Постанова

від 04.02.2020 по справі 161/17828/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/17828/19 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В. Провадження № 22-ц/802/177/20 Категорія: 1 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

з участю:

секретаря судового засідання Вергуна Т. С.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Веремчука В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , Приватної фірми Сунар до Акціонерного товариства ВТБ Банк , ОСОБА_1 про визнання недійсними договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, договору відступлення прав за іпотечним договором та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 листопада 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

23.10.2019 ОСОБА_2 та ПФ СУНАР звернулись в суд з позовом до АТ ВТБ Банк та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору № 49-РБ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 16.09.2019, укладеного між АТ ВТБ Банк та ОСОБА_1 , договору про відступлення прав за іпотечним договором від 16.09.2019, укладеним між АТ ВТБ Банк та ОСОБА_1 та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. за реєстровим номером 1140 та про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (спеціальний розділ), номер запису про іпотеку: 27933831 від 16.09.20019 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т. щодо заміни іпотекодержателя з АТ ВТБ БАНК на ОСОБА_1 та номер запису про іпотеку: 27933793 від 16.09.2019 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р. Т. щодо заміни іпотеко держателя з АТ ВТБ БАНК на ОСОБА_1

28.11.2019 Приватна фірма СУНАР звернулась до суду з заявою про забезпечення позову в даній справі шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: незавершене будівництвом адміністративно-складське приміщення та магазин (раніше будинок АДРЕСА_1 32% /А-3/, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 22:027:0052, що знаходиться за тією ж адресою.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 листопада 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: незавершене будівництвом адміністративно-складське приміщення та магазин (раніше будинок АДРЕСА_1 32% /А-3/, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 22:027:0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погодившись з ухвалою суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що позивач не надав доказів вчинення ОСОБА_1 дій щодо відчуження спірного майна, позивачі вільно користуються майном, у виконавчому провадженні відсутні відомості про зміну стягувача чи перехід у власність ОСОБА_1 спірного майна. Матеріали справи не містять доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, а тому вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Таким чином, покликаючись на неправильне застосування норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви.

Відзиви на апеляційну скаргу в даній справі не подавалися.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Веремчук В. В. підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Інші особи в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені судом про час та місце судового розгляду.

Позивач ПП Сунар подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що позивач не може забезпечити явку свого представника у судове засідання 04.02.2020, оскільки повідомлення про апеляційний розгляд отримано 30.01.2020. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 04.02.2020 відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, оскільки відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Веремчука В. В. , приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати , виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову).

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч. 3, 6, 10 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених ч. 5 цієї статті - ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 4 своєї Постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Підставою забезпечення позову є саме обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав, а існування загрози їх порушення повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Правова природа арешту майна, вчиненого у зв`язку із провадженням в цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_2 , Приватна фірма Сунар звернулись в суд з позовом до Акціонерного товариства ВТБ Банк , ОСОБА_1 про визнання недійсними договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, договору відступлення прав за іпотечним договором та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

В поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Приватна фірма Сунар вказує, що на сьогоднішній день в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С. знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості по кредитному договору № 4/58/240408 від 24.04.2008 в розмірі 788864,49 грн, яке на даний час перебуває на стадії вже проведених третіх торгів, які оголошено такими, що не відбулися через відсутність зареєстрованих учасників. У разі оголошення третіх прилюдних торгів такими, що не відбулися, на підставі ст. 49 Закону України Про іпотеку та ч. 6 ст. 61 Закону України Про виконавче провадження не реалізоване майно (предмет іпотеки) може бути залишеним за собою іпотекодержателем (стягувачем). На сьогоднішній день приватний виконавець не надсилав повідомлення про вирішення питання про залишення за собою не реалізованого майна на адресу АТ ВТБ Банк , пояснюючи необхідністю отримання доказів заміни сторони в виконавчому провадженні з АТ ВТБ Банк на ОСОБА_1 та подальшого направлення останньому повідомлення про вирішення питання про залишення за собою не реалізованого майна. У разі згоди ОСОБА_1 на те, останній, ще до ухвалення рішення по справі, зможе відчужити іпотечне майно, що істотно ускладнить поновлення порушених та оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

13.09.2015 між АТ БМ Банк та АТ ВТБ Банк укладено договір про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань, відповідно до якого АТ БМ Банк відступив на користь АТ ВТБ Банк право вимоги по кредитному договору № 4/58/240408 від 24.04.2008 та договору поруки № 4/58/240408/1 від 24.04.2008, що укладений між АТ БМ Банк , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

16.09.2019 між АТ ВТБ Банк та ОСОБА_1 було укладено договір № 49-РБ про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та договір відступлення прав за іпотечним договором (а.с. 28-31).

Державним виконавцем вчиняються дії на виконання рішення суду у справі про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості по кредитному договору № 4/58/240408 від 24.04.2008 в розмірі 788864,49 грн (а.с. 40-42, 43-44, 45, 46-48).

Фактично обраний позивачем спосіб забезпечення позову зупиняє виконання судового рішення у іншій справі.

Наявність самого по собі позову про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, оскільки право власності на майно залишається за позивачами і майно не вибуло з їхнього володіння (а.с. 32-37).

Відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства, вид забезпечення позову не співмірний із позовними вимогами.

За ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. За ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

За ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином стягненню з ПП Сунар на користь ОСОБА_1 підлягає 384,20 грн сплаченого останнім судового збору за подачу апеляційної скарги в даній справі (а.с. 56).

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 371, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 листопада 2019 року в даній справі скасувати.

В задоволенні заяви позивача Приватної фірми Сунар про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: незавершене будівництвом адміністративно-складське приміщення та магазин (раніше будинок АДРЕСА_1 32% /А-3/, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 22:027:0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - відмовити.

Стягнути з Приватної фірми Сунар (код ЄДРПОУ 20134622) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги в даній справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12 лютого 2020 року.

Головуючий

Судді