Справа №2-886/2008 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2008 року Баришівський районний суд Київської області у складі
головуючого судді Литвиненко О.Л.
при секретарі Лунгул Т.А.
з участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідачки ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка
цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способу у спілкуванні з дитиною, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про захист фізичного стану, духовного та морального виховання неповнолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з онуком,
Встановив:
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що в грудні 2007 року рішенням суду було розірвано шлюб між ним та ОСОБА_5. Після розірвання шлюбу їх спільна дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишився жити разом з матір,ю ОСОБА_5. З моменту розірвання шлюбу відповідачка по справі постійно створює перешкоди у спілкуванні позивача з дитиною, намагається з будь-яких підстав відмовити йому у можливості бачити сина та спілкуватися з ним. 13 лютого 2008 року позивач звернувся з заявою про визначення способу його участі у вихованні дитини до виконавчого комітету Коржівської сільської ради Баришівського району. Відповідно до рішення №18 виконавчого комітету Коржівської сільської ради від 28.02.2008 року було визначено спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною - «зустрічі по суботах та неділях». Не зважаючи на рішення виконкому Коржівської сільської ради та використовуючи його невизначеність, відповідачка продовжує створювати позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною, тим самим порушуючи його права на спілкування та участь у вихованні спільної дитини. В заявленому позові просить суд визначити позивачу спосіб його участі у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_8, як побачення з 10.00 суботи до 19.00 неділі, щотижня, а також можливість проведення спільно з ним відпусток позивача.
В ході розгляду справи позивач ОСОБА_4 уточнив заявлений до ОСОБА_5 позов та просив суд визначити йому спосіб участі у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_8, як побачення з 10.00 до 19.00 в суботу та неділю з відвідуванням його місця проживання, а також можливість проведення спільно з ним його відпусток та виїзду в інші регіони України для санаторно-курортного лікування.
Відповідачка ОСОБА_5 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про захист фізичного стану, духовного та морального виховання неповнолітньої дитини, мотивуючи позовні вимоги тим, що з ОСОБА_4 зареєструвала шлюб в 1998 році. 15 листопада 2003 року у них народився син ОСОБА_7. 24 грудня 2007 року рішенням Баришівського районного суду Київської області шлюб між нею та ОСОБА_4 був розірваний. При розірванні шлюбу відповідач ОСОБА_4 не заперечував щодо подальшого проживання сина ОСОБА_9 разом з матір,ю. Під час перебування у шлюбу вихованням дитини переважно займалась вона, так як відповідач працював в смт. Згурівка та м. Переяслав-Хмельницький, внаслідок чого він був вихідний в основному один день на тиждень в неділю. Свої батьківські обов,язки відповідач належним чином не виконував, вихованню дитини та її духовному і фізичному розвитку уваги не приділяв. Без участі позивачки відповідач не міг не нагодувати дитину, ні покупати, ні вкласти відпочивати. Крім того, відповідач дозволяв собі у присутності сина ображати її та її батьків. Таку поведінку дозволяла собі і мати відповідача ОСОБА_6, з якою вони проживали разом і яка своїми діями сприяла напруженим відносинам в сім,ї, що не могло не впливати на стан як морального так і фізичного здоров,я дитини. Відповідач не звертав увагу на прохання дитини погуляти з ним чи прочитати йому казочку, мотивуючи своєю зайнятістю, або втомою. Не було батьківської уваги і під час хвороби дитини. Після розлучення ОСОБА_4 приймає участь у вихованні дитини шляхом зустрічей по вихідним дням, хоча ніхто йому не забороняє бачитись з дитиною в інші дні. Побачення з сином у відповідача проходять у її присутності. Відповідач задарює дитину дорогими подарунками, тим самим психологічно тисне на дитину, оскільки мама не має змоги купляти сину побідного. Позивачка вважає, що своїми діями та поведінкою відповідач ОСОБА_4 може негативно впливати на сина у разі її відсутності. Просить суд постановити рішення, яким зобов,язати відповідача ОСОБА_4 проводити зустрічі з сином ОСОБА_8 до досягнення ним 10 річного віку у присутності матері ОСОБА_5 та відмовити ОСОБА_4 у можливості проведення відпусток спільно з дитиною без її участі, так як дитини хворіє досить часто, а навиків у догляді за хворою дитиною у відповідача не має.
Під час розгляду даної цивільної справи ОСОБА_6 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з онуком, мотивуючи позовні вимоги тим, що у 1998 році її син ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_5. Від спільного подружнього проживання у них народився син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. У 2007 році шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було розірвано. Після розірвання шлюбу відповідачка не дає можливості їй зустрічатись та спілкуватись з онуком. Дитина позбавлена бабусиної любові та батьківського піклування, а тому від цих моральних утисків дуже страждає. ОСОБА_6 ніколи не настроювала дитину проти матері і бажала, щоб у її онука була повноцінна сім,я, щоб він не був позбавлений батьківської уваги та тепла. Просить суд зобов,язати відповідачку ОСОБА_5 не чинити їй перешкоди у спілкуванні з онуком ОСОБА_8 та надати можливість бабусі спілкуватися з онуком ОСОБА_8 два дня на тиждень: субота та неділя з 8.00 години ранку до 21.00 години вечора з відвідуванням її місця проживання у відсутність ОСОБА_5, надати можливість відвідувати центри дитячих розваг та інші дитячі заклади та надати можливість вивозити дитину на відпочинок до моря чи санаторію.
В судовому засіданні позивач по первісному позову та відповідач по зустрічному позову ОСОБА_4 підтримав заявлені до суду позовні вимоги у повному обсязі, вимоги зустрічного позову ОСОБА_5 не визнав, пояснив суду, що після розлучення з дружиною має постійні проблеми у тому, щоб виховувати свого малолітнього сина ОСОБА_9. Мати сина навмисно перешкоджає йому у спілкуванні з сином і не виконує рішення виконкому Коржівської сільської ради Баришівського району про визначення способу участі у вихованні ОСОБА_8. За час після розірвання шлюбу, син лише один раз ночував у нього, хоча проживають сторони у сусідніх будинках. За даних обставин змушений був звернутися до суду з даним позовом, оскільки іншого вирішення даної проблеми не існує. Вважає, що відповідачка ОСОБА_5 поводить себе таким чином лише через обіду на позивача. Просить суд визначити йому спосіб участі у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_8, як побачення в суботу та неділю з 10.00 до 19.00 з відвідуванням його місця проживання , а також можливість проведення спільно з ним його відпусток та виїзду в інші регіони України для санаторно-курортного лікування.
Представник позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному позову ОСОБА_4 - ОСОБА_1 підтримала покази ОСОБА_4.
Відповідачка по основному позову та зустрічному позову та позивачка по зустрічному позову ОСОБА_5 заявлені до неї позови не визнала та пояснила суду, що позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 негативно впливають на малолітню дитину ОСОБА_8, батько останнім часом задарює його дорогими подарунками, вважає, що вони можуть налаштовувати дитину проти матері. Дитина завжди з нетерпінням чекає зустрічей з батьком. Тому проти зустрічей з сином та відпочинку з ним не заперечує, але вважає, що вони повинні відбуватись в її присутності з урахуванням віку дитини.
Представник відповідачки по основному позову та зустрічному позову та позивачка по зустрічному позову ОСОБА_5 - її батько ОСОБА_2 не визнав заявлені позови до ОСОБА_5 і підтримав її зустрічний позов. Пояснив суду, що позивач ОСОБА_4 не п»є, не курить, не дебоширить, але з його вини розпалась їх сім»я, яку він вважає можливо поновити і для цього прикладе багато своїх зусиль. Вважає, що зустрічі з малолітньою дитиною повинні відбуватись в присутності матері, так як батько не знає як доглядати дитину.
