ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/803/49/20 Справа № 203/3976/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування № 12019040000000892 за апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово мешкав у АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2019 року, клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою задоволено та продовжено строк тримання під вартою щодо ОСОБА_9 до 05 години 11 хвилин 15 лютого 2020 року з можливістю внесення раніше визначеного розміру застави в сумі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що запобіжний захід ОСОБА_9 застосовано на підставі наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Досліджені під час вирішення процесуального питання про продовження строку тримання під вартою, обставини не спростовують висунуті стороною обвинувачення слідчі версії, проте завершенню досудового розслідування, включаючи потребу у часі для відкриття матеріалів досудового розслідування сторонами провадження і висунення обвинувачення, до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою перешкоджає встановлена слідчим суддею особлива складність провадження досудового слідства, яка утруднює його швидке закінчення, що стала підставою для продовження строків досудового розслідування на додатковий час, необхідний для завершення фіксування результатів НС(Р)Д та проведення пов`язаних з ними слідчих дій, для забезпечення допиту свідків, які на теперішній час знаходяться у тому числі за межами України, а так само для фіксування всіх речових доказів підроблення документів та відшукання всіх документів, використаних для підшукування засобів обману.
Так, слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід, дійшов внутрішнього переконання про доведеність, серед іншого, ризиків втечі та незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, а також ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що до нині не відпали і не зменшилися, виправдовуючи його подальше тримання під вартою. Матеріали провадження містять дані, що ОСОБА_9 оголошувався 05.11.2019 у розшук, бо після вручення повідомлення про підозру неодноразово на виклик слідчого не з`явився без поважних причин, постійно змінював місце ночівлі з проживанням у хостелах в місті Києві, чим свідомо ускладнював вручення собі засобами поштового зв`язку повісток, що в сукупності з факторами відсутності будь-яких стійких соціальних зв`язків визнання ним наявності реєстрації місця проживання лишень для дотримання адміністративних формальностей виключає і нині вагомі причини для стримування його від спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
В процесі проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що ОСОБА_9 до тепер продовжує спілкування з іншим співучасником ОСОБА_11 , яка знаходиться за межами України та з 17.10.2019 перебуває у розшуку, і з якою він узгоджує дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності. На думку слідчого судді, агресивна процесуальна поведінка ОСОБА_9 в залі суду, будучи тісно пов`язаною з раніше вжитими спробами усунення керівника групи прокурорів у позапроцесуальний спосіб, дає достатні підстави вважати наявним ризик спроб підозрюваного вдатися на свободі до умовлянь, погроз, підкупу та інших способів схилення до дачі неправдивих показань свідків, інших підозрюваних, а також використання інших форм перешкоджання встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні, що нині не зменшився.
Процесуальні ризики продовжують існувати і не зменшилися, оскільки проста заборона спілкування і контроль за пересуванням підозрюваного можуть запобігти лише окремо взятій їх частині впливу на відомих стороні обвинувачення співучасників, а присікти спроби втечі підозрюваного без постійного місця проживання і законних джерел існування та спроби перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином можливо лише в умовах тимчасової ізоляції від суспільства.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, невмотивованою та такою, що не доводить на даний час наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що слідчий суддя не звернув належної уваги на те, що подальше перебування під вартою є небезпечним для життя і здоров`я підозрюваного через незадовільний стан здоров`я і наявність тяжких хвороб, що підтверджується висновками експерта та виписками з медичної картки ОСОБА_9 .
Вказує, що ОСОБА_9 перебуваючи в статусі підозрюваного належно виконує свої процесуальні обов`язки, вважає себе невинуватим та спроможним довести свою невинуватість у суді.
Застосовуючи до підозрюваного найбільш суворий запобіжний захід, судом не було з`ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Під час апеляційного розгляду, захисник ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, просив врахувати стан здоров`я підозрюваного, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Підозрюваний ОСОБА_9 підтримав апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 просив її задовольнити. В якості доповнення зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не доведені, процесуальні права він не порушував та не переховувався від органів досудового розслідування. Крім того, підозрюваний зазначив, що визначений розмір застави є непомірним.
Прокурори ОСОБА_7 , ОСОБА_6 заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши доповідь судді, думки учасників судового процесу, перевіривши матеріали провадження й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, вказаних в ст. 184 КПК України повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з`явився новий ризик, який виправдовує утримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового слідства до закінчення дій попередньої ухвали про утримання під вартою.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалене слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, досліджених в суді першої інстанції та перевірених в суді апеляційної інстанції, відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.11.2019 року за № 12019040000000892.
Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_9 з 29.03.2015 по 23.12.2015 умисних дій, спрямованих на придбання права на майно ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬЯНС», а саме, будівлі комерційного призначення (банк) загальною площею 4 926,8 м2у м. Дніпрі на Старокозацькій вулиці, 37, шляхом шахрайства, вчиненого повторно, за попередньою змовою у групі з невстановленими слідством особами та з раніше йому знайомими ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та адвокатом ОСОБА_11 , в особливо великих розмірах 56 165 525 гривень у спосіб використання при вчиненні реєстраційних дій за попередньою змовою групою цих же осіб, завідомо підроблених судових рішень та інших офіційних документів, ввівши в оману нотаріусів і державних реєстраторів.
Так, з 17.01.2013 ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬЯНС» є власником будівлі комерційного призначення загальною площею 4 926,8 м2 у м. Дніпрі на Старокозацькій вулиці, 37, (колишня вулиця Комсомольська у м. Дніпропетровську).
Приблизно у березні 2015 року ОСОБА_9 надав згоду ОСОБА_11 , з якою тривалий час підтримував дружні стосунки, здійснювати за довіреністю реєстрацію майна на спеціально підшуканих для цієї мети фізичних осіб, що за матеріальну винагороду погодяться використати свої персональні дані для вчинення реєстраційних дій відповідно до розробленого плану наживи із заволодіння майном вказаної юридичної особи. За умовами досягнутої змови ОСОБА_11 , використовуючи свої професійні знання і навички адвоката, мала виготовити низку підроблених документів для створення штучного судового спору, розв`язання якого створювало б можливість юридичного оформлення права на це майно за суб`єктом підприємницької діяльності з ознаками фіктивності з наступним дрібненням об`єкта нерухомості на окремі речі з подальшим їх відчуженням.
ОСОБА_9 з корисливих мотивів відповідно до відведеної йому ролі у протиправному заволодінні майном ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬЯНС» у березні 2015 року схилив до вчинення злочину за грошову винагороду раніше знайомих ОСОБА_11 колишніх сусідів гр. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з метою використання їх персоніфікованих даних для вчинення правочинів з нерухомістю як підставних.
ОСОБА_9 , створюючи умови реалізації злочинного плану, для використання у виготовленні необхідних документів для подачі до суду і отримання очікуваного судового рішення передав ОСОБА_11 копію паспорту та довідки про ідентифікаційний податковий номер співучасника ОСОБА_12 , які той свідомо надав з розрахунку на грошову винагороду та фінансування необхідних витрат з боку ОСОБА_14 та ОСОБА_11 . Так само, з метою отримання злочинної наживи на продажі об`єктів нерухомості третім особам до складу учасників фіктивних підприємств за умовами змови вводилася ОСОБА_13 , для чого ОСОБА_9 передав ОСОБА_11 копію паспорту та довідки про ідентифікаційний податковий номер ОСОБА_13 .
02.04.2015 ОСОБА_11 , реалізуючи умови злочинного плану, відомого всім співучасникам злочину та використовуючи копії особистих документів ОСОБА_15 та ОСОБА_12 , подала до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за вх. № 13275, тим самим з відома та згоди ОСОБА_9 умисно використала раніше підроблені нею документи, які містили завідомо недостовірні відомості щодо сторін, предмету та підстав позову, його доказів, а саме: завідомо підроблену позовну заяву від позивача ОСОБА_12 до відповідачів ОСОБА_15 , ТОВ «Стройінвестбуд», ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬЯНС», реєстраційної служби ДМУЮ, про виконання завідомо неіснуючих цивільно-правових відносин, визнання права власності на будівлю на АДРЕСА_3 за ОСОБА_12
30.07.2015, о 20.49 год., співучасник злочину ОСОБА_12 , який повною мірою усвідомлював відсутність будь-яких законних підстав володіти і розпоряджатися нерухомим майном на АДРЕСА_3 , видав на ім`я ОСОБА_9 довіреність, зареєстровану в реєстрі за №1463.
20.08.2015 о 15 год. 14 хв. у АДРЕСА_4 , з метою придбання права на майно в особливо великих розмірах шляхом обману ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_11 , яка відрекомендувалася повіреним у справах ОСОБА_12 адвокатом, надали приватному нотаріусу в його офісі, чим використали для здійснення державної реєстрації майна за ОСОБА_12 , завідомо підроблене з цією метою рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.05.2015, відповідно до якого і була проведена державна реєстрація права власності вказаного об`єкта нерухомості за ОСОБА_12 .
