Ухвала

від 29.01.2020 по справі 461/12463/15-ц

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/12463/15-ц

Провадження № 6/461/2/20

У Х В А Л А

29.01.2020 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Думич С.Е.

при розгляді заяви ОСОБА_1 про відвід судді , -

встановив:

06.02.2018 року до суду поступила заява ОСОБА_2 у справі №461/12463/15-ц про вирішення питання про поворот виконання скасованого рішення в частині транспортного засобу та будинку.

Справа перебувала в провадженні судді Галицького районного суду м.Львова Лялюка ОСОБА_3 .

18.10.2018 р. припинено повноваження судді Лялюка Є.Д. у зв`язку із закінченням строку, на який його було призначено суддею.

Розпорядженням керівника апарату Галицького районного суду м.Львова №115 від 22.10.2018 р. призначено автоматизований розподіл судових справ, що перебували у провадженні судді Лялюка Є.Д.

Дана заява ОСОБА_2 про поворот виконання рішення передана в провадження судді Радченка В.Є. 22.10.2018 року, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

03.01.2020 року до Галицького районного суду м. Львова з Львівського апеляційного суду поступила цивільна справа №461/12463/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя.

28.01.2020 р. через канцелярію суду поступила заява ОСОБА_1 про відвід судді Радченку В.Є. від участі у розгляді справи №461/12463/15-ц.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді мотивована тим, щоу справі №461/10920/14-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та інших за участі третьої особи ОСОБА_6 про стягнення коштів за договором позики вже було задоволено заяву судді Радченка В.Є. про самовідвід з наступних підстав. 15 січня 2020 року судді ОСОБА_7 В.Є. стало відомо, що його дружина раніше надала юридичну консультацію представнику одного з учасників справи стосовно можливих боргових зобов`язань між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . В заяві ОСОБА_1 про відвід судді він посилається на те, що вказані особи та їх представники являються учасниками справи №461/12463/15-ц, рішення по якій скасовано за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , а предметом розгляду справи є майно, арештоване ухвалою Галицького районного суду у справі №461/10920/14-ц. Зазначені обставини, дають підстави вважати, що наявність такого факту може викликати у сторін сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Дана заява про відвід передана в провадження судді Радченко В.Є. 29.01.2020 р.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Оскільки в письмовій заяві адвокат Михайляк Б.М. детально розписав свою позицію з приводу заявленого відводу - суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В заяві про відвід судді Радченка В.Є. від 28.01.2020 року ОСОБА_1 зазначає, що сторони у справі №461/10920/14-ц (по якій суддя Радченко В.Є. задовольнив самовідвід) є учасниками вказаної справи №461/12463/15-ц, а предметом розгляду є майно, яке арештоване ухвалою суду в межах справи №461/10920/14-ц (по якій суддя Радченко В.Є. задовольнив самовідвід).

В провадженні судді Радченка В.Є. перебувала цивільна справа №461/10920/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Квадрос , Товариства з обмеженою відповідальністю Євген , приватного підприємства М-Студія , Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Кіпрське підприємство Лeo Порто , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики.

15.01.2020 року суддею Радченко В.Є. задоволено самовідвід від участі у розгляді цивільної справи №461/10920/14-ц. Підставою для задоволення самовідводу слугувало те, що його дружина раніше надала юридичну консультацію представнику одного з учасників справи стосовно можливих боргових зобов`язань між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що наявність такого факту може викликати у сторін сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною восьмою цієї ж статті визначено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (ч. 9 ст. 40 ЦПК України).

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до ст.9 Конституції України, ст.2 ЦПК України та ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини до даних правовідносин також можна застосувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.6), в якій закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу у його безсторонності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі Білуга проти України , від 28.10.1998 року Ветштайн проти Швейцарії , тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен заявляти самовідвід.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , суд повинен бути встановленим законом .

Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів. Адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений легітимності, яка вимагається у демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб. Вислів встановлений законом стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення у справах Булут проти Австрії від 22.02.1996 року, Бускаріні проти Сан-Марино ). Термін закон , про який ідеться в цьому положенні, стосується, таким чином, не лише законодавства щодо створення і компетенції судових органів, а й будь-якого іншого положення національного права, невиконання якого робить неправомірною участь одного або кількох суддів у розгляді справи. Тут йдеться, зокрема, про положення щодо повноважень, щодо несумісностей і щодо відводу судді (рішення у справі Коем та інші проти Бельгії ).

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення пункту 1 ст. 6 (справи Цанд проти Австрії , заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12.10.1978 року та Россі проти Франції , заява № 11879/85, рішення комісії від 06.12.1989 року).

Про те, що термін суд, встановлений законом поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України .

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією ООН від 27.07.2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Європейським судом з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України вказує, що справедливим в розумінні ст. 6 Конвенції може вважатись тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Тобто, предметом вивчення судом у даному провадженні при розгляді заяви ОСОБА_2 про вирішення питання про поворот виконання скасованого рішення та у справі №461/10920/14-ц (по якій суддя Радченко В.Є. задовольнив самовідвід) є однорідні охоронювані законом правовідносини, зокрема взаємопов`язаний предмет розгляду справи, учасники справи та їх представники.

Суддя Радченко В.Є. при вирішенні самовідводу у справі №461/10920/14-ц вже висловився, що його дружина раніше надала юридичну консультацію представнику одного з учасників справи (який також бере участь у даній справі №461/12463/15) стосовно можливих боргових зобов`язань між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .. Тому приходжу до висновку, що є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що наявність такого факту може викликати у сторін сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Виходячи із вищезазначеного, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, з метою забезпечення об`єктивного розгляду справи, усунення будь-яких сумнівів щодо прямої чи побічної зацікавленості судді у результатах її розгляду, його упередженості чи необ`єктивності, дотримання гарантій справедливого розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, приходжу до висновку, що заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Радченку Віталію Євгеновичуслід задовольнити.

Керуючись ст.ст.36, 40, 260 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Радченку Віталію Євгеновичу у розгляді справи №461/12463/15 за заявою ОСОБА_2 про вирішення питання про поворот виконання скасованого рішення в частині транспортного засобу та будинку.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали суду виготовлено 29.01.2020 р.

Суддя: Радченко В.Є.