Рішення

від 18.11.2019 по справі 379/1296/18

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/1296/18

2/379/93/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2019 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за уточненим позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , фермерського господарства Тікич про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся 11.10.2018 до суду з даним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати поновленим з ТОВ Інтерагроінвест договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 2,4329 га, кадастровий номер 3224487700:02:012:0036, що укладений 02 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та СП Світанок , на умовах, що викладені в додатковій угоді від 03 квітня 2017 року до договору № 309 оренди земельної ділянки від 02 серпня 2012 року, строком на 7 років; судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позову зазначив, 02.08.2012 між СП Світанок та власником земельної ділянки ОСОБА_1 терміном на 5 років укладено договір № 309 оренди земельної ділянки під кадастровим номером 3224487700:02:012:0036. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4329 га розташована в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області та використовувалось СП Світанок за цільовим призначенням. Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29.12.2012 в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004005246. 12.09.2017 запис про наявність іншого речового права (права оренди) перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 222374146. Термін дії договору оренди земельної ділянки з урахуванням дати реєстрації договору, закінчився 29.12.2017. 17.03.2017 за вхідним № 103 до СП Світанок поштовим відправленням надійшло письмове повідомлення від ОСОБА_1 датоване 14.03.2017, в якому вона повідомляє про те, що є власником вищевказаної земельної ділянки, яка після завершення сівозміни підлягає поверненню. Відповідно до п. 3.3 Договору № 309 оренди земельної ділянки від 02.08.2012: Після закінчення строку договору, орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством . Маючи намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 , СП Світанок , як орендар 11.04.2017 за вих. № 309/105 від 03.04.2017 надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди від 03.04.2017 до договору № 309 оренди земельної ділянки від 02.08.2012 (три примірники), відповідно до умов якої строк оренди пролонгується на 7 років до 31.12.2024. Лист з додатками направлений на адресу власника листом з оголошеною цінністю та описом вкладення, що підтверджується повідомленням про вручення. Відповідач отримала 13.04.2017. 24.04.2017 до СП Світанок від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про прийняте рішення про заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, датоване 18.04.2017. Проте, зі змісту даного повідомлення не зрозуміло, з чим саме не погоджується орендодавець ОСОБА_1 , та які саме умови вона вважає неприйнятними. У вересні 2018 позивач отримав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про земельну ділянку, а саме, що 03.01.2018, тобто через кілька днів після закінчення строку дії договору оренди землі з СП Світанок , ОСОБА_1 уклала новий договір оренди на земельну ділянку № 33 під кадастровим номером 3224487700:02:012:0036, площею 2,4329 га з іншим орендарем - ФГ Тікич . Право оренди за вказаним договором зареєстровано 15.01.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 23485620. В подальшому, 15.11.2018 інше речове право було припинено. Окрім того, СП Світанок пропонувало ОСОБА_1 укласти договір оренди землі на значно кращих умовах. А саме, орендна плата в грошовій формі, яка була запропонована ОСОБА_1 в 2017 році від СП Світанок мала розмір в грошовій формі 13167,71 грн, що на 3167,706 грн більше за пропозицію ФГ Тікич . Враховуючи зазначене, вважає, що є наявний факт порушення переважного права СП Світанок на поновлення договору оренди земельної ділянки орендодавцем ОСОБА_1 на новий строк.

