Ухвала
від 22.01.2020 по справі 461/10920/14-ц
ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10920/14-ц

Провадження № 2/461/9/20

УХВАЛА

22.01.2020 року суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його та ОСОБА_2 позову до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю фірма Квадрос , товариства з обмеженою відповідальністю Євген , приватного підприємства М-Студія , товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-кіпрське підприємство Лео Порто , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю Євген та товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-кіпрське підприємство Лео Порто - Гадомський Іван Володимировича, про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

До Галицького районного суду м. Львова цивільна справа надійшла 10 вересня 2014 року. Ухвалою від 12 вересня 2014 року в порядку ЦПК України в редакції на момент подання позову у справі відкрите провадження.

У позові ОСОБА_2 , ОСОБА_1 просять суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 167500 доларів США або еквівалент цієї суми у гривнях відповідно до офіційного курсу НБУ; звернути стягнення на частину майна ТОВ фірма Квадрос (90 % статутного капіталу, грошовий еквівалент 360000 грн), ТОВ Євген (100 % статутного капіталу, грошовий еквівалент 257400 грн), ПП М-Студія (100 % статутного капіталу, грошовий еквівалент 100000 грн), ТОВ Спільне Українсько-Кіпрське підприємство Лео Порто (75% статутного капіталу, грошовий еквівалент 277500 грн), пропорційні часткам ОСОБА_3 у їх статутних капіталах.

Після повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку із задоволенням заяв про відводи (самовідводи), на підставі розпорядження керівника апарату суду, справа 20 січня 2020 року розподілена на розгляд судді Фроловій Л.Д. Фактично справа передана судді 21 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 22 січня 2020 року справа прийнята до провадження судді Фролової Л.Д., вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання.

10 січня 2020 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якому просив вилучити і передати автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO, реєстраційний номер НОМЕР_1 на зберігання до Головного управління Національної поліції у Львівській області; заборонити суб`єктам державної реєстрації проведення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки № 114 (кадастровий номер 4610160300:07:004:0086) за адресою: АДРЕСА_1 , пов`язаних зі зміною власника. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що ухвалою суду у цій справі від 11 вересня 2014 року вжиті заходи забезпечення позову, де серед іншого був накладений арешт на вказаний автомобіль. Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_3 у змові з іншими учасниками справи намагається різними способами вивести належне йому майно з-під арешту, що зокрема підтверджується висновками Апеляційного суду Львівської області у постанові віл 21 грудня 2017 року. Автомобіль був відчужений у власність ОСОБА_4 (дружини відповідача) та був проданий ОСОБА_5 в період дії накладеного арешту. Фактично транспортним засобом володіє ОСОБА_6 . Що стосується земельної ділянки, то на таку так само був накладений арешт як на майно ТОВ Євген , однак 14 листопада 2018 року вона була відчужена на користь ТОВ Львівський логістичний центр .

Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає правилам ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2-4, 7 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, або передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.

Проаналізувавши документи, додані до позову, суд вважає, що клопотання про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом позову є стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою суду в цій справі від 12 вересня 2014 року було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3 , серед переліку якого вказаний автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO, державний реєстраційний № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , та 100 % корпоративних та майнових прав ОСОБА_3 у ТОВ «Євген» (ЄДРПОУ 20795154) (т.1,а.с.35-37).

Розгляд справи фактично судом розпочатий не був, оскільки така неодноразово за період з 2014 року по 2019 рік перебувала на розгляді судів апеляційної та касаційної інстанції.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Судом встановлено, що на автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO, державний реєстраційний № НОМЕР_2 , як майно відповідач ОСОБА_3 , в порядку забезпечення позову був накладений арешт ухвалою суду в цій справі від 12 вересня 2014 року.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 2016 року (число та місяць з наданої копії не вбачається) № 4641/2016/257653 автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO, державний реєстраційний № НОМЕР_2 був відчужений ОСОБА_4 ОСОБА_5 (т.6,а.с.238).

Вирішуючи питання про вилучення автомобіля, суд виходить з наступного.

Тимчасове затримання транспортного засобу та поміщення його на спеціальні майданчики врегульоване Порядком тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання (затверджений постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1102).

Пунктами 2, 2-1 Порядку встановлено, що тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою - четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою - п`ятою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою - четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» .

Поліцейським забороняється брати участь у тимчасовому затриманні транспортних засобів у випадках, не передбачених законом.

За наявності правових підстав, передбачених пунктом 2 цього Порядку, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

З урахуванням наведених норм Порядку, підставами утримання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці органами Національної поліції є порушення водієм Правил дорожнього руху, правил паркування, а також виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук у межах виконавчого провадження.

За таких обставин обраний позивачем спосіб забезпечення позову, що не передбачений ч. 1 ст. 150 ЦПК України, у виді вилучення автомобіля та передача його на зберігання до органів Національної поліції, не є належним у розумінні процесуального закону.

Такий висновок суду ґрунтується також на рекомендаціях Верховного Суду України, що викладені у п. 4 постанови Пленуму Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Співмірність у застосуванні заходів забезпечення позову передбачає дотримання судом такого балансу інтересів сторін, що виключає як надмірні негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову для приватних прав та інтересів відповідача, так і негативні наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів для прав та інтересів позивача, пов`язаних із публічних інтересів правосуддя, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову шляхом вилучення майна - автомобіля у власника є надмірним, на думку суду, втручанням у реалізацію права власності (зокрема володіння та користування рухомим майном). Тому, у задоволенні цієї частини вимог ОСОБА_1 суд відмовляє.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві, що несумлінна поведінка відповідача (відповідачів) щодо майна, яке перебуває під арештом, може бути підставою для відповідальності за невиконання судового рішення, зокрема ухвали суду про забезпечення позову.

Разом з тим, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, суд, вирішує вимогу про забезпечення позову шляхом заборони здійснення реєстраційних дій щодо земельної ділянки з огляду на наступне.

Як вже встановлено, та наведено у тексті цієї ухвали, судом був накладений арешт на 100 % корпоративних та майнових прав ОСОБА_3 у ТОВ «Євген» (ЄДРПОУ 20795154) відповідно до ухвали суду від 12 вересня 2014 року.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 14 листопада 2018 року було прийнятне рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 4610160300:07:004:0086) за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ Львівський логістичний центр . Підставою для реєстрації права власності став акт прийому-передачі майна між ТОВ Євген та ТОВ Львівський логістичний центр від 13 листопада 2018 року (т.6,а.с.240).

У подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 листопада 2019 року право власності на таку передане ОСОБА_6 (т.6,а.с.241), а ним 13 грудня 2019 року до ТОВ Партнерська інвестиційна група (т.6,а.с.242).

За наведених обставин, суд вважає, що позивач належним чином обґрунтував причини, у зв`язку із якими необхідно вжити захід забезпечення позову у виді обмеження можливості проведення реєстраційних дій із земельною ділянкою. Існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову підтверджене наданими суду доказами, які свідчать про факти відчуження земельної ділянки після накладення арешту на неї як на майно юридичної особи ТОВ Євген .

Виходячи із змісту позовних вимог, обраного способу забезпечення позову та зазначених причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов у зазначеній судом частині, убачається прямий зв`язок між заявленими вимогами та способом забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (реєстрацію права та їх обтяжень) відносно земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:07:004:0086 площею 0,3163 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягувач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю Партнерська Інвестиційна група , код ЄДРПОУ 42718882, адреса: 79011, Львівська обл., місто Львів, вул. Вітовського, будинок 5-А, квартира 5.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали до Львівського апеляційного суду. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до ч. 11 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Л.Д. Фролова

СудГалицький районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення22.01.2020
Оприлюднено27.01.2020
Номер документу87097039
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —461/10920/14-ц

Ухвала від 27.02.2020

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Романюк В. Ф.

Ухвала від 19.02.2020

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Фролова Л. Д.

Ухвала від 19.02.2020

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Фролова Л. Д.

Ухвала від 22.01.2020

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Фролова Л. Д.

Ухвала від 22.01.2020

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Фролова Л. Д.

Ухвала від 17.01.2020

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Волоско І. Р.

Ухвала від 15.01.2020

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Радченко В. Є.

Ухвала від 14.01.2020

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Романюк В. Ф.

Ухвала від 10.01.2020

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Юрків О. Р.

Ухвала від 28.12.2019

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Мисько Х. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні