Постанова

від 28.11.2019 по справі 378/94/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 378/94/19

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13269/2019

Головуючий у суді першої інстанції: Гуртовенко Р.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.,

секретар - Зиль Т.С., Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Журавлиське до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області, про визнання незаконними наказів, визнання недійсним договору дарування, визнання незаконними та скасування записів в реєстрі речових прав на нерухоме майно,

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які діють як законні представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3

та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 24 липня 2019 року,

встановив:

у січні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 31.03.2016 №10-5274/15-16-сг, який став підставою для виникнення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106, наказ від 02.06.2016 №10-11075/15-16-сг, який став підставою виникнення права власності ОСОБА_1 , наказ від 11.11.2016, який став підставою для виникнення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282800:01:001:0107 ОСОБА_4 , визнати незаконними та скасувати записи в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо прав власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на земельні ділянки.

В ході розгляду справи до участі в якості відповідачів було залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , також було доповнено позовні вимоги вимогами про визнання недійсним договору дарування від 06.03.2018, за яким ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по Ѕ частині спірної земельної ділянки.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 24 липня 2019 року позов було задоволено.

Визнано незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-5274/15-16-сг від 31.03.2016, який став підставою виникнення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 .

Визнано незаконним наказ Головного Управління Держгеокадастру у Київській області №10-11075/15-16-сг від 02.06.2016, який став підставою виникнення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 .

Визнано незаконним наказ Головного Управління Держгеокадастру у Київській області №10-23529/15-16-сг від 11.11.2016, який став підставою виникнення права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282800:01:001:0107 .

Визнано незаконним та скасовано запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:01:001:0107 , а саме: №18525512 від 04.01.2017.

Визнано незаконним та скасовано запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 , а саме: №15110162 від 22.06.2016.

Визнано недійсним договір дарування №240 від 06.03.2018, за яким перейшло право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 від ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та

ОСОБА_2 і скасовано відповідні записи в реєстрі речових прав на нерухоме майно №40026435 від 06.03.2018 та №40026217 від 06.03.2018.

Також було вирішено питання про судові витрати по справі та скасовано захід забезпечення позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які діють як законні представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 в своїх інтересах, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_6 просила залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача - ОСОБА_6 та представників відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що ним 04.06.2009 було укладено договір оренди земельної ділянки із Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області, за яким товариство орендує вісім земельних ділянок загальною площею 88,3381га, а саме:

- 3224282800:01:001:0064 площею 42,5973 га;

- 3224282800:03:005:0001 площею 6,4878 га;

- 3224282800:03:005:0002 площею 2,4404га;

- 3224282800:03:005:0003 площею 5,6091га;

- 3224282800: 03:005:0007 площею 3,7065 га;

- 3224282800:03:005:0005 площею 11,8588 га;

- 3224282800:03:005:0008 площею 5,4881га.

Вказаний договір було укладено на 49 років починаючи з моменту державної реєстрації у Ставищенському районному відділі №23 Київської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.06.2009 за №040992000083.

З метою виділення земельної ділянки в натурі з кадастровим номером 3224282800:01:001:0064 Товариство уклало з ФОП ОСОБА_9 договір про розроблення технічної документації з землеустрою меж земельної ділянки площею 42,5973 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак 17.01.2017 вказана особа повідомила товариство, що на вказаній земельній ділянці розташовані земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224282800:01:001:0106 площею 2,000 га та 3224282800:01:001:0107 площею 1,3799 га, власниками яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Підставами виникнення у них права власності на вказані земельні ділянки стали накази ГУ Держгеокадастру у Київській області №10-5274/15-16-сг від 31.03.2016; та № 10-11075/15-16-сг від 02.06.2016 та №10-23529/15-16-сг від 11.11.2016. Відповідно до листа Журавлиської сільської ради №02 - 19/12від 14.05.2018, земельну ділянку з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 площею 2,000 га використовує ОСОБА_1 , а земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:01:001:0107 площею 1,3799 га використовує ОСОБА_4 . Товариство не погоджується із даними наказами, які призвели до реєстрації права власності на земельну ділянку за вказаними особами, якою користується ТОВ Журавлиське . Товариство вважає дії ГУ Держгеокадастру у Київській області незаконними та такими, що порушують його права, оскільки воно відкрито, безперервно користується спірною земельною ділянкою, починаючи із 2009 року та набуло статусу добросовісного землекористувача, а тому є єдиним її законним користувачем. ГУ Держгеокадастру у Київській області, як орган державної влади, не мало та не має жодного права (повноважень) щодо прийняття наказів (рішень) відносно земель, що є в користуванні ТОВ Журавлиське , яке за орендовані земельні ділянки сплачувало плату за землю в повному обсязі.

Також позивач просив скасувати записи в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності відповідачів.

В ході розгляду справи позивач збільшив свої позовні вимоги та просив визнати недійсними договір дарування спірної земельної ділянки, укладений 06.03.2018, за умовами якого ОСОБА_1 подарував по Ѕ частині належної йому земельної ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 24 липня 2019 року позов було задоволено.

Визнано незаконним наказ Головного управління Держгеокадаструу Київській області №10-5274/15-16-сг від 31.03.2016, який став підставою виникнення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 .

Визнано незаконним наказ Головного Управління Держгеокадастру у Київській області №10-11075/15-16-сг від 02.06.2016, який став підставою виникнення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 .

Визнано незаконним наказ Головного Управління Держгеокадастру у Київській області №10-23529/15-16-сг від 11.11.2016, який став підставою виникнення права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282800:01:001:0107 .

Визнано незаконним та скасовано запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:01:001:0107 , а саме: №18525512 від 04.01.2017.

Визнано незаконним та скасовано запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 , а саме: №15110162 від 22.06.2016.

Визнано недійсним договір дарування №240 від 06.03.2018, за яким перейшло право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 від ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і скасовано відповідні записи в реєстрі речових прав на нерухоме майно №40026435 від 06.03.2018 та №40026217 від 06.03.2018.

Рішення суду першої інстанції відповідачем ОСОБА_4 не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині не перевіряється.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що при передачі у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1 не було надано згоди ТОВ Журавлиське , яке є її орендарем.

Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального права.

Суд першої інстанції посилався на положення статей 13, 19 Конституції України, статей 15, 16, 21, 203, 215, 228 ЦК України, статей 5, 78, 93, 116, 118, 121, 122, 125, 126, 152 ЗК України, Закони України Про оренду землі , Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розташовані, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності .

Як видно з матеріалів справи, 04.06.2009 між позивачем та Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області було укладено Договір оренди 8 земельних ділянок загальною площею 88,3381 га на строк 49 років з дати його державної реєстрації.

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 площею 2,000 га була передана у власність

ОСОБА_1 на підставі наказу Головного Управління Держгеокадастру у Київській області №10-5274/15-16-сг від 31.03.2016. Наказом Головного Управління Держгеокадастру у Київській області №10-11075/15-16-сг від 02.06.2016 було внесено зміни до наказу від 31.03.2016 щодо кадастрового номеру земельної ділянки та змінено кадастровий номер 32242800:01:001:0007 на кадастровий номер 32242828200:01:001:0106.

За Договором дарування, укладеним 06.03.2018, ОСОБА_1 подарував по Ѕ частині належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказаний Договір був посвідчений приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу Київської області Кошинською Л.О. та зареєстровано в реєстрі за №240.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

В даному випадку, заявляючи позовні вимоги, позивач вказував, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом, та посилався на положення ст. 78, 118, 122, 152 ЗК України, ст. 9 Закону України Про оренду землі , оскільки вважав, що спірна земельна ділянка не могла бути передана у власність ОСОБА_1 без згоди орендаря.

Положення ч. 4 ст. 9 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди на це орендаря, не підлягають до застосування до даних правовідносин, оскільки це положення стосується переважного права орендаря на придбання земельної ділянки, орендованої ним, тільки в разі її продажу.

Орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону. Орендодавець зобов`язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається. У разі відмови орендаря від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки до нового власника такої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки (частини 1-3 ст. 9 Закону України Про оренду землі ).

Суд першої інстанції при визначенні поняття відчуження земельних ділянок помилково посилався на положення ст. 1 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності , оскільки цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. Термін відчуження визначається в ньому як перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за плату в державну чи комунальну власність шляхом їх викупу чи примусового відчуження для потреб держави, територіальної громади, суспільства в цілому. В даному випадку ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку на підставі статей 15-1, 116, 118, 121, 122, 185 ЗК України.

Оскільки ОСОБА_1 правомірно набув у власність спірну земельну ділянку, відсутні підстави для визнання недійсним Договору дарування земельної ділянки, укладеного 06.06.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 367, 368, 376, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які діють як законні представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 24 липня 2019 року скасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Журавлиське до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області, про визнання незаконними наказів, визнання недійсним договору дарування, визнання незаконними та скасування записів в реєстрі речових прав на нерухоме майно та в частині стягнення судового збору та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Журавлиське до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області, про визнання незаконними наказів, визнання недійсним договору дарування, визнання незаконними та скасування записів в реєстрі речових прав на нерухоме майно - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2019 року.

Головуючий

Судді