Ухвала

від 17.12.2019 по справі 1-30

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17грудня 2019 року

м.Київ

Провадження №13-99зво19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

розглянула заяву ОСОБА_18 про перегляд ухвали Херсонського обласного суду від 22червня2000року за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом та

ВСТАНОВИЛА:

Як вбачається із заяви та доданих до неї матеріалів, вироком Херсонського обласного суду від 27квітня1998року ОСОБА_18 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених п.п.«а», «з», «и» ст. 93, ч. 3 ст.142, ч.2ст.145 Кримінального кодексу України 1960 року (далі КК України 1960 року) та на підставі ст. 42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у вигляді смертної кари розстрілу з конфіскацією всього особисто належного йому майна. Ухвалою Херсонського обласного суду від 22червня2000року вказаний вирок від 27квітня1998року щодо ОСОБА_18 змінено. Вирішено вважати його засудженим за ч.2ст.145КК України 1960 року до десяти років позбавлення волі; за ч.3 ст.142КК України 1960року до чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за п.п. «а», «з», «и» ст. 93 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. На підставі ст. 42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна у тюрмі суворого режиму.

У своїй заяві ОСОБА_18 посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) «Петухов проти України (2)» («Petukhov v. Ukraine (No. 2)»), «Ласло Магьяр проти Угорщини» («Laszlo Magyar v. Hungary»), «Мюррей проти Нідерландів» («Murray v. the Netherlands»), «Кафкаріс проти Кіпру» («Kafkaris v. Cyprus»), «Оджалан протиТуреччини (2)» («Ocalan v. Turkey (no. 2)»), «Вінтер та інші проти Сполученого Королівства» («Vinter and Others v. the United Kingdom»), «Лєже проти Франції» («Leger v. France»). Заявник вважає себе особою на користь якої було прийнято рішення «Петухов проти України (2)». Зокрема вказує, що у зв`язку із констатованими ЄСПЛ порушеннями у рішенні «Петухов проти України (2)» до нього не може бути застосоване покарання у вигляді довічного позбавлення волі, а таке покарання повинно бути негайно змінено на інший вид покарання, що відповідав би нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), Конституції України і ст. 93 КК України 1960 року.

Засуджений ОСОБА_18 зокрема просить відкрити провадження за його заявою у порядку пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), винести відповідне законне судове рішення на підставі статті 3 Конвенції, статей 8, 9, 24, 28, 55 Конституції України, статей 3 та 93 КК України 1960 року, статей 8, 9, 90 КПК України та практики ЄСПЛ, відображеної у справах «Петухов проти України (2)» та інших, наведених заявником, змінивши ухвалу Херсонського обласного суду від 22червня2000року шляхом заміни покарання у вигляді довічного позбавлення волі на покарання у вигляді позбавлення волі строком п`ятнадцять років, а у зв`язку із відбуттям цього терміну повністю звільнити його від подальшого відбування покарання, обмежившись вже відбутим строком.

Перевіривши доводи, наведені у заяві засудженого ОСОБА_18 , Велика Палата Верховного Суду вважає, що заяву слід повернути з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 463 КПК України заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами подаються до Верховного Суду для їх розгляду у складі Великої Палати.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 459 КПК України виключною обставиною визнається встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом. Заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 459 цього Кодексу, відповідно до пункту2 частини п`ятої статті 461 КПК України може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.

Як вбачається з заяви засудженого, ЄСПЛ як міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною,постановив рішення щодо інших осіб, а не щодо ОСОБА_19 .

Отже, ОСОБА_18 не є особою, яка має право подавати заяву про перегляд рішень судів України за виключними обставинами на підставі зазначених ним рішень ЄСПЛ, в тому числі рішення у справі «Петухов проти України (2)».

Виходячи зі змісту пункту 2 частини третьої статті 429, частини третьої статті 464 КПКУкраїни заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повертається, якщо вона подана особою, яка не має права її подавати.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 429, 459, 464 КПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_18 про перегляд ухвали Херсонського обласного суду від 22червня2000року за виключними обставинами з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом з усіма доданими до неї матеріалами повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_10 ОСОБА_3 ОСОБА_11 ОСОБА_4 ОСОБА_12 ОСОБА_5 ОСОБА_13 ОСОБА_6 ОСОБА_14 ОСОБА_7 ОСОБА_15 ОСОБА_8 ОСОБА_16 ОСОБА_9 ОСОБА_17