Рішення

від 20.12.2019 по справі 635/5477/18

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 635/5477/18

Провадження 2/635/881/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Ус Ю.В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю АСУГАЗСЕРВІС ,

представник позивача - Костромицький Юрій Іванович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСРВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО ,

третя особа - Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АСУГАЗСЕРВІС до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО , Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна про визнання недійсними договору факторингу, договору про відступлення права вимоги, договору передачі прав за іпотечним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року позивач ТОВ АСУГАЗСЕРВІС звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить визнати недійсними договір факторингу, укладений 03.04.2018 між ПАТ Укрсоцбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО ; договір відступлення права вимоги за кредитним договором №820/1-27/21-03-7/325 від 20.07.2007, укладений 03.04.2018 між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 ; договір №1 передачі прав за іпотечним договором №820/3-27/21/02-7/325 від 20.07.2007, укладений 03.04.2018 між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. 03 квітня 2018 року за реєстровим № 315, відповідно до якого третій особі було відступлено права за іпотечним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20.07.2007 між начальником відділення Харківської обласної філії АКБ Укрсоцбанк ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був підписаний споживчий договір відновлювальної кредитної лінії №820/1-27/21-03-7/035. Згідно умов вказаного договору споживач банківських послуг ОСОБА_3 позичив у кредитора АКБ СР Укрсоцбанк грошові кошти згідно до договору відновлювальної кредитної лінії №820/1-27/21-03-7/035.

З метою забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань за вказаним договором, 20.07.2007 між АКБ Укрсоцбанк та позивачем було укладено іпотечний договір №820/3-27/21/02-7/325 (з майновим поручителем). Предметом вказаного іпотечного договору є два об`єкти нерухомого майна, які належать позивачу на праві власності, - нежитлова будівля, загальною площею 884,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,0288 га з кадастровим №6325185001:00:026:0110, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За змістом п.1.2. іпотечного договору загальна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 1787498 гривень, що в еквіваленті складає 353960 доларів США.

Від дати укладання вказаних договорів та до 2009 року позивачу не було відомо про хід виконання ОСОБА_3 свого зобов`язання перед АКБ Укрсоцбанк щодо повернення грошових коштів у розмірі, визначеному договором відновлювальної кредитної лінії №820/1-27/21-03-7/035.

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.11.2009 по справі №1039/09 за позовною заявою АКБ СР Укрсоцбанк про розірвання договору кредиту був розірваний договір відновлювальної кредитної лінії №820/1-27/21-03-7/035 від 20.07.2009, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заборгованість за зазначеним договором у розмірі 718860,47 гривень.

За таких обставин вважає, що у відповідності з вимогами ч.2 ст.548 ЦК України, яка передбачає, що недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню, договір іпотеки є розірваний з 18.11.2009 в зв`язку з розірванням договору відновлювальної лінії.

Крім того, вважає, що відповідно до вимог ч.5 ст.261 ЦК України з 18.11.2009 розпочав діяти строк позовної давності до вимог банку за основним договором відновлювальної кредитної лінії. За основним зобов`язанням по споживчому договору відновлювальної кредитної лінії строк позовної давності згідно вимог ст.257 ЦК України скінчився 19.11.2012, тобто договір іпотеки №820/3-27/21/02-7/325 припинив свою дію 19.11.2012 в зв`язку з припиненням дії основного зобов`язання. Законом України Про захист прав споживачів встановлено спеціальний порядок застосування давності без заяви сторони у спорі та пряму заборону на задоволення вимог, що подаються після спливу давності.

Стаття 11 Закону України Про захист прав споживачів , в редакції, яка була чинною на момент укладення договору передбачала заборону кредитодавцю вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення. Тобто вчинення виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставне/іпотечне майно не може застосовуватись для договорів про надання споживчого кредиту. Законом України Про захист прав споживачів встановлено спеціальний порядок реалізації такого права кредитодавцем, зокрема, обов`язковою передумовою для задоволення вимог кредитодавця є наявність письмового повідомлення споживача, яке ним було отримано, та за умови, що споживач протягом тридцяти календарних днів не усунув порушення договору.

Отже, позивач вважає, що АКБ СР Укрсоцбанк за фактом розірвання основного договору та строками позовної давності з 19.11.2012 втратило право на іпотеку.

