Ухвала

від 29.09.2020 по справі 755/2851/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2851/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2020 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання представника третьої особи ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року,

в с т а н о в и л а :

представник третьої особи ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2020 року на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 106,2 кв.м.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 добросовісно придбала на підставі договору дарування від 03 жовтня 2018 року квартиру АДРЕСА_1 . Крім того, у матеріалах кримінального провадження №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року відсутні докази, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_5 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. ст. 365-2 КК України. Також зазначається про те, що вище зазначена арештована квартира не відповідає жодному з критеріїв, визначених ст. 98 КПК України, а також відсутні об`єктивні дані, які б вказували на те, що арештоване майно було одержане ОСОБА_5 злочинним шляхом. внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи є знаряддям злочину. Крім того, у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2020 року у справі №826/12303/18 за позовною заявою КП «Житлоінвестбуд-УКБ» до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, фактично досліджено обставини, які встановлюються у кримінальному провадженні №42018101040000024, за наслідком чого спростовано факт вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про безпідставність перебування майна ОСОБА_5 під арештом. Арешт накладений на майно ОСОБА_5 фактично позбавляє останню конституційного права на законних підставах не лише володіти та користуватись, а й розпоряджатись своєю власністю.

Із зазначених підстав, а також враховуючи те, що арешт накладений на квартиру ОСОБА_5 є незаконним та необґрунтованим і на даний момент в накладенні арешту відпала потреба, тому просить скасувати арешт накладений на квартиру АДРЕСА_1 ,яка належить ОСОБА_5 .

Представник третьої особи ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі з наведених у клопотанні підстав просив його задовольнити. Крім того, зазначив, що 21 вересня 2020 року слідчим Дніпровського УПГУНП у м. Києві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито кримінальне провадження №42018101040000024.

Представник Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. Зазначила, що на даний час, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та проводяться слідчі (розшукові) дії, зокрема щодо набуття права власності ОСОБА_5 на вище згадувану квартиру, тому потреба в арешті квартири не відпала. Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №4 від 23 вересня 2020 року скасовано постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №42018101040000024. Клопотання адвоката ОСОБА_3 вважає не обґрунтованим, а тому в його задоволенні просила відмовити.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання вислухавши адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідча суддя дійшла такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2020 року задоволено клопотання слідчої Дніпровського УП ГУНП у м. Києві та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 106,2 кв.м. із позбавленням права відчуження, розпоряджання та користування майном.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до постанови слідчої Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 11 травня 2020 року об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 106,2 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Зважаючи на ту обставину, що органами досудового розслідування встановлюється законність виникнення та зміни права власності на квартиру АДРЕСА_1 , тому зазначене нерухоме майно відповідає ознакам предмету, який був об`єктом кримінально протиправних дій.

Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно постанови прокурора Київської місцевої прокуратури №4 від 23 вересня 2020 року скасовано постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №42018101040000024.

Слідча суддя враховує ту обставину, що на даний момент в кримінальному провадженні №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року здійснюється досудове розслідування, майно є речовим доказом у кримінальному провадженні та за твердженням сторони обвинувачення на даний час в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна не відпала потреба.

Щодо обґрунтувань підстав для скасування арешту зазначених у клопотанні адвоката ОСОБА_3 , то слід зазначити, що арешт майна накладений з метою забезпечення збереження речових доказів, що дозволяє застосовувати зазначений захід забезпечення кримінального провадження до будь-якої особи, а не лише до осіб, які мають відношення до кримінального провадження.

Щодо тверджень заявника про спростування рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2020 року факту вчиненнякримінального правопорушенняу кримінальному провадженні №42018101040000024, то слід зазначити, що на даній стадії провадження слідча суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази для визнання, зокрема, наявності чи відсутності факту вчинення кримінального правопорушення. Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставами для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тому, слідча суддя враховує твердження прокурора, щодо значення даного нерухомого майна, як речового доказу в кримінальному провадженні та наявність ризиків передбачених ст. 170 КПК України, а тому у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170-174, 372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и л и :

у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 00 хв 01 жовтня 2020 року.

Слідча суддя ОСОБА_1