Рішення

від 29.01.2020 по справі 910/14846/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2020Справа № 910/14846/19 Господарський суд міста Києва у складі:

судді: за участю секретаря:Данилової М.В. Бордунової К.Е.

Представники сторін: від позивача (за первісним позовом), Бондаренко І.В., , адвокат; від відповідача (за первісним позовом), Стеценко О.Л., , адвокат; від відповідача (за первісним позовом), Мартинов К.В., , адвокат; від відповідача (за первісним позовом), Піонтковська С.М., , адвокат;

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара

до про Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП стягнення грошових коштів за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП

до про Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара стягнення грошових коштів

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

3 жовтня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара (позивач) надійшла позовна заява б/н від 23.10.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП (відповідач) про стягнення заборгованості на суму в розмірі 649 100, 39 грн., з них: заборгованість за виконані роботи та надані послуги в розмірі 370 551, 46 грн. та заборгованість за вартість привласнених матеріалів в розмірі 278 548, 93 грн. за договором на виготовлення рекламної продукції №060519 від 06.05.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не здійснив зобов`язання щодо сплати грошових коштів у встановленому розмірі та строки, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи № 910/14846/19 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 910/14846/19 призначено на 20.11.2019 року.

18.11.2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП надійшла зустрічна позовна заява №15/11-3 від 15.11.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара про стягнення збитків у розмірі 285 000 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав своїх зобов`язань за Договором, чим завдав Позивачу збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 року прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Об`єднано зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП до Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара про стягнення збитків, в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара до Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП про стягнення заборгованості. Зустрічну позовну заяву ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження разом з первісним позовом у підготовчому засіданні призначеному на 11.12.2019 року.

18.11.2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП надійшов Відзив на позовну заяву.

15.01.2020 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара надійшла Відповідь на відзив.

29.01.2020 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" надійшли заперечення по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.04.2019р. між ТОВ БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН та ТОВ ОЛ МОУШН ГРУП було укладено договір про надання послуг з популяризації знаку для товарів і послуг №12/04-19. За умовами вказаного договору, та додатків до нього, Відповідачем було взято на себе зобов`язання з організації та проведенні заходу Martini Food Love в рамках Фестивалю Food Love 2019, який проводився з 25.05.2019р. по 26.05.2019р на Арт-заводі Платформа (вул. Біломорська, 1 м. Київ).

З метою взятих на себе зобов`язань за Договором №12/04-19, 06.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП (первісний Відповідач/Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріара (первісний Позивач/Виконавець) було укладено Договір № 060519 на виготовлення рекламної продукції.

Відповідно до умов Договору Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, виготовити та встановити рекламну продукцію з використанням своїх матеріалів. Замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, прийняти і оплатити виготовлення рекламної продукції, перелік та характеристика якої зазначені у відповідних Додатках до Договору, які є невід`ємною частиною Договору.

606.05.2019 року Позивачем та Відповідачем складено Додаток № 1 до Договору, в якому Сторонами затверджено оригінал-макет рекламної конструкції Мартіні Бар , кількістю 1 шт., вартість - 87 019,74 грн.

Відповідно до умов Додатку №1 Позивачем виготовлено та встановлено рекламну конструкцію Мартіні бар , виставлено рахунки № 27 від 06.05.2019 р. на суму 87 019,74 грн.; направлено та затверджено Сторонами Акти наданих послуг № 20 від 24.05.2019 р.

Відповідно до пункту 6.1 Додатку № 1 до Договору передоплата в розмірі 70% від загальної вартості робіт становить 60 913,82 грн. сплачується Замовником на підставі рахунку-фактури, виставленої Виконавцем. Пункт 6.2 вказаного Додатку визначає оплату в розмірі 30% від загальної вартості робіт, що становить 26 105,92 грн., сплачується Замовником протягом 14 календарних днів з дня підписання Акту приймання-передачі результатів робіт.

06.05.2019 року Відповідач здійснив частину передоплати послуг у розмірі 43 509,88 грн.

Тобто, заборгованість Відповідача згідно з Додатком №1 до Договору складає 43 509,88 грн.

