Рішення

від 24.03.2010 по справі 22ц-2897

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

С права № 22-2897/2010р. Головуючий в 1 інстанції М орозова І.В.

Категорія 51 Доповідач Хейло Я.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2010 року Апеляц ійний суд Донецької області в складі:

головуюч ого судді Новікової Г.В.

судді в Хейло Я.В., Стратіло В.І.

при секр етарі Яменко А.Г.

за участ ю позивача ОСОБА_1

представ ника відповідача Сидоренк о Д.А.

розглянув у відкритому суд овому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Державно го підприємства «Шахтарська нтрацит» на рішення Шах тарського міськрайонного су ду від 4 лютого 2010 року по цивіл ьній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підпр иємства «Шахтарськантрацит » про стягнення одноразової допомоги, середнього заробіт ку за час затримки розрахунк у та моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в:

в апеляційній скарзі від повідач оспорює обгрунтова ність судового рішення, яким вказаний позов частково зад оволено і ставить питання пр о його скасування та постано влення нового рішення про ві дмову у задоволенні позову, о скільки вважає, що суд постан овив рішення з порушенням но рм матеріального та процесуа льного права. Вважає, що висно вки суду не відповідають фак тичним обставинам справи, як ими встановлено, що підприєм ство виплатило позивачу одно разову допомогу при виході н а пенсію у березні 2002 року у сум і 307,46 грн. відповідно до діючог о на той час законодавства та той факт, що вона продовжила п рацювати на підприємстві до 2009 року не надає їй права під ча с звільнення отримати цю доп омогу повторно.

В судовому засіданні пре дставник відповідача за дору ченням ОСОБА_2 доводи, вик ладені в апеляційній скарзі повністю підтримала та проси ла скаргу задовольнити.

Позивач у судовому засі данні проти доводів скарги з аперечували, просила рішення суду залишити без зміни.

Судом першої інстанції п ри розгляді цієї справи вста новлено наступні обставини.

Позивач 22 липня 2009 року зве рнулася до суду з позовом до в ідповідача, посилаючись на т е, що перебувала з підприємст вом відповідача у трудових в ідносинах з 27.11.1986 року по 15.02.2009 рок у, працювала на різних посада х ВП «Шахта «Шахтарська Глиб ока » ДП «Шахтарськантрацит» . 11 лютого 2009 року вона звернула ся до адміністрації шахти з з аявою про звільнення з робот и у зв' язку з виходом на пенс ію та просила сплатити їй пер едбачену законом та колекти вним договором допомогу у зв ' язку з виходом на пенсію у р озмірі трьох середньомісячн их заробітків, але їй було від мовлено. Просила суд стягнут и з відповідача на її користь суму одноразової допомоги у розмірі трьох середньомісяч них заробітків,середній заро біток за час затримки розрах унку та 2000 грн. на відшкодуванн я моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її трудов их прав.

Рішенням Шахтарського м іськрайонного суду від 4 люто го 2010 року позовні вимоги задо волено частково. Стягнуто з Д П «Шахтарськантрацит» на кор исть позивача суму одноразов ої допомоги у розмірі 3499,86грн.,с ередній заробіток за період затримки розрахунку з 15 лютог о 2009 року по 4 лютого 2010 року у сум і 14249,43грн., 100 грн. на відшкодуванн я моральної шкоди. Всього 17849,29 г рн. В іншій частині у задоволе нні позовних вимог відмовлен о.

Апеляційний суд, заслуха в доповідача, сторони, вивчив матеріали справи та доводи а пеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенн ю з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 Ц ПК України рішення суду пови нно бути законним і обгрунто ваним, ухваленим на основі по вно і всебічно з' ясованих о бставин, на які сторони посил аються як на підставу своїх в имог і заперечень, підтвердж ених тими доказами, які були д осліджені в судовому засідан ні.

Згідно із роз' ясненням Пленуму Верховного Суду Укр аїни, що міститься в п.2 постан ови „ Про судове рішення у ци вільній справі ” № 14 від 18 груд ня 2009 року, рішення є законним т оді, коли суд, виконавши всі ви моги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК , виріши в справу згідно з нормами мат еріального права, що підляга ють застосуванню до даних пр авовідносин відповідно до ст .8 ЦПК , а також правильно витлу мачив ці норми. Якщо спірні пр авовідносини не врегульован і законом, суд застосовує зак он, що регулює подібні за зміс том відносини (аналогія зако ну), а за відсутності такого - суд виходить із загальних за сад законодавства (аналогія права).

Обгрунтованим вважаєть ся рішення, ухвалене на основ і повно і всебічно з' ясован их обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу с воїх вимог та заперечень,під тверджених доказами, які бул и досліджені у судовому засі данні і які відповідають вим огам закону про їх належніст ь та допустимість, або обстав ин, що не підлягають доказува нню, а також, якщо рішення міст ить вичерпні висновки суду, щ о відповідають встановленим на підставі достовірних док азів обставинам, які мають зн ачення для вирішення справи.

Ухвалюючи рішення про за доволення позовних вимог поз ивача, суд першої інстанції в иходив з того, що позивач має п раво на отримання одноразово ї допомоги при звільненні, ос кільки положеннями колектив них договорів підприємства у 2002 році та у 2009 роках було встан овлено різні види соціальних гарантій при виході на пенсі ю та допомога виплачена підп риємством у березні 2002 році у с умі 307,46 грн. пов' язана з досяг нення позивачем пенсійного в іку, а допомога на яку претенд ує позивач зараз з її фактичн им звільненням з роботи.

Апеляційний суд не може п огодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскіл ьки він не відповідає вимога м закону та фактичним обстав инам справи.

Позивач, працюючи на підп риємстві відповідача 15 лютог о 2002 року досягла пенсійного в іку та їй відповідно до полож ень Галузевої угоди та колек тивної угоди підприємства на 2002-2003 рік з врахуванням її стажу роботи на підприємстві було нараховано та виплачено одн оразову допомогу у розмірі д вох середньомісячних заробі тних плат у розмірі 307,46 грн. Зок рема, пункт 12.15 Галузевої угоди передбачає право працівника на отримання одноразов ої допомоги у зв' язку з виходом на пенсію залежно ві д стажу роботи у галузі при до сягненні пенсійного віку у р азі звільнення з підприємств а, а колективний договір підп риємства відповідача у 2002 роц і передбачав право працівник а на отримання цієї допомоги при досягненні пенсійного в іку та не пов' язував це прав о зі звільненням. Таким чином , працівник, при досягненні п енсійного віку за наявності відповідного стажу роботи у галузі, отримавши одноразову допомогу , мав можливість про довжити працювати на підприє мстві. Ці положення колектив ної угоди не порушують право працівника на отримання так ої допомоги та не погіршують його становище в порівнянні з нормами Галузевої угоди.

Як вбачається зі змісту к олективного договору підпри ємства відповідача прийнято го на загально-шахтній профс пілковій конференції 17.03.2006 рок у та зареєстрованому в орган ах місцевого самоврядування 13.04.2006 року, який діяв і на час зві льнення позивача з роботи йо го положення збігаються з по ложеннями Галузевої угоди в частині виплати цього виду д опомогу та пов' язують право на виплату вказаного виду одноразової допомог и при виході на пенсію з перши м звільненням з роботи і зал ежать від стажу роботи у галу зі та середнього заробітку п рацівника.

Таким чином, виходячи зі з місту Галузевої угоди та кол ективних договорів відповід ача станом на 2002 рік та на 2009 рік , допомога у зв' язку з виходо м на пенсію, на яку повторно пр етендує позивач є одноразово ю та була виплачена їй фактич но у березні 2002 році, що підтве рджено належними доказами та не оспорюється позивачем. Ті обставини, що на час звільнен ня позивача з роботи змінивс я порядок її виплати не зміню є її вид та зміст та не надає працівникові права отримати цю допомогу повторно.

Зазначені обставини сві дчать про те, що право позива ча на отримання одноразової допомоги при виході на пенсі ю порушено не було, правові п ідстави для задоволення позо вних вимог відсутні та у задо воленні позовних вимог про с тягнення недотриманої суми д опомоги, середнього заробітк у за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухва лення нового є порушення або неправильне застосування су дом норм матеріального чи пр оцесуального права, невідпов ідність висновків суду обста винам справи, недоведеність обставин, що мають значення д ля справи, які суд вважав вста новленими.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 315,316 ЦПК України, апеляційний суд,-

В и р і ш и в :

апеляційну скаргу Держа вного підприємства «Шахтарс ькантрацит» задовольнити.

Рішення Шахтарського мі ськрайонного суду від 4 лютог о 2010 року скасувати .

У задоволенні позовних в имог ОСОБА_1 до ДП «Шахтар ськантрацит» про стягнення о дноразової допомоги, середнь ого заробітку за час затримк и розрахунку та відшкодуванн я моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законно ї сили з моменту його проголо шення, може бути оскаржено в к асаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання н им законної сили до суду каса ційної інстанції.

Головуючий : Судді: