Ухвала

від 02.12.2019 по справі 638/9228/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

02 грудня 2019 року

м. Харків

Справа № 638/9228/18

Провадження № 22-ц/818/5911/19

Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати у цивільних справах Бровченка І.О.,

у порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коваль Андрія Миколайовича на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2019 року в складі судді Подус Г.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про захист особистих немайнових прав: честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про захист особистих немайнових прав: честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, задоволено.

Визнано недостовірними такими, що не відповідають дійсності, порушуючи права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію заяву ОСОБА_3 від 02 квітня 2015 року, а саме: В період з 08.08.2014 по 27.10.2014 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ Пульсар-92 , код за ЄДРПОУ 37658518, зареєстрованого за адресою: м . Харків, вул. Лозівська,5, за попередньою змовою з головним бухгалтером зазначеного підприємства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зловживаючи довірою засновників зазначеного підприємства, шляхом підробки документів, заволоділи майном ТОВ Пульсар-92 , а саме: нежитловим приміщенням 1-го поверху №26а-:-26с в літ. В-1 в м. Харкові, а також грошовими коштами зазначеного підприємства, внаслідок чого засновникам ТОВ Пульсар-92 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була спричинена майнова шкода.

Визнано недостовірними такими, що не відповідають дійсності, порушуючи права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію заяву ОСОБА_1 від 16 квітня 2015 року, а саме: 15.04.2015 в період часу з 19.20 до 21.37 години ОСОБА_2 за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, знаходячись в нежитлових приміщеннях 1-го поверху №26а-:-26с в літ. В-1 загальною площею 852,3 кв.м. по АДРЕСА_2 , таємно викрала горизонтально-фрезерні та вертикально-фрезерні верстатки по металу, у кількості 4 шт., які належать ТОВ Пульсар-92 , код ЄДРПОУ 37658518, чим спричинили зазначеному підприємству майнову шкоду.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 загальну суму 50 000,00 грн завданої моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 загальну суму 50 000,00 грн завданої моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2019 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Коваль А.М. про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2019 року по справі № 638/9228/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про захист особистих немайнових прав: честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

31 жовтня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коваль А.М. подав апеляційну скаргу на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2019 року, у якій просить скасувати судове заочне рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2019 року повністю та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коваль А.М. на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2019 року залишено без руху.

Надано апелянту строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги: подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Попереджено, що у разі невиконання зазначених вимог ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.

26 листопада 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коваль А.М. подав клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що ОСОБА_1 є пенсіонером, його єдиним доходом та засобом до існування є пенсія, в рамках виконавчого провадження було накладено арешт на грошові кошти боржника в національній валюті за всіма видами валют у розмірі 55000,00 грн, що містяться на всіх рахунках відкритих або таких, що будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Також посилається на те, що постановою приватного виконавця про арешт майна боржника було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 , постановою про арешт коштів боржника було накладено арешт на єдиний рахунок ОСОБА_1 , на який надходить його пенсія, інших банківських рахунків із грошовими коштами, як і інших джерел доходу, крім пенсії ОСОБА_1 не має. Додає довідку Шевченківського відділу обслуговування громадян у м. Харкові, довідку АТ КБ ПриватБанк , копію постанови про арешт коштів боржника та копію постанови про арешт майна боржника, копію виписки за рахунком та скріншот електронного кабінету власника рахунку.

Статтею 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до вимог вказаної статті відстрочення або розстрочення сплати, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе за відповідним клопотанням сторони за наявності зазначених умов.

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (Рішення ЄСПЛ у справі Гоффман проти Німеччини ( Hoffmann v. Germany ) від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі Кудла проти Польщі ( Cudla v. Poland ) від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia ) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Положення статей ЦПК України та Закону України Про судовий збір не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов`язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 904/9117/17.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку.

Однак, достатніх доказів на підтвердження того, що апелянт не має можливості сплатити судовий збір за подання до суду апеляційної скарги не подано.

Доказів того, що ОСОБА_1 не має інших, крім зазначеного у клопотанні, банківських рахунків, апелянтом також не подано. З доданого до клопотання скріншоту вбачається, що на рахунку *3572, власником якого є ОСОБА_1 , доступно 13004,32 грн, здійснено обмеження за карткою. При цьому, у скріншоті також зазначено картку універсальну голд НОМЕР_1 із сумою 54560,00 грн та картка ключ до рахунку НОМЕР_2 із сумою 108.17 грн. Разом з тим, згідно постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника від 31 жовтня 2019 року накладено арешт на грошові кошти в національній валюті за всіма видами валют у розмірі 55000,00 грн, що містяться на всіх рахунках відкритих або таких, що будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, окрім коштів, що містяться на розрахункових рахунках зі спеціальним режимом використання і на які відповідно до чинного законодавства заборонено накладати арешт, та належать боржнику ОСОБА_1 . Отже, арешт накладено в межах суми 550000,00 грн за всіма рахунками. В ухвалі Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року розмір судового збору, який необхідно сплатити апелянту вказано 4757,4 грн.

Апелянтом не надано доказів про доходи ОСОБА_1 чи їх відсутність за 2018 рік (зокрема, довідки про доходи).

Таким чином, достатніх доказів на підтвердження того, що майновий стан ОСОБА_1 перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку, скаржник суду не надав. Доводи про відсутність можливості сплати судового збору без надання доказів наведеного не можуть бути підставою відстрочення сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України Про судовий збір , що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

З вказаних вище норм вбачається, що перелік підстав для відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору визначений законом і є вичерпним, крім того, апелянт не відноситься до категорії, які мають пільги щодо сплати судового збору, а клопотання апелянта не свідчить про наявність умов, що відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір є підставою для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Коваль А.М. про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що за апеляційною скаргою не може бути відкрито апеляційне провадження, оскільки апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України.

В порушення вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України апелянтом не надано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При поданні апеляційної скарги повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 4757,4 грн.

Відповідна сума підлягає сплаті за наступними реквізитами:Отримувач коштів: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999628; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA968999980000034312206080012; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У графі призначення платежу вказується: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Харківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме: подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують достатні підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Коваль Андрія Миколайовича про відстрочення сплати судового збору- залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коваль Андрія Миколайовича на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про захист особистих немайнових прав: честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати апелянту строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а саме: подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують достатні підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Попередити, що у разі невиконання зазначених вимог ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бровченко