У поданих відзивах на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 , відповідача ФГ Тікич - адвокат Кривошеєв М.Ю. зазначив, що 14.11.2018 між ОСОБА_1 та фермерським господарством Тікич було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 33 від 03.01.2018 про розірвання договору оренди № 33 від 03.01.2018 року за взаємною згодою сторін. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.11.2018 (індексний номер витягу 145805479) додаткова угода до договору оренди земельної ділянки № 33 від 03.01.2018, була зареєстрована 15.11.2018, якою речове право (право оренди) на зазначену земельну ділянку було припинено. Крім того в своїй позовній заяві позивач підтверджує факт отримання від ОСОБА_1 письмового листа-повідомлення від 18.04.2018 про прийняте рішення про заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, в якому схиляючись на ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі повідомляє, що вважає неприйнятними істоті умови строку дії договору оренди та орендної плати які запропоновані орендарем у листі-повідомленні, проекті додаткової угоди. Однак позивач вказує на те, що ОСОБА_1 надала СП Світанок інформації про причини заперечення щодо поновлення договору оренди землі. В той же час позивач не вказує про те, що ОСОБА_1 направляла лист від 04.03.2017 Про припинення оренди земельної ділянки , в якому просить припинити дію договору оренди земельної ділянки № 33. ОСОБА_1 , повідомила про те, що не має наміру продовжувати договірні відносини з позивачем, оскільки розмір орендної плати, яку пропонував позивач був значно нижчим ніж пропонувалось на ринку оренди землі в їхньому регіоні, а саме 7% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8392 грн, в той час як інші підприємства пропонували набагато кращі умови, в тому числі ФГ Тікич пропонувало 8,34 % від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 10 000 грн. Крім того, позивач запевняє що не дивлячись на те, що в додатковій угоді чітко визначено розмір орендної плати 7%, що становить 8392 грн, та як сам позивач вказує в листі, на руки орендодавець отримував би 7000 грн, СП Світанок нібито виплачували би 11925,47 грн, якби орендодавець отримував би орендну плату в натуральній формі. Водночас позивач в своїй позовній заяві вказує, що ФГ Тікич виплачує 10000 грн орендної плати, однак врахувавши суму сплачених податків, на руки ОСОБА_1 отримала б 8050 грн та в той же час суму запропонованої орендної плати позивачем вони подають без відрахування цих же зборів. Якщо ж порахувати, то 8392 грн - 19,5% (з яких 18% ПДФО, 1,5% - військовий збір), то отримаємо 6755 грн до сплати, це підтверджується і листом № 309/105 від 03.04.2017, що направило СП Світанок до ОСОБА_1 , де чітко вказано, що на руки орендодавець отримає 7000 грн орендної плати. Таким чином, вважає, що позивач рахує виключно в бік свого інтересу. Зазначає, що Питання підвищення орендної плати неодноразово обговорювались з працівниками СП Світанок , зокрема з тодішнім керівником ОСОБА_2 та юристами й бухгалтерами. Однак з усних відповідей працівників підприємства було зрозуміло, що підприємство переживає скрутні часи та невдовзі може взагалі припинити свою діяльність, тому більше ніж 7% від НГО вони запропонувати не можуть. Той факт, що СП Світанок дійсно було на межі припинення діяльності підтверджує те, що вже 13 квітня 2018 року СП Світанок припинило свою діяльність. Також позивач просить суд поновити договір оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на умовах, викладених в додатковій угоді, тобто позивач фактично просить суд змусити ОСОБА_1 підписати додаткову угоду проти його волі. В даний час ОСОБА_1 не має жодних договірних зобов`язань перед третіми сторонами щодо речового права (права оренди чи користування) на належну їм земельну ділянку. Крім того, ОСОБА_1 має намір самостійно використовувати належну її земельну ділянку. Для цього 15.11.2018 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір про надання послуг по обробітку ґрунту на належній їй земельній ділянці. Таким чином предмет переважного права і відповідно права на примусове укладання додаткової угоди між позивачем та ОСОБА_1 відсутній. В той же час ч. 1 ст. 316 ЦК України вказує на те, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Виходячи з наведеного, вважає, що предмет спору відсутній, а вимога щодо поновлення договору оренди являється такою, що обмежує конституційне право ОСОБА_1 на розпорядження своєю власністю.

У поданій відповіді на відзив, представник позивача зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачі стверджують, що позивач умисно приховує наявність повідомлення від власника земельної ділянки ОСОБА_1 датоване 04.03.2018. Однак, крім листів від 14.03.2017 Про припинення оренди земельної ділянки , та від 18.04.2017 щодо неприйняття пропозиції власником земельної ділянки, до СП Світанок більше ніяких листів від ОСОБА_1 не надходило. Голослівна інформація представника відповідачів про наявність третього листа, датованого 04.03.2017 - не відповідає дійсності. Стосовно розміру орендної плати вказує, що з його сторони надані всі необхідні докази, які свідчать про більшу орендну плату зі сторони позивача, як в грошовій, так і в натуральній формах. Крім того, не відповідає дійсності, що розмір орендної плати становить лише 7000 грн, оскільки зазначений розмір це не орендна плата, а плата за договором приймання-передачі права оренди (так званий бонус ) за 7 років оренди, який виплачується позивачем одноразово при поновленні договору оренди на новий строк додатково до орендної плати. Про це достовірно проінформовано як усно, так і письмово власника земельної ділянки. Щодо твердження представника відповідачів про банкрутство СП Світанок , неплатоспроможність підприємства, то об`єднання СП Світанок з ТОВ Інтерагроінвест відбулося виключно з метою покращення ефективності управління підприємством за рішенням власника, оскільки як в СП Світанок , так і в ТОВ Інтерагроінвест власниками є одні і ті ж самі особи. Для орендодавців земельних ділянок укрупнення підприємства відобразилось виключно позитивно, оскільки орендна плата щорічно збільшується, безкоштовні послуги надаються вчасно та в повному обсязі. Щодо того факту, що ОСОБА_1 починаючи з 15.11.2018 обробляє свою земельну ділянку самостійно і не має намірів передавати земельну ділянку в оренду - дане питання не є предметом розгляду за позовною заявою, оскільки право позивача на поновлення договору оренди на новий строк вже порушене відповідачами в січні 2018 року. Позивач відстоює свої порушені права орендаря, захист яких визначено законом. Стосовно твердження представника відповідачів, що позивач своїм позовом хоче обмежити конституційні права та свободи людини, як власника майна, змусивши підписати додаткову угоджу з підприємством - не відповідає дійсності, оскільки основною метою позивача є захист порушеного права орендаря.

У поданих додаткових поясненнях представник відповідачів - адвокат Кривошеєв М.Ю. зазначає, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Зважаючи на забезпечення Верховним Судом України права та формування єдиної правозастосовної практики, з урахуванням мотивів та рішення, викладених у постанові Верховного Суду України від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, а також письмового заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі на новий строк, переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі на новий строк - не реалізовано, не порушено, а тому не підлягає захисту у даній справі відповідно до ст. 3 ЦПК України. Крім цього зі сторони орендаря мали місце випадки дискримінації відносно орендодавця, а саме: орендні платежі у грошовій формі протягом 2016 - 2017 виплачувалися у меншому розмірі, порівняно з орендними платежами, що виплачувалися орендодавцям, які погодилися на поновлення договору оренди землі на новий строк. Також зволікалося надання послуг з обробітку присадибної ділянки орендодавця, що змушувало звертатися до інших надавачів послуг, щоб вчасно та невідкладно (у сезон) посадити городину, вирощування якої необхідно для забезпечення продовольчих потреб сім`ї орендодавця. Примушування у такий спосіб орендодавця до поновлення договору оренди землі на новий строк, суперечить, зазначеним у мотивувальній частині постанови Верховного Суду України від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, цивільним засадам про те, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача Колибаба І.О. позовні вимоги підтримала за викладених у позові обставин.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належно.

Представник відповідачів адвокат Кривошеєв М.Ю. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що підстав для поновлення договору між позивачем та відповідачем немає.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він працює головою ФГ Тікич в с. Косяківка. До нього в 2016-2017 роках звертались власники земельних ділянок, у яких закінчувався строк оренди по договорам з СП Світанок в кінці 2017 року. У зв`язку з відсутністю згоди орендодавців на укладення нових договорів, СП Світанок сплачував їм меншу орендну плату. До нього в кінці 2016 року звернулась ОСОБА_1 з метою укладення в майбутньому договору оренди землі, скаржилася, що СП Світанок погано обробляв її присадибну ділянку. Крім того казала, що їй потрібні були гроші на лікування, але СП Світанок раніше строку не видав їй орендну плату. Тим, хто пролонгував договір, СП Світанок підвищив орендну плату. Загалом до нього перейшло 62 власника землі. Він декілька раз зустрічався з керівництвом СП Світанок з питання узгодження переходу орендодавців. Останній раз була зустріч у серпні 2017 року, на якій були присутні: з боку СП Світанок - агроном ОСОБА_4 , керівник ОСОБА_2, керуючий Устінов, а також з боку фермерських господарств - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , і він сам. Вони домовлялись обмінятись масивами земельних ділянок, щоб земельні ділянки людей, які відходили від СП Світанок , обробляти одним масивом. Погодили списки пайовиків, які в майбутньому заключать договори з фермерськими господарствами. СП Світанок визнали факт переходу орендодавців до фермерських господарств, дійшли з цього приводу згоди. На сьогодні договірних відносин з ОСОБА_1 нема, вона сама обробляє земельну ділянку. У СП Світанок вона отримувала 8390 гривень орендної плати, а в ФГ Тікич вона отримувала орендну плату 10 000 грн. На сьогодні, після обміну масивами земельних ділянок, такі землі і обробляє ТОВ Інтерагроінвест і фермерські господарства. ОСОБА_1 виділили для обробітку на масиві ФГ Тікич , фізично земельна ділянка ОСОБА_1 в іншому місці. Минулою осінню 14 листопада ФГ Тікич та ОСОБА_1 розірвали договір оренди. ОСОБА_1 сама обробляє земельну ділянку, вважає, що так отримає більше прибутку.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він є засновником ФГ ОСОБА_6 . В 2017 році були збори за участю директора СП Світанок ОСОБА_2, агронома СП Світанок Шульги, керівника ФГ Тікич ОСОБА_9, представника ФГ Дубівське ОСОБА_5 з приводу закінчення договорів з СП Світанок . Ті власники, в кого закінчувались договори оренди з СП Світанок , мали намір перейти до інших господарств. В серпні 2017 року давали списки Крупці, щоб юристи передивились їх. Хотіли обмінятися масивами для зручності обробітку. Списки на зборах в конторі зачитував ОСОБА_2. Також ОСОБА_2 давав вказівку Шульзі об`їхати поля, щоб вказати саме ті поля, які будуть віддаватись ФГ Тікіч та іншим. Був написаний протокол зборів, який підписаний учасниками зборів. До листопада 2017 року СП Світанок віддав ті земельні ділянки, які і обіцяв віддати фермерським господарствам, до яких переходили власники землі. З агрономом СП Світанок він об`їжджав поля, той дзвонив у службу безпеки в Ставище, обміряли поля. Заперечень з боку СП Світанок не було. ОСОБА_2 тоді казав, що відходило до 1000 га від СП Світанок , це близько 450 людей. До кінця 2017 року СП Світанок віддав земельні ділянки. Не відразі всі поля віддавав, в залежності від культури, з серпня по листопад.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він працює заступником начальника земельного відділу ТОВ Інтерагроінвест . З 2016 року по липень 2018 він працював юрисконсультом по земельним питанням в СП Світанок . В 2016 році основна маса договорів з СП Світанок закінчувалася у листопаді-грудні 2017 року. Проводили роботи по переукладенню договорів оренди. Ще в березні 2017 року вони отримали лист від ОСОБА_1 , яка прохала з жовтня 2017 року повернути її земельну ділянку, для яких потреб - не зазначала. На початку квітня 2017 року на адресу ОСОБА_1 була направлена пропозиція щодо переукладення договору оренди разом з додатковою угодою. В 20-х числах квітня 2017 року надійшов лист-повідомлення ОСОБА_1 про відмову в поновленні договору оренди, через нібито недосягнення взаємовигідних умов. Навесні 2018 року СП Світанок залишило масив в порядку обміну для близько 40 орендодавців, які не мали бажання продовжувати співпрацю. Актів приймання-передачі не складали. 15.01.2018 року ОСОБА_1 уклала договір з ФГ Тікич на гірших умовах. Вказаний договір начебто достроково припинений, але ФГ Тікич використовує земельну без договору. В СП Світанок була затверджена внутрішня інструкція щодо порядку виділення земельних ділянок. Цим займалася комісія під головуванням ОСОБА_8 . Тобто передача земельної ділянки мала бути за актом приймання-передачі. У випадку з ОСОБА_1 акт приймання-передачі не складався. Однак, був обмін земельними ділянками, який погодили керівник СП Світанок ОСОБА_2 та керівник ФГ Тікич . Сам обмін відбувся весною 2018 року.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він працює керуючим відділком №4 ТОВ Інтерагроінвест . В 2017 році він працював керуючим в СП Світанок . ОСОБА_1 у квітні 2017 року прислала заяву по пошті про те, що по закінченню договору хоче розірвати відносини з Сп Світанок . На комісію від неї заяв про виділення землі не поступало. Потім йому стало відомо, що в січні 2018 року вона уклала договір з ОСОБА_9 . З Боку ОСОБА_1 не було нарікань щодо якості та порядку видачі орендної плати. Зборів 20.08.2017 року не було і він на таких зборах присутній не був. В СП Світанок був порядок передачі земельних ділянок, в тому числі малася бути заява від власника. Достроково земельна ділянка ОСОБА_1 не передавалася. Сівозміна в СП Світанок дотримувалася, оскільки на той час інвесторами була голандська фірма. В 2017 році не було обміну земельними ділянками між СП Світанок та ФГ Тікич . Однак в 2018 році був обмін земельними ділянками по домовленості ОСОБА_2 з ОСОБА_9 . Особисто він обмін не проводив. Хто зараз обробляє земельну ділянку Харченок - не знає. Орендодавці пішли від СП Світанок через те, що конкуренти давали так звані бонуси неофіційно.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він працював агрономом СП Світанок . Відбулися збори представників фермерських господарств: ОСОБА_5, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , та директора СП Світанок ОСОБА_2, керуючого по с. Калинове ОСОБА_8, а також за його - Шульги, участю. На цих зборах було вирішено підсумувати площу земельних ділянок, власники яких відходили від СП Світанок та надати окремою площею для зручності обробітку. Він по вказівці ОСОБА_2 виділяв Ілляшенку поле, площею згідно списків орендодавців, який був у ОСОБА_9 . Всі площі виділялись після збирання врожаю в 2017 році. ОСОБА_2 бачив ці списки. Ілляшенку виділялось близько 100 гектарів землі, це близько 80 орендодавців. У ОСОБА_9 були вигідніші умови. Представники СП Світанок не заперечували щодо обміну ділянками, оскільки всі були зацікавлені обробляти земельні ділянки одним масивом. Зі списками всі були ознайомлені, їх розглядали ще до зборів. В тому масиві, який він виділяв ФГ Тікич фізично знаходилась земельна ділянка ОСОБА_1 . Після зборів був кладений протокол. Земельна ділянка була виділена до початку листопада 2017 року, через тиждень два після збору врожаю 2017 року. Він разом з ОСОБА_9 об`їжджав поле на автомобілі, в якому встановлений GPS пристрій Інспектор . Він також дзвонив у Ставище у підрозділ СП Світанок , звіряв площу. Зразу після виділення землі Тікич приступив до обробітку, у СП Світанок претензій не було, в поліцію не звертались. В 2017 році ФГ Тікич виорав цю землю, а весною - засіяв.

Суд, заслухавши у судовому засіданні вступне слово учасників справи, покази свідків, з`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши наявні у справі письмові докази, вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Судом встановлено, що 02.08.2012 між СП Світанок , правонаступником якого є позивач та власником земельної ділянки ОСОБА_1 терміном на 5 років укладено договір № 309 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим № 3224487700:02:012:0036, площею 2,4329 га, розташованої на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, яка використовувалася СП Світанок за цільовим призначенням (а.с.32-35 том1).

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29.12.2012 в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004005246.

12.09.2017 запис про наявність іншого речового права (права оренди) перенесено до Державного реєстру речових права на нерухоме майно, номер запису 22374146 (а.с.42-43). Термін дії договору оренди земельної ділянки, з урахуванням дати реєстрації договору, закінчився 29.12.2017.

Відповідно до п. 3.3 Договору № 309 оренди земельної ділянки від 02.08.2012: Після закінчення строку договору, орендар має першочергове право поновлення його на певний строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством .

Маючи наміри використати своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 , СП Світанок , як орендар, 03.04.2017 року за вих. № 309/105 від 03.04.2017 надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди від 03.04.2017 до договору № 309 оренди земельної ділянки від 02.08.2012 (три примірники), відповідно до умов якої строк оренди пролонгується строком на 7 років, до 31.12.2024 (відповідно до ст. 19 Закону України Про оренду землі мінімальний строк оренди не може бути меншим ніж 7 років). Вказаний лист відповідач отримав 13.04.2017 (а.с.44-52 том1).

Проте, 17.03.2017 до СП Світанок поштовим відправленням надійшло письмове повідомлення ОСОБА_1 про припинення оренди земельної ділянки датоване 14.03.2017, яким вона повідомляє, що після завершення сівозміни, з 01.10.2017 земельна ділянка, кадастровий номер 3224487700:02:012:0036, підлягає поверненню власникові у нормальному стані та очищенню від залишків зібраного урожаю (а.с.53 том1).

11.04.2017 позивач надіслав відповідачу ОСОБА_1 лист-повідомлення від 030.4.2017 № 309/105 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк з проектом додаткової угоди від 03.04.2017 до договору № 309 оренди земельної ділянки від 02.08.2012 в трьох примірниках. Вказане ОСОБА_1 отримала 13.04.2017 (а.с.44-52 том1).

24.04.2017 до позивача надійшов лист-повідомлення ОСОБА_1 датований 18.04.2017 про прийняте рішення про заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, в якому остання повідомляє орендаря про заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3224487700:02:012:0036, на запропонованих орендарем у доданому до листа-повідомленні проекті додаткової угоди істотних умовах строку дії договору оренди та орендної плати, які вона вважає неприйнятними (а.с.54 том1).

03.01.2018 після закінчення строку дії договору оренди землі з СП Світанок , ОСОБА_1 уклала із ФГ Тікич новий договір № 33 оренди належної її земельної ділянки з кадастровим № 3224487700:02:012:0036 площею 24329 га. Право оренди зареєстровано 15.01.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 24385620, строк дії договору 10 років (а.с.103-104 том1).

15.11.2018 зазначене інше речове право було припинено на підставі додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки № 33 від 03.01.2018, серія та номер: б/н, укладену 14.11.2018 між ОСОБА_1 та ФГ Тікич . Відомості внесені до реєстру 19.11.2018, індексний номер рішення: 44105974 (а.с.102-104 том1).

Крім того, 15.11.2018 між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір № б/н про сільськогосподарський обробіток земельний ділянки (побутовий підряд), що свідчить про факт використання ОСОБА_1 належної її земельної ділянки для ведення власного підсобного селянського господарства для власних потреб (а.с.108 том1).

З осені 2017 СП Світанок земельною ділянкою ОСОБА_1 не користується, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналогічна вимога вказана у ч. 1 ст. 81 ЦПК України, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 80 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частина перша статті другої Закону України Про оренду землі передбачає, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативними актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 626, ст. ст. 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року №1952-IV вказано, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В частині першій статті третьої вказаного Закону передбачено обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Частинами другою та третьою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов : реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. В ч. 1 ст. 4 вказаного Закону зазначено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 вказаного Закону об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду України від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц зроблено висновок про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору .

Даний висновок суду знайшов своє підтвердження у постанові ВСУ від 10.01.2019 року у справі № 594/285/17, провадження №61-31996св18.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Відповідно до пункту 3.3 Договору № 309 оренди земельної ділянки від 02.08.2012 після закінчення строку Договору Орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством. Відповідно до пункту 3.4 вказаного Договору, якщо Орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з Орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за 6 (шість місяців) до закінчення строку дії даного Договору повідомити про це Орендаря у письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

Відповідно до пунктів 7.1, 9.4 Договору № 309 оренди земельної ділянки від 02.08.2012 після припинення Договору Орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Зазначені правовідносини регулюються Конституцією України, ЦК України, Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі .

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства України, Законом України Про оренду землі .

Згідно із ст. 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Згідно ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частинами першою-п`ятою ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Відповідно до постанови Верховного Суду України № 6-1634цс17 від 18.10.2017 року, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом встановлено, що орендар СП Світанок належним чином направив пропозицію про поновлення договору оренди, але оскільки ОСОБА_1 після отримання пропозиції, звернувся до позивача з листом-повідомленням про відмову у його поновленні, суд приходить до висновку про припинення переважного права позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.04.2019 № 625/166/18 наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Суд зазначає, що висновок Верховного Суду України № 6-219 від 25 лютого 2015 року, на який посилається позивач, не може бути застосований у даній справі, оскільки різняться фактичні обставини справи.

Так, у вказаній справі Верховний Суд України встановив факт належного виконання ПП Таврія умов договору оренди; дотримання ним строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови в поновленні договору на новий строк, укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендодавцем на таких самих умовах, які запропоновані ПП Таврія та продовження використання ПП "Таврія" земельної ділянки, отже Верховний Суд України зазначив, що суд апеляційної інстанції на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі дійшов обґрунтованого висновку про наявність у ПП Таврія переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк та порушення цього права у зв`язку з укладенням орендодавцем договору оренди від 16 червня 2012 року з іншим орендарем - ФГ Скорук М.А. .