Представник позивачки по зустрічному позову ОСОБА_6 - ОСОБА_1 підтримала заявлений основний та зустрічний позов бабусі, проти позову ОСОБА_5 заперечила та пояснила суду, що відповідачка навмисно перешкоджає у спілкуванні бабусі з онуком. Вважає, що бабуся негативно впливає на дитину та її здоров»я, так як палить. ОСОБА_10 три роки проживав з батьками у квартирі з ОСОБА_6, звик до неї. Просить задоволити позов.
Представник третьої особи служби у справах дітей Баришівської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_3 не визнала заявлені позови ОСОБА_4 та ОСОБА_6, підтримала позов ОСОБА_5, пояснила суду, що після звернення позивачки до служби було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_8. В обох сім»ях умови для проживання дитини нормальні. Вважає, що спілкування та зустрічі батька повинні проходити в присутності матері.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідачки та її представника, представника третьої особи, показання свідка ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені позови ОСОБА_4, ОСОБА_6 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та онука обґрунтованим і таким, що підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 08.08.1998 року по 25.01.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього проживання мають малолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2. З грудня місяця 2007 року відповідачка ОСОБА_5 проживає з дитиною разом зі своїми батьками в АДРЕСА_1. 28.02.2008 року на підставі заяви ОСОБА_4, виконавчий комітет Коржівської сільської ради Баришівського району Київської області винесла рішення, яким дозволила батьку спілкуватись з сином по суботах та неділях.
Відповідно до ст.157 Сімейного Кодексу України, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов,язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею і той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст. 257 Сімейного Кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватись зі своїми внуками. Правнуками, брати участь у їх вихованні.Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. ОСОБА_9 такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідачка ОСОБА_5 чинить перешкоди у спілкуванні батька ОСОБА_4 з малолітнім сином ОСОБА_8 та баби ОСОБА_6 у спілкуванні з онуком ОСОБА_8, що суперечить чинному сімейному законодавству. Враховуючи вік дитини, те, що позивач ОСОБА_4 проживає у одній квартирі разом з ОСОБА_6, суд вважає за необхідне надати позивачам можливість спілкуватись та займатись вихованням малолітнього ОСОБА_8 батьку ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_6 в суботу та неділю з 10.00 години до 19.00 години в присутності матері. З урахуванням того, що ОСОБА_8 три роки проживав зі своїми батьками у квартирі бабусі ОСОБА_6, там знаходяться меблі та речі позивачки ОСОБА_5, все для дитини в даній квартирі є звичним, суд вважає за можливе надати позивачам можливість спілкуватись та займатись вихованням малолітнього ОСОБА_8 з відвідуванням місця проживання позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6.
Судом встановлено і сторонами не оспорюється, що малолітній ОСОБА_8 ніякими іншими захворюваннями крім простудних не хворіє, що дає суду підстави надати позивачам можливість проживання з ними на час відпустки та для санаторно-курортного оздоровлення, відпочинку до моря, відвідування центру дитячих розваг та інші дитячі заклади у відсутність матері.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальну середню освіту» зарахування дітей до загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється в шестирічному віці.
Дитина ОСОБА_8 народився 15.11.2003 року, наступного року ОСОБА_8 піде до школи, яку буде відвідувати у відсутність батьків, дідусів та бабусь. Враховуючи це та те, що позивач ОСОБА_4 створив іншу сім»ю, проживає та перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою, з морально-етичної сторони та вірного впливу на виховання дитини, суд вважає, що можливість проживання з батьком та бабусею на час відпустки та виїзду з ними в інші регіони України для санаторно-курортного оздоровлення, відпочинку до моря, відвідування центру дитячих розваг та інші дитячі заклади необхідно надати у відсутність матері.
Позов ОСОБА_5 про захист фізичного стану, духовного та морального виховання неповнолітньої дитини не підлягає до задоволення з вищезазначених та наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.08.1998 року по 25.01.2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, а до грудня місяці 2007 року проживали разом. Дитина ОСОБА_8 народився 15.11.2003 року. З часу народження дитини батько ОСОБА_4 займався постійно вихованням та доглядом за дитиною, знає його звички, має навики догляду за ним.
