Ухвала

від 26.12.2019 по справі 336/3307/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/3307/18

Провадження № 1-кп/336/168/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.10.2019 р. обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.12.2019 р. включно.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, які були підставою для його обрання та визначені ст.177 КПК України, не зникли.

ОСОБА_5 вважав, що йому безпідставно обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки від суду він не переховувався, про виклики в судові засідання та про оголошення у розшук йому не було відомо.

Захисник просила змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, і вважала, що такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Просила також врахувати, що обвинувачений наразі має незадовільний стан здоров`я та тривалий час утримується під вартою.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 є доцільним, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, які вчинив за нетривалий проміжок часу, в той період, коли в провадженні суду перебувало кримінальне провадження відносно нього, а також в той час, коли відносного нього було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. З матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений за судовими викликами в судові засідання неодноразово не з`являвся, постанови про його примусовий привід не були виконані через відсутність ОСОБА_5 за місцем проживання, у зв`язку з чим оголошувався у розшук. Обвинувачений раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований.

Аналізуючи вищенаведене суд вважає, що є достатньо підстав констатувати наявність ризиків того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може переховуватись від суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення, і застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Оскільки ОСОБА_5 вчиняв в минулому злочини проти власності громадян, з приводу чого притягався до кримінальної відповідальності, а тому навість захворювання, не можє бути запорукою не вчинення ним кримінальних правопорушень в майбутньому, у зв`язку з чим клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 24 лютого 2020 року включно.

Ухваламоже бутиоскарженавапеляційному порядкучерезШевченківськийрайонний судм.ЗапоріжжядоЗапорізького апеляційногосудупротягомсеми днівздняїї оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1