Рішення

від 25.03.2010 по справі 2-83-2010

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                Справа №2-83

                         2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

            25 березня 2009 року                                                                                             смт ОСОБА_1

Новоушицький районний суд                                                                          Хмельницької області

в складі:

головуючого - судді  Стефанишина С.Л.

при секретарі – Фурман Г.П.

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нова Ушиця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Борсуківської сільської ради третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок та на надвірні будівлі

В С Т А Н О В И В:

         Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4  про визнання  права власності на житловий будинок та на надвірні будівлі посилаючись на те, що являючись спадкоємцем за заповітом, що прийняла спадщину після смерті – ОСОБА_5 не в змозі оформити спадщину на житловий будинок та надвірні будівлі так, як зазначений будинок не ввійшов до складу спадкового майна через відсутність свідоцтва про  право власності на нього. В ході судового розгляду позивачем подано заяву про заміну первісного відповідача ОСОБА_4 на територіальну громаду в особі Борсуківської сільської ради посилаючись на те, що останній відмовився від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька. Крім того за ініціативою суду ОСОБА_3 залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

         У судове засідання позивач  не з’явилася, попередньо зазначивши у позовній заяві, щоб справу розглядали без її участі, мотивуючи тим, що перебуває на стаціонарному лікуванні в м. Хмельницькому в зв’язку з вагітністю.

         Відповідач у судове засідання представника не направив проте направив до суду заяву у якій визнає позовні вимоги та просить справу розглядати без участі представника.

         Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 у судове засідання з’явилася, визнала позовні вимоги та просить визнати право власності на житловий будинок за позивачем.

          Суд,  вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає  до задоволення з наступних підстав:

          Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що згідно з записом по господарській книзі №100 виконавчого комітету Борсуківської сільської ради, померлому ОСОБА_5 належав: жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Борсуки Новоушицького району Хмельницької області по вул. Жданова, 3 на земельній ділянці розміром 0,76  га. Починаючи з 1977 року у житловому будинку зареєстрована та проживає по даний час ОСОБА_2, яка є спадкоємцем за заповітом  та вступила після смерті гр.ОСОБА_5 в управління і розпорядження майном з 13.04.2009 року.

 Спадкодавець ОСОБА_5 помер 15 квітня  2009 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БВ №111065 виданого Босуківською сільською радою Новоушицького району  15.04.2009 року про що зроблено актовий запис №7. Того ж дня відкрилась спадщина до якої ввійшли усі права та обов’язки, що належали останньому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті відповідно до вимог ст.1218 ЦК України.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

         Відповідно до п.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

         Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

         Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

          З даних витягу по господарської книги згідно довідки №858 від 07.12.2009 року суд вбачає, що спадковий будинок, головою по господарського номеру якого був ОСОБА_5, збудовано в 1982 році.

          В господарстві зареєстровані з 1982 року по даний час і проживають: дружина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, син – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3

          Заповідач ОСОБА_5 з своєю дружиною  ОСОБА_3 проживав однією сімєю без реєстрації шлюбу не менше п’яти років до часу відкриття спадщини тому остання є спадкоємцем четвертої черги.

         Спадкоємець ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини яка відкрилася після смерті батька 15.04.2009 року про, що свідчить заява посвідчена секретарем виконавчого комітету Борсуківської сільської ради від 05 жовтня 2009 року тому вважається таким, що спадщину не прийняв.

          Постановою нотаріуса Новоушицької районної державної нотаріальної контори позивачу відмовлено  у вчиненні нотаріальної дії: у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться  в с. Борсуки, вул. Жданова, 3 після смерті ОСОБА_5, який помер 13.04.2009 року в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вищезазначене майно.

          З даної постанови суд також вбачає, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5. нотаріальною конторою заведена 29.09.2009 року за №430. Спадкоємець за заповітом є  ОСОБА_2.

          Довідкою Новоушицького госпрозрахункового проектно – виробничого архітектурно – планового бюро визначено, що нерухоме майно, що належало на день смерті ОСОБА_5 розташоване с.Борсуки вул. Жданова, буд. №3 загальна площа – 239,9 кв.м, житлова – 64, 0 кв.м.,  загальною вартістю – 58072 гивень.

          Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається  на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Зібрані по справі докази вказують, що померлій належав житловий будинок із надвірними будівлями, спадщина не визнана відумерлою, позивач вступив в управління та володіння спадковим майном та є спадкоємцем за заповітом, що прийняв спадщину, право власності спадкодавця не припинено відповідно до ст.1296 ЦК України. Відсутність свідоцтва на право на спадщину не позбавляє спадкоємця на право на спадщину, а згідно ст.16 ЦК України засобом захисту свого права є визнання права.

          За таких обставин суд приймає визнання позову і задовольняє його, оскільки судом встановлені всі обставини, які дають позивачу право на визнання його права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 1217 – 1218, 1268 – 1270, 1273 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позовну заяву  ОСОБА_2 про визнання  права власності на житловий будинок з надвірними будівлями - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4  право власності  на житловий будинок та надвірні будівлі, що знаходяться по вул. Жданова будинок №3 в с. Борсуки Новоушицького району Хмельницької області.  

Загальна площа нерухомого майна – 239,9 кв.м., житловою – 64,0 кв.м., загальною вартістю  – 58072 (п’ятдесят вісім тисяч сімдесят дві ) грн. 00 коп.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області  через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                           Суддя                                                              С.Л. Стефанишин