Ухвала

від 26.12.2019 по справі 644/1564/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

26 грудня 2019 року

м справа № 644/1564/18

провадження № 61-23036 ск 19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Призма-Електрик директор Ковалевська Наталія Володимирівна, головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Призма-Електрик Куліш Наталії Петрівни, виконавчого директора Товариства з обмеженою відповідальністю Призма-Електрик Поступного Дениса Юрійовича , працівника Товариства з обмеженою відповідальністю Призма-Електрик ОСОБА_2 про відмову у відпустці, виплати компенсації за невикористану відпустку, не допуск на робоче місце, незаконні зміни умов праці, про незаконне звільнення, про несвоєчасну видачу трудової книжки, про зміну дати та причин звільнення, про оплату вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

18 грудня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року, у які просила скасувати ці судові рішення, справу направити до суду першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 викладена російською мовою.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з частинами першою та третьою статті 14 Закону України Про засади державної мовної політики судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року у справі (№ 10-рп/99) за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України Про засади державної мовної політики до кожної мови, визначеної у частині другій цієї статті (зокрема і російської мови), застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови, якщо кількість осіб - носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення.

За рішенням місцевої ради в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації, такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше 10 відсотків населення відповідної території.

Тобто, обов`язковою умовою для здійснення судочинства в Україні регіональною мовою (мовами) є її поширення як такої на відповідній території України згідно з рішенням місцевої ради.

Водночас, на території міста Харкова, Харківської області російська мова як регіональна мова була скасована рішенням Харківської міської ради № 883-VІI від 06 грудня 2018 року.

Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

З огляду на зазначене, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Таким чином, скаржнику необхідно привести касаційну скаргу у відповідність до Закону України Про засади державної мовної політики та надати копії скарг у новій редакції відповідно кількості учасників справи.

Крім того, скаржник подала разом з касаційною скаргою клопотання про звільнення або зменшення сплати судового збору посилаючись на важке матеріальне становище, на підтвердження чого надала довідку Управління Пенсійного Фонду України м. Харкова за період з червня 2019 року по листопад 2019 року.

Як на підставу зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати заявник посилається на те, що вона є пенсіонеркою та інвалідом третьої групи, на утриманні якої перебуває її батько, 1937 року народження, який потребує постійного догляду та грошових витрат.

А тому, Верховний Суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору, виходячи з наступного.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік .

За правилами частини другої статті 8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

ОСОБА_1 подала на підтвердження свого майнового стану довідку Управління Пенсійного Фонду України м. Харкова за період з червня по листопад 2019 року, з якої не вбачається розмір пенсії скаржниці за попередній календарний рік, відповідно до вимог статті 8 Закону України Про судовий збір .

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом наведеної норми Закону позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, що стосуються стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі від сплати судового збору не звільняються.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час затримки видачі трудової книжки, про зміну дати та причин звільнення та оплату вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Таким чином, ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про несвоєчасну видачу трудової книжки, про зміну дати та причин звільнення та оплату вимушеного прогулу.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, загальною сумою всіх вимог, що складаються з кількох самостійних вимог.

Позов у справі пред`явлено в 2018 році та містить дві позовних вимоги немайнового характеру (про несвоєчасну видачу трудової книжки, про зміну дати та причин звільнення)та одну позовну вимогу майнового характеру (оплату вимушеного прогулу), а тому розмір судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі становить 4 228,80 грн (704, 80 +704, 80, 704, 80 Х 200 %).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд касаційної інстанції вважає за справедливе зменшити заявнику розмір судового збору до 1 409, 60 грн (мінімальна ставка судового збору за подання касаційної скарги).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA678999980000031219207026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд.055) ; символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору заявникові необхідно надати до суду відповідний документ з відміткою про зарахування, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати за подання зазначеної касаційної скарги задовольнити частково.

Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року до 1 409, 60 грн. від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Сімоненко