Відразу ж після вчинення цих реєстраційних дій, діючи за довіреністю, ОСОБА_9 уклав про людське око попередній договір купівлі-продажу з раніше йому знайомим ОСОБА_16 , після чого було здійснено поділ будівлі за адресою: АДРЕСА_3 (нині АДРЕСА_3 ), на 10 (десять) об`єктів, яким присвоєно нові реєстраційні номери з проведенням державної реєстрації права власності на зазначені десять новоутворених об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_12 , чим за умовами змови ОСОБА_9 підшукав засоби обману в особі власника, готуючись до шахрайства.
З 20.08.2015 до 03.11.2015, не маючи дійсних намірів продажу ОСОБА_16 нерухомості за попереднім договором, співучасники за умовами заздалегідь узгодженого плану перейшли до створення фіктивних суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), які будуть мати організаційно-правову форму товариства з обмеженою відповідальністю і назву - «АВАНГАРД СІТІ» та «АВАНГАРД СІТІ ПЛЮС», з метою подальшого створення умов приховування джерел походження права на чуже майно ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬЯНС» та маскування підстав придбання цього права шляхом створення видимості внесення предмета посягання як частки до Статутного фонду, що фактично 13.11.2015 року і було реалізовано та у підтвердження чого ОСОБА_12 17.11.2015 отримав від державного реєстратора свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Створюючи видимість добросовісного відчуження майна з метою приховати походження чужого майна, видаючи спосіб його придбання за первісне набуття, за умовами змови у складі учасників фіктивних юридичних осіб - ТОВ «АВАНГАРД СІТІ» та ТОВ «АВАНГАРД СІТІ ПЛЮС» ОСОБА_12 замінили на підставного кінцевого беніфіціара ОСОБА_13 .
Визнавши готування до шахрайства вдалим, та організувавши приховування засобів вчинення злочину через розпочаті процедури ліквідації фіктивних юридичних осіб, ОСОБА_9 у змові з ОСОБА_11 та іншими співучасниками перейшли до виконання нібито відчуження об`єктів нерухомості, належних ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬЯНС», безпосередньо спрямованого на обман добросовісного набувача, для чого за сприяння ОСОБА_9 під керівництвом адвоката ОСОБА_11 , видаючи себе за продавця, співучасник злочину ОСОБА_13 виступила в ролі директорів ТОВ «АВАНГАРД СІТІ» та ТОВ «АВАНГАРД СІТІ ПЛЮС» для укладення 02.12.2015 десяти Договорів купівлі-продажу десяти нежитлових приміщень за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 37 (наразі м. Дніпро, вул.Старокозацька, 37) з гр. ОСОБА_17
23.12.2015 в робочий час у Центральному районі м. Дніпра на Старокозацькій вулиці, 56, у приміщенні Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, переховуючи підшукані засоби введення в оману та іншим чином сприяючи приховуванню злочину, ОСОБА_13 за безпосередньої участі ОСОБА_9 підписала усі необхідні документи, направлені на ліквідацію вищевказаних ТОВ, після чого надали державному реєстратору Рішення учасника ТОВ «АВАНГАРД СІТІ» та ТОВ «АВАНГАРД СІТІ ПЛЮС» від 23.12.2015 від імені ОСОБА_13 про припинення ТОВ «АВАНГАРД СІТІ» та ТОВ «АВАНГАРД СІТІ ПЛЮС» шляхом їх ліквідації.
Тобто фіктивні юридичні особи ТОВ «АВАНГАРД СІТІ» та ТОВ «АВАНГАРД СІТІ ПЛЮС», створені для підшукування співучасниками засобів обману при шахрайстві, проіснували з 03.11.2015 до 23.12.2015, а після доведення співучасниками злочину до кінця з наживою на збуті чужого майна, співучасниками було прийнято рішення про їх ліквідацію.
Таким чином, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою в групі з невстановленими слідством співучасниками, а також ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , використав завідомо підроблені документи для подальшої протиправної реєстрації права власності за третіми особами, з метою приховання якої фіктивно створили юридичні особи - ТОВ «АВАНГАРД СІТІ» і ТОВ «АВАНГАРД СІТІ ПЛЮС» на ім`я ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які для їх державної реєстрації лише на короткий проміжок часу і для подальшої ліквідації надали згоду за одноразову грошову винагороду на використання власних персональних даних, однак не мали наміру на проведення будь-якої фінансово-господарської діяльності, досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, бути відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського та податкового обліку, створення трудового колективу, тощо, а прагнули надати легального зовнішнього вигляду протиправним діям співучасників злочину, чим заподіяно шкоду ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬЯНС» в особливо великих розмірах56 165 525,00 грн., що у 92 225,8 разів на час вчинення злочину перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
За сукупністю скоєного умисні дії, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , кваліфіковані:
- злочином невеликої тяжкості за ч. 2 ст.28-ч. 4 ст. 358 КК України, як використання за попередньою змовою групою осіб завідомо підроблених документів;
- особливо тяжким злочином за ч. 4 ст. 190 КК України, як придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, що допускає у цьому кримінальному провадженні відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не більше дванадцяти місяців.
23 жовтня 2019 у порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_9 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28-ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
19 листопада 2019 року ОСОБА_9 затримано на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська та доставлено до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
21 листопада 2019 року з метою забезпечення дієвості цього кримінального провадження за ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з визначенням можливої застави застосоване тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 , затриманого 19.11.2019 о 05 год. 11 хв., на строк дії ухвали до 05 год. 11 хв. 22 грудня 2019 року.
10 грудня 2019 року ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000892 продовжено до чотирьох місяців, тобто з 23.12.2019 року додатково на два місяці.
На переконання колегії суддів, продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 слідчий суддя обґрунтовано послався на те, що заявлені слідчим у клопотанні ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та виправдовують необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваному.
Зважаючи на викладене, твердження захисника про недоцільність подальшого тримання під вартою підозрюваного є непереконливими.
Посилання захисника та підозрюваного на те, що ОСОБА_9 не порушував процесуальних прав, не переховувався від органів досудового розслідування є необґрунтованими та такими, що спростовуються наданими до клопотання слідчого матеріалами.
Так, в ході досудового розслідування встановлено та отримано переконливі докази того, що ОСОБА_9 , маючи реєстрацію за нею не проживав та не проживає, часто змінює місце свого перебування, користується місцями готельного типу для одноразової ночівлі. При цьому підозрюваний не одружений, неповнолітніх дітей не має, міцних сімейних зв`язків з родичами не підтримує, суспільно-корисною працею з офіційним працевлаштуванням не зайнятий, не маючи законних джерел доходу, наявність паспорту для виїзду за кордон, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків у ОСОБА_9 , якому в Шевченківському районному суді м. Запоріжжя висунуте обвинувачення також в активній участі в організованій злочинній групі за ознаками ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 04.12.2014 за № 12014040000000872.
Крім того, до матеріалів клопотання додані докази того, що ОСОБА_9 05 листопада 2019 року оголошувався у розшук, оскільки після вручення повідомлення про підозру неодноразово на виклик слідчого не з`явився без поважних причин, постійно змінював місце ночівлі з проживанням у хостелах в місті Києві, чим свідомо ускладнював вручення собі засобами поштового зв`язку повісток, що характеризує ставлення особи до притягнення до кримінальної відповідальності і в сукупності з іншими наведеними факторами дає достатні підстави вважати наявним ризик спроб підозрюваного вдатися до дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, прокурором надані докази того, що на теперішній час досудовим розслідуванням не встановлено всіх осіб - співучасників ОСОБА_9 , які причетні до придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), і які можуть вказати на роль останнього у вчиненні кримінальних правопорушень та повідомити нові обставини його злочинної діяльності. Добуті дані огляду вилученого у ОСОБА_9 мобільного телефону, вказують на записи обміну повідомленнями в мобільних додатках WhatsApp, Telegram, Viber, та ін. з яких вбачається, що ОСОБА_9 продовжує спілкування з іншим співучасником ОСОБА_11 , яка знаходиться за межами України та з 17.10.2019 перебуває у розшуку, і з якою він узгоджує дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності.
Під час повідомлення про підозру ОСОБА_9 виявив свою збізнаність із вже проведеними процесуальними діями і повідомленням про підозру співучасниці ОСОБА_13 , через що така поінформованість не виключає можливість підозрюваного і ризик його спроб повідомити про перебіг досудового слідства інших осіб, які на теперішній час ще не встановлені та діяли за попередньою змовою з ним.
Колегія суддів зазначає, що агресивна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_9 дає достатні підстави вважати наявний ризик спроб підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування.
Доводи підозрюваного ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 про те, що подальше перебування під вартою є небезпечним для життя і здоров`я підозрюваного через незадовільний стан здоров`я і наявність тяжких хвороб, підтвердження доказами в судовому засіданні не знайшли, а дані медичної довідки Медичної частини №4 філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Дніпропетровській і Донецькій областях від 16 грудня 2019 року №26 про стан здоров`я ОСОБА_9 в межах вікових норм та відмову від проходження запропонованого обстеження і здачі загальних аналізів для подальшої діагностики, свідчать про процесуальну поведінку підозрюваного, спрямовану на ухилення від встановлення його дійсного стану здоров`я з відповідною діагностикою та можливим лікуванням.
Стосовно клопотання підозрюваного ОСОБА_9 про залучення перекладача до участі в розгляді апеляційної скарги захисника на ухвалу слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що доводи викладені у клопотанні є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.
Посилання підозрюваного ОСОБА_9 на те, що він не розуміє української мови настільки, щоб здійснювати свій належний захист, колегія суддів вважає необґрунтованими та розцінює, як спробу підозрюваного затягування розгляду апеляційної скарги та зловживання своїми процесуальними правами.
Так, як встановлено слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого, підозрюваний народився у м. Дніпропетровську, постійно з народження проживає на території України, навчався в цьому місті в школі, є громадянином України, був раніше засуджений Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, де на досудовому слідстві та в суді все розумів українською мовою та складав україномовні документи, в тому числі апеляційну скаргу.
Крім того, при врученні підозри ОСОБА_9 роз`яснено право залучити перекладача, проте відповідного клопотання не надходило, при цьому пам`ятку про права він отримав українською мовою 23 жовтня 2019 року, розписався про це з зазначенням про зрозумілість прав; в протоколі під час допиту в якості підозрюваного від 23 жовтня 2019 року, складеного українською мовою, зазначено про те, що ОСОБА_9 роз`яснено право на залучення перекладача, однак останній такого клопотання не заявляв, зазначивши власноруч текст наступного змісту: «с моих слов записано верно, мною прочитано. Расписка. Суть подозрения от 22 октября 2019 мне ясна без переводчика»; договір про надання правової допомоги ОСОБА_9 укладений 02 грудня 2019 року з адвокатом ОСОБА_8 українською мовою. Відповідно, на стадії досудового розсліду вання ОСОБА_9 давав зрозумілі відповіді на поставлені йому українською мовою питання, не мав складнощів у розумінні української мови та не заявляв клопотання про те. що потребує перекладача.
Доводи підозрюваного ОСОБА_9 стосовно нерозуміння української мови, колегія суддів оцінює критично та з огляду про володіння українською мовою підозрюваним щонаймешне на побутовому рівні, крім того, під час розгляду апеляційної скарги присутній його захисник, професійний адвокат.
При цьому, колегія суддів розцінює як безпідставні також й доводи адвоката ОСОБА_8 про відсутність доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_9 .
Колегія суддів зазначає, що ці обставини встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, та не спростовані при його продовженні.
Перевіряючи вказані доводи, колегія суддів звертає увагу на те, що на даній стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведенність чи недоведенність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності. Допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинуваченого на підставі обвинувального акту.
Колегія суддів, вважає, що тримання підозрюваного ОСОБА_9 під вартою у даному провадженні є виправданим, оскільки останній обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, та внаслідок умисних, незаконних дій підозрюваного ОСОБА_9 спричинено шкоду на суму 56 165 525,00 грн, що у 92 225,8 разів на час вчинення злочину перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти до розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, заподіяної потерпілим внаслідок умисних, незаконних дій останнього, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, колегія суддів вважає, що слідчим суддею правомірно визначено розмір застави у межах, визначених ч. 5 ст. 182 КІІК України, - у розмірі 10 000 000 гривень, тобто 4982,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Саме такий розмір застави здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Отже, колегія суддів вважає, що слідчим суддею прийнято рішення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 , яке відповідає вимогам кримінального процесуального закону та не суперечить й практиці ЄСПЛ, що стосується застосування запобіжних заходів.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, під час апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого суддів про продовження ОСОБА_9 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законною, обґрунтованою та скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2020 |
Оприлюднено | 06.02.2023 |
Номер документу | 87206910 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про продовження строків тримання під вартою |
Кримінальне
Дніпровський апеляційний суд
Іванченко О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні