Рішення

від 29.03.2010 по справі 8/20-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.10

          Справа № 8/20-10.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «ЕКО-ПРОДУКТ», м. Суми      

До відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1    

Про стягнення 10192 грн. 50 коп.            

                                                                                                          Суддя    С.В.  ЗАЄЦЬ

                                                                    секретаря судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

Від позивача – Свистунов В.М., довіреність від 25.03.2010р.

Від відповідача – не з`явився

     Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10192 грн. 50 коп. заборгованості за поставлену продукцію відповідно до договору поставки № 210 від 14.04.2009р., з яких 8577 грн. 64 коп. – основна заборгованість, 881 грн. 62 коп. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 179 грн. 07 коп. – 3% річних, 554 грн. 17 коп. – інфляційні збитки, а також стягнути 102 грн. 00 коп. держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  Представник позивача 29.03.2010р. подав заяву про уточнення позовних вимог за вхідним номером 5150, в якій зазначає про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків. Відповідно до зазначеної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 8577 грн. 64 коп. основної заборгованості, 881 грн. 62 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 179 грн. 07 коп. 3% річних, 394 грн. 57 коп. інфляційних збитків. Зазначена заява, згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом до розгляду.

   Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи № 941179 від 06.03.2010р. Таким чином справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

  Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

      Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 210 від 14.04.2009р., відповідно до п. 1.1. якого Постачальник (позивач) поставляє, а Покупець (відповідач) приймає й оплачує поставлену продукцію.

    Відповідно до п. 6.1 зазначеного договору відповідач здійснює оплату партії товару протягом 14 календарних днів.  

   Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки товару відповідачу підтверджується накладною № 5369 від 19.05.2009р., копія якої містяться в матеріалах справи (а.с. 13).    

   Відповідач свої зобов‘язання за договором поставки № 210 від 14.04.2009р. виконав частково, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлену продукцію склала 8577 грн. 64 коп.

  Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

   Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлену продукцію провів лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.  

  На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала  8577 грн. 64 коп., що підтверджується матеріалами справи.

  Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

   Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

  У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

  Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору поставки № 210 від 14.04.2009р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

  Позовні вимоги щодо стягнення 8577 грн. 64 коп. заборгованості за поставлену продукцію є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.  

   Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 881 грн. 62 коп.   

   Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаного товару у вигляді стягнення пені передбачена п. 11.2 договору поставки № 210 від 14.04.2009р., за яким у випадку несвоєчасної оплати відповідачем поставленої партії товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від загальної суми неоплаченої партії товару. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 881 грн. 62 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

  Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки № 210 від 14.04.2009р., позивач, відповідно до поданої 29.03.2010р. заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 179 грн. 07 коп. 3% річних та 394 грн. 57 коп. інфляційних збитків.

    Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

   Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості чи аргументованих заперечень вимогам позивача щодо стягнення 8577 грн. 64 коп. основної заборгованості за поставлену продукцію відповідно до договору № 210 від  14.04.2009р., 881 грн. 62 коп. пені, 179 грн. 07 коп. 3% річних, 394 грн. 57 коп. інфляційних збитків, в зв’язку з чим вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

  Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

   Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 80,  82, 85, Господарського процесуального кодексу України,   суд, -

                                                    В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (41022, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «ЕКО-ПРОДУКТ» (40000, м. Суми, вул. Гагаріна, 9а, код 32367564) 8577 грн. 64 коп. боргу, 881 грн. 62 коп. пені, 179 грн. 07 коп. 3% річних, 394 грн. 57 коп. інфляційних збитків, 100 грн. 40 коп. державного мита, 232 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ                                                                                                        С.В.  ЗАЄЦЬ

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Повний текст рішення підписаний 30.03.2010р.

    Суддя