Однак, всупереч вимогам діючого законодавства, ПАТ Укрсоцбанк , як правонаступник АКБ СР Укрсоцбанк , не повертаючи позивачу правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, уклало 03.04.2018 договір факторингу з ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО , яке згідно вимог ч.1 ст.512 ЦК України стало новим кредитором.

Відповідно до ст. 350 ГК України банк може тільки за певну плату придбавати боргові обов`язки, бути фактором у факторинговій справі, законодавством не передбачено можливості продажу банком кредитної історії або боргу по кредитному договору.

Позивач також зазначає, що при укладенні договору факторингу третіми особами були порушені вимоги ст.7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , ст.ст.4, 34 Закону України Про фінансові послуги , оскільки ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО не мало відповідних ліцензій на здійснення даної господарської діяльності та ведення валютних операцій.

Крім того, в порушення вимог Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , ст.ст. 655, 656, 1077, 1078 ЦК України, при укладенні договору відступлення права вимоги між банком та фінансовою компанією не було укладено договору купівлі-продажу майнових прав за договором іпотеки, в порушення вимог ст.209 та ст. 220 ЦК України відступлення права вимоги за іпотечним договором проведено без відповідної державної та нотаріальної реєстрації, в зв`язку з чим договір про передачу права вимоги за іпотечним договором від 20.07.2007 є нікчемним.

В подальшому 03.04.2018 року з грубим порушенням вимог ст. 50 ЦК України між ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО та фізичною особою ОСОБА_1 , який не є суб`єктом господарювання та підприємцем в розумінні положень чинного законодавства, були укладені договір відступлення права вимоги за кредитним договором № 820/1-27/21-03-7/035 від 20.07.2007 та договір № 1 про передачу прав за іпотечним договором № 820/3-27/21/02-7/325 від 20.07.2007, відповідно до якого третій особі було відступлено право вимоги за іпотечним договором.

При посвідченні вищезазначеного договору № 1 передачі прав за іпотечним договором приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р.Т. в порушення вимог ст.ст.47, 48 Закону України Про нотаріат , ст. 203 ЦК України, перевела іпотечне майно в іпотеку до ОСОБА_1 , чим, на думку позивача, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.364-1 КК України, оскільки іпотечне майно не було переведене в іпотеку до ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО та знаходилось в розпорядженні банку, тобто право вимоги за іпотечним договором перейшло до ОСОБА_1 незаконно, що є підставою для визнання вищезазначених договорів недійсними з моменту їх укладання.

У подальшому, порушуючи права позивача, ОСОБА_1 повідомив, що заборгованість ОСОБА_3 станом на 5.06.2018 за договором відновлювальної кредитної лінії складає 2860292,86 гривень, та у разі несплати позивачем вказаної суми у тридцяти денний строк з дня отримання заяви ОСОБА_1 зареєструє за собою право власності на предмет іпотеки - земельну ділянку та нежитлову будівлю.

Позивач вважає подальші дії кредиторів щодо обслуговування та нарахування відсотків за договором відновлювальної кредитної лінії незаконні, так як саме за позовною заявою банку рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.11.2009 припинена дія договору, а банк набув права грошової вимоги на підставі рішення суду в сумі 718860,47 гривень. При укладенні договору факторингу від 03.04.2018 банк не володів достатнім обсягом правоздатності, так само як і не володів правом вимоги за договором відновлювальної кредитної лінії, забезпеченого договором іпотеки, а тому не міг передати свої права за цим договором ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО , що є підставою для визнання всіх вищезазначених договорів, укладених між ПАТ Укрсоцбанк , ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 , недійсними та застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів.

Крім того, відповідно до вимог ст.60 Закону України Про банки та банківську діяльність , ст.1076 ЦК України кредитна історія є банківською таємницею, а тому ПАТ Укрсоцбанк не мав права її продавати без відповідного рішення суду про розкриття банківської таємниці.

Отже позивач вважає, що договір факторингу, який оспорюється, від 03.04.2018 є недійсним та нікчемним, оскільки ОСОБА_1 (як фактор за зазначеним договором), не будучи суб`єктом господарювання в розумінні положень чинного законодавства, не мав та не має права на придбання права відступної вимоги до фізичної особи споживача банківських послуг ОСОБА_3 , який також не є суб`єктом господарювання та не має правових підстав для набуття права кредитора та іпотекодержателя за договором відновлювальної кредитної лінії.

Також позивач вважає, що оскаржувані ним договори містять ознаки фіктивності, так як укладені одним днем і не мали на меті наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, що не відповідає вимогам ст.234 ЦК України.

Позивач також просить в позовній заяві стягнути з відповідача на його користь понесені позивачем судові витратив сумі 111841 гривня, які складаються з витрат на оплату судового збору в розмірі 1841 гривня та витрат на правову допомогу в розмірі 10000 гривень.

В ході судового розгляду представник позивача збільшив вимоги щодо стягнення судових витрат та зазначив, що судові витрати складають суму 57820000 гривень, які розраховані та підтверджені позивачем відповідно до договору про вартість особистого часу спілкування в рамках будь-яких правовідносин з живонародженим мужчиною ОСОБА_6 , Афідевітом від 6 грудня 2019 року, рахунком-фактурою від 6 грудня 2019 року.

Разом з позовом позивачем була подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 884,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0288 га, з кадастровим №6325185001:00:026:0110, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та перейшли у приватну власність ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 серпня 2018 року (головуючий суддя - Ільїна Г.І.) заява про забезпечення позову була повернута заявнику.

10.08.2018 позивач повторно звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 884,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0288 га, з кадастровим №6325185001:00:026:0110, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та перейшли у приватну власність ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 серпня 2018 року (головуючий суддя Ільїна Г.І.) в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

За наслідками повторного автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який було здійснено згідно Розпорядження в.о. керівника апарату Харківського районного суду Харківської області №01-02/101 від 06 вересня 2018 року у зв`язку з розглядом Вищою радою правосуддя 28 серпня 2018 року заяви про звільнення судді ОСОБА_7 та відповідно до наказу голови Харківського районного суду Харківської області від 20 серпня 2018 року №05-05/99 Про відрахування судді Ільїної Г. ОСОБА_8 , зазначена справа була передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В.

19.09.2018 до суду надійшла інформація органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Крім того, 31.10.2018 до суду також надійшла інформація з Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В. від 20 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за даним позовом в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання на 19 жовтня 2018 року.

04 жовтня 2018 року, 11 жовтня 2018 року та 01 листопада 2018 року від позивача надійшли клопотання про приєднання до справи додаткових доказів.

19 жовтня 2018 року відповідач ОСОБА_1 надав до суду відзив на позов, в якому він просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2014, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 у задоволенні позовних вимог ТОВ АСУГАЗСЕРВІС до ПАТ Укрсоцбанк , третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Клопотов С.Д., про визнання договору іпотеки таким, що втратив чинність, відмовлено. В зазначених рішеннях суди прийшли до висновку, що розірвання договору відновлювальної кредитної лінії № 820\1-27/21-03-7/035 від 20.07.2007 не тягне за собою припинення дії іпотечного договору № 820/1-27/21-03-7/035 від 20.07.2007, іпотечний договір діє до припинення основного зобов`язання, розірвання договору не є підставою для припинення іпотеки. Тобто, незважаючи на розірвання договору відновлювальної кредитної лінії від 20.07.2007р. №820/1-27/21-03-07/035 та незважаючи на звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідне зобов`язання з повернення сум кредиту, сплати процентів та неустойки не припинилося. Заборгованість позивачем на той час не була погашена, а отже основне зобов`язання продовжувало існувати, а відтак, продовжувало існувати і іпотечне зобов`язання.

Щодо вимоги позивача про визнання договору факторингу недійсним зазначає, що ані ЦК України, ані Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг не встановлюють жодних обмежень стосовно складу осіб, по відношенню до яких може здійснюватись відступлення права вимоги, тобто не має виключення фізичних осіб з переліку осіб, що беруть участь у фінансовій операції факторингу. ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО має свідоцтво про реєстрацію в Реєстрі фінансових установ серії ФК №595 від 07.07.2015, а тому є належною стороною договору факторингу. Договори, що оспорюються позивачем, укладені у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для визнання їх недійсними відсутні. Крім того, відповідач вказує, що позивач не зазначив, які його цивільні права та інтереси були порушені, у зв`язку із чим визнання правочинів недійсними, як способу захисту порушених прав, не може бути застосовано.

01.11.2018 до суду від позивача надійшли заперечення на відзив, в яких позивач просив задовольнити позовні вимоги, зазначивши обставини та підстави, аналогічні обставинам та підставам, викладеним у відзиві на позов.

10 грудня 2018 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю АСУГАЗСЕРВІС Орлов О.В. звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів в порядку ст.ст.116, 117 ЦПК України, в якій просив: зобов`язати ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО надати до суду для ознайомлення: копію договору про відступлення права вимоги, укладеного 03 квітня 2018 року між ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 ; завірену копію акту, за яким від ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО до ОСОБА_1 були передані документи, зібрані банком за договором відновлювальної кредитної лінії згідно вимог ст. 517 ЦК України; договір №1 передачі прав за Іпотечним договором №820/3-27/21/02-7/325 від 20 липня 2007 року, укладений між ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_9 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. 03 квітня 2018 року за реєстровим №315, відповідно до якого третій особі було відступлено право за іпотечним договором; копію ліцензії про надання фінансових послуг, що діяла станом на 03 квітня 2018 року та додаток до неї завірені належним чином; свідоцтво про те, що ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО є фінансовою установою; оригінал та ксерокопію договору поновлювальної кредитної лінії №820/1-27/21-03-7/035 від 20 липня 2007 року; зобов`язати ОСОБА_1 надати до суду для ознайомлення: копію договору про відступлення права вимоги, укладеного 03 квітня 2018 року між ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 ; завірену копію акту, за яким від ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО до ОСОБА_1 були передані документи, зібрані банком за договором відновлювальної кредитної лінії згідно вимог ст. 517 ЦК України; договір №1 передачі прав за Іпотечним договором №820/3-27/21/02-7/325 від 20 липня 2007 року, укладений між ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_9 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. 03 квітня 2018 року за реєстровим №315, відповідно до якого третій особі було відступлено право за іпотечним договором; свідоцтво про те, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем; зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречану Руслану Тарасівну надати до суду для ознайомлення та вивчення: копію нотаріальної справи, заведеної за фактом передачі на підставі укладеного 03 квітня 2018 року між ТОВ ФК ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 Договору №1 передачі прав за Іпотечним договором №820/3-27/21/02-7/325 від 20 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. 03 квітня 2018 року за реєстровим №315, відповідно до якого третій особі було відступлено право за іпотечним договором, завірену належним чином.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 грудня 2018 року заяву про забезпечення доказів задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО надати суду наступні документи: належним чином завірену копію договору відступлення права вимоги, укладеного 03 квітня 2018 року між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 , належним чином завірену копію ліцензії про надання фінансових послуг, яка діяла станом на 03 квітня 2018 року та Додатки до неї (в разі наявності), оригінал (для огляду в судовому засіданні) та належним чином завірену копію договору відновлювальної кредитної лінії №820/1-27/21-03-7/035 від 20 липня 2007 року. Зобов`язано ОСОБА_1 надати суду належним чином завірену копію договору відступлення права вимоги, укладеного 03 квітня 2018 року між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 . Зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречану Руслану Тарасівну надати суду належним чином завірену копію нотаріальної справи, заведеної за фактом передачі на підставі укладеного 03 квітня 2018 року між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 Договору №1 передачі прав за Іпотечним договором №820/3-27/21/02-7/325 від 20 липня 2007 року, укладеного між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. 03 квітня 2018 року за реєстровим №315, відповідно до якого третій особі було відступлено право за іпотечним договором, завірену належним чином.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 березня 2019 року ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО , ОСОБА_1 та приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гречаній Р.Т. встановлено строк для виконання ухвали про забезпечення доказів від 13 грудня 2018 року - десять днів з дня отримання ухвали.

14 березня 2109 на виконання ухвали суду про забезпечення доказів представником відповідача надані до суду додаткові докази згідно зазначеної ухвали.

09 квітня 2019 року позивачем була подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 884,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0288 га, з кадастровим №6325185001:00:026:0110, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та перейшли у приватну власність ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 квітня 2019 року в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

24 квітня 2019 року ухвалою Харківського районного суду Харківської області до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу за невиконання ухвали суду про забезпечення доказів.

14 травня 2019 року на виконання ухвали суду про забезпечення доказів ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО надані до суду докази згідно зазначеної ухвали.

12 червня 2019 ухвалою Харківського районного суду Харківської області до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни застосовані заходи процесуального примусу у виді тимчасового вилучення документів відповідно до ухвали суду про забезпечення доказів від 13 грудня 2018 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2019 року підготовче провадження по справі було закрито і справу було призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

22 жовтня 2019 року до суду надійшло повідомлення Печерського районного відділу ДВС м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Київ від 26.09.2019 про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання - ухвали Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2019 року про застосування заходів процесуального примусу у виді тимчасового вилучення документів.

Представник позивача ОСОБА_10 .І., який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні під час судового розгляду позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позові, а також збільшив вимоги про стягнення судових витрат до розміру 57820000 гривень, які складаються з вартості спілкування з представником позивача та вартості затраченого ним часу.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні під час судового розгляду проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов. Крім того, як підставу відмови у позові зазначила ту обставину, що позивачем заявлені позовні вимоги про визнання недійсними договорів, але позивачем не зазначені в якості відповідачів сторони оскаржуваних договорів, тобто позовні вимоги не заявлені до сторін договору.

Треті особи ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО , ОСОБА_3 та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна в судове засідання повторно не з`явились, про час та місце судового засіданні були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, що є підставою для розгляду справи у їх відсутність відповідно до вимог ч.1 ст. 223 ЦПК України.

Третя особа ПАТ Укрсоцбанк в судове засідання повторно не з`явилась, про час та місце судового засіданні була повідомлена своєчасно та належним чином, представником третьої особи неодноразово надавались до суду заяви про відкладення судового розгляду з різних причин, що відповідно до п.2 ч.3 ст. 223 ЦПК України.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

20 липня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , та ОСОБА_3 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії №820/1-27/21-03-07/035.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним договором між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , та Товариством з обмеженою відповідальністю АСУГАЗСЕРВІС 20 липня 2007 року укладено Іпотечний договір № 820/3-27/21/02-7/325 (з майновим поручителем), що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Клопотовим М.Д. за реєстровим № 2441. Відповідно до умов п.1.1. Іпотечного договору, ТОВ АСУГАЗСЕРВІС , як майновий поручитель (іпотекодавець) передав в іпотеку позивачу (іпотекодержателю) в якості забезпечення виконання зобов`язань позичальником за договором відновлювальної кредитної лінії №820/1-27/21-03-07/035 від 20.07.2007 нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 884,90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить Іпотекодавцю на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.02.2007 видане виконавчим комітетом Циркунівської сільської ради, на підставі рішення виконавчого комітету сільської ради №51 від 13.02.2007, право власності на яку зареєстровано КП "Харківське районне БТІ" згідно з витягом про реєстрацію права власності від 30.03.2007, за реєстраційним №17897781; земельну ділянку, загальною площею 0,0288 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325185001:00:026:0110 та належить Іпотекодавцю на праві колективної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №630457, виданого 28.03.2006 Харківською райдержадміністрацією, право власності на яку зареєстровано 28.03.2006 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №020670300001. За домовленістю сторін вартість предмету іпотеки становить 1787498,00 гривень.

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18 листопада 2009 року (справа №1039/09) було задоволено позов АКБ СР Укрсоцбанк , договір відновлювальної кредитної лінії №820/1-27/21-03-7/035 від 20.07.2009 було розірвано, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заборгованість за зазначеним договором у розмірі 718860,47 гривень.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12 травня 2014 року (справа №922/691/14) відмовлено в задоволенні позову ТОВ АСУГАЗСЕРВІС до ПАТ Укрсоцбанк про визнання іпотечного договору № 820/3-27/21/02-7/325 від 20.07.2007 таким, що втратив чинність, та визнання ПАТ Укрсоцбанк таким, що втратив право на іпотеку, зобов`язання повернути правовстановлюючі документи на предмет іпотеки. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05 серпня 2014 року зазначене рішення залишено без змін.

03 квітня 2018 року між Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО було укладено договір факторингу, за умовами якого ПАТ УКРСОЦБАНК були відступлені/передані права вимоги на користь ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО за договором відновлювальної кредитної лінії №820/1-27/21-03-7/325 від 20.07.2007.

03 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №820/1-27/21-03-7/035 від 20.07.2007.

03 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 було укладено договір укладено договір №1 передачі прав за Іпотечним договором №820/3-27/21/02-7/325 від 20.07.2007, який був посвідчений 03 квітня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. за реєстровим №315.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих сторонами доказів, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Законодавством не встановлено обмежень щодо суб`єктного складу учасників правовідносин пов`язаних з укладанням кредитних договорів, ними можуть одночасно фізичні, юридичні особи, а також фізичні особи - підприємці.

Умовою розгляду спорів до таких відповідачів є лише наявність єдності предмета і підстав позовних вимог.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей.

Таким чином, розгляд вимог про визнання недійсними договору факторингу, укладеного між юридичними особами та одночасно вимог про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги за кредитним договором та договору про передачі прав за іпотечним договором, укладеними між юридичної та фізичною особами, враховуючи, що дані вимоги є похідними від основного зобов`язання за кредитним договором, укладеним між юридичною та фізичною особою, позовні вимоги взаємопов`язані між собою і не можуть розглядатися за правилами різних видів судочинства, а тому підлягають одночасному розгляду в межах даної цивільної справи.

Такий висновок суду повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №668/4140/15-ц.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України.

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли в зв`язку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

При цьому, правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як заінтересовані особи (статті 215, 216 ЦК України).

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15,16 ЦК України, а також статей 1,2-4, 14, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач оскаржує та просить визнати недійсними договір факторингу, укладений між ПАТ Укрсоцбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО ; договір відступлення права вимоги за кредитним договором, укладений між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 ; договір №1 передачі прав за іпотечним договором, укладений між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_1 .. Тобто сторонами оскаржуваних договорів крім відповідача ОСОБА_1 є Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк та Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО , які залучені позивачем до участі у справі в якості третіх осіб, таким чином, позовних вимог до останніх, які є сторонами оспорюваних договорів, позивач не заявляє.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, визнання договору недійсним змінює права та обов`язки сторін договору, а тому відповідачами за позовами про визнання договорів недійсними мають бути залучені сторони оспорюваних договорів, які мають власні права та інтереси на предмет спору.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Згідно з вимогами ст.ст. 50, 51 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Як вбачається зі змісту зазначених статей, саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

На виконання вимог ст.ст. 51, 189, 191 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні 12 червня 2019 року судом вирішувалось питання щодо складу учасників судового процесу та з`ясовувалась думка учасників судового розгляду, зокрема представника позивача, про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів сторін оскаржуваних позивачем договорів, які позивачем залучені в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Але відповідних клопотань від представника позивача до суду не надійшло, згоди на залучення зазначених осіб в якості співвідповідачів у даній справі представник позивача не надав.

Саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Така правова позиція висловлена в постанові Великої палати Верховного суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц.

Отже, виходячи з того, що позивачем не залучені до участі у справі сторони оспорюваних правочинів, під час підготовчого засідання представник позивача відмовився від залучення сторін договорів до участі у справі у якості співвідповідачів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Залучення позивачем до участі у справі сторін оспорюваних правочинів, а саме ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО , ПАТ Укрсоцбанк та ОСОБА_3 в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не спростовують висновків суду щодо необхідності відмови у задоволенні позову, оскільки процесуальний статус відповідача і третьої особи за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різним.

Оскільки пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, суд не надає оцінку іншим доводам позивача, викладеним в позові, оскільки це може привести до порушення прав осіб, які не були залучені до участі у справі у якості належних відповідачів та, відповідно не мали можливості реалізувати свої процесуальні права при розгляді даної справи, що безумовно може вплинути на висновки суду. Така позиція суду повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини, який вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, в зв`язку з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати, які були понесені позивачем, суд покладає на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю АСУГАЗСЕРВІС до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО , Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна про визнання недійсними договору факторингу, договору про відступлення права вимоги, договору передачі прав за іпотечним договором- відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю АСУГАЗСЕРВІС , код ЄДРПОУ 14071819, місцезнаходження: 62442, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Теплична, 4.

Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): Полтавська область, Хорольський район, с. Вишняки.

Третя особа - Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , код ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд.29.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСРВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО , код ЄДРПОУ 39761587, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд.13/2 б .

Третя особа - ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального коругу Гречана Руслана Тарасівна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 28 грудня 2019 року.

Суддя Т.В. Бобко