Ухвала

від 02.12.2019 по справі 905/945/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

2 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/945/18

Провадження № 12-203гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Рогач Л. І.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 905/945/18 за позовом Акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глорі в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інвестиційний капітал Україна до Приватного акціонерного товариства Донецьксталь - Металургійний завод за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства ВТБ Банк про стягнення 524 610,68 євро, за касаційною скаргою East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року(судді Білоусова Я. О., Пуль О.А., Тарасова І. В.) і

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2018 року Акціонерне товариство Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глорі в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інвестиційний капітал Україна звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Донецьксталь - Металургійний завод про стягнення заборгованості в розмірі 524 610,68 євро (що є еквівалентом 16 201 918,85 грн за курсом НБУ станом на 17 травня 2018 року), а саме заборгованості по нарахованими простроченими процентам за період з 30 серпня 2017 року по 30 квітня 2018 року включно в розмірі 77 535,11 євро (що є еквівалентом 2 394 571, 07 грн за курсом НБУ станом на 17 травня 2018 року), пені на прострочену суму основної простроченої заборгованості за період з 2 червня 2017 року по 30 квітня 2018 року включно в розмірі 302 164, 69 євро (що є еквівалентом 9 331 963, 63 грн за курсом НБУ станом на 17 травня 2018 року), пені на прострочену суму процентів за період з 2 червня 2017 року по 30 квітня 2018 року включно в розмірі 102 050, 77 євро (що є еквівалентом 3 151 705,36 грн за курсом НБУ станом на 17 травня 2018 року), суми 3 % річних на прострочену суму кредиту згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за період з 2 червня 2017 року по 30 квітня 2018 року включно в розмірі 32 099, 38 євро (що є еквівалентом 991 347,62 грн за курсом НБУ станом на 17 травня 2018 року), суми 3 % річних на прострочену суму процентів згідно зі статтею 625 ЦК України за період з 2 червня 2017 року по 30 квітня 2018 року включно в розмірі 10 760,73 євро (що є еквівалентом 332 331,15 грн за курсом НБУ станом на 17 травня 2018 року).

Позовна заява мотивована невиконанням відповідачем як позичальником зобов`язань за умовами договору про відкриття непокритого акредитиву № LI11007 від 27 квітня 2011 року, укладеним із Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк , право вимоги до відповідача за яким позивач як новий кредитор набув за укладеним 4 серпня 2017 року позивачем з Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк договором про відступлення права вимоги за кредитним договором, про що окремо повідомлено відповідача.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 4 жовтня 2018 року у цій справі затвердив мирову угоду від 18 вересня 2018 року, укладену позивачем та відповідачем, відповідно до умов якої відповідач зобов`язався повністю виплатити позивачу протягом місяця з моменту затвердження цієї угоди грошові кошти, стягнення яких є предметом спору, та закрив провадження у цій справі.

У лютому 2019 року East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду першої інстанції як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що оскарженою ухвалою суд порушив інтерес скаржника на повне повернення боргу відповідача за договором позики та вирішив питання, яке стосується інтересу апелянта отримати повну сплату боргу від відповідача як боржника апелянта за іншим кредитним договором.

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 18 лютого 2019 року поновив East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) пропущений процесуальний строк на звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 4 жовтня 2018 року та відкрив відповідне апеляційне провадження.

25 березня 2019 року Східний апеляційний господарський суд ухвалою закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки у спірних правовідносинах не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі. При цьому суд встановив, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника (East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.), а заперечення, викладені ним в апеляційній скарзі, зводяться до доводів про наявності певної черговості у погашенні відповідачем його заборгованості перед контрагентами та припущень щодо імовірного непогашення відповідачем своєї заборгованості перед апелянтом за наявності укладеної у цій справі мирової угоди.

Не погоджуючись з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року , East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.)звернувся з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати зазначене судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу мотивував тим, що, порушивши норм процесуального права, зокрема, приписи статей 17, 254 та пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою East-West United Bank S. A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу суду першої інстанції. Вважає, що є особою, яка не брала участі у справі, а оскарженою ухвалою суд вирішив питання про його охоронюваний законом інтерес, який полягає у прагненні до користування конкретним матеріальним благом - грошовими коштами в сумі 500 000 000,00 дол. США, які скаржник має право отримати на підставі укладеного з відповідачем договору позики від 28 червня 2013 року, за яким відповідач допустив прострочення погашення зобов`язань.

Тобто затвердження у цій справі мирової угоди вирішує питання про інтерес скаржника, оскільки кошти, які у безспірному порядку першочергово мають бути сплачені позивачу за мировою угодою, могли б бути використані для погашення боргу перед скаржником, що ставить скаржника у нерівне становище порівняно з позивачем.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 червня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою East-West United Bank S. A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року, а ухвалою від 15 серпня 2019 року справу разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України, з посиланням на те, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвалою від 3 вересня 2019 року Велика Палата Верховного Суду справу № 905/945/18 повернулавідповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду у зв`язку з відсутністю у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 листопада 2019 року справу № 905/945/18 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі приписів підпункту 7 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, вказавши на необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2008 року у справі № 2/164-35/246 (3-2424к08).

Однак, Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі про передачу справи на її розгляд, необґрунтованими та повертає справу на розгляд Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Застосування норми права у подібних правовідносинах може мати місце за умови розгляду справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених судом фактичних обставин справи і однакового правового регулювання спірних відносин.

ГПК України у редакції, чинній до 3 серпня 2010 року, не передбачав права апеляційного оскарження судових рішень місцевих господарських судів іншими особами, ніж сторони у справі (особи, які користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов`язки сторін) та прокурор.

Стаття 107 ГПК України у редакції, чинній до 3 серпня 2010 року, надавала право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду також особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов`язків.

Статтями 91 та 107 ГПК України в редакції, чинній з 3 серпня 2010 року, право відповідно як апеляційного так і касаційного оскарження судових рішень було надано також особам, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки .

Разом з тим, положення ГПК України у редакціях, чинних до 15 грудня 2017 року, не містили спеціальних процесуальних норм щодо порядку та підстав закриття апеляційного та касаційного провадження.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 квітня 2008 року у справі № 2/164-35/246 (3-2424к08), прийнятою за результатами розгляду касаційної скарги особи, яка не була залучена до участі у справі та вважала, що апеляційний господарський суд прийняв постанову, що стосується її прав та обов`язків, касаційну скаргу такої особи було задоволено.

Верховний Суд України, розглядаючи касаційну скаргу на зазначену постанову Вищого господарського суду України, упостанові від 24 червня 2008 року у справі № 2/164-35/246 (3-2424к08) вказав, що за приписами статті 107 ГПК України (застосована судом у редакції, чинній до 3 серпня 2010 року) касаційну скаргу на постанову мають право подати не лише сторони у справі, а і особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов`язків; судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Також за висновками Верховного Суду України в силу приписів статті 111 7 ГПК України (у тій самій редакції) суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи щодо наявності у неї матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов`язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник обґрунтовує підставність власних вимог.

Відтак, Верховний Суд України постанову Вищого господарського суду України від 15 квітня 2008 року у справі № 2/164-35/246 (3-2424к08) скасував, а касаційне провадження, порушене Вищим господарським судом України, припинив.

Положення ГПК України у чинній редакції (статті 254 та 287 кодексу) надають право відповідно апеляційного та касаційного оскарження учасниками справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, таке порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення (пункт 4 частини третьої статті 277, пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України).

Якщо ж суд апеляційної (касаційної) інстанції після відкриття провадження за апеляційною (касаційною) скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки встановить, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, це є підставою для закриття апеляційного (касаційного) провадження.

В ухвалі Касаційного господарського суду від 12 листопада 2019 рокуйдеться про необхідність під час касаційного перегляду ухвали апеляційного господарського суду надати правову оцінку застосуванню статті 254 ГПК України, зміст якої, на думку колегії суддів, був тотожнім диспозиції цієї норми в редакції ГПК України станом до 15 грудня 2017 року (стаття 91 ГПК України). Однак, як вже вказано вище, станом на 24 червня 2008 року редакція ГПК України взагалі не передбачала права на апеляційне оскарження судових рішень особами, які не були залучені до участі у справі.

Таким чином, процесуальне регулювання питання щодо права на апеляційне (касаційне) оскарження судових рішень особами, які не були залучені до участі у справі, станом на час прийняття постанови Верховного Суду України від 24 червня 2008 року у справі № 2/164-35/246 (3-2424к08) є відмінним від такого процесуального регулювання за приписами ГПК України у чинній редакції.

Питання додержання судом апеляційної інстанції під час закриття апеляційного провадження положень чинного процесуального законодавства, законність та обґрунтованість ухвали апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження є предметом перевірки під час розгляду касаційної скарги судом касаційної інстанції.

Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі передані питання, які можуть бути вирішені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду як належним судом.

Відповідно до абзацу другого підпункту 7 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України , якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії суддів або палаті (об`єднаній палаті) для розгляду, про що поставляється ухвала.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для прийняття справи до розгляду та повертає її до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідній колегії суддів для розгляду.

Керуючись підпунктом 7 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України , Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу № 905/945/18 за позовом Акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глорі в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інвестиційний капітал Україна до Приватного акціонерного товариства Донецьксталь - Металургійний завод , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства ВТБ Банк , про стягнення 524 610,68 євро за касаційною скаргою East-West United Bank S. A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року у цій справі повернутивідповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л. І. Рогач Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко Т. О. Анцупова В. С. Князєв С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко В. В. Британчук Н. П. Лященко Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко М. І. Гриців В. В. Пророк Д. А. Гудима О. М. Ситнік В. І. Данішевська О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич О. С. Золотніков О. Г. Яновська