Постанова

від 18.12.2019 по справі 705/4393/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/809/19Головуючий по 1 інстанції Справа № 705/4393/19 Категорія: на ухвалу Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. Черкаси

Колегія суддів Черкаського апеляційного суду у складі суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар: Попова М.В.

учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ;

відповідачі - ОСОБА_2 , ТОВ Лани Христинівщини ;

третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна;

особа, що подала апеляційну скаргу - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 вересня 2019 року ухвалену у складі судді Гудзенко В.Л. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Лани Христинівщини , третя особа приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, про зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и л а :

В вересні 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ Лани Христинівщини про зняття арешту з майна.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що ОСОБА_2 на праві власності належить автомобіль марки DAEWOО, модель LANOS.

02 січня 2019 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір управління майном, за яким ОСОБА_2 передав позивачу вказаний вище транспортний засіб в управління на строк 15 років, тобто до 01 січня 2034 року.

Постановою приватного виконавця Чупис Т.П. від 12 квітня 2019 року у виконавчому провадженні №58659509 було накладено арешт на вказаний вище автомобіль. Сторонами по даному виконавчому провадженню є відповідачі ОСОБА_2 ( боржник ) та ТОВ Лани Христинівщини ( кредитор ).

13 червня 2019 року позивач звернулася до приватного виконавця з вимогою про зняття арешту з автомобіля, однак 03 липня 2019 року приватний виконавець відмовив позивачу у знятті арешту та рекомендував звернутися до суду.

ОСОБА_1 просила суд зняти арешт, накладений постановою приватного виконавця від 12 квітня 2019 року у виконавчому провадженні №58659509 на автомобіль марки DAEWOО, модель LANOS.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 вересня 2019 року відмовлено у відкритті провадження з тих підстав, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, вважаючи, що вона винесена з порушенням норм процесуального права та просила суд скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складі суддів.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що вимоги позивача ґрунтуються на договорі управління майном, що був укладений 02 січня 2019 року між позивачем та фізичною особою, яка не є підприємцем. На підставі вказаного договору у позивача виникло речове право на автомобіль. Тобто даний спір є спором речового права, однієї із сторін якого є фізична особа, яка не є підприємцем. У зв`язку з чим даний спір не підсудний господарським судам.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановлена судом першої інстанції ухвала не відповідає зазначеним вище вимогам.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спір, який виник між сторонами повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Пунктом 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам від 24.10.2011 № 10 передбачено, що господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов`язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов`язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 Закону України "Про виконавче провадження") - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК. Що ж до скарг, які подаються до суду на підставі статті 82 названого Закону та статті 121-2 ГПК України то, за змістом останньої з названих норм, їх розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.

Згідно роз`яснень викладених в пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 03.06.2016 року №5, у разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі статтею 15 ЦПК, статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. У такому ж порядку вирішуються питання про юрисдикцію спорів за участю фізичних осіб-підприємців, якщо арешт майна пов`язаний з їх підприємницькою діяльністю.

З матеріалів справи вбачається, що 02 січня 2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір управління майном, за яким останній передав позивачу транспортний засіб в управління на строк 15 років.

Даний договір було підписано між ФОП ОСОБА_1 та фізичною особою, яка не є підприємцем, тобто дані правовідносини виникли з цивільно-правовї угоди.

Суд першої інстанції на вище вказані норми закону не звернув увагу, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку, що даний спір повинен розглядатися в господарському суді.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, крім іншого, відповідно до положень статті 379 ЦПК України є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали про відмову у відкриття провадження, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 вересня 2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Лани Христинівщини , третя особа приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, про зняття арешту з майна - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції в порядку та за умов визначених частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Судді Н.І. Гончар

Ю.В.Сіренко

Т.Л. Фетісова

Повний текст постанови складений 18 грудня 2019 року. :