Рішення

від 13.11.2019 по справі 280/429/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року 15:15Справа № 280/429/19 Провадження №СН/280/39/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представника позивача Савенка О.О.,

відповідача 1 Нікітенко Л.О.,

представника відповідача 5 Демчук А.В.,

прокурора Євтушок Ю.С.,

представника третьої особи 1 Тоболовської О.Є.,

представника третьої особи 2 Хохлова В.А.,

розглянув в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР (пр. Богдана Хмельницького, 122, м. Дніпро, 49033) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Людмили Олександрівни Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул. Олександрівська, 84 (5 поверх), м. Запоріжжя, 69002), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бойко Олексія Анатолійовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул. Олександрівська, 84 (5 поверх), м. Запоріжжя, 69002), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коротич Максима Миколайовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул. Олександрівська, 84 (5 поверх), м. Запоріжжя, 69002), Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул. Олександрівська, 84 (5 поверх), м. Запоріжжя, 69002), Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул. Олександрівська, 84, м. Запоріжжя, 69002), за участю Прокуратуру Запорізької області вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69005), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107), Оріхівська міська рада Запорізької області (вул. Шевченка, буд. 11, м. Оріхів, Запорізька область, 70500) та Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 13, с. Таврійське, Оріхівський район, Запорізька область, 70540), про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР (далі - позивач або ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР ) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Людмили Олександрівни Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач 1 або Державний реєстратор Нікітенко Л.О.), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бойко Олексія Анатолійовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач 2 або Державний реєстратор Бойко О.А.), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коротич Максима Миколайовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач 3 або Державний реєстратор Коротич М.М.), Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач 4 або Державний реєстратор ОСОБА_1), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача 1 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №44975101 від 08 січня 2019 року;

зобов`язати відповідача 1 провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323983700:01:001:0211 за заявою позивача за реєстраційним номером 32066834;

визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача 1 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №44980206 від 08 січня 2019 року;

зобов`язати відповідача 1 провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323984000:01:001:0080 за заявою позивача за реєстраційним номером 32066177;

визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача 2 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №44974213 від 08 січня 2019 року;

зобов`язати відповідача 2 провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323910100:01:033:0029 за заявою позивача за реєстраційним номером 32065017;

визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача 3 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №44984228 від 09 січня 2019 року;

зобов`язати відповідача 3 провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий помер 2323984000:01:001:0078 за заявою позивача за реєстраційним номером 32069428;

визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача 3 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №44985446 від 09 січня 2019 року;

зобов`язати відповідача 3 провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323984000:01:001:0079 за заявою позивача за реєстраційним номером 32070004;

визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача 4 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №44986360 від 09 січня 2019 року;

зобов`язати відповідача 4 провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 за заявою позивача за реєстраційним номером 32069233;

зобов`язати відповідачів подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у строк не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

На обґрунтування зазначених вимог позивач зазначив, що 19.05.2017 проведено державну реєстрацію Статуту (нову редакцію) ПАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР , відповідно до якого воно є правонаступником ПАТ ЯКИМІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР , ПАТ БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР , ПАТ ПРИМОРСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО , ПАТ ТРОЯНІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР , ПАТ ВЕРХНЬОТОКМАЦЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО , ПАТ ОРІХІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ , які припинилися шляхом приєднання до позивача.

02 січня 2019 року ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР , через представника подало заяви про державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельні ділянки, які належали на праві постійного користування вищезазначеним підприємствам.

15 січня 2019 року ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР , отримало Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. З спірними рішеннями позивач не згоден, оскільки в жодному з Рішень відповідачами не зазначено яким конкретно вимогам до документа не відповідають державні акти на право постійного користування землею ЗП001363, ЗП001630, ЗП001632, ЗП001628 та ЗП001634.

Також зазначає, що посилання відповідачів на ст.92 Земельного кодексу України є безпідставним, оскільки зазначена стаття не встановлює вимог до такого документу як державний акт на право постійного користування землею.

Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Крім того, разом з позовною заявою позивачем були подані: клопотання про витребування доказів та заява про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (з участю сторін у судовому засіданні).

Ухвалою від 04.02.2019 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 04.03.2019 без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 04.02.2019 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Ухвалою від 04.02.2019 у відповідачів витребувані додаткові докази.

14.02.2019 позивачем подане клопотання про приєднання до матеріалів справи копії статуту позивача.

01.03.2019 на виконання ухвали від 04.02.2019 відповідачами були надані копії витребуваних документів.

Ухвалою від 05.03.2019 провадження у справі було закрите, роз`яснено позивачу його право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

06.03.2019 від Державного реєстратора Нікітенко Л.О., Державного реєстратора Коротич М.М., Державного реєстратора ОСОБА_1 та державного реєстратора Бойко О.А. до суду надійшли відзиви на позов, аналогічного змісту. У відзивах відповідачі зазначили, що відповідно до ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування ;

ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;

д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Тобто, зазначено вичерпний перелік суб`єктів, які можуть набувати право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до пункту в частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Земельний кодекс України не містить норм про автоматичний перехід права постійного користування на землю у разі реорганізації юридичної особи - землекористувача.

Проте юридична особа, утворена шляхом реорганізації не позбавлена права звернення до органів виконавчої влади, Верховної ради Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, для отримання земельної ділянки у власність або користування.

Виходячи з вищенаведеного відповідачі вважають, що приватні акціонерні товариства не набувають право постійного користування земельною ділянкою із земель державній або комунальній власності, а отже дії і рішення Державних реєстраторів були законними, та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо вимог про зобов`язання відповідачів вчинити певні дії зазначили, що процедура проведення державної реєстрації права власності визначена Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ст.11 України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора, пов`язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень.

Також, зазначили, що у відповідності до законодавства предметом судового спору у адміністративному судочинстві є дії або бездіяльність суб`єктів владних повноважень. Визнання права власності є предметом спору у цивільному судочинстві. Отже, у разі зобов`язання Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради зареєструвати право власності за позивачами, суд фактично визнає його за позивачами, чим порушує принцип підсудності.

Крім того посилаються на те, що у поданих на державну реєстрацію витягах ДЗК не зазначено даних про зареєстроване право постійного користування. У зв`язку з чим неможливо було встановити тотожність земельних ділянок, оскільки були відсутні відомості про державну реєстрацію права постійного користування на вищезазначені земельні ділянки.

Просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

18.03.2019 від позивача до суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2019 по справі №280/429/9 про закриття провадження у справі.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2019 по даній справі скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.07.2019 справа передана на розгляд судді Киселю Р.В.

Ухвалою суду від 04.07.2019, з врахуванням того, що ухвалою від 04.02.2019 у справі відкрите спрощене позовне провадження та справа призначена до судового розгляду без виклику (повідомлення) сторін, на виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі було призначене судове засідання на 23.07.2019 без виклику (повідомленням) сторін.

22.07.2019 від відповідача 1 та відповідача 3 до суду надійшли клопотання про розгляд адміністративної справи №280/429/19 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 23.07.2019 у задоволенні клопотань відповідача 1 та відповідача 3 було відмовлено.

З матеріалів справи судом встановлено, що поштове відправлення, в якому містилась ухвала суду від 04.07.2019, було повернуте без вручення відповідачу 4 із зазначенням про те, що зазначена особа не працює.

Крім того, 22.07.2019 від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради до суду надійшло клопотання про залучення цієї особи до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

23.07.2019 від Державного реєстратора Нікітенко Л.О. надійшов відзив, аналогічний за змістом раніше поданому.

23.07.2019 від позивача надійшла заява про розмір судових витрат та договір про надання правової допомоги.

Ухвалою від 23.07.2019 був призначений розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження, змінене засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, підготовче засідання призначене на 02.09.2019.

30.07.2019 від Державного реєстратора Коротич М.М. надійшов відзив, аналогічний за змістом раніше поданому.

31.07.2019 від Державного реєстратора Бойко О.А. надійшов відзив, аналогічний за змістом раніше поданому.

06.08.2019 від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_1 звільнено з посади державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

13.08.2019 від Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області до суду надійшла заява про вступ до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Ухвалою від 02.09.2019 до участі в справі в якості співвідповідача було залучено Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач 5 або Департамент реєстраційних послуг ЗМР), розпочато розгляд справи спочатку зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначене на 23.09.2019.

09.09.2019 від Прокуратури Запорізької області надійшла заява про вступ прокурора в справу №280/429/19 на стороні Державних реєстраторів Бойко О.А., ОСОБА_1, Коротич М.М., Нікітенко Л.О.

19.09.2019 від представника Департаменту реєстраційних послуг ЗМР надійшов відзив на позовну заяву, майже аналогічний відзивам, які надходили від Державних реєстраторів.

23.09.2019 від позивача до суду надійшли заперечення проти заяви про залучення до участі в справі третьої особи.

Ухвалами від 23.09.2019 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області (далі - третя особа 1 або ГТУЮ у Запорізькій області) та допущено до участі в справі Прокуратуру Запорізької області (далі - прокуратура або прокурор).

Протокольною ухвалою від 23.09.2019 підготовче засідання було відкладене на 16.10.2019.

27.09.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній посилається на те, що заперечуючи проти позовних вимог представник Департаменту реєстраційних послуг ЗМР зазначив у відзиві про неможливо встановити тотожність земельної ділянки у поданому акті, так як у акті відсутній кадастровий номер та поданому витягу ДЗК, також у зв`язку з вищевикладеним відсутні відомості про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку.

Однак, Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Але в жодному з Рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень не зазначена така обставина, на яку послався, заперечуючи проти позову, Департамент реєстраційних послуг ЗМР.

З приводу тверджень відповідачів про неможливість судового втручання у їх дискреційні повноваження, послався на те, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

За обставин, на які посилається ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР в позовній заяві, у відповідачів були відсутні дискреційні повноваження, а відтак немає і втручання в них (в дискреційні повноваження).

15.10.2019 від третьої особи 1 до суду надійшли письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких, третя особа 1 просить відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи надані пояснення ГТУЮ у Запорізькій області зазначило, що до виключної компетенції державного реєстратора належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у державній реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав. Таким чином, встановлення відповідності заявлених прав в поданих документах вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами здійснюються державним реєстратором виключно шляхом проведення перевірки поданих документів на відповідність вимогам законодавства та інших нормативно - правових актів і не обмежується перевіркою документів щодо їх оформлення, про яке зазначає позивач у своєму позові. Перевірка документів, у тому числі, щодо їх оформлення проводиться в комплексі з встановленням державним реєстратором відповідності заявлених прав в поданих документах вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. Разом з цим, Земельний кодекс України не містить норм про автоматичний перехід права постійного користування на землю у разі реорганізації юридичної особи - землекористувача. Юридична особа, утворена шляхом реорганізації не позбавлена права звернення до органів виконавчої влади. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, для отримання земельної ділянки у власність або користування. Також при перевірці наданих позивачем документів для реєстрації земельних ділянок, було встановлено, що площі земельних ділянок, у державній реєстрації яких відмовлено ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР , згідно відомостей, що містяться в Державному земельному кадастрі мають значні розбіжності з площами зазначеними у державних актах на право постійного користування. Тобто, в розумінні Земельного кодексу України, фактично відбулося формування нових земельних ділянок, визначено їх межі та площі, розмір яких відрізняється від площ земельних ділянок, права на які посвідчено державними актами. Зазначена інформація внесена до Державного земельного кадастру. Відповідно, реалізація права користування на землю, у розмірах за даними Державного земельного кадастру, має відбуватися згідно положень розділу IV Набуття і реалізація прав на землю Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене, вважає, що доводи позивача щодо протиправності прийнятих відповідачами 1, 2, 3, 4 рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є безпідставними та необґрунтованими.

