Ухвала

від 13.02.2020 по справі 917/691/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у розстроченні виконання судового рішення

13.02.2020 Справа № 917/691/19

за заявою Приватного акціонерного товариства Гадячгаз про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 290 від 11.01.2020р.)

у справі № 917/691/19

за позовною заявою Акціонерного товариства Укртрансгаз , 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30019801

до Приватного акціонерного товариства Гадячгаз , 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, б. 26А, Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 05524660

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство Укргазвидобування

про стягнення 365 720,52 грн збитків

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін:

представник АТ " Укртрансгаз" Дудченко В.В., довіреність №1-2008 від 27.12.19

представник ПАТ Гадячгаз Савченко Б.А, довіреність №115/985/06 від 01.10.19

представник ПАТ Гадячгаз Гайдабура А.В., довіреність №960/06 від 15.09.19

від третьої особи не з"явився

До господарського суду Полтавської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства Гадячгаз про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 290 від 11.01.2020р.) у справі № 917/691/19.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.01.2020 суд прийняв заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 917/691/19, розгляд заяви призначив на 23.01.20, запропонував позивачу до наступного судового засідання надати суду письмові заперечення стосовно поданої відповідачем заяви про розстрочення виконання рішення суду.

23.01.20 від позивача до суду надійшли письмові заперечення стосовно поданої відповідачем заяви про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 806).

В судовому засіданні 23.01.20 суд оголосив перерву до 04.02.20.

В судовому засіданні 04.02.20 суд оголосив перерву до 13.02.20.

В судовому засіданні 13.02.20 представники заявника наполягали на задоволенні поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Представник стягувача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив, посилаючись на її необгрунтованість.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.08.2019р., яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.19, у справі №917/691/19 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» 438864,62грн. збитків, 6582,97грн. витрат по сплаті судового збору.

02.01.2020 видано наказ після набрання рішенням законної сили.

11.01.20 до господарського суду Полтавської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства Гадячгаз про розстрочення виконання рішення суду у справі № 917/691/19 згідно наступного графіку: Січень 2020 року - 37 120,63 (тридцять сім тисяч сто двадцять грн. 63 коп.); Лютий 2020 року - 37 120,63 (тридцять сім тисяч сто двадцять грн. 63 коп.); Березень 2020 року - 37 120,63 (тридцять сім тисяч сто двадцять грн. 63 коп.); Квітень 2020 року - 37 120,63 (тридцять сім тисяч сто двадцять грн. 63 коп.); Травень 2020 року - 37 120,63 (тридцять сім тисяч сто двадцять грн. 63 коп.); Червень 2020 року - 37 120,63 (тридцять сім тисяч сто двадцять грн. 63 коп.); Липень 2020 року - 37 120,63 (тридцять сім тисяч сто двадцять грн. 63 коп.); Серпень 2020 року - 37 120,63 (тридцять сім тисяч сто двадцять грн. 63 коп.); Вересень 2020 року - 37 120,63 (тридцять сім тисяч сто двадцять грн. 63 коп.); Жовтень 2020 року - 37 120,63 (тридцять сім тисяч сто двадцять грн. 63 коп.); Листопад 2020 року - 37 120,63 (тридцять сім тисяч сто двадцять грн. 63 коп.); Грудень 2020 року - 37 120,66 (тридцять сім тисяч сто двадцять грн. 63 коп.).

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення боржник вказує, що за 2017 - 2019 роки встановлений НКРЕКП для ПрАТ Гадячгаз тариф був економічно необгрунтованим та позбавив Товариство здійснювати беззбиткову господарську діяльність із розподілу природного газу.

Так, відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2017 рік Товариство отримало прибуток в розмірі 69 тис.грн .

Внаслідок тарифної політики НКРЕКП за 2018 рік, ПрАТ Гадячгаз , відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2018 рік отримало збиток в розмірі 157,0 тис.грн .

Згідно Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за січень - вересень 2019 року, Товариство отримало збиток в розмірі 6033 тис.грн.

Також, додатковими фактами, що свідчать про обставини, які істотно ускладнюють виконання даного рішення або роблять його в подальшому неможливим ПрАТ Гадячгаз вважає те, що наразі Господарським судом Полтавської області розглядається справа № 917/1554/19 за позовом АТ Укртрансгаз до ПрАТ Гадячгаз про стягнення 3 611 501.53 грн. заборгованості за договором транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 року та справа №917/1951/19, за позовом АТ Укртрансгаз до ПрАТ Гадячгаз про стягнення 20 012 794,22 грн. за договором транспортування природного газу № 1702000583 від 03.01.2017 року.

Також ПрАТ Гадячгаз зазначив, що особливості його господарської діяльності, які не дозволяють впливати на цінову політику в сфері надання послуг з розподілу природного газу, економічно збитковий тариф на послуги розподілу природного газу, а також суспільно-економічне значення, вкрай незадовільний фінансовий стан підприємства, обумовлюють складність та можливість виконання рішення суду в даній справі без його розстрочення необхідному для виплати присудженої суми без тяжких економічних наслідків для оператора ГРМ.

Неспроможність негайно виконати постанову Східного апеляційного господарського суду у цій справі, створить реальну загрозу цивільним правам та інтересам держави, споживачів природного газу міста Гадяч та Гадяцького району Полтавської області і можуть призвести до: часткового або повного зупинення виробничої діяльності підприємства, загрози безаварійного газопостачання через дефіцит обігових коштів; неспроможності виконання поточних фінансових зобов`язань перед постачальником природного газу, і, як наслідок відключення від газопостачання і залишення без тепла та гарячого водопостачання, припинення виробничого процесу промислових підприємств - споживачів природного газу, виникнення аварійних ситуацій в процесі забезпечення населення природним газом, і як наслідок нещасних випадків; загрози технічному стану і безпечній експлуатації газових мереж, які знаходяться у власності держави.

Розстрочення виплати присудженої суми, за твердженням ПрАТ Гадячгаз , не призведе до порушення прав позивача та дозволить запобігти її одноразовому примусовому списанню, стабілізувати тим самим вкрай тяжке фінансове становище ПрАТ Гадячгаз та дозволить виконувати функції оператора ГРМ саме під час чергового сезону опалення, а також необхідністю обов`язкового виконання Розпорядженя Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 р. № 921-р Деякі питання опалювального періоду 2019/20 року , відповідно до пункту 2 якого, Операторам ГРМ до початку опалювального періоду 2019/20 року необхідно забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій; заборонено відключення та обмеження енергопостачання об`єктів теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від системи розподілу газу в опалювальний період 2019/20 року нижче технологічного мінімуму споживання природного газу.

Стосовно можливості виконання рішення (постанови) суду по цій справі у майбутньому ПрАТ Гадячгаз зазначив, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 3016 від 24.12.2019 року Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПрАТ Гадячгаз затверджено тариф на розподіл природного газу на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно - у розмірі 0,90 грн за 1 м' 3 на місяць (без урахування ПДВ); з 01 липня 2020 року - у розмірі 1,13 грн. за 1 м' 3 на місяць (без урахування ПДВ). Даний тариф хоча й не передбачає покриття всіх фактичних витрат Товариства, але є забезпеченням здійснення виконання рішення суду по даній справі з урахуванням графіку погашення суми заборгованості.

Стягувач, заперечуючи проти розстрочення виконання рішення, вказує на наступні обставини:

- неналежне планування своєї господарської діяльності ПрАТ Гадячгаз не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів, які належним чином виконали свої обов`язки. Ризики від власної господарської діяльності Боржника не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості;

- незадовільний фінансовий стан відповідача та криза у державі не є підставою для розстрочення виконання рішення суду, адже сторони справи перебувають у рівних економічних умовах;

- ПрАТ Гадячгаз не було долучено, як доказ балансову відомість з зазначенням інформації щодо рухомого та нерухомого майна за рахунок якого та відповідно до норм Закону України Про виконавче провадження може бути фактично виконане рішення суду;

- Боржником не надано доказів, які б могли підтвердити виняткові обставини в контексті розгляду даної заяви для її задоволення;

- Боржником не вчинялися дії щодо самостійного виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.08.2019 у справі № 917/691/19. Будь яких спроб щодо погашення заборгованості боржником не було здійснено до цього часу;

- заявником не надано й доказів, які б свідчили про майбутнє покращення скрутного матеріального становища ПрАТ Гадячгаз у вказаний у заяві про розстрочку термін, а отже не доведено наявність реальної можливість виконання рішення протягом 12 місяців;

- вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору;

- на даний час АТ Укртрансгаз перебуває у скрутному фінансовому становищі, оскільки замовники послуг не здійснюють оплату наданих їм послуг у встановлені договорами та чинним законодавством строки;

- АТ Укртрансгаз відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від V 04.03.2015 № 83 є підприємством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, яке здійснює діяльність по зберіганню природного газу в підземних сховищ газу на території України в умовах вжиття Кабінетом Міністрів України надзвичайних заходів щодо недопущення зменшення обсягів транспортування природного газу. Позивач зобов`язаний щомісяця відраховувати значні суми, що підлягають обов`язковій сплаті до Державного бюджету України та державних цільових фондів, що є важливим елементом формування їх доходної частини, а також для виплати заробітної плати працівникам АТ Укртрансгаз . В рамках міжнародних угод, укладених між АТ Укртрансгаз та іноземними банками, з метою модернізації газотранспортної системи України та впровадження сучасних технологій, Позивачем були залучені для цього необхідні кредитні ресурси.

При розгляді заяви суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Конституційний Суд України зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

За приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення від 20 липня 2004 Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду у справі №917/691/18, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду боржник посилається на скрутне фінансове становище та збитковістю господарської діяльності з розподілу природного газу, обумовлених відсутністю перегляду тарифу на здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу ПрАТ Гадячгаз

Судом враховано, що відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Абзацом 5 частини 1 ст. 44 ГК України також встановлено, що принципом підприємництва є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Суд дійшов висновку, що обставини, наведені відповідачем в заяві про розстрочення виконання судового рішення носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка за приписами статті 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

Інших доказів, які б свідчили про наявність ускладнень у виконанні судового рішення у справі чи неможливість погашення заборгованості, присудженої до стягнення заявником не представлено.

Разом з цим, при вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Законом України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У відповідності до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд зазначає, що надання розстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов`язання.

Отже, необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, повинні досліджуватися та оцінюватися не тільки доводи боржника, а й заперечення кредитора.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Безпідставне надання розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Також судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до якої несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Так, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено про те, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

У рішенні від 17.05.2005 "Чижов проти України" вказано, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява N 3236/03, п. 43).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).

Отже, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для "потерпілої сторони", 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява N 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі "Ясюнієне проти Литви", заява N 41510/98, п. 27).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі "Comingersoll S. A. проти Португалії", заява N 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

З урахуванням вищенаведеного заява Приватного акціонерного товариства Гадячгаз про розстрочення виконання рішення суду у справі № 917/691/19 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Гадячгаз про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 290 від 11.01.2020р.) у справі № 917/691/19 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено і підписано 18.02.2020р.

Суддя Киричук О.А.