Рішення

від 19.12.2019 по справі 546/110/18

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/110/18

номер провадження 2/546/104/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Коваленка А.В.,

прокурора Коби Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку загального позовного провадження цивільну справу №546/1275/18 за позовом заступника прокурора Полтавської області Савенка Олександра Анатолійовича в інтересах держави до Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області та ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, сектору з питань надання реєстраційних послуг Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області та Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, про визнання недійсним розпорядження, державного акту на право приватної власності на землю та повернення земель у державну власність, витребування земельної ділянки, керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2018 прокурор звернувся до суду із вказаним вище позовом, вимоги по якому було змінено заявою від 19.07.2019, у якому остаточно просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Решетилівської РДА №485 від 02.12.2010, яким ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,4 га, надану для ведення особистого селянського господарства та надано дозвіл на виготовлення технічної документації, що посвідчує право власності на земельну ділянку, а також визнати незаконним і скасувати розпорядження в.о. голови Решетилівської РДА №256 від 28.03.2011, яким ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку загальною площею 0,4 га, розташовану на території Шилівської сільської ради Решетилівського району, а також визнати недійсним державний акт серії ЯК №214918 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер якої 5324285700:00:006:0010, який виданий ОСОБА_1 та зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №532420001000726 і скасувати його державну реєстрацію, а також витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку кадастровий номер якої 5324285700:00:006:0010, площею 0,4 га, вартістю 262840 грн.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що розпорядженням голови Решетилівської РДА №485 від 02.12.2010 ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,4 га на території Шилівської сільської ради Решетилівського району для ведення особистого селянського господарства та надано дозвіл на виготовлення технічної документації, що посвідчує право власності на земельну ділянку; розпорядженням голови Решетилівської РДА №256 від 28.03.2011 затверджено таку технічну документацію і на виконання розпорядження №256 від 28.03.2011, ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324285700:00:006:0010. У позові зазначено, що передача земельної ділянки у власність відбулася з порушенням норм земельного та лісового господарства. Так, виходячи з положень статті 118 ЗК України та Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою КМУ №677 від 26.05.2004, формування і передача новоствореної земельної ділянки у власність здійснюється на підставі проекту землеустрою, а не технічної документації, як у випадку із ОСОБА_1 ; надана ОСОБА_1 земельна ділянка представлена лісами, тобто віднесена до земель лісогосподарського призначення, і зміна цільового призначення таких земель, проводиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього середовища та лісового господарства, чого виконано не було; при цьому статтями 56, 57 ЗК України та ст. 12 ЛК України передбачена передача у власність громадян замкнених земельних ділянок лісогосподарського призначення площею до 5 га, проте передана відповідачеві земельна ділянка не є замкненою, а є частиною лісового масиву; передача у власність земельних ділянок для несільськогосподарських потреб площею до 1 га, які перебувають у державній власності, відносилося, на час винесення спірного розпорядження, до компетенції Полтавської обласної державної адміністрації; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягав обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації; крім того, ч. 4 ст. 84 ЗК України встановлено заборону передачі із державної у приватну власність земель лісогосподарського призначення. На думку прокурора, вказані порушення є підставою для скасування рішень, якими земельну ділянку передано у власність відповідача ОСОБА_1 , із подальшими наслідками.

Провадження у справі відкрито 19.02.2018 суддею Горульком О.М.; 02.05.2018 проведено підготовче судове засідання; розгляд справи не було завершено, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 27.09.2018.

У зв`язку з відсутністю у суді суддів автоматизований розподіл справи був неможливим, що підтверджується відповідним протоколом від 16.10.2018 (а.с.99).

За результатами повторно проведеного автоматизованого розподілу справ між суддями, 25.02.2019 справу передано на розгляд новому складу суду із головуючою Лизенко І.В. (відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19).

26.02.2019 справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, в результаті проведення якого справа була призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши у вступному слові пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Відповідач Решетилівська РДА не з`явився в судове засідання, належним чином повідомлений про час, дату, місце проведення такого, жодних заяв по суті спору чи з процесуальних питань від відповідача не надходило, причини неявки відповідача суду не відомі.

Відповідач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання. 23.07.2019 від відповідача надійшла заява, у якій він просив розглядати справу без його участі, зазначив, що позовні вимоги визнає.

В судове засідання також не з`явилися представники третіх осіб, які повідомлені про розгляд справи належним чином, у письмових заявах просили розглянути справу за їх відсутності, не заперечували проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення прокурора та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Згідно статті 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).

До земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать, зокрема, землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт ґ частини четвертої статті 84 ЗК України).

Відповідно до статті 3 ЗК України земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.

Частиною другою статті 5 ЛК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин повинні визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Згідно пункту 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Розпорядженням голови Решетилівської районної державної адміністрації від 02.12.2010 №485 передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,40 га для ведення особистого селянського господарства на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та надано дозвіл на розробку і виготовлення технічної документації, що посвідчує право власності на земельну ділянку (а.с. 16).

Розпорядженням від 28.03.2011 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на вказану земельну ділянку (а.с. 17, 18-22).

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку 5324285700:00:006:0010 посвідчено державним актом серії ЯК №214918 (а.с. 34).

Із довідки відділу містобудування та архітектури Решетилівської РДА, яка видана 25.12.2010 №1076, та довідки відділу Держкомзему у Решетилівському районі встановлено, що надана для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельна ділянка, має обмеження щодо зміни цільового призначення відповідно до ст. 20 ЗК України (а.с. 25, 32)

Із копії довідки відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі від 26.10.2017 встановлено, що земельна ділянка 5324285700:00:006:0010, відповідно до умовних позначень картографічного матеріалу Проекту роздержавлення і приватизації земель спілки селян Колос Решетилівського району , позначена як земля лісового фонду (а.с. 35).

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи межі земельної ділянки 5324285700:00:006:0010 накладаються на межі земельних ділянок лісового фонду, які зазначені у проекті роздержавлення і приватизації земель спілки селян Колос Решетилівського району (а.с. 43-56). З матеріалів справи вбачається, що експертизу проведено в межах кримінального провадження.

Із фототаблиці №1 до висновку судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи встановлено, що земельна ділянка 5324285700:00:006:0010 вкрита лісовою рослинністю (а.с. 52-53).

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка відносилась до земель лісогосподарського призначення.

Висновок було направлено на адресу прокуратури Полтавської області 26.01.2018 і отримано прокуратурою 01.02.2018 (а.с. 57).

26.01.2018 до прокуратури Полтавської області також направлено висновок судової експертизи з питань землеустрою (а.с. 57), згідно з яким технічна документація із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності ОСОБА_1 та її затвердження не відповідає вимогам земельного законодавства.

Отже, рішення Кабінету Міністрів України про вилучення земельної ділянки лісового фонду зі зміною її цільового призначення не приймалось, при передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки не було виготовлено обов`язковий для таких випадків проект землеустрою (а.с. 58-62).

За нормами статті 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Статтею 13 ЗК України передбачено, що саме до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 84 ЗК України в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт ґ частини четвертої статті 84 ЗК України). Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 га у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни та юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для заліснення (стаття 56 ЗК України). Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (стаття 57 ЗК України, частина перша статті 17 ЛК України).

Згідно зі статтею 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , статтею 31 ЛК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин належать, у тому числі, передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) й обласного значення та припинення права користування ними.

Районним державним адміністраціям відповідні повноваження не надані (ст. 32 ЛК України), отже оспорювані розпорядження прийняті Решетилівською районною державною адміністрацією поза межами компетенції.

Відповідно до положень статей 141, 149 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у користуванні осіб, передаються у власність чи користування іншим особам лише після їх вилучення у встановленому законом порядку у попереднього користувача.

За приписами частини четвертої статті 20 ЗК України зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Отже, спірна земельна ділянка у встановленому порядку повноважним органом не вилучалась, крім того зміна її цільового призначення у передбаченому законом порядку не здійснювалась.

Відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки рішення повноважного органу державної влади означає, що держава як власник волю на відчуження цієї ділянки не виявляла.

Зазначене вище свідчить, що при передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , Решетилівська РДА порушила процедуру, визначену земельним та лісовим законодавством.

За вказаних обставин, суд вбачає підстави для задоволення позову в частині витребування у власність держави в особі Кабінету Міністрів України земельної ділянки, площею 0,40 га для ведення особистого селянського господарства на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області з кадастровим номером 5324285700:00:006:0010.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання державного акту недійсним не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 116 ЗК України у редакції, чинній на час видання державного акта, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом (з 14 жовтня 2008 року абзац перший частини першої статті 116 ЗК України доповнений словами або за результатами аукціону ).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 ЗК України у зазначеній редакції).

Право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша статті 125 ЗК України в редакції, яка була чинною на час видання державного акта та до 1 травня 2009 року; з 1 травня 2009 року стаття 125 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права).

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України у редакції, чинній на час видання державного акта, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (у редакції, чинній з 1 травня 2009 року до 1 січня 2013 року - державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; а у редакції, чинній з 1 січня 2013 року, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 у редакції, чинній на час видання державного акта).

Отже, підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку.

Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року (справа №183/1617/16).

Таким чином, визнання недійсним державного акта не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого незаконного володіння. А тому слід відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.

Також не підлягає задоволенню вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження Решетилівської РДА №485 від 02.12.2010, №256 від 28.03.2011.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

З огляду на викладене, враховуючи, що ефективним способом захисту прав власника є витребування майна із чужого незаконного володіння, що є самостійною підставою, в тому числі для внесення змін щодо реєстрації права власності, вважається необхідним відмовити у задоволенні вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження РДА. Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року (справа №183/1617/16).

Відповідачі до суду не з`явились, про застосування позовної давності суду не заявлено.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача (Прокуратури Полтавської області) підлягає стягненню судовий збір у рівних частках по 4 614,30 грн з кожного.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 3, 19, 55 ЗК України, ст. 5, 8, 12, 31, 57 ЛК України, ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації ,ст. ст. 259, 263-265, 277-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Полтавської області Савенка Олександра Анатолійовича (адреса місцезнаходження: м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060) в інтересах держави до Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області (адреса місцезнаходження: Полтавська область, Решетилівський район, м. Решетилівка, вул. Покровська, 17, код ЄДРПОУ 4057511) та ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, сектору з питань надання реєстраційних послуг Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області (розташований за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, м. Решетилівка, вул. Поковська, 16, код ЄДРПОУ 4057511) та Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (розташована за адресою: с. Шилівка, Решетилівський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21044154), про визнання недійсним розпорядження, державного акту на право приватної власності на землю та повернення земель у державну власність, витребування земельної ділянки задовольнити частково.

Витребувати у власність держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку, площею 0,40 га з кадастровим номером 5324285700:00:006:0010, надану для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (за межами населеного пункту), з незаконного володіння ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Стягнути з Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області (адреса місцезнаходження: Полтавська область, Решетилівський район, м. Решетилівка, вул. Покровська, 17, код ЄДРПОУ 4057511) та ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Полтавської області (адреса місцезнаходження: м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060) судові витрати у рівних частках по 4 614 (чотири тисячі шістсот чотирнадцять) гривень 30 копійок з кожного.

У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним розпорядження, державного акту на право приватної власності на землю та повернення земель у державну власність відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області .

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне рішення суду виготовлене 19.12.2019.

Суддя І.В.Лизенко