Ухвала

від 03.02.2020 по справі 461/12463/15-ц

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/12463/15-ц

Провадження № 6/461/2/20

УХВАЛА

03.02.2020 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.

з участю: секретаря судового засідання Цюпака В.І.

розглядаючи матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 у справі №461/12463/15-ц про вирішення питання про поворот виконання скасованого рішення в частині транспортного засобу та будинку, -

встановив:

В провадженні Галицького районною суду м. Львова перебуває заява ОСОБА_1 у справі №461/12463/15-ц про вирішення питання про поворот виконання скасованого рішення в частині транспортного засобу та будинку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2020 року, головуючого суддю обрано Романюка В.Ф.

Вивчивши матеріали справи, встановлено наступне.

В моєму провадженні перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

Рішенням від 13.01.2016 р. визнано за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на: транспортний засіб: автомобіль марки Тойота, модель Ланд Крузер Прадо, 2008 року випуску, двигун №3956, кузов № НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований у Львівському відділі реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ в м.Львів; Житловий будинок, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 54,7 кв.м., комора в підвалі 10,0 кв.м.; Земельну ділянку площею 0, 0077 га, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1

Визнано за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) право власності на: грошові кошти у розмірі 277500,00 грн.( двісті сімдесят сім тисяч п`ятсот гривень, 00 коп.) отримані за продаж частки в статутному капіталі (фонді) Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільне Українсько-Кіпрське підприємство "ЛЕО ПОРТО" ЄДРПОУ: 23272089, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пильникарська, 8; грошові кошти у розмірі 257400,00 грн.( двісті п`ятдесят сім тисяч чотириста гривень 00 коп.) отримані за продаж частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Євген" ЄДРПОУ 20795154, що знаходиться за адресою: м. Львів, м. Винники, вул. І.Франка, 114; частку у статутному капіталі (фонді) Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрос" ЄДРПОУ: 19175434, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 85; частку у статутному капіталі (фонді) Приватного підприємства "М - Студія" ЄДРПОУ: 32483719, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 85.

Стягнуто з ОСОБА_3 (серія і номер паспорта НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 800,00 грн. та 6090,00 грн., а разом 6890,00 грн.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 21.12.2017 р. рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 січня 2016 року скасовано і ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про поворот виконання рішення задоволено.

Здійснено поворот виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 січня 2016 року шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32286201 від 09.11.2016 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Бірян ОСОБА_5 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:01:007:0004) площею 0,0077 га за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1079796146101).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 000 (чотири тисячі ) грн. судового збору понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 3 579 (три тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять) грн. судового збору у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, мною, як головуючим у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, досліджувались обставини справи. Однак, рішення у справі було скасовано, тому зазначена обставина може вказувати сторонам на наявність сформованої позиції головуючого на предмет спору і характер цих правовідносин, та породити сумніви у моїй неупередженості.

За даних обставин, з метою усунення усіх сумнівів щодо неупередженості судді, головуючим заявлено про самовідвід від участі у розгляді даної заяви.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 40 ЦПК України визначено, порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу Так, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною восьмою цієї ж статті визначено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до ст.9 Конституції України, ст.2 ЦПК України та ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини до даних правовідносин також можна застосувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.6), в якій закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу у його безсторонності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі Білуга проти України , від 28.10.1998 року Ветштайн проти Швейцарії , тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен заявляти самовідвід.

Виходячи із положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , суд повинен бути встановленим законом .

Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів. Адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений легітимності, яка вимагається у демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб. Вислів встановлений законом стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення у справах Булут проти Австрії від 22.02.1996 року, Бускаріні проти Сан-Марино ). Термін закон , про який ідеться в цьому положенні, стосується, таким чином, не лише законодавства щодо створення і компетенції судових органів, а й будь-якого іншого положення національного права, невиконання якого робить неправомірною участь одного або кількох суддів у розгляді справи. Тут йдеться, зокрема, про положення щодо повноважень, щодо несумісностей і щодо відводу судді (рішення у справі Коем та інші проти Бельгії ).

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення пункту 1 ст. 6 (справи Цанд проти Австрії , заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12.10.1978 року та Россі проти Франції , заява № 11879/85, рішення комісії від 06.12.1989 року).

Про те, що термін суд, встановлений законом поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України .

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією ООН від 27.07.2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Європейським судом з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України вказує, що справедливим в розумінні ст. 6 Конвенції може вважатись тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Зважаючи на те, що суддею Романюком В.Ф., як головуючим суддею в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, приймалося рішення, яке в подальшому було скасовано Апеляційним судом Львівської області, тому, на думку суду, дана обставина може вказувати на те, що в судді вже склались певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо правовідносин сторін.

Виходячи із норм п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , щодо гарантій справедливого розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , з метою забезпечення об`єктивності розгляду справи, усунення будь-яких сумнівів щодо прямої чи побічної зацікавленості головуючого судді у результатах її розгляду, його упередженості чи необ`єктивності, запобігання виникнення у сторін сумніву в об`єктивності та неупередженості судді, збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, приходжу до висновку, що самовідвід слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, -

постановив:

Задовольнити самовідвід головуючого судді Романюка Віктора Феодосійовича від участі від розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 у справі №461/12463/15-ц про вирішення питання про поворот виконання скасованого рішення в частині транспортного засобу та будинку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Романюк В.Ф.