Ухвала

від 21.01.2020 по справі 755/2851/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2851/18

1кс/755/213/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2020 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 ,в інтересахіншої особи,права чизаконні інтересиякої обмеженопід часдосудового розслідування ОСОБА_5 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України

в с т а н о в и л а :

адвокат ОСОБА_3 , в інтересах іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежено під час досудового розслідування ОСОБА_5 звернулась до слідчої судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить частково скасувати арешт, накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року на нежитлові приміщення група приміщень №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м, по АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 на законних підставах та в передбаченому законодавством порядку придбала за ринковою вартістю нежитлові приміщення група приміщень №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м, по АДРЕСА_1 , а тому вона є добросовісним набувачем.

Власник приміщення вживає всіх необхідних заходів для підтримання майна в належному стані згідно Договору про надання послуг споруд та прибудинкових територій від 07 грудня 2017 року №2272-17 та Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача від 07 грудня 2019 року №2271-17. Згідно зібраних матеріалів кримінального провадження, яке триває близько 2 років, відсутні будь-які підтвердження причетності ОСОБА_5 до кримінального провадження №42018101040000024. Також на запит сторони захисту з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві отримано дані про те, що 08 серпня 2019 року Київською місцевою прокуратурою №4 направлено матеріали кримінального провадження №42018101040000024 до Київського НДЕКЦ МВС України, крім того зазначена експертиза не стосується безпосередньо арештованого майна. Крім того, з моменту відправлення матеріалів для проведення експертизи у кримінальному провадження не проводились жодні слідчі дії. Зазначені обставини свідчать про те, що на даний час в органів досудового розслідування відсутня потреба у продовженні застосовування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки зазначене майно безпосередньо не містить слідів кримінального правопорушення.

Із зазначених підстав адвокат ОСОБА_3 вважає, що ухвала слідчого судді є безпідставною та незаконною, тому просить скасувати арешт накладений на нежитлові приміщення, група приміщень №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м, по АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала у повному обсязі з наведених у клопотанні підстав та просила його задовольнити.

Представник Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що наданий час, незважаючи на те, що у кримінальному провадженні проводиться експертиза, проте досудове розслідування триває та в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження не відпала потреба. Крім того, дане кримінальне провадження було розпочате саме у зв`язку зі скаргами мешканців будинку, оскільки в підвальних приміщеннях по АДРЕСА_1 здійснювалась реконструкція, яка завдавала шкоди будинку та мешканцям, які в ньому проживали. Після накладення арешту усі дії по реконструкції були припиненими, що дозволило зберегти дім у цілісності. Також зазначила, що підвальні приміщення, щодо скасування арешту з яких вирішується в даному випадку питання, повинні належати мешканцям багатоповерхового будинку по АДРЕСА_1 , проте без належних на те підстав вони були приватизовані та передані у приватну власність. У зв`язку із чим при скасуванні арешту з нежилих приміщень існує ймовірність, що буде змінений власник та будуть продовжуватись реконструкційні дії.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання вислухавши адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідча суддя дійшла такого висновку.

Ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року задоволено клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві та накладено арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення група приміщення №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м по вул. Краківській, 13а у м. Києві, група приміщення №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м по АДРЕСА_1 , заборонивши будь-яким фізичним чи юридичним особам використовувати та розпоряджатися даним майном.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно допостанови слідчоговід 21лютого 2018року групуприміщень №140у підвалі,літера «А»,площею 82кв.мпо АДРЕСА_1 тагрупу приміщень№140у підвалі,літера «А»,площею 82 кв.м по АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

У постанові слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києва йдеться про те, що, зокрема, група приміщень групу приміщень №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м по АДРЕСА_1 та групу приміщень №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м по АДРЕСА_1 в є об`єктом кримінально протиправних дій та під час досудового розслідування мають значення речового доказу.

Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідча суддя враховує ту обставину, що на даний момент в кримінальному провадженні №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року здійснюється досудове розслідування, майно є речовим доказом у кримінальному провадженні та за твердженням сторони обвинувачення на даний час в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна не відпала потреба.

Щодо обґрунтувань підстав для скасування арешту зазначених у клопотанні адвоката ОСОБА_3 , то слід зазначити, що арешт майна накладений з метою забезпечення збереження речових доказів, що дозволяє застосовувати зазначений захід забезпечення кримінального провадження до будь-якої особи, а не лише до осіб, які мають відношення до кримінального провадження.

Крім того, слідча суддя враховує твердження прокурора, щодо значення даного нерухомого майна, як речового доказу в кримінальному провадженні та наявність ризиків передбачених ст. 170 КПК України, а тому у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170-174, 372 КПК України, слідча суддя,

п о с т а н о в и л а:

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 ,в інтересахіншої особи,права чизаконні інтересиякої обмеженопід часдосудового розслідування ОСОБА_5 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 00 хв 23 січня 2020 року.

Слідча суддя ОСОБА_1