07.05.2019 року Позивачем та Відповідачем складено Додаток № 2 до Договору, в якому Сторонами затверджено оригінал-макет рекламної конструкції Ферма , кількістю 7 шт., вартість 1 шт. - 134 957,20 грн., загальна вартість - 944 700,41 грн.

Відповідно до умов Додатку №2 Позивачем виготовлено та встановлено рекламну конструкцію Ферма , виставлено рахунки № 28 від 06.05.2019 р. на суму 944 700,41 грн., направлено Акти наданих послуг № 21 від 24.05.2019 р.

Відповідно до пункту 6.1 Додатку № 2 до Договору передоплата в розмірі 70% від загальної вартості робіт становить 661 290,29 грн., сплачується Замовником на підставі рахунку-фактури, виставленої Виконавцем. Пункт 6.2 вказаного Додатку визначає оплату в розмірі 30% від загальної вартості робіт, що становить 283 410,13 грн. сплачується Замовником протягом 14 календарних днів з дня підписання Акту приймання-передачі результатів робіт.

08.05.2019 року Відповідач здійснив частину передоплати послуг у розмірі 72350,20 грн.

21.05.2019 року Відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг у розмірі 188 940,08 грн.

Тобто, заборгованість Відповідача згідно з Додатком №2 до Договору складає 283 410,13грн.

14.05.2019 року Відповідачем замовлено, а Позивачем прийнято до виконання додаткові послуги з виготовлення лайтбоксу.

Позивачем (виконавцем) виставлено рахунок № 31 від 14.05.2019 р. на суму 53 132,21 грн., 15.05.2019 р. Відповідачем здійснено акцепт пропозиції та умов надання послуг шляхом здійснення передоплати у розмірі 37 192,55 грн.

Тобто, заборгованість Відповідача за надання послуг з виготовлення лайтбоксу на рекламну конструкцію складає 15 939,66 грн.

Станом на 24.05.2019р. Виконавцем не було виконано та передано Замовнику в повному обсязі, належної якості, не було проведено монтажу узгоджених в Додатках №1 та №2, рахунку № 31 рекламних конструкцій.

Листом № 24/7 від 24.05.19 ТОВ БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН повідомило, що в результаті огляду об`єкту виявлено, що станом на 24.05.19 роботи ще не закінчені - не працює вивіска Фестивалю Martini Food Love , не зібрані конструкції Ферм , відсутні зовнішні елементи рекламних конструкцій, полки.

За таких обставин, ТОВ ОЛ МОУШН ГРУП з метою мінімізації збитків та виконання зобов`язань перед ТОВ БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕИН було змушено в терміновому порядку із залученням іншої підрядної організації усувати недоліки.

Так, Відповідач залучив для завершення в строк монтажу рекламних конструкцій ФОП Ковалевську Я.П. згідно договору №24052019 від 24.05.2019 року про надання послуг, до виконання робіт по монтажу рекламної конструкції Ферма що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 27.05.19 на загальну суму 210 000 грн.

Згідно з п. 5 Додатку №2 до Договору роботи з демонтажу проводяться за рахунок Виконавця (Позивача) у період з 26.05.2019 року по 29.05.2019 року включно, Матеріали у асортименті та у кількості, що зазначені у специфікації у п.2 передаються у власність Виконавця (Позивача).

30.05.2019 року демонтаж рекламних конструкцій було здійснено ФОП Ковалевською Я.П., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 30.05.2019 року на загальну суму 75 000 грн.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір, є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 846 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Суд звертає увагу, що строк виконання робіт, передбачений в Додатках №1 та №2 до Договору - до 24.05.2019 року.

Станом на 24.05.2019 року Виконавцем не було виконано та передано Замовнику в повному обсязі, належної якості, не було проведено монтажу узгоджених в Додатках №1 та №2, рахунку № 31 рекламних конструкцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Виконавцем порушено зобов`язання в частині своєчасного виконання робіт.

Суд відзначає, що Замовником не було здійснено повного розрахунку з Виконавцем за роботи передбачені Додатками №1 та №2 та за послуги з виготовлення лайтбоксу, внаслідок чого у Замовника утворилась заборгованість перед Виконавцем у розмірі 342 859,67 грн.

Суд вважає за необхідне відзначити, що у зв`язку з несвоєчасним виконанням робіт, передбачених Договором, Замовник з метою виконання зобов`язань перед ТОВ БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН за Договором про надання послуг з популяризації знаку для товарів і послуг №12/04-19 залучив ФОП Ковалевську Я.П. для виконання залишку робіт, передбачених оспорюваним Договором № 060519 на виготовлення рекламної продукції.

Матеріалами справи підтверджується, що у результаті залучення ФОП Ковалевську Я.П. до вищезазначених робіт, Замовником понесені витрати у розмірі 285 000 грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України , боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Так, в силу ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що як Замовником, так і Виконавцем було порушено принцип зустрічного виконання зобов`язання, у зв`язку з чим склалась ситуація, при якій Виконавцем не отримано передбачену Договору оплату за виконані роботи в розмірі 342 859,67 грн., а Замовнику завдано збитки у розмірі 285 000 грн..

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Враховуючи вищезазначене, на засадах справедливості, добросовісності та розумності суд вважає за необхідне зарахувати зустрічні однорідні вимоги заявлені сторонами в первісному та в зустрічному позовах.

Таким чином, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП (Замовник), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара (Виконавець) підлягає 57 859,67 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.

Так, ст. 216 ГК України, передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 551 ЦК України встановлює, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

У частині третій ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 216 ГК України також встановлює, господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин.

Так, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

При цьому, відповідно до частини 2 ст. 216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Як встановлено частиною 3 ст. 216 ГК України, господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.)

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість первісних позовних вимог в частині стягнення з Замовника штрафних санкцій, а саме 3% річних - 380,44 грн., пені - 4 292,71 грн., відповідно до самостійно здійсненого розрахунку судом.

Окремо суд звертає увагу, що у зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ріара (Виконавець) не прийняло матеріали, що залишилися після демонтажу, Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП (Замовник) передало дані конструкції на зберігання матеріальних цінностей для відповідного зберігання ТОВ Раббіер , згідно до Договору №010218-01 від 01.02.2018 року та акту приймання матеріальних цінностей для відповідного зберігання №00039-000121 від 15.11.2019 року.

Матеріалами справи підтверджується, що витрати Замовника на зберігання матеріалів за період з 27.05.2019 року по 15.11.2019 року становлять 191 199,60 грн.

Відповідно до ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 946 ЦК України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Відповідно до ч. 3 ст. 947 ЦК України, при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов`язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи той факт, що Замовником не було привласнено матеріали Виконавця, а Замовник зберігав зазначені матеріали за власний рахунок, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара (Виконавець) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП (Замовник) вартості привласнених матеріалів у розмірі 278 548,93 грн.

Натомість, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП (Замовник) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара (Виконавець) витрат на зберігання матеріалів Виконавця у розмірі 191 199,60 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг , а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Положеннями ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що при подані доказів на підтвердження понесених судових витрат представником Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара не дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме до заяви не додано платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

За таких обставин, суд вважає за відмовити у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000 грн.

Судові витрати сторін по сплаті судового збору в сумі 1 908,33 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Ріара .

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісні Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара до Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП (01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 55, код ЄДРПОУ 354166535), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара (04070, м. Київ, вул.Братська, код ЄДРПОУ 38403382), грошові кошти, а саме: вартість виконаних робіт 57 859,67 грн., 3% річних - 380,44 грн., пеня - 4 292,71 грн.

3. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП до Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара (04070, м. Київ, вул.Братська, код ЄДРПОУ 38403382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП (01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 55, код ЄДРПОУ 354166535), грошові кошти, а саме витрати на зберігання матеріалів у розмірі 191 199,60 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ріара (04070, м. Київ, вул.Братська, код ЄДРПОУ 38403382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ МОУШН ГРУП (01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 55, код ЄДРПОУ 354166535) судовий збір у розмірі 1 908,33 грн. (тисяча дев`ятсот вісім грн.. 33 коп.).

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.02.2020р.

Суддя М.В. Данилова