Ухвала

від 07.02.2020 по справі 461/12463/15-ц

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/12463/15-ц

Провадження № 6/461/2/20

УХВАЛА

07.02.2020 року м. Львів

Галицький районний суд міста Львова в складі головуючого судді Стрельбицького В.В., розглядаючи матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання скасованого рішення в частині транспортного засобу та будинку,

встановив:

У провадження Галицького районного суду міста Львова надійшли матеріали цивільної справи №461/12463/15-ц за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання скасованого рішення в частині транспортного засобу та будинку, яке ухвалено за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Встановлено, що головуючим суддею в провадження якого надійшла дана заява неодноразово було задоволено заяви про самовідвід від участі у справах, де сторонами є ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з підстав наявності можливого виникнення сумніву в неупередженості судді.

Ухвалою Галицького районного суду від 02.04.2019 року задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Стрельбицького В.В. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько Кіпрське Підприємство Лео Порто про визнання недійсним договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько Кіпрське Підприємство Лео Порто від 29.01.2014 року №29/01/14.

Ухвалою Галицького районного суду від 09.12.2019 року задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Стрельбицького В.В. у справі №461/10920/14-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ТзОВ фірма Квадрос , ТзОВ Євген , ПП М-Студія , ТОВ СП українсько-кіпрське Лео Порто , третя особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ТзОВ Євген , ТОВ СП українсько-кіпрське Лео Порто - Гадомський Іван Володимировича про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою Галицького районного суду від 07.05.2019 року задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Стрельбицького В.В. у справі за скаргою ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Левко Любові Романівни, заінтересовані особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Зважаючи на вищенаведені обставини, головуючим у справі подано заяву про самовідвід.

Згідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлений відвід учасниками справи.

Відповідно до змісту частини 3 статті 39 ЦПК України, самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

У п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Статтею 2 Закону України Про судоустрій та статус суддів визначаються завдання суду. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Згідно ч. 7 ст. 56 "Закону України Про судоустрій і статус суддів", суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до пункту 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішені спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.

Для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

Вищенаведені факти участі судді у розгляді справ за участю тих самих сторін, а також наявність судових рішень про відведення головуючого від участі у аналогічних справах (спори між тими самими учасниками з того самого предмету) можуть створити враження в учасників, що в судді вже склались певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо цих правовідносин сторін, що, в свою чергу, може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об`єктивному розгляду справи.

За викладених обставин, з метою забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду справи безстороннім судом та запобігання безпідставних звинувачень з боку учасників процесу щодо необ`єктивності та упередженості в розгляді вказаної справи, запобігання виникнення у заявника та інших учасників процесу сумніву в об`єктивності та неупередженості судді, збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, приходжу до висновку про наявність достатніх підстав, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості головуючого, вважаю, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, -

постановив:

Задовольнити самовідвід головуючого судді Стрельбицького Віталія Вікторовича від участі від розгляду цивільної справи №461/12463/105-ц за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання скасованого рішення в частині транспортного засобу та будинку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.