З урахуванням наданих суду копій лікарняних листків ОСОБА_5, показів сторін, судом встановлено, що ОСОБА_8 хворів простудними захворюваннями коли сторони проживали разом та доглядали разом, хворіє і після окремого проживання батьків коли дитину доглядає сама позивачка ОСОБА_5. Суду позивачкою не надано докази, що син ОСОБА_9 захворів простудним захворюванням в той період коли його доглядав батько ОСОБА_4. Тому в позові необхідно відмовити.
Встановлені судом обставини стверджуються:
- показами свідка ОСОБА_11, який підтвердив той факт, що ОСОБА_4 займається вихованням сина ОСОБА_9, неодноразово возив його до лікарні, коли той хворів та був з ним на прогулянках;
- ксерокопією паспорта ОСОБА_4, який народився 15 вересня 1975 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, серії СТ №010437;
- ксерокопією розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, серії 1-ОК №038754 від 14 січня 2008 року;
- ксерокопією рішення №18 від 28.02.2008 року Коржівської сільської ради Баришівського району про визначення способу участі ОСОБА_4 у вихованні дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1;
- ксерокопією паспорта ОСОБА_5, яка народилась 08.09.1973 року в с.Дахнівка Черкаського району Черкаської області, серії СК №898015;
- ксерокопією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 (після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4), серії І-БК №351529 від 08.08.1998 року;
- ксерокопією свідоцтва про народження ОСОБА_8, батьками якого записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5, серії І-ЖС №139391 від 25.11.2003 року;
- характеристикою з місця роботи на ОСОБА_5;
- довідкою №332 від 22.10.2008 року управління ветеринарної медицини в Баришівському районі про те, що ОСОБА_5 працює в управлінні на посаді секретаря-друкарки;
- довідкою №438 від 16 липня 2008 року Коржівської сільської ради Баришівського району про те, що ОСОБА_5 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі сім,ї: батько ОСОБА_2, мати ОСОБА_13, син ОСОБА_8;
- довідкою №630 від 07.11.2008 року Коржівської сільської ради про те, що ОСОБА_4, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, крім нього за даною адресою зареєстровані: власник ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8;
- характеристикою з місця роботи на ОСОБА_4;
- карткою медичного центру «Дитина» огляду невролога дитини ОСОБА_8 від 11.08.2008 року;
- ксерокопією медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_8;
- довідкою - характеристикою з місця проживання на ОСОБА_6;
- актом від 20.11.2008 року обстеження житлово-побутових умов сім,ї ОСОБА_4;
- довідкою - характеристикою з місця проживання на ОСОБА_5;
- довідкою - характеристикою з місця проживання на ОСОБА_4;
- актом від 01.12.2008 року обстеження житлово-побутових умов сум,ї ОСОБА_6;
- актом від 01.12.2008 року обстеження житлово-побутових умов сум,ї ОСОБА_5.
Керуючись ст.ст.4, 60, 208, 212-215, 218, 223, 224, 226-228, 294 ЦПК України, ст.ст. 150, 151, 157, 159, 160, 257 Сімейного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про загальну середню освіту», суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_4 задовольнити.
Визначити ОСОБА_4 спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 як побачення у суботу та неділю з 10.00 години до 19.00 з відвідуванням його місця проживання у присутності матері ОСОБА_5, можливість проживання з батьком на час відпустки та виїзду з батьком в інші регіони України для санаторно-курортного оздоровлення.
Зустрічний позов ОСОБА_6 задовольнити.
Усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_6 з онуком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Визначити ОСОБА_6 спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини ОСОБА_8 як побачення у суботу та неділю з 10.00 години до 19.00 з відвідуванням її місця проживання у присутності матері ОСОБА_5, можливість відвідувати центри дитячих розваг та інші дитячі заклади та виїзду з нею один раз на рік на відпочинок до моря чи санаторію.
Відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову до ОСОБА_4 про захист фізичного стану, духовного та морального виховання неповнолітньої дитини.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.
Суд | Баришівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2008 |
Оприлюднено | 13.05.2010 |
Номер документу | 8649326 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Баришівський районний суд Київської області
Литвиненко О.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні