Постанова

від 13.02.2020 по справі 905/1235/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2020 р. справа №905/1235/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попков Д.О. суддів Барбашова С.В., Пушай В.І. секретар судового засідання Акімова К.К. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області ухваленого 28.11.2019р. (повний текст підписано 09.12.2019р.) у м. Харкові у справі №905/1235/19 (суддя Паляниця Ю.О.) за позовом Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Биг-Транс , м. Маріуполь Донецької області про стягнення 36625,12грн

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Маріупольський міжрайонний відділ Управління поліції охорони в Донецькій області, м.Маріуполь Донецької області (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Биг-Транс , м. Маріуполь Донецької області (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 36625,12грн матеріальної шкоди, завданої водієм Товариства з обмеженою відповідальністю Биг-Транс ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом марки DAF 95 НОМЕР_1 (державний номер НОМЕР_2 ) службовому автомобілю Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області марки ЗАЗ Lanos (державний номер НОМЕР_3 ) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.08.2019р. було відкрито спрощене провадження у справі №905/1235/19 та призначено її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.11.2019р. (повний текст підписано 09.12.2019р.) у справі №905/1235/19 у задоволені позовних вимог Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області відмовлено в повному обсязі.

4. Означене рішення суду обґрунтоване встановленням матеріалами справи факту страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля DAF 95XF430 (державний номер НОМЕР_2 ), станом на дату дорожньо-транспортної пригоди, Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Перша (ліміт відповідальності - 100000,00грн, франшиза - 1000,00грн), що прийняло на себе обов`язки страхувальника, який завдав шкоди, а отже саме Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Перша є належним Відповідачем у спорі про стягнення страхового відшкодування в сумі 36625,12грн на користь Позивача, а не Товариство з обмеженою відповідальністю Биг-Транс .

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Маріупольський міжрайонний відділ Управління поліції охорони в Донецькій області, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 28.11.2019р. у справі №905/1235/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Витрати з оплати експертизи в сумі 2500,00грн та витрати зі сплати судового збору у справі №905/1235/19 просить покласти на Відповідача.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:

6.1. наявність вини водія Товариства з обмеженою відповідальністю Биг-Транс ОСОБА_1 у виникненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Володарського районного суду Донецької області від 10.10.2018р. у справі №222/291/18, тоді як сума заявлених позовних вимог відповідає вартості необхідних відновлювальних робіт пошкодженого в дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу Позивача марки ЗАЗ Lanos (державний номер НОМЕР_3 ) згідно зі Звітом №102 Про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу , складеного 11.06.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю Експертна компанія Укртрансекспертиза , що дорівнює 36625,12грн, а вартість проведеної експертизи становить 2500,00грн.

6.2. під час ухвалення оскаржуваного рішення місцевим судом, всупереч приписів ст.277 Господарського процесуального кодексу України, не з`ясовано, чи має смогу Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Перша як страховик Відповідача здійснити відшкодування матеріальної шкоди завданої Позивачу згідно договору страхування за полісом №АМ/0594992 (у тому числі не з`ясовано, чи не ліквідоване/не перебуває в стані банкрутства, тощо означене підприємство), як і залишено поза увагою суду питання виплати франшизи Відповідачем.

6.3. всупереч приписів ст.236 Господарського процесуального кодексу України, місцевим господарським судом не прийнято до уваги правові позиції Верховного Суду України та Верховного Суду, викладені в постановах від 20.01.2016р. у справі №6-2808цс15, від 14.09.2016р. у справі №6-725цс16, від 14.02.2018р. у справі №344/10730/15-ц та від 27.04.2018р. у справі №910/9029/17 про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. Так, потерпілий вільно, на власний розсуд, обирає спосіб здійснення свого права:

- шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоду, про відшкодування цієї шкоди;

- шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальністю, із вимогою про виплату страхового відшкодування;

- шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1192 Цивільного кодексу України підстав.

Таким чином, Скаржник зазначив, що потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов`язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоду.

6.4. місцевим судом при розгляді справи №905/1235/19 було невірно застосовано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 04.07.2018р. у справі №755/18006/15-ц, адже предметом розгляду справи Верховним Судом було набуття права зворотної вимоги (регресу) страховиком.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:

7. Товариством з обмеженою відповідальністю Биг-Транс , в межах визначеного апеляційним судом строку, в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 21.12.2019р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Барбашова С.В. та Пушай В.І.

9. Ухвалою від 24.12.2019р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №905/1235/19, а ухвалою від 13.01.2020р., після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а судова колегія не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином.

10. Враховуючи викладене в п.п.8, 9 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Барбашова С.В., Пушай В.І. відповідає вимогам суду, створеним відповідно до закону у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

11. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

12. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 31.08.2017р. о 17:05год. у смт. Володимирівка Волноваського району Донецької області на нерегульованому перехресті вул. Островського та вул. Грушева при відсутності знаків пріоритету, ОСОБА_1 , під час керування транспортним засобом DAF 95 НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 (а.с.а.с.101, 102), виконуючи свої трудові обов`язки в Товаристві з обмеженою відповідальністю Биг-Транс , не надав перевагу в русі автомобілю ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_3 (а.с.13), що наближався праворуч, чим самим порушив вимоги п.16.12 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. (далі - Правила дорожнього руху), внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода.

13. Володарським районним судом Донецької області, розглянувши матеріали які надійшли з Волноваського відділу поліції Головного управляння національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ухвалено постанову від 10.10.2018р. у справі №222/291/18 (а.с.а.с.54, 55), якою закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності передбаченого ст.38 цього Кодексу.

Означеною постановою суду, зокрема, встановлено, що зазначене на схемі розташування на проїзній частині транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, слідова інформація, а також зафіксовані пошкодження транспортних засобів, які переважно мають деформацію з правого переднього боку, свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 порушень п.16.12 Правил дорожнього руху (на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч).

14. Матеріали справи свідчать, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу DAF 95XF430 (державний номер НОМЕР_2 ) будь-якою особою, була застрахована Товариством з обмеженою відповідальністю Биг-Транс (Страхувальник) відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0594992 від 14.08.2017р. (а.с.100), з лімітом в 100000,00грн на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну та повинна відшкодовуватися Страховиком - Приватним акціонерним товариство Страхова компанія Перша .

15. У зв`язку з настанням страхового випадку, Позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Перша (страхової компанії Відповідача) із заявою №1456/48/01 від 26.11.2018р. (а.с.19) щодо проведення відповідних страхових виплат.

16. Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Перша листом №489/с від 05.04.2019р. (а.с.20) відмовила Позивачу у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи це закриттям постановою Володарського районного суду Донецької області справи відносно ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності та відсутністю доведеності судом вини працівника Товариства з обмеженою відповідальністю Биг-Транс у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 31.08.2017р.

Крім того, Приватним акціонерним товариство Страхова компанія Перша було зазначено, що причинами настання дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 31.08.2017р., є невиконання водієм автомобіля ЗАЗ Lanos (державний номер НОМЕР_3 ) вимог п.16.11 Правил дорожнього руху.

17. На замовлення Позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю Експертна компанія Укравтоекспертиза було складено Звіт Про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу №102 від 11.06.2019р. (а.с.а.с.21-43), відповідно до якого оцінка вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, становить 36625,12грн.

18. На виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 07.08.2019р. Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області були надані індивідуальні відомості про застраховану особу (ОК-5) стосовно ОСОБА_1 (а.с.а.с.87-89), зі змістом яких вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 31.08.2017р., означена особа перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Биг-Транс .

19. Вказані у п.п.12-18 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не заперечуються, крім факту встановлення місцевим господарським судом обставин визнання Володарським районним судом Донецької області в діях ОСОБА_1 порушень п.16.12 Правил дорожнього руху.

20. Відносно означених обставин спірні відносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного кодексу України, що регулюють деліктні зобов`язання, а також норм Закону України Про страхування та Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

VІ. Оцінка апеляційного суду:

21. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

22. Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового відшкодування матеріальної шкоди у деліктному зобов`язанні, завданої транспортному засобу Позивача марки ЗАЗ Lanos (державний номер НОМЕР_3 ) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водієм Товариства з обмеженою відповідальністю Биг-Транс ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом марки DAF 95 НОМЕР_1 (державний номер НОМЕР_2 ).

23 . Беручи до уваги правову природу розглядуваних правовідносин, кореспондуючі права та обов`язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, зокрема Цивільного кодексу України, які регламентують деліктні правовідносини, а також Законами України Про страхування та Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , який є спеціальним для застосування в означених правовідносинах.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

24. Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Приписами п.п.1, 3 ч.1 ст.1188 цього встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

25. Своєю чергою, з п.22.1 ст.22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Згідно зі ст.29 означеного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Страхове відшкодування, відповідно п.12.1 ст.12 означеного Закону, завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

26. Відтак, як вірно зазначено місцевим судом, зі змісту п.22.1 ст.22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з укладеним договором або означеним Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст.37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, що також узгоджується зі ст.1194 Цивільного кодексу України. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає саме страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №755/18006/15-ц, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на Страхувальника, який уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Означена позиція також вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019р. у справі №465/4621/16-к.

27. Таким чином, належним Відповідачем в означеній справі з відшкодування матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу Позивача марки ЗАЗ Lanos (державний номер НОМЕР_3 ) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водієм Товариства з обмеженою відповідальністю Биг-Транс ОСОБА_1 , повинна бути саме страхова компанія останнього - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Перша , договірні відносини з якою виникли на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0594992 від 14.08.2017р. Звернення Позивача з такою вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю Биг-Транс свідчить про необґрунтованість та неправомірність таких позовних вимог у розумінні ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, що зумовлює правомірну відмову суду першої інстанції у їх задоволенні.

28. З приводу доводів апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне:

28.1. Дослідження питання наявності/відсутності у Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Перша можливості здійснити відшкодування матеріальної шкоди не входило до предмету дослідження судом першої інстанції під час розгляду справи, враховуючи обрання Позивачем іншого Відповідача та відсутність жодних аргументів та доказів неможливості такого відшкодування (зокрема з причин ліквідації чи перебування підприємства у стані банкрутства) зі сторони Позивача у розумінні ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України.

28.2. Посилання на не застосування правових позицій Верховного Суду України та Верховного Суду, викладених в постановах від 20.01.2016р. у справі №6-2808цс15, від 14.09.2016р. у справі №6-725цс16, від 14.02.2018р. у справі №344/10730/15-ц та від 27.04.2018р. у справі №910/9029/17 є юридично неспроможними, оскільки місцевим господарським судом спірні питання були вирішені відповідно до вищезазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.07.2018р. у справі №755/18006/15-ц, якою встановлено актуальне розуміння і порядок застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, у тому числі - з приводу конкуренції між деліктними та договірними зобов`язаннями з відшкодування завданої шкоди в розглядуваному випадку. Враховуючи, що в силу ч.6 ст.13 Закон України Про судоустрій і статус суддів , ч.4 ст.236, ч.ч.3-5 ст.302, ч.2 ст.315 Господарського процесуального кодексу України саме до повноважень Великої Палати Верховного Суду віднесено остаточне формування висновків про те, як саме повинна застосовуватися норма права, а Скаржником не наведено доводів в обґрунтування необхідності та можливості не застосовувати в означеній справі позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 04.07.2018р. у справі №755/18006/15-ц, якою керувався суд першої інстанції, апеляційна скарга в цій частині є безпідставною та полягає в неправильній інтерпретації суб`єктивного права потерпілого своїм власним вибором Відповідача (безпосередньо заподіювачем шкоди/його роботодавцем або страховою компанією) визначати пріоритетність загального законодавства про відшкодування шкоди перед спеціальним нормативним регулюванням з урахуванням наявності відносин обов`язкового страхування відповідальності (п.2.1. ст.2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

29. Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення по суті задоволених позовних вимог із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

30. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 28.11.2019р. (повний текст підписано 09.12.2019р.) у справі №905/1235/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 28.11.2019р. (повний текст підписано 09.12.2019р.) у справі №905/1235/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.02.2020р.

Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков

Суддя С.В. Барбашова

Суддя В.І. Пушай

Надіслано судом до ЄДРСР - 13.02.2020р.