15.10.2019 від прокуратури Запорізької області до суду надійшли письмові пояснення щодо позову. У наданих поясненнях прокурор зазначив, що Державні акти на право постійного користування земельною ділянкою лише посвідчують факт надання такого права конкретній юридичній особі, в той час, як порядок отримання, виникнення та оформлення такого права визначений нормами Земельного кодексу України.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності, зокрема, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

ОП Оріхівський комбінат хлібопродуктів , якому було надано в постійне землекористування спірні земельні ділянки, а також його повний правонаступник ВАТ Оріхівський комбінат хлібопродуктів , утворене шляхом перетворення орендного підприємства, припинені у зв`язку з їх реорганізацією у 1998 та 2007 роках відповідно.

Таким чином, із припиненням ВАТ Оріхівський комбінат хлібопродуктів , в силу ст. ст. 92, 141 ЗК України, припинено право постійного користування спірними земельними ділянками.

У зв`язку із чим, право постійного користування земельними ділянками не перейшло до ПАТ Оріхівський комбінат хлібопродуктів , і відповідно від останнього до ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР , оскільки ці підприємства не є державної або комунальної форми власності, а тому на них не поширюються положення ст. 92 ЗК України.

За таких обставин наявні достатні підстави стверджувати про відсутність у ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР будь-яких прав на спірні земельні ділянки.

Також вважає, що слушними є викладені у відзивах Державних реєстраторів доводи щодо невідповідності поданих документів вимогам Закону України Про Державний земельний кадастр .

Зокрема, неможливості провести державну реєстрацію на спірні земельні ділянки з огляду на недостатність даних для встановлення їх тотожності із наведеними у Державних актах на право постійного користування, оскільки у поданих на державну реєстрацію витягах ДЗК не зазначено даних про зареєстроване право постійного користування. Отже при розгляді заяв позивача було неможливо встановити тотожність земельних ділянок, зазначених у Державних актах на право постійного користування, із наведеними у заявах про державну реєстрацію.

З урахуванням викладеного, вважає, що позовні вимоги ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР до Державних реєстраторів прав на нерухоме майно Бойко О.А., ОСОБА_1 , Коротич М.М. , Нікітенко Л.О., Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради задоволенню не підлягають.

16.10.2019 від прокуратури надійшло клопотання про залучення до справи в якості третьої особи Оріхівську міську раду Запорізької області.

Ухвалою від 16.10.2019 до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, були залучені - Оріхівська міська рада Запорізької області (далі - третя особа 2) та Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області (далі - третя особа 3).

У підготовчому засіданні оголошена перерва до 31.10.2019.

28.10.2019 від третьої особи 2 до суду надійшли письмові пояснення на позов, відповідно до яких третя особа 2 просить відмовити у задоволенні позов. Обґрунтовуючи свою правову позицію третя особа 2 зазначила, що такого порядку набуття права користування земельною ділянкою, як перехід права постійного користування землею за наслідками злиття підприємств, нормами Земельного кодексу України не передбачено.

Державні акти на право постійного користування земельною ділянкою лише посвідчують факт надання такого права конкретній юридичній особі, в той час, як порядок отримання, виникнення та оформлення такого права визначений нормами Земельного кодексу України.

Відповідно до п. в ч.1 ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності, зокрема, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

ПАТ Оріхівський комбінат хлібопродуктів , якому було надано в постійне землекористування спірні земельні ділянки площею 251,9 га, 145,3 га та 95,1 га, припинено шляхом приєднання до ПАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР .

В свою чергу, ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР не є підприємством державної або комунальної власності, а тому на нього не поширюється дія статті 92 ЗК України щодо права постійного користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.

31.10.2019 від прокуратури Запорізької області до суду надійшли письмові пояснення, в яких обґрунтовано наявність підстав для представництва органами прокуратури у даній справі.

31.10.2019 від відповідача 5 до суду надійшла заява щодо судових витрат позивача. В заяві відповідач 5 вказує на те, що витрати на правничу допомогу не підлягають стягненню у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження витрат.

31.10.2019 від третьої особи 3 до суду надійшли письмові пояснення, аналогічні поясненням прокурора, третіх осіб та відзивам відповідачів. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

31.10.2019 від відповідача 5, третьої особи 2 та третьої особи 3 до суду надійшли клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтовані тим, що даний спір належить вирішувати в порядку господарського судочинства.

У підготовчому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення клопотань відповідача 5, третьої особи 2 та третьої особи 3 про закриття провадження у справі.

Представники інших учасників справи підтримали заявлені клопотання.

Ухвалою від 31.10.2019 закрито провадження у справі №280/429/19 в частині позовних вимог про:

зобов`язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Людмили Олександрівни Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323983700:01:001:0211 за заявою Приватного акціонерного товариства РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР за реєстраційним номером 32066834;

зобов`язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Людмили Олександрівни Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323984000:01:001:0080 за заявою Приватного акціонерного товариства РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР за реєстраційним номером 32066177;

зобов`язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коротич Максима Миколайовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323984000:01:001:0078 за заявою Приватного акціонерного товариства РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР за реєстраційним номером 32069428;

зобов`язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коротич Максима Миколайовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323984000:01:001:0079 за заявою Приватного акціонерного товариства РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР за реєстраційним номером 32070004;

та

зобов`язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 за заявою Приватного акціонерного товариства РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР за реєстраційним номером 32069233.

Протокольною ухвалою від 31.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.11.2019.

13.11.2019 від представника позивача надійшла заява про розмір судових витрат, в якій він зазначив, що Акт про надання послуг за Договором про надання правової допомоги буде подано в строк, передбачений ч.7 ст.139 КАС України.

У судовому засіданні 13.11.2019 представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Відповідач 1, представник відповідача 5, прокурор та представники третіх осіб 1 та 2 проти задоволення позовних вимог заперечили. Інші відповідачі (представники відповідачів) та представник третьої особи 3 в судове засідання не з`явились.

Також представником позивача заявлено клопотання про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат після ухвалення даного судового рішення.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 та ст.250 КАС України, у судовому засіданні 13.11.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, 18.05.2017 року проведено державну реєстрацію припинення Публічного акціонерного товариства ОРІХІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ (ідентифікаційний код 00951579) на підставі рішення акціонерів про припинення юридичної особи в результаті приєднання.

19.05.2017 проведено державну реєстрацію Статуту (нову редакцію) ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР , (ідентифікаційний код 00954337), відповідно до якого воно є правонаступником ПАТ ЯКИМІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР (ідентифікаційний код 23792434); ПАТ БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР (ідентифікаційний код 00955101); ПАТ ПРИМОРСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО (ідентифікаційний код 00954314); ПАТ ТРОЯНІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР (ідентифікаційний код 00954194); ПАТ ВЕРХНЬОТОКМАЦЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ідентифікаційний код 00954357; ПАТ ОРІХІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ (ідентифікаційний код 00951579), які припинилися шляхом приєднання до позивача.

02 січня 2019 року ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР , через уповноваженого представника Бережнова P.O., подало:

заяву за реєстраційним номером 32066834 про державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323983700:01:001:0211 та (1) державний акт на право постійного користування землею ЗП001628 виданий 07.06.1995 Орендному підприємству Оріхівський комбінат хлібопродуктів , (2) Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку 2323983700:01:001:0211, (3) копію Наказу №38 від 20.01.1998 регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, (4) копію Протоколу №1 загальних зборів засновників ВАТ Оріхівський КХП від 20.01.1998, (5) копію протоколу №1/2010 від 08.12.2010 Загальних зборів акціонерів ВАТ Оріхівський КХП , (6) копію протоколу загальних зборів ПАТ ОРІХІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ №1/2016 від 20.05.2016, (7) копію протоколу загальних зборів ПАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР №2/2016 від 12.11.2016 та (8) Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР ;

заяву за реєстраційним номером 32066177 про державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323984000:01:001:0080 та (1) державний акт на право постійного користування землею ЗП001363 виданий 31.01.1996 Орендному підприємству Оріхівський комбінат хлібопродуктів , (2) Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку 2323984000:01:001:0080 та документи вказані вище;

заяву за реєстраційним номером 32065017 про державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323910100:01:033:0029 та (1) державний акт на право постійного користування землею ЗП001634 виданий 19.12.1995 Орендному підприємству Оріхівський комбінат хлібопродуктів , (2) Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку 2323910100:01:033:0029 та документи вказані вище;

03 січня 2019 року ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР , через уповноваженого представника Бережнова P.O., подало:

заяву за реєстраційним номером 32069428 про державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323984000:01:001:0078 та (1) державний акт на право постійного користування землею ЗП001630 виданий 12.07.1995 Орендному підприємству Оріхівський комбінат хлібопродуктів , (2) Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку 2323984000:01:001:0078 та документи вказані вище;

заяву за реєстраційним номером 32070004 про державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323984000:01:001:0079 та (1) державний акт на право постійного користування землею ЗП001630 виданий 12.07.1995 Орендному підприємству Оріхівський комбінат хлібопродуктів , (2) Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку 2323984000:01:001:0079 та документи вказані вище;

заяву за реєстраційним номером 32069233 про державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 та (1) державний акт на право постійного користування землею ЗП001632 виданий 26.09.1995 Орендному підприємству Оріхівський комбінат хлібопродуктів , (2) Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку 2323988000:02:001:0002 та документи вказані вище.

Перелік документів був наведений в Описі документів, який було видано представнику заявника при прийомі заяв.

15 січня 2019 року ПрАТ РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР , через уповноваженого представника Бережнова Р.О., отримало Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (надалі - спірні рішення), а саме:

№44975101 від 08 січня 2019 року, прийняте Державним реєстратором Нікітенко Л.О. за наслідками розгляду заяви з реєстраційним номером 32066834;

№44980206 від 08 січня 2019 року, прийняте Державним реєстратором Нікітенко Л.О. за наслідками розгляду заяви з реєстраційним номером 32066177;

№44974213 від 08 січня 2019 року, прийняте Державним реєстратором Бойко О.А. за наслідками розгляду заяви з реєстраційним номером 32065017;

№44984228 від 09 січня 2019 року, прийняте Державним реєстратором Коротич М.М. за наслідками розгляду заяви з реєстраційним номером 32069428;

№44985446 від 09 січня 2019 року, прийняте Державним реєстратором Коротич М.М. за наслідками розгляду заяви з реєстраційним номером 32070004;

№44986360 від 09 січня 2019 року, прийняте Державним реєстратором ОСОБА_1 за наслідками розгляду заяви з реєстраційним номером 32069233.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до Преамбули Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №1952-ІV) цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Пунктом 1 ч.1 ст.2 Закону №1952-ІV встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1952-ІV Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з ч.4 ст.18 Закону №1952-ІV Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Частиною 1 ст.21 Закону №1952-ІV встановлено, що Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.

Також, ч.1 ст.24 Закону №1952-ІV встановлені підстави для відмови в державній реєстрації прав:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Відповідно до ч.5 ст.24 Закону №1952-ІV відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

При цьому відповідно до ч. 2 цієї ж статті за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Всі спірні рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень прийняті з посиланням на таку підставу: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом (пункт 3 частини першої статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Відповідно до вимог ст. 22 Закону №1952-ІV документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

Отже, в статті 22 Закону №1952-ІV йдеться про форму документа (в тому числі про нотаріальне посвідчення, коли згідно закону воно обов`язкове), його обов`язкові реквізити, передбачені законодавством, вимоги до мови складання, перекладу, легалізації, недопустимість не обумовлених виправлень в документі.

Суд зазначає, що в жодному з спірних рішень не вказано яким конкретно вимогам до документа не відповідають державні акти на право постійного користування землею ЗП001363, ЗП001630, ЗП001632, ЗП001628 та ЗП001634.

Всі Державні реєстратори в спірних рішеннях навели зміст частини 1 і частини 2 статті 92 Земельного кодексу України, а саме право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування ;

г) заклади освіти незалежно від форми власності;

д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Але зі змісту статті 92 Земельного кодексу України вбачається, що ця стаття не встановлює вимог до такого документа як державний акт на право постійного користування землею.

Отже, відмова в державній реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою згідно обставин, що стали підставою для прийняття спірних Рішень №44975101 від 08 січня 2019 року, №44980206 від 08 січня 2019 року, №44974213 від 08 січня 2019 року, №44984228 від 09 січня 2019 року, №44985446 від 09 січня 2019 року, №44986360 від 09 січня 2019 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 24 Закону №1952-ІV, є незаконною.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. В земельному законодавстві України не визначено чи має правонаступник в зв`язку з реорганізацією (зокрема, шляхом приєднання юридичної особи) отримати в порядку правонаступництва в постійне користування земельні ділянки, тобто користуватися земельними ділянками на підставі державних актів на право постійного користування, що видані юридичній особі, яка приєднується, хоча за загальним правилом, встановленим у Цивільному кодексі України до правонаступника переходять всі без винятку права.

Всі Державні реєстратори в Рішеннях про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень зазначили, що Заявником було подано пакет документів, якими підтверджується, що відбулося перетворення Орендного підприємства Оріхівський комбінат хлібопродуктів у Відкрите акціонерне товариство Оріхівський комбінат хлібопродуктів , яке надалі змінило своє найменування з Відкритого акціонерного товариства Оріхівський комбінат хлібопродуктів на Публічне акціонерне товариство Оріхівський комбінат хлібопродуктів , а Публічне акціонерне товариство Оріхівський комбінат хлібопродуктів припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР , яке (в свою чергу) змінило тип та найменування з Публічного акціонерного товариства РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР на Приватне акціонерне товариство РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР .

В Законі №1952-ІV (стаття 3 Засади державної реєстрації прав ) встановлено наступний принцип державної реєстрації речових прав:

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

За таких обставин оскаржувані Рішення суперечать засадам державної реєстрації прав.

Крім того, суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №907/916/17.

В цій Постанові Верховного суду (див.: Єдиний державний реєстр судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/77294520) викладена наступна правова позиція: У відповідності до статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, 'їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування .

Право постійного користування земельними ділянками посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. У відповідності до цієї статті підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Статтею 108 ЦК України встановлено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, викладеній у постанові від 21.02.2011 № 21-3а11.

При цьому, Верховний Суд України у даній постанові від 21.02.2011 №21-3а-11 встановив, що приписи підпункту в ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Частиною 3 ст.3 Закону №1952-ІV встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державний акт на право постійного користування землею від 06.07.1995 Серія І-ЗК №000444 зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №24-95 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 №449 Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинним і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (Постанова Верховного суду України від 26.09.2011 р. № 6-14цс11).

Обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005.

Так, Конституційний Суд України рішенням від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 (справа № 1-17/2005) визнав неконституційним положення пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але відповідно до норм Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві - без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

При цьому, Конституційний Суд України вказав на наступне:

- пункт 6 Перехідних положень Кодексу зобов`язує громадян та юридичних осіб переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. При переоформленні права постійного користування у довгострокову оренду її строк визначається відповідно до закону , що є неконкретним у зв`язку з невизначеністю цього закону, як і закону, який встановив би порядок переоформлення; -Конституційний Суд України вважає, що встановлення обов`язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди до 1 січня 2008 року потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини другої статті 14, частини другої статті 41 Конституції України. У зв`язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку;

- громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою;

- Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможпивлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої етапі 41 Конституції України.

Чинне законодавство не містить чіткого регулювання щодо порядку переоформлення права користування земельними ділянками, тобто приведення його у відповідність до діючої редакції ЗК України. Відтак, у господарюючих суб`єктів, які користуються земельними ділянками на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, чітко не встановлений законом обов`язок та строк вчинення дій, що пов`язані із переоформленням такого права на право власності або право оренди, до законодавчо визначеної та встановленої нормативно-правовими актами відповідної процедури .

Також суд зазначає, що заперечуючи проти позовних вимог відповідачі, прокурор та треті особи посилались на неможливо встановити тотожність земельних ділянок у поданих актах, так як у актах відсутні кадастрові номера, а в поданому витягу ДЗК не зазначено даних про зареєстроване право постійного користування, у зв`язку з чим відсутні відомості про державну реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки.

Однак, відповідно до частини другої статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

В жодному з Рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №44975101 від 08 січня 2019 року, №44980206 від 08 січня 2019 року, №44974213 від 08 січня 2019 року, №44984228 від 09 січня 2019 року, №44985446 від 09 січня 2019 року, №44986360 від 09 січня 2019 року не зазначена така обставина, на яку послались, заперечуючи проти позову, відповідачі, прокурор та треті особи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відзначив: ... зміна кваліфікації підстави прийняття рішення, як акту індивідуальної дії, суб`єктом владних повноважень в судових процедурах є неприйнятною, з огляду на принцип правової визначеності, який притаманний як судовим рішенням, так і рішенням суб`єктів владних повноважень. В іншому випадку це вже будуть інші правопорушення за інших підстав, запровадження позиції зміни підстав прийняття рішень, після їх прийняття, як способу реалізації владних управлінських функцій, призведе до свавілля суб`єктів владних повноважень (постанова від 25 травня 2018 року по справі №2а-28/10/0870 Див.: http://revestr.court.gov.ua/Review/74262269).

Що стосується вимоги позивача: зобов`язати відповідача 2 провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323910100:01:033:0029 за заявою позивача за реєстраційним номером 32065017, то, оскільки Рішення відповідача 2 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №44974213 від 08 січня 2019 року визнано не обґрунтованим, безпідставним та скасовано, отже питання щодо вчинення вищезазначених дії повинно вирішуватися в межах питання щодо прийняття рішення по заяві позивача про реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до вимог ч. 4 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Що стосується вимоги зобов`язати відповідачів подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у строк не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Конструкція вказаної правової норми свідчить про те, що це є правом суду, а не імперативним обов`язком.

З огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав, в даному випадку, для застосування ст. 382 КАС України, оскільки суд не зобов`язував відповідачів вчиняти будь-які дії.

Оскільки відповідачі не були зобов`язані вчиняти дії щодо реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, то вимога позивача про подання звіту про виконання судового рішення є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з тим, ч. 7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що до закінчення судового розгляду представник позивача заявив про застосування ч. 7 ст. 139 КАС України, тому питання про розподіл судових витрат не вирішувалось.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат, у відповідності до вимог ст. 252 КАС України у справі буде прийняте додаткове рішення.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР (пр. Богдана Хмельницького, 122, м. Дніпро, 49033) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Людмили Олександрівни Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул. Олександрівська, 84 (5 поверх), м. Запоріжжя, 69002), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бойко Олексія Анатолійовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул. Олександрівська, 84 (5 поверх), м. Запоріжжя, 69002), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коротич Максима Миколайовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул. Олександрівська, 84 (5 поверх), м. Запоріжжя, 69002), Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул. Олександрівська, 84 (5 поверх), м. Запоріжжя, 69002), Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул. Олександрівська, 84, м. Запоріжжя, 69002), за участю Прокуратуру Запорізької області вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69005), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107), Оріхівська міська рада Запорізької області (вул. Шевченка, буд. 11, м. Оріхів, Запорізька область, 70500) та Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 13, с. Таврійське, Оріхівський район, Запорізька область, 70540), про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Людмили Олександрівни Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №44975101 та №44980206 від 08 січня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бойко Олексія Анатолійовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №44974213 від 08 січня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коротич Максима Миколайовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №44984228 та №44985446 від 09 січня 2019 року;

Визнати протиправним та скасувати Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №44986360 від 09 січня 2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву представника Приватного акціонерного товариства РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР про ухвалення судового рішення щодо розподілу судових витрат після ухвалення судового рішення задовольнити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 26 листопада 2019 року на 16 год. 30 хв. яке відбудеться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 65в, в залі судового засідання №16.

Приватному акціонерному товариству РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР у п`ятиденний строк з дати після ухвалення цього рішення подати докази щодо розміру понесених ним судових витрат.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.02.2020 року.

Суддя Р.В. Кисіль