Ухвала

від 07.10.2020 по справі 755/2851/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2851/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2020 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 ,в інтересахвласника майна ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України

в с т а н о в и л а :

адвокат ОСОБА_3 , в інтересах власника майна ОСОБА_5 звернулась до слідчої судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить частково скасувати арешт, накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року на нежитлові приміщення група приміщень №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м, по АДРЕСА_1 , які перебувають у власності ОСОБА_5 в частині заборони користування зазначеним нерухомим майном.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 на законних підставах та в передбаченому законодавством порядку придбала за ринковою вартістю нежитлові приміщення група приміщень №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м, по АДРЕСА_1 , а тому вона є добросовісним набувачем. При цьому, зазначені приміщення підвального поверху належать до категорій «нежитлових» та не входять до житлового фонду, як і не є «допоміжним» та не вважаються спільною сумісною власністю співвласників квартир житлового будинку в значені ст. 382 ЦК України. Досудове розслідування у даному кримінальному проводженню триває більше 2,5 років та жодній особі не повідомлено про підозру.

Із зазначених підстав адвокат ОСОБА_3 вважає, що ухвала слідчої судді є безпідставною та незаконною, тому просить частково скасувати арешт накладений на нежитлові приміщення, група приміщень №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м, по АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ОСОБА_3 , а саме в частині користування заборони користування зазначеним майном.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що нежитлові приміщення група приміщень №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м, по АДРЕСА_1 є саме «допоміжними» приміщеннями через які проходять комунікації будинку, а тому сама реєстрація їх як нежитлові приміщення є незаконною, у зв`язку із чим проводиться досудове розслідування. На даний час кримінальне провадження триває та здійснюються слідчі (розшукові) дії, а тому ті обставини, які існували при накладенні арешту є актуальними і на даний момент. Також зазначила, що підставою для накладення арешту була і та обставина, що власники нерухомого майна здійснювали перебудову приміщень, під час якої руйнували несучі стіни. У зв`язку із чим при скасуванні арешту з нежилих приміщень існує ймовірність, що буде змінений власник та будуть продовжуватись реконструкційні дії.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання вислухавши адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідча суддя дійшла такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року задоволено клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві та накладено арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення група приміщення №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м по вул. Краківській, 13а у м. Києві, група приміщення №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м по АДРЕСА_1 , заборонивши будь-яким фізичним чи юридичним особам використовувати та розпоряджатися даним майном.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно допостанови слідчоговід 21лютого 2018року групуприміщень №140у підвалі,літера «А»,площею 82кв.мпо вулиціКраківська,13ау містіКиєві тагрупу приміщень№140у підвалі,літера «А»,площею 82 кв.м по АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

У постанові слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києва йдеться про те, що, зокрема, група приміщень групу приміщень №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м по АДРЕСА_1 та групу приміщень №140 у підвалі, літера «А», площею 82 кв.м по АДРЕСА_1 в є об`єктом кримінально протиправних дій та під час досудового розслідування мають значення речового доказу.

Як зазначається у ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідча суддя враховує ту обставину, що на даний момент в кримінальному провадженні №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року здійснюється досудове розслідування, майно є речовим доказом у кримінальному провадженні та за твердженням сторони обвинувачення на даний час в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна не відпала потреба.

Крім того, підстави, які існували під час накладення арешту, зокрема проведення будівельних робіт у нежитлових приміщеннях, під час яких зміщувались стіни будівлі, на даний момент теж є актуальним, оскільки у власників майна відсутні будуть будь-які обмеження, що може призвести до пошкодження чи псування такого речового доказу як групи нежитлових приміщень.

Із зазначених підстав слідча суддя вважає за необхідне у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170-174, 372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и л а :

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42018101040000024 від 16 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год 30 хв 09 жовтня 2020 року.

Слідча суддя ОСОБА_1