В нинішній справі Таращанський районний суд встановив, що відповідачем ОСОБА_1 після отримання пропозиції СП Світанок було направлено відмову в укладенні додаткової угоди. Крім того, позивач в якості підстави позову не зазначав обставини, передбачені ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Отже доводи позивача, що порушено переважне право СП Світанок через укладання договору відповідачем ОСОБА_1 на менш сприятливих умовах, є неспроможними.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.05.2019 № 709/1899/17 при наявності вираженого волевиявлення орендодавця про відмову від продовження строку оренди та заявленої вимоги власника про повернення земельної ділянки, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами. Також Верховним Судом зазначено про помилковість позиції щодо обов`язку орендодавця обґрунтовувати причини відмови у поновленні договору оренди.

За встановлених обставин спору відсутність у орендодавця волевиявлення на поновлення договору оренди землі на переконання суду не надає переважного права позивачу на поновлення договору оренди землі. Крім того, як встановлено в судовому засіданні, на даний час, договір оренди землі між ОСОБА_1 та ФГ Тікич розірвано і ОСОБА_1 самостійно обробляє земельну ділянку, отже неможливо порушувати питання про переважне право ТОВ Інтерагроінвест перед ФГ Тікич .

Крім того слід зазначити, що станом на 03.01.2018 на час укладення та 15.01.2018 - на час реєстрації договору оренди землі ОСОБА_1 із ФГ Тікич не було перешкод для укладення та реєстрації цих договорів, так як договір оренди землі з СП Світанок на той період часу вже закінчився (29.12.2017). Такий висновок суду відповідає правовому висновку ВССУ, зроблений ним в ухвалі ВССУ від 04 лютого 2015 року в справі N 6-26608св14.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12.06.2019 року № 910/11518/18 поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми. Належним способом захисту порушеного права, у цьому випадку, є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим, за своєю суттю, є встановленням факту, який має юридичне значення і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, позивачем ТОВ Інтерагроінвест , у даному випадку, обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав в частині визнання поновленим договір оренди земельної ділянки, що укладений 02 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та СП Світанок , на умовах, що викладені в додатковій угоді від 03 квітня 2017 року до договору № 309 оренди земельної ділянки від 02 серпня 2012 року, строком на 7 років. Позов складений без викладення змісту додаткової угоди.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання поновленим договору оренди землі незалежно від інших, встановлених судом обставин.

З урахуванням того, що суд не знайшов підстав вважати наявним у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі та відсутність належних та допустимість доказів протилежного, беручи до уваги невірно обраний спосіб захисту , суд приходить до висновку про відмову у задоволенні уточнених позовних вимог.

Вирішуючи клопотання представника відповідачів - адвоката Кривошеєва М.Ю. про стягнення з ТОВ Інтерагроінвест на користь відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного.

За приписами статей 133, 137 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 15 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 в справі № 372/1010/16-ц, який з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом. Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 06.07.2015 у справі Заїченко проти України ).

На підтвердження понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6800,00 грн, до відзиву на позов додано:

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу (додаток № 01 до договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 04.01.2019), згідно якого загальний розмір гонорару у справі № 379/1296/18 становить 6800,00 грн (а.с.104 том1);

копію рахунку-фактури № 3 від 04.01.2019 та копію квитанції 0.0.1230413739.1 віж 04.01.2019, згідно яких ОСОБА_1 сплатила АБ Михайла Кривошеєва 6800,00 грн за правову допомогу та представництво інтересів по справі 379/1296/18 (а.с.105 том1);

копію договору № 2 про надання правової допомоги від 04.01.2019, укладеного між АБ Михайла Кривошеєва та ОСОБА_1 . Відповідно до п.1 зазначеного договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат приймає в провадження доручення Клієнта на надання йому правової допомоги з питання: представництва інтересів клієнта в будь-якому господарському, кримінальному, адміністративному провадженні, або цивільній справі як заявника, потерпілого, свідка, підозрюваного, обвинуваченого, особи що притягується до адміністративної відповідальності, позивача, третьої особи або відповідача з відповідними процесуальними правами, що йому належать (а.с.106-107 том1);

копію ордера серія КС в„– 493360 (а.с.109 том1);

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 6977/10 та посвідчення адвоката (а.с.110 том1);

копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.111 том1).

На підтвердження понесених відповідачем ФГ Тікич витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13600,00 грн, до відзиву на позов додано:

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу (додаток № 01 до договору про надання правової допомоги ФГ Тікич від 03.01.2019), згідно якого загальний розмір гонорару у справі № 379/1296/18 становить 13600,00 грн (а.с.131 том1);

копію платіжного доручення № 867 від 03.01.2019, згідно якого ФГ Тікич сплачено на користь АБ Михайла Кривошеєва 13600,00 грн за правову допомогу згідно рахунку-фактури № 1 від 02.01.2019 (а.с.132 том1);

копію ордера серія КС № 493361 (а.с.133 том1);

копію договору № 1 про надання правової допомоги від 03.01.2019, укладеного між АБ Михайла Кривошеєва та ФГ Тікич в особі голови ОСОБА_9 Відповідно до п.1 зазначеного договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат приймає в провадження доручення Клієнта на надання йому правової допомоги з питання: представництва інтересів клієнта в будь-якому господарському, кримінальному, адміністративному провадженні, або цивільній справі як заявника, потерпілого, свідка, підозрюваного, обвинуваченого, особи що притягується до адміністративної відповідальності, позивача, третьої особи або відповідача з відповідними процесуальними правами, що йому належать (а.с.134-135 том1);

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 6977/10 та посвідчення адвоката (а.с.136 том1);

копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.137 том1).

Однак, представником відповідачів не подано акту приймання-передачі наданих послуг.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що належних та допустимих доказів, яких би в сукупності було достатньо для підтвердження витрат на правничу допомогу не надано, тому в цій частині вимоги представника відповідача задоволенню не підлягають.

Крім того, ухвалою суду від 20.05.2019 задоволено частково заяву генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест Тертичного О.В. про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони фермерському господарству Тікич ідентифікаційний код юридичної особи 31051406 с. Косяківка Таращанського району Київської області, вул. Молодіжна, 2-А, до набрання законної сили рішенням у даній справі, звертатися до реєстраторів та здійснювати будь-які дії по внесенню змін в єдиний державний реєстр речових прав відносно земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 кадастровий № 3224487700:02:012:0036, площею 2,4329 га, що розташована в адміністративних межах Калиновецької (раніше Чапаєвської) сільської ради Таращанського району Київської області.

Згідно ч.ч. 4, 5, 9, 10 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Судова палата у цивільних справах ВСУ в Постанові від 25.05.2016 р., винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа №6-605цс16), зазначила, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною Постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З огляду на вищевикладене, в зв`язку з тим, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання ухвали суду, а також що скасування зазначених заходів забезпечення позову не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду щодо позову, яким закінчується вирішення спору по суті та для недопущення перешкоджання у використанні за цільовим призначенням земельних ділянок, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду.

Керуючись статтею 41 Конституції України, статтями 15, 16, 526, 626-628, 792 ЦК України, ст. 93 ЗК України, статтями 2 ч. 1, 6, 17, 33 Закону України Про оренду землі , статтями 2, 3, 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 158, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні уточненого позову товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , фермерського господарства Тікич про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк - відмовити у повному обсязі.

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кривошеєва Михайла Юрійовича про стягнення з ТОВ Інтерагроінвест на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6800,00 грн - відмовити у повному обсязі.

У задоволенні клопотання представника відповідача фермерського господарства Тікич - адвоката Кривошеєва Михайла Юрійовича про стягнення з ТОВ Інтерагроінвест на користь фермерського господарства Тікич судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13600,00 грн - відмовити у повному обсязі.

Скасувати заходи забезпечення позову встановлені ухвалою суду від 20.05.2019, а саме скасувати заборону фермерському господарству Тікич ідентифікаційний код юридичної особи 31051406 с. Косяківка Таращанського району Київської області, вул. Молодіжна, 2-А, до набрання законної сили рішенням у даній справі, звертатися до реєстраторів та здійснювати будь-які дії по внесенню змін в єдиний державний реєстр речових прав відносно земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 кадастровий № 3224487700:02:012:0036, площею 2,4329 га, що розташована в адміністративних межах Калиновецької (раніше Чапаєвської) сільської ради Таращанського району Київської області.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили цим рішенням.

Повне рішення складено 28.11.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін