Ухвала

від 23.01.2020 по справі 906/703/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

УХВАЛА

23 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 906/703/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства ПФ Макс

на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.10.2016,

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2016 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2019

у справі № 906/703/16

за позовом приватного підприємства Максимум-Інвест

до товариства з обмеженою відповідальністю Диво-Гран ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватне підприємство ПФ Макс (далі - ПП ПФ Макс , скаржник)

про стягнення 202 939, 05 грн.,

В С Т А Н О В И В:

ПП ПФ Макс в особі ліквідатора Гуріна Романа Анатолійовича 18.11.2019 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 04.10.2016, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2019 (дата складення повного тексту постанови 24.10.2019) у справі №906/703/16, направити справу на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду. Крім того, скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2019 (суддя Вронська Г.О.) касаційну скаргу ПП ПФ Макс у справі №906/703/16 залишено без руху у зв`язку з неподанням належних доказів сплати судового збору в повному обсязі, надано скаржнику строк на усунення зазначеного недоліку.

ПП ПФ Макс вказану ухвалу Суду отримало 30.12.2019 відповідно до зворотного поштового повідомлення, що повернулось на адресу Суду.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.12.2019 №29.3-02/3975 у зв`язку з перебуванням судді Вронської Г.О. у довготривалій відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 906/703/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Селіваненко В.П.

На виконання ухвали Суду від 04.12.2019 у межах строку, наданого судом, скаржник подав заяву від 09.01.2019 (згідно з відмітками на поштовому конверті) на усунення недоліків касаційної скарги та приєднав до неї доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №906/703/16 у сумі 6088, 17 грн., зокрема оригінал квитанції від 09.01.2020 №21706094.

Однак відповідно до службової записки начальника фінансово-економічного управління від 16.01.20 № 187/0/22-20 зарахування судового збору на рахунок Верховного Суду в розмірі 6 088, 17 грн. (квитанція від 09.01.2019 № 21706094), сплачене Гуріним Р.М., відсутнє.

Беручи до уваги, що реквізити щодо сплати судового збору змінені після постановлення ухвали Верховного Суду від 04.12.2019 щодо залишення касаційної скарги без руху, а саме з 01.01.2020, враховуючи, що сплата судового збору за квитанцією від 09.01.2019 № 21706094 відбулась у межах строку, встановленого судом, враховуючи фактичні дії скаржника щодо вжиття заходів з усунення недоліків касаційної скарги, керуючись принципом верховенства права та статтею 3 Конституції України, Касаційний господарський суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №906/703/16 усунуто недолік касаційної скарги.

Також, Верховний Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення від 18 листопада 2010 року (пункти 37-38) у справі Мушта проти України , де зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Колегія суддів вважає, що, з урахуванням обов`язку суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, Суд правомірно доходить висновку про усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Такий висновок зроблено із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 174 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Також згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано обчисленням строку касаційного оскарження з дати отримання тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду.

З огляду на матеріали, які додані до касаційної скарги, встановлено, що постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 906/703/16 ухвалено 11.10.2019, дата складання повного тексту постанови - 24.10.2019, скаржником її отримано 28.10.2019, що підтверджується копією конверта та інформацією про відстеження даного листа на сайті http://ukrposhta.ua.

На підставі наданих доказів Касаційний господарський суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність поважності причин пропуску процесуальних строків.

За таких обставин Касаційний господарський суд вважає, що строк на касаційне оскарження в даному випадку був пропущений з об`єктивних причин, які не залежали від волі сторони у справі, а тому такі причини є поважними, а строк на касаційне оскарження постанови у даній справі підлягає поновленню.

Подані матеріали достатні для касаційного розгляду.

За приписами частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про те, що межі розгляду справи судом касаційної інстанції передбачені у статті 300 ГПК України, згідно з якою переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з частиною четвертою статті 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Предметом касаційного оскарження у цій справі є стягнення 202 939, 05 грн. заборгованості, тобто ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 8, 119, 234, 235, 288, 294, 300, 301 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання приватного підприємства ПФ Макс про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 906/703/16 задовольнити. Поновити приватному підприємству ПФ Макс пропущений строк на подання касаційної скарги.

2. Відкрити касаційне провадження у справі № 906/703/16 за касаційною скаргою приватного підприємства ПФ Макс на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.10.2016, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2019 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 10 лютого 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

4 . Витребувати матеріали справи № 906/703/16 Господарського суду Житомирської області за позовом приватного підприємства Максимум-Інвест до товариства з обмеженою відповідальністю Диво-Гран , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватне підприємство ПФ Макс , про стягнення 202 939, 05 грн.

5 . Копію ухвали надіслати до Господарського суду Житомирської області та Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюка

Суддя В. Селіваненко