.П.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Веліс-Трейд", в якому просить суд стягнути з останнього на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 138643,83 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, набувши право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законом порядку не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою, внаслідок чого територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаного майна у розмірі орендної плати за землю.

Ухвалою суду від 08.08.2019 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідач проти позову заперечує та вказує на те, що позовні вимоги щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати не можуть бути задоволені з огляду на відсутність технічної документації та не сформованість земельної ділянки як об`єкта цивільного права; законодавством не передбачено обов`язку сплачувати орендну плату за землекористування власниками нежитлових приміщень (у даному випадку ТОВ "Веліс-Трейд" є власником частини саме нежитлових приміщень, а не будівлі); позивач вимагає сплатити від ТОВ "Веліс-Трейд" кошти в сумі орендної плати за користування 1413 кв.м. земельної ділянки, у той час як відповідач є власником приміщень 652,95 кв.м.; відповідно до договору оренди землі від 06.08.2003, посвідченого Ємельяновою І.Г., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 29.08.2003 №7564/03, Харківська міська рада передала СПДФО Шуліка Олені Борисівні земельну ділянку за адресою: місто Харків, вул. Героїв Праці, 13-А, загальною площею 0,1570 га. та ФОП Шуліка О.Б. як землекористувач, якій указана земельна ділянка була передана в оренду, продовжує сплачувати орендну плату за указану земельну ділянку; ФОП ОСОБА_1 має право на вчинення дій в майнових інтересах ТОВ «Веліс-Трейд» , у тому числі щодо здійснення плати за користування земельною ділянкою площею 1570 кв.м. (кадастровий номер 6310137500:10:002:0043), яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 13-А; з метою отримання указаної земельної ділянки у користування 16.05.2019 до Харківської міської ради звернувся Марченко Анатолій Петрович, який є співвласником 1/10 частини нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд АДРЕСА_1 , при цьому ТОВ «Веліс-Трейд» надало згоду Марченку Анатолію Петровичу на вчинення таких дій; Харківська міська рада порушує приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів).

У судовому засіданні 21.11.2019 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутні у судовому засіданні 21.11.2019 представники відповідача проти позову заперечували та просили суд відмовити в його задоволенні.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківською міською радою відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України були здійснені заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади, додержання вимог земельного законодавства.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.07.2019 №175806841 право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 18-:-24, 36-:42, II, III, VI, VII в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 381,6 кв.м. по АДРЕСА_2 . Героїв АДРЕСА_3 13-А у м Харкові з 03.04.2019 зареєстроване за ТОВ «Веліс-Трейд» (частка 9/10) на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2019 № 397; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 16, 2-:-12, 12а, 13, 13а, 14, 28-:35, V, VI в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 343,9 кв.м. по АДРЕСА_4 Героїв АДРЕСА_3 . Харкові з 03.04.2019 зареєстроване за ТОВ «Веліс-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2019 № 395.

Відповідно до вказаної інформації та листа Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківської області від 24.07.2017 № 19-20-0.23,08-1276/116-17 речові права на земельну ділянку по вул. Героїв Праці, 13-А у м. Харкові не зареєстровані. Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України, позивач зазначає, що земельна ділянка (кадастровий номер 6310137500:10:002:0043) площею 1570 м.кв. (частка 1413 кв.м.) перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 31.07.2019 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що сформована земельна ділянка (кадастровий номер: 6310137500:10:002:0043) по вул. Героїв АДРЕСА_3 , 13-А у м. Харкові використовується ОСОБА_2 та ТОВ "Веліс-Трейд" для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень нежитлової будівлі літ. «А-1» (відповідно до технічного паспорту приміщення торгівельного призначення та кафе). Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:002:0043 складає 0,157 га. За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою та у період з 01.05.2019 по 31.07.2019 не сплачував за користування вказаною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом до ТОВ «Веліс-Трейд» про повернення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Героїв Праці, 13-А у м. Харкові (частка 1413 кв.м.). Отже, відповідач зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшив вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувся факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача. Розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, розрахований міською радою в сумі 138643,83 грн., виходячи з розміру орендної плати за таку земельну ділянку (пропорційно зайнятої частки 1413 кв.м.).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

З позовної заяви вбачається, що правовою підставою заявлених вимог позивач визначає ст.ст. 1212 - 1214 ЦК України та зауважує, що сума 138643,83 грн. є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди за період з 01.05.2019 по 31.07.2019, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим позивачеві завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідачем право користування земельною ділянкою не оформлене.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.

Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Приймаючи до уваги, що з моменту виникнення у відповідача права власності до теперішнього часу відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.

Суд зазначає, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за користування земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (визначеної шляхом множення площі вказаної ділянки та нормативної грошової оцінки одного квадратного метра землі) з урахуванням ставки річної орендної плати за спірний період.

Відповідач не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у період з 01.05.2019 по 31.07.2019.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок розміру доходу одержаного відповідачем від безпідставно набутого майна як розмір орендної плати за землю, яка є регульованою та звичайною ціною плати за землю державної та комунальної власності. Вказаний розрахунок зроблений позивачем за період використання відповідачем земельної ділянки у період з 01.05.2019 по 31.07.2019 у сумі 138643,83 грн.

Розмір доходу відповідача за вищевказаний період було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013"; Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №533/0/45-19 від 28.02.2019.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача про те, що ФОП Шуліка О.Б. як землекористувач, якому спірна земельна ділянка була передана в оренду за договором оренди №7564/03 від 06.08.2003, дію якого продовжено постановою господарського суду Харківської області від 06.08.2006 у справі №АС-11/322-06, продовжує сплачувати за неї орендну плату, з огляду на наступне.

За рішенням ХІ сесії Харківської міської ради ІV скликання «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 28.09.2005 №180/05 було надано СПДФО Шуліка Олені Борисівні в оренду строком до 01.09.2030 (але не пізніше початку реконструкції району) площею 0,1570 га по вул. Героїв Праці, 13-а в межах, які визначені договором оренди земельної ділянки, реєстраційний №7564/03 від 29.09.2003 для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень (павільйон-магазин з прибудовою). Договір оренди землі, реєстраційний №7564/03 від 29.09.2003 року вирішено вважати таким, що припиняє дію з дня державної реєстрації нового договору оренди землі ФОП Шуліка О.Б.

Відповідно до діючого законодавства договір оренди землі, рівно як і договір про продовження строку дії договору оренди землі, є укладеним з дати його державної реєстрації.

Так, відповідно до правової позиції ВСУ, викладеної у постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16, договір оренди землі є укладеним і починає свою дію з моменту державної реєстрації, що обумовлено приписами статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» . Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 15 серпня 2018 року у справі № 532/384/16-ц та ряді інших постанов, і ця позиція є уніфікованою і очевидною.

Однак, доказів укладення нового договору оренди землі з ФОП Шуліка О.Б. до суду не надано.

Таким чином, суд вважає спростованими твердження відповідача про те, що існує укладений договір оренди землі з ОСОБА_1 та права останньої на земельну ділянку кадастровий номер 6310137500:10:002:0043.

Оцінюючи твердження відповідача про те, що орендна плата за період, вказаний у позові, була внесена ФОП Шулікою О.Б., суд зазначає, що ці твердження не впливають на обов`язок відповідача за кондикційним зобов`язанням і не тягнуть необхідності відмови в задоволенні позовних вимог. При цьому матеріали справи не містять жодних доказів того, що здійснення оплати ОСОБА_1 є правочином на користь третьої особи - відповідача.

Відповідно до змісту ст. 636 ЦК України, такий правочин укладається у формі договору, тобто домовленості сторін, зафіксованої у встановленій законом формі. Такий договір у матеріалах справи відсутній. Лист ФОП Шуліка О.Б. на адресу ТОВ "Веліс-Трейд" (а.с. 93) також не може бути прийнятий судом в якості доказу щодо здійснення ФОП Шулікою О.Б. правочину на користь третьої особи, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 528, 1158-1160 ЦК України. Сама по собі сплата ФОП Шулікою О.Б. грошових коштів не припиняє зобов`язання відповідача виконанням, оскільки вона не є суб`єктом такого виконання. Таким чином, жодні грошові кошти, сплачені ФОП Шулікою О.Б. не можуть припинити зобов`язання відповідача виконанням.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати 138643,83 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веліс-Трейд" (61032, м. Харків, пр. Московський, 300Б, код ЄДРПОУ 42809602) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, за реквізитами: код платежу: 24062200, рахунок: 3141961102002, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37999649, банк Казначейство України (ЕАП), одержувач: УДКСУ у м. Харкові Харківської області) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 138643,83 грн. та 2079,66 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Веліс-Трейд" (61032, м. Харків, пр. Московський, 300Б, код ЄДРПОУ 42809602).

Повне рішення підписано 02 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Погорелова