Ухвала

від 03.12.2019 по справі 521/12876/18

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/12876/18

Провадження №2-зз/521/145/19

УХВАЛА

про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову

03 грудня 2019 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя - Плавич І.В.,

секретар судового засідання - Дукіна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, третя особа - ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу , третя особа - ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 29 листопада 2018 року позов ОСОБА_2 був задоволений, стягнуто з ОСОБА_3 суму боргу в загальному розмірі 495327,31 гривень та судові витрати.

Але ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 13 червня 2019 року заочне рішення суду від 29 листопада 2018 року було скасоване за заявою відповідача, а цивільну справу - призначено до розгляду.

При цьому під час розгляду справи, ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 17 жовтня 2018 року було вжито заходів забезпечення позову, а саме накладено арешт на:

- земельну ділянку площею 8,0522 га, кадастровий номер 5123980400:01:004:0261 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с/рада АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 9,02 га, кадастровий номер 5123980400:01:004:0067 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с/рада

АДРЕСА_1 раніше - АДРЕСА_2 );

- житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Наведене майно було обтяжене як власність відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 06 листопада 2019 року за заявою представника ОСОБА_3 , виходячи з мотивів співмірності та дотримання справедливого балансу між приватними й публічними інтересами, було скасовано арешт, накладений на земельну ділянку площею 8,0522 га, кадастровий номер 5123980400:01:004:0261 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с/рада АДРЕСА_1 ; та накладений на земельну ділянку площею 9,02 га, кадастровий номер 5123980400:01:004:0067 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с/рада АДРЕСА_1 .

У теперішній час до суду звернувся представник ОСОБА_1 із заявою про скасування вжитих заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 ).

У обґрунтування заявлених вимог заявник посилався, що є власником зазначеного будинку на підставі свідоцтва №358 від 04 квітня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П. Майнові права набувача належним чином зареєстровані, на підтвердження чого заявник надав суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №190124159 від 25 листопада 2019 року.

Учасники справи у відкрите судове засідання не з`явились, повідомлялись судом про розгляд справи, причини неявки суду не відомі.

Перевіряючи обґрунтованість вимог заявника та надаючи їм належну правову оцінку, суд зазначає наступне.

На підставі частин 1, 2 статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з параграфом 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі Україна-Тюмень проти України ( Ukraine-Tyumen v. Ukraine , заява №22603/02 (щодо суті), стаття 1 Першого протоколу містить три чітких норми: перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та містить умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів. Ці норми не є окремими, а є пов`язаними між собою. Друга та третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, та, отже, їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі (див., наприклад, рішення у справі Ян та інші проти Німеччини ( Jahn and Others v. Germany , заяви №46720/99, 72203/01 та 72552/01, п. 78).

Обтяження відповідного майна арештом становить втручання держави у право на мирне володіння майном у значенні другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу. Таке втручання має відбуватись із чітким, послідовним дотриманням вимог національного закону та забезпеченням гарантій захисту основоположних прав особи, має бути законним та пропорційним.

З аналізу матеріалів заяви ОСОБА_1 випливає, що об`єкт нерухомого майна, обтяжений арештом на підставі ухвали суду, - не належить відповідачеві ОСОБА_3 , позовних вимог у рамках даної цивільної справи до ОСОБА_1 не заявлено.

Отже таке обтяження становить неправомірне втручання держави у право власності ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене суд погоджується із правовою позицією заявника, вбачає обґрунтованим задовольнити заяву та скасувати вжиті заходи забезпечення позову у відповідній частині.

Керуючись статтями 10, 13, 158, 183, 258, 259, 260, пунктами 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 17 жовтня 2018 року про забезпечення позову, постановленою в рамках цивільної справи №521/12876/18, на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 ) як на власність ОСОБА_3 , який належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві приватної власності (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1803035651101).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду або через Малиновський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду .

Ухвала підписана суддею 03 грудня 2019 року.

Суддя: І